Постанова

від 28.11.2006 по справі 41/336а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/336а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28.11.06 р.                                                                             Справа № 41/336а

м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.                                        

при секретарі судового засідання Возневій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове торгове

підприємство Фірма „Заря”, м. Донецьк

до відповідача:           Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька

про          визнання недійсним податкових повідомлень-рішень

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропромислове торгове підприємство Фірма „Заря”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька, про визнання недійсними прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

В позовній заяві від 23.10.2003 р., поданій до суду, позивач просить суд визнати недійсними в повному обсязі податкові повідомлення-рішення №13178/10/23-313 від 04.09.2006 р. на суму 93040,50 грн., №13179/10/23-313 від 04.09.2006 р. на суму  612 грн. та №13180/10/23-313 від 04.09.2006 р. на суму 80189 грн.

Ухвалою по справі від 24.10.2006 р. було відкрито провадження в адміністративній справі №41/336а. Провадження у справі відбувалось за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги невідповідністю спірних податкових повідомлень-рішень чинному законодавству, оскільки вважає, що відповідач прийняв оспорювані податкові повідомлення рішення на підставі помилкових висновків, викладених в акті перевірки, та внаслідок невірного застосування норм податкового законодавства.

Позивач, зокрема вважає, що відповідачем неправильно зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток за 1-й квартал 2006р. в сумі 1675,75 грн. та з податку на додану вартість за січень 2006 року в сумі 1340,67 грн. у зв'язку зі списанням яєць курячих згідно з актом списання №83 від 28.02.2006 р.

Позивач стверджує, що ним не було порушено правил податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів, встановлених п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, як про це зазначає відповідач в акті перевірки, оскільки витрати на придбання списаних яєць курячих в сумі 6703 грн. до складу валових витрат у кварталі 2006 року ним не відносились.

Позивач пояснив, що в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2006 року ним була зазначена сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 894 982 грн., однак ця сума не включає суму витрат на придбання списаних яєць. У даному випадку яйця курячі були придбані, оприбутковані і списані позивачем в межах одного податкового періоду – 1 кварталу 2006 року, а згідно з актом перевірки відповідачем не виявлено відхилень між значеннями балансової вартості запасів на початок та на кінець 1-го кварталу 2006 року, які були зазначені позивачем в податковій декларації та встановлені позивачем в ході перевірки. Це, на думку позивача, свідчить про вірне обчислення ним балансової вартості запасів як на початок, так і на кінець цього податкового періоду.

Позивач також вважає, що Таблиця 1 додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. №143, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, тобто п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ч.3 ст.1 Закону України „Про систему оподаткування” та п.1 ч.2 ст.92 Конституції України, оскільки встановлює інші правила визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, ніж це передбачено Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Стосовно податку на додану вартість, позивач вважає, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення ним вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки сума ПДВ у розмірі 1340,67 грн. в ціні списаних яєць позивачем до складу податкового кредиту в січні 2006 року не відносилася. Також, позивач наголошує на тому, що пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не зобов'язує платників податків здійснювати коригування податкового кредиту, як того вимагає відповідач в акті перевірки.

Позивач наполягає на помилковості висновків відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 78513,25 грн., податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 60 686 грн. та про завищення позивачем від'ємного значення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 408,00 грн. у зв'язку зі списанням тари.

Позивач зазначає, що спірна тара використовувалася ним у власній господарській діяльності або для отримання яєць у постачальників, або для реалізації на ринках під час роздрібного продажу яєць, що підтверджується первинними документами про рух тари. Отже, позивач не припускався будь-яких порушень пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Також, за твердженням позивача, придбання списаної у наступному тари у переважній більшості випадків мало місце не в податкових періодах, у яких вона була списана, а в попередніх податкових періодах. Віднесення витрат на придбання такої тари до складу валових витрат також здійснювалося в попередніх податкових періодах, тому, на думку позивача, зменшення відповідачем суми валових витрат в податкових періодах списання тари є необґрунтованим.

Позивач стверджує про необґрунтованість висновків відповідача про порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” оскільки уся тара використовувалася ним у господарській діяльності, а крім того, придбана ним в податкових періодах інших ніж ті, що зазначені відповідачем.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що в ході перевірки ним було встановлено порушення пп.5.2.1 п.5.2 та п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” і пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” - при списанні яєць курячих згідно з актом списання №83 від 28.02.2006 р.; пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” і пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” – при списанні тари (гофрованих ящиків та горбкуватої прокладки).

