Постанова

від 07.02.2013 по справі 5/5014/74/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.02.2013 р. справа №5/5014/74/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В., суддів:Марченко О.А., Черноти Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача:Вербинська М.О. за довіреністю б/н від 01.09.2011р. від відповідача:Зубова Л.І. за довіреністю №01-026-2865 від 28.12.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 24.12.2012р. (повний текст підписано 27.12.2012р.) у справі№5/5014/74/2012 (суддя Воронько В.Д.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АТІ-ТРЕЙД», м. Луганськ до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Луганськ простягнення заборгованості у сумі 173044,42грн. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «АТІ-ТРЕЙД», м. Луганськ, позивач, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Луганськ, про стягнення заборгованості у сумі 173044,42грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.01.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №5/5014/74/2012.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.04.2012р. призначено у справі №5/5014/74/2012 судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів, проведення яких доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до отримання висновку експертиз.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.12.2012р. поновлено провадження у справі №5/5014/74/2012 у зв'язку з тим, що до суду з Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертизи.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.2012р. (повний текст підписано 27.12.2012р.) у справі №5/5014/74/2012 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на користь ТОВ «Науково-виробнича фірма «АТІ-ТРЕЙД» суму боргу у розмірі 173044,42грн., судовий збір у сумі 3460,89грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.12.2012р. повернуто ТОВ «Науково-виробнича фірма «АТІ-ТРЕЙД» з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 11коп.

Рішення суду мотивоване тим, що у січні, лютому, липні 2009 року та березні, серпні 2011 року позивач передав товар на загальну суму 300421,75грн., а відповідач, відповідно, прийняв цей товар, однак не оплатив. Факт поставки позивачем товару підтверджується видатковими накладними №РН-0010 від 29.01.2009р., №РН-0013 від 27.02.2009р., №РН-0034 від 21.07.2009р., №РН-0007 від 23.03.2011р., №РН-0029 від 12.08.2011р., №РН-0030 від 12.08.2011р., що підписані представниками відповідача, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. Правдивість видаткових накладних №РН-0010 від 29.01.2009р., №РН-0013 від 27.02.2009р. та №РН-0034 від 21.07.2009р. підтверджена висновком судово-почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів №2027/02 - 2028/03 від 27.09.2012р. У зв'язку із неповним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару, за ним утворилась заборгованість у сумі 173044,42грн. Позивач в порядку ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України направив відповідачу вимогу про оплату боргу, яка була отримана останнім 20.12.2011р. та залишена без задоволення. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 173044,42грн. визнані судом обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені.

Відповідач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 24.12.2012р. у справі №5/5014/74/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що оскільки поставка здійснювалась автомобільним транспортом, то саме товарно-транспортна накладна є належним доказом прийняття товару. У даному випадку відсутність товарно-транспортних накладних свідчить про те, що не було фактичного здійснення спірної поставки товару. Також, на думку заявника, судом першої інстанції в порушення статті 42 Господарського процесуального кодексу України в основу рішення покладено висновок судового експерта, який для господарського суду не є обов'язковими і повинен оцінюватися господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.01.2013р. порушено апеляційне провадження у справі №5/5014/74/2012. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 25.01.2013р. та 26.01.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), судді Марченко О.А., Чернота Л.Ф.

Представник скаржника у судовому засіданні 06.02.2013р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю.

Представник позивача у судовому засіданні 06.02.2013р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковими накладними №РН-0010 від 29.01.2009р. у сумі 64945,50грн., №РН-0013 від 27.02.2009р. у сумі 39018,16грн., №РН-0034 від 21.07.2009р. у сумі 61952,76грн., №РН-0007 від 23.03.2011р. у сумі 84992,93грн., №РН-0029 від 12.08.2011р. у сумі 42384,40грн., №РН-0030 від 12.08.2011р. у сумі 7128грн. позивач передав відповідачу замовлений ним товар на загальну суму 300421,75грн. У накладних сторонами були узгодженні: назви та реквізити продавця та покупця, найменування товару, його кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна сума товару.

У графі замовлення цих видаткових накладних вказано рахунки-фактури №СФ-0015 від 29.01.2009р., №СФ-0018 від 27.02.2009р., №СФ-0044 від 21.07.2009р., №СФ-0010 від 11.03.2011р., №СФ-0038 від 01.08.2011р., №СФ-0039 від 02.08.2011р., копії яких наявні в матеріалах справи. У рахунках як і у видаткових накладних визначено: назви та реквізити продавця та покупця, найменування товару, його кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна сума товару.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку.

Відповідно до положень ч.1 ст.181 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок укладання господарських договорів, господарський договір за загальними привилами укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини, а саме була досягнута домовленість про передачу позивачем у власність відповідача ущільнювача загальною вартістю 300421,75грн. з ПДВ та оплату відповідачем вартості придбаного товару. Отже, сторони шляхом виставлення вказаних вище рахунків-фактур, що підтверджується посиланням на них у накладних, як на підставу господарської операції та передачу у власність відповідача товару, що відображено у накладних №РН-0010 від 29.01.2009р., №РН-0013 від 27.02.2009р., №РН-0034 від 21.07.2009р., №РН-0007 від 23.03.2011р., №РН-0029 від 12.08.2011р., №РН-0030 від 12.08.2011р., уклали господарський договір у спрощений спосіб, як це передбачено ч.1 ст.181 ГК України.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

За приписами статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно з ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов`язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст.43 цього Кодексу. Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів №2027/02-2028/03 від 27.09.2012р. базується на дослідженої експертами документації, перелік якої зазначений у висновку експерта, а також на досліджених вільних, експериментальних зразках підписів Гриценка О.М. та Казакової Л.О. та вільних, експериментальних зразках у вигляді відбитків, нанесених штампом «ОАО «АМК» ОТДЕЛ СНАБЖЕНИЯ». Експертний висновок виконаний згідно ухвали суду особою, яка є судовим експертом та була попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Таким чином, вказаний висновок може бути прийнятий як належний та допустимий доказ, оскільки виконаний з дотриманням положень Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, зареєстрованого 03.11.1998р. №705/3145 та відповідає положенням ст.42 ГПК України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги на відсутність в Україні науково-розробленої і апробованої методики по встановленню абсолютної давнини виконання підписів, рукописних та друкованих текстів, нанесення відтисків печаток, а також положення п.29 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно яких для ідентифікації печаток та штампів експертові направляються вільні зразки на п'яти - шести документах та експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики.

Із висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів №2027/02-2028/03 від 27.09.2012р. вбачається, що:

1) Реквізити (підписи, відтиски печатки та штампу) у видаткових накладних №РН-0010 від 29 січня 2009 року, №РН-0013 від 27 лютого 2009 року, №РН-0034 від 21 липня 2009 року виконані без використання копіювально-розмножувальної техніки;

2) Підписи від імені Гриценка Олексія Миколайовича, що розташовані у видаткових накладних №РН-0010 від 29 січня 2009 року та №РН-0013 від 21 лютого 2009 року у рядку «Отримав(ла)», виконано Гриценком Олексієм Миколайовичем. Ознак попередньої технічної підготовки у підписах від імен Олейніченка та Гриценка у видаткових накладних №РН-0010 від 29 січня 2009 року, №РН-0013 від 27 лютого 2009 року - не встановлено;

3) Підпис від імені Казакової Лариси Олексіївни, що розташовано на видатковій накладній №РН-0034 від 21 липня 2009 року, виконано Казаковою Ларисою Олексіївною. Ознак попередньої технічної підготовки підпису у видатковій накладній №РН-0034 від 21 липня 2009 року - не встановлено;

4) Підписи від імені Гриценка Олексія Миколайовича, що розташовано на видаткових накладних №РН-0006 від 23 січня 2009 року, №РН-0007 від 23 січня 2009 року, №РН-0010 від 29 січня 2009 року, №РН-0013 від 27 лютого 2009 року у рядку «Отримав(ла)» та довіреностях СН №63 від 22 січня 2009 року, СН №199 від 23 лютого 2009 року у рядку «Підпис засвідчую», виконано однією особою - Гриценком Олексієм Миколайовичем. Ознак попередньої технічної підготовки підписів у видаткових накладна №РН-0006 від 23 січня 2009 року, №РН-0007 від 23 січня 2009 року, №PH 0010 від 29 січня 2009 року, №РН-0013 від 27 лютого 2009 року та довіреностях СН №63 від 22 січня 2009 року, СН №199 від 23 лютого 2009 року - не встановлено;