Відповідач стверджує, що у 1-му кварталі 2006 р. позивач в порушення п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” невірно обчислив приріст балансової вартості запасів і не включив до складу валового доходу вартість запасів, використаних не у господарській діяльності (списаних яєць курячих), у розмірі 6703 грн. На думку відповідача, вибуття яєць не пов'язано з їх використанням у господарській діяльності, оскільки норм натурального убутку курячих яєць не існує. Таким чином, списання яєць свідчить про те, що вони не використовувалися у господарській діяльності позивача.

Відповідач пояснив, що посилання позивача на те, що витрати на придбання списаних яєць курячих не включалися до складу валових витрат, є безпідставними, оскільки згідно вимог п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивач зобов'язаний був включити такі витрати до складу валових витрат, а припущення, що позивач не включив витрати на придбання яєць до складу валових витрат, знаючи про їх непридатність до використання та подальше списання, суперечать здоровому глузду.

Таке порушення, на думку відповідача, призвело також до порушення пп.7.4.1 п.7.4  ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, яке сталося внаслідок того, що позивач не здійснив коригування податкового кредиту на суму 1341 грн. при списанні яєць в лютому 2006 року у зв'язку з відсутністю використання списаних яєць у господарській діяльності. Це призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1341 грн.

Відповідач вважає, що позивачем безпідставно було включено до складу валових витрат витрати в сумі 305470,12 грн. на придбання тари, що списувалася позивачем протягом 2-го кварталу 2003 р. – 1-го кварталу 2006 р.

Відповідач зазначає, що проведений ним суцільним порядком аналіз договорів, податкових накладних та накладних на відвантаження товарів свідчить про те, що постачальники реалізовували позивачу яйця курячі у поворотній тарі. Одночасно позивач на постійній основі придбавав у ТОВ „Колос” тару під яйце. Протягом 2-го кварталу 2003 р. – 1-го кварталу 2006 р. позивач здійснював списання тари згідно актів списання, однак, в ході перевірки відповідачем не було виявлено документів, які б свідчили про використання списаної тари у господарській діяльності і жодних пояснень чи документів, які б свідчили про інше посадовими особами позивача не було надано. Таким чином, на думку відповідача, списана позивачем тара не використовувалася у господарській діяльності, а тому позивач мав зменшити валові витрати в податковому періоді, у якому відбувалося списання тари на суму вартості списаної тари.

Відповідачем надані пояснення відносно наданих позивачем документів, відповідно до яких ці документи не є документами суворої звітності, не прошиваються та могли бути перероблені та змінені позивачем після перевірки. Також відповідач пояснив, що подані позивачем накладні на внутрішнє переміщення тари (для реалізації яєць на ринках кінцевому споживачу) містять лише підписи про відпуск тари зі складу, факт повернення тари на склад підписами відповідальних осіб не засвідчений.

Відповідач також пояснив, що порушення з податку на прибуток в частині списаної тари призвело до порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту податки, які нараховані у зв'язку з придбанням списаної тари, використання якої у господарській діяльності не підтверджено та при списанні тари мав здійснити коригування податкового кредиту у податковому періоді списання тари.

При цьому відповідач зазначив, що встановлюючи порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, він не вважав з метою оподаткування списану тару проданою за звичайною ціною, оскільки така законодавча вимога стосується тільки випадків, коли товари починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст.3 цього Закону або звільняються від оподаткування  згідно зі ст.5 Закону. Тому відповідач не мав підстав вважати списану тару проданою, оскільки, на його думку, списання тари у даному випадку не відноситься до числа операцій, які не є об'єктом оподаткування або звільнені від оподаткування.

Сторонами у попередньому засіданні надані суду пояснення щодо визнання ними фактів проведення відповідачем перевірки позивача; складання акту перевірки та відображення у ньому порушень законодавства; прийняття за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень; визначення спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 80189 грн., з податку на додану вартість в сумі 62027 грн. та зменшення від'ємного значення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 408 грн.; застосування спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій в сумі 40094,50 грн. (за податком на прибуток) та в сумі 31217,50 грн. (за податком на додану вартість).

Відповідачем у судовому засіданні надані пояснення щодо номерів спірних податкових повідомлень-рішень, відповідно до яких за наслідками проведеної перевірки ним прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002282340/0 13178/10/23-313 від 04.09.2006 р. на суму 93040,50 грн., № 0002292340/0 13179/10/23-313 від 04.09.2006 р. на суму  612 грн. та № 0002272340/0 13180/10/23-313 від 04.09.2006 р. на суму 120283,50 грн. Позивач підтвердив прийняття саме таких податкових повідомлень-рішень та визнав той факт, що податкові повідомлення-рішення саме із зазначеними номерами є предметом його оскарження.

У судовому засіданні судом досліджені надані позивачем документи про придбання та списання яєць курячих, про придбання та списання тари, накладні на внутрішнє переміщення тари, накладні на отримання яєць від постачальників, податкові повідомлення-рішення № 0002282340/0 13178/10/23-313 від 04.09.2006 р., № 0002292340/0 13179/10/23-313 від 04.09.2006 р., № 0002272340/0 13180/10/23-313 від 04.09.2006 р., акт перевірки №1729/23-3/19388188 від 21.08.2006 р., договір купівлі-продажу №30/12 від 30.12.2004 р., накладна №10/01-3 від 10.01.2006 р., податкова декларація за 1-й квартал 2006 року та первинні документи, на підставі яких сформована сума валових витрат за декларацією, декларація з податку на додану вартість за січень 2006 року, реєстр податкових накладних за січень 2006 року, податкові накладні щодо формування податкового кредиту у січні 2006 року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані документи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

В період з 26.07.2006 р. по 14.08.2006 р. відповідачем проведено виїзну планову перевірку дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 р. по 31.03.2006 р., про що складено акт №1729/23-3/19388188 від 21.08.2006 р. (надалі – акт перевірки).

На підставі акту перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0002282340/0 13178/10/23-313 від 04.09.2006 р., яким відповідач донарахував позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 62027 грн. та застосував до позивача штрафні санкції в сумі 31013,50 грн.;

- № 0002292340/0 13179/10/23-313 від 04.09.2006 р., яким відповідач зменшив позивачу від'ємне значення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2003 року на суму 408 грн. та застосував до позивача штрафні санкції в сумі 204 грн.;

- № 0002272340/0 13180/10/23-313 від 04.09.2006 р., яким відповідач донарахував позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 80189 грн. та застосував до позивача штрафні санкції в сумі 40094,50 грн.

Підставою для донарахування податкових зобов'язань за наведеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач визначив:

- по податковому повідомленню-рішенню № 0002282340/0 13178/10/23-313 від 04.09.2006 р. – пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”;

- по податковому повідомленню-рішенню № 0002292340/0 13179/10/23-313 від 04.09.2006 р. – пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”;

- по податковому повідомленню-рішенню № 0002272340/0 13180/10/23-313 від 04.09.2006 р. – пп.5.2.1 п.5.2 та п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Як вбачається з тексту акту перевірки та пояснень відповідача донарахування позивачу сум податкових зобов'язань пов'язано:

1) зі списанням позивачем яєць курячих (за податковим повідомлення-рішенням № 0002272340/0 13180/10/23-313 від 04.09.2006 р. – в частині донарахування податкового зобов'язання за податком на прибуток в сумі 1675,75 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 837,88 грн.; за податковим повідомленням-рішенням № 0002282340/0 13178/10/23-313 від 04.09.2006 р. – в частині донарахування податкового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 1341 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 670,50 грн.);

2) зі списанням позивачем тари під яйця курячі (за податковим повідомлення-рішенням № 0002272340/0 13180/10/23-313 від 04.09.2006 р. – в частині донарахування податкового зобов'язання за податком на прибуток в сумі 78513,25 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 39256,62 грн.; за податковим повідомленням-рішенням № 0002282340/0 13178/10/23-313 від 04.09.2006 р. – в частині донарахування податкового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 60686 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 30343 грн.; за податковим повідомленням-рішенням №0002292340/0 13179/10/23-313 від 04.09.2006 р. – в частині зменшення від'ємного значення податкового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 408 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 204 грн.).

1. Стосовно донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, що пов'язані зі списанням яєць курячих.

Судом встановлено, що 10.01.2006 р. відповідно до договору купівлі-продажу №30/12 від 30.12.2004 р. та додатку до нього від 30.12.2005 р. позивач придбав у ТОВ „АВП „Колос” яйце куряче у кількості 33200 шт. на суму 8044,00 грн., в т.ч. ПДВ 1340,67 грн. (накладна №10/01-3 від 10.01.2006 р., податкова накладна №96 від 10.01.2006 р.).

Придбані 10.01.2006 р. відповідно до договору купівлі-продажу №30/12 від 30.12.2004 р., накладної №10/01-3 від 10.01.2006 р., податкової накладної №96 від 10.01.2006 р. яйця курячі було списано відповідачем 28.02.2006 р. згідно з актом списання №83 від 28.02.2006р.

Суми витрат на придбання яєць курячих позивачем до складу валових витрат у 1-му кварталі 2006 р. не відносилися. Таке підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом у судовому засіданні декларацією з податку на прибуток за 1-й квартал 2006 року  та первинними документами, які свідчать про формування витрат на придбання товарів, робіт, послуг (рядок 04.1 декларації). Дослідження загальної суми валових витрат у декларації за 1-й квартал 2006 року, розрахунку складу валових витрат за цей період (що дорівнює у загальному розмірі сумі валових витрат зазначених у декларації) та первинних документів щодо підтвердження суми розрахунку свідчить про відсутність у їх складі витрат по придбанню у  ТОВ „АВП „Колос” яєць курячих у кількості 33 200 шт. на суму 8044,00 грн. (в т.ч. ПДВ – 1340,67 грн.)

Суми податку на додану вартість у розмірі 1341 грн. в ціні яєць курячих згідно з податковою накладною №96 від 10.01.2006 р. позивачем до складу податкового кредиту в січні 2006 року не відносилися, що підтверджується наданими позивачем податковою декларацією з податку на додану вартість за січень 2006 року, реєстром податкових накладних та податковими накладними, зазначеними у реєстрі. Дослідження судом цих документів свідчить про відсутність у складі податкового кредиту ПДВ від купівлі яєць курячих згідно з податковою накладною №96 від 10.01.2006 р.

Позивач при списанні не відобразив вартість списаних яєць в сумі 6703 грн. (сума придбання без ПДВ) у графі 4 таблиці 1 додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2006 року, не збільшив приріст балансової вартості запасів на цю суму та, відповідно, не включив її до складу валового доходу у цьому податковому періоді.

Позивач при списанні не здійснив коригування податкового кредиту в лютому 2006 року на суму ПДВ у розмірі 1341 грн. в ціні списаних яєць.

Відповідач в ході перевірки не виявив розбіжностей між балансовою вартістю запасів на початок і на кінець 1 кварталу 2006 року, які були зазначені позивачем у податковій декларації та встановлені відповідачем в ході перевірки (с.11 акту перевірки, с.2 заперечень на позовну заяву).

В акті перевірки відповідач зазначив, що позивачем при списанні яєць курячих було порушено вимоги пп.5.2.1 п.5.2 та п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Такі висновки відповідача суперечать вимогам законодавства та спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з абз.1 п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку має вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

При цьому вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається, а вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається (абз.2,3 п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Відповідно до абз.4 та 5 п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” у разі коли балансова вартість запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. І навпаки, якщо балансова вартість запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Згідно з таблицею 1 „Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів” Додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток, форма якої затверджена наказом ДПА України від 29.03.2003 р. №143, приріст (убуток) балансової вартості запасів розраховується як балансова вартість запасів на початок звітного періоду зменшена на балансову вартість запасів, використаних не в господарській діяльності, та на балансову вартість запасів на кінець звітного періоду.

З наведених вище норм податкового законодавства суд робить висновок про те, що у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів беруть участь лише ті запаси, які відповідають наступним умовам: по-перше, запаси повинні перебувати на балансі платника податків на початок податкового періоду або на кінець цього податкового періоду; по-друге, витрати на придбання запасів мають відповідно до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” включатися до складу валових витрат.

Як вбачається з тексту акту перевірки відповідачем не досліджувалося питання про те, чи обліковувалися списані курячі яйця на балансі позивача на початок та на кінець 1-го кварталу 2006 року. В даному ж випадку, як встановлено судом, яйця курячі не перебували на балансі позивача ані на початок податкового періоду, оскільки були придбані та оприбутковані лише 10.01.2006 р., ані на кінець податкового періоду, оскільки були списані з балансу позивача 28.02.2006 р. За таких обставин суд вважає, що позивач не повинен був збільшувати приріст балансової вартості запасів на вартість списаних яєць.

До того ж відповідач не враховує, що у  тому випадку, коли придбання запасів і їх списання у зв'язку з використанням не у господарській діяльності відбувається в межах одного податкового періоду, вартість таких запасів згідно з положеннями Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не підлягає включенню до складу валових витрат, і, відповідно, такі запаси не беруть участі у податковому обліку приросту (убутку).

Питання про те, чи включалися витрати на придбання списаних яєць до складу валових витрат, відповідачем в ході перевірки не досліджувалося та в акті перевірки не відображено. Між тим, досліджені судом документи свідчать, що витрати на придбання списаних яєць до складу валових витрат у цьому податковому періоді не включалися.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивач при розрахунку валового доходу 1-го кварталу 2006р. та, як наслідок, податкових зобов'язань з податку на прибуток припустився порушень п.5.9 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Щодо порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, то відповідно до цієї норми податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Абзацами 4 та 5 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, то з метою оподаткування такі товари вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання, але не нижче ціни їх придбання.

Зі змісту наведених положень закону суд не вбачає обов'язку платника податку здійснювати коригування податкового кредиту у зв'язку з використанням товарів не у господарській діяльності. Враховуючи викладене, суд вважає висновок відповідача про порушення позивачем цієї норми помилковим.

Суд приймає до уваги ту обставину, що відповідачем під час перевірки не досліджувалося та в акті перевірки не відображалося питання про те, чи відносив позивач суму ПДВ у розмірі 1341 грн. до складу податкового кредиту. У той же час позивачем надано та судом досліджені документи, які свідчать про відсутність взагалі суми ПДВ за податковою накладною №96 від 10.01.2006 р. у складі податкового кредиту за податковою декларацією за січень 2006 року. Тобто, відповідачем фактично виключено із складу податкового кредиту суму, яка навіть не була в нього включена.

На підставі зазначених обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002272340/0 13180/10/23-313 від 04.09.2006 р. в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 1675,75 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 837,88 грн. та про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002282340/0 13178/10/23-313 від 04.09.2006 р. в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 1341 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 670,50 грн. підлягають задоволенню.

2. Стосовно донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, що пов'язані зі списанням тари.

Як зазначалось, порушення позивачем податкового законодавства в цій частині відповідач обґрунтовує тим, що позивачем відносились до складу валових витрат та податкового кредиту вартість тари та ПДВ сплачений у зв'язку з її придбанням, яка не використовувалась у господарській діяльності позивача, що є порушенням пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

В ході судового розгляду спору судом дослідженні надані позивачем договори, накладні, податкові накладні на придбання тари; накладні на внутрішнє переміщення тари (горбкуваті прокладки (ячейки) та гофровані ящики (яєчні ящики)). Ці документи належним чином доводять використання позивачем тари при придбання та продажу яєць курячих. Також, судом досліджені первинні документи позивача щодо придбання яєць курячих і таке дослідження свідчить про те, що у них відсутні посилання на придбання одночасно з придбанням яєць тари.

Таким чином, висновки відповідача про те, що позивач отримував яйця курячі від постачальників у тарі постачальників, а також про те, що списана позивачем тара не використовувалася ним у господарській діяльності, спростовується поданими позивачем доказами.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності на накладних на внутрішнє переміщення (для реалізації яєць на ринках кінцевому споживачу) підписів відповідальних осіб про повернення тари, оскільки переміщення яєць у тарі на ринки для реалізації кінцевому споживачу є частиною господарської діяльності позивача, а накладні на внутрішнє переміщення свідчать щонайменше про використання тари для її перевезення з метою продажу (придбання).

Посилання відповідача на ненадання позивачем документів під час перевірки та на можливість перероблення чи зміни документів також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки  вони спростовуються переліком документів, які були використані відповідачем для перевірки (с.6 акту перевірки), а доказів перероблення чи зміни документів відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що протягом 2 кварталу 2003 року – першого кварталу 2006 року позивач придбавав, використовував у власній господарській діяльності та списував тару - горбкуваті прокладки (ячейки) та гофровані ящики (яєчні ящики).

Так, згідно з актом списання від 01.08.2003 р. позивачем було списано прокладку у кількості 8400 шт., ящики - у кількості 500 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 8400 шт. – 12.05.2003 р., ящики у кількості 500 шт. – 23.05.2003 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в травні – липні 2003 року.

Згідно з актом списання від 29.08.2003 р. позивачем було списано прокладку у кількості 45000 шт. Зазначена тара була придбана позивачем у кількості 45000 шт. – 04.08.2003 р., тобто в тому ж податковому періоді і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем в господарській діяльності в серпні 2003 року.

Згідно з актом списання від 05.09.2003 р. позивачем