5) Підписи від імені Казакової Лариси Олексіївни, що розташовано на видаткових накладних №РН-0028 від 14 липня 2009 року, №РН-0029 від 15 липня 2009 року, №РН-0030 від 16 липня 2009 року, №РН-0034 від 21 липня 2009 року у рядку «Отримав(ла)» та довіреності СН №880 від 13 липня 2009 року, виконано однією особою - Казаковою Ларисою Олексіївною. Ознак попередньої технічної підготовки підписів у видаткових накладних №РН-0028 від 14 липня 2009 року, №РН-0029 від 15 липня 2009 року, №РН-0030 від 16 липня 2009 року, №РН-0034 від 21 липня 2009 року та довіреною СН №880 від 13 липня 2009 року - не встановлено;

6) Встановлення давності виконання підписів у видаткових накладних №РН-0010 від 29 січня 2009 року, №РН-0013 від 27 лютого 2009 року та №РН-0034 від 21 липня 2009 року - не здійснювалось у зв'язку з тим, що дослідження за експертною спеціальністю 2.2 «Дослідження матеріалів документів» в Донецькому НДІ судових експертиз не проводяться;

7) Відтиски штампу «ОАО «АМК» ОТДЕЛ СНАБЖЕНИЯ» у видаткових накладних №РН-0010 від 29 січня 2009 року та №РН-0013 від 27 лютого 2009 року нанесені у період січня - лютого 2009 року (у межах наданого порівняльного матеріалу);

8) Відтиски штампу «ОАО «АМК» ОТДЕЛ СНАБЖЕНИЯ» у видаткових накладних №РН-0010 від 29 січня 2009 року, №РН-0013 від 27 лютого 2009 року та №РН-0006 від 23 січня 2009 року, №РН-0007 від 23 січня 2009 року, №РН-0028 від 14 липня 2009 року, №РН-0029 від 15 липня 2009 року, №РН-0030 від 16 липня 2009 року - нанесені одним рельєфним кліше.

Отже, ознак, які б свідчили про виготовлення видаткових накладних №РН-0010 від 29.01.2009р., №РН-0013 від 27.02.2009р., №РН-0034 від 21.07.2009р. шляхом монтажу друкованого тексту, підписів, відтисків печаток та рукописних текстів прізвищ, за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки, не встановлено.

Частиною 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відсутність у відповідача товарно-транспортних накладних на поставку товару, за яким заявлено заборгованість не являється вказівкою на те, що позивачем не поставлявся цей товар. В свою чергу, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і не відображення їх в бухгалтерському обліку відповідача не тягне за собою припинення господарських зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт передачі товару на загальну суму 300421,75грн. підтверджується видатковими накладними №РН-0010 від 29.01.2009р., №РН-0013 від 27.02.2009р., №РН-0034 від 21.07.2009р., №РН-0007 від 23.03.2011р., №РН-0029 від 12.08.2011р., №РН-0030 від 12.08.2011р. з підписами в графі «Прийняв» представників відповідача, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей СН №68 від 22.01.2009р., СН №199 від 23.02.2009р., виданих на ім'я Гриценка О.М., СН №880 від 13.07.2009р., СН №321 від 17.03.2011р., виданих на ім'я Казакової Л.О., СН №1236 від 09.08.2011р., виданої на ім'я Карделюка Ю.Г. Також, з матеріалів справи вбачається, що в подальшому відповідач не відмовився від придбаного товару, будь-яких письмових заперечень позивачу не направив, доказів того що вказаний товар ним не отриманий не представив.

Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань щодо передачі у власність відповідача товару, а також виставлення вимоги в порядку ч.2 ст.530 ЦК України - лист №19 від 19.12.2011р., отриманий відповідачем 20.12.2011р. про, що свідчать копії фіскального чеку №2128 від 19.12.2011р., опис вкладення до цінного листа з повідомленням від 19.12.2011р., повідомлення про вручення поштового відправлення 20.12.2011р. Разом з цим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав, в результаті чого у нього перед позивачем виник борг у сумі 173044,42грн.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 24.12.2012р. (повний текст підписано 27.12.2012р.) у справі №5/5014/74/2012 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Луганської області від 24.12.2012р. (повний текст підписано 27.12.2012р.) у справі №5/5014/74/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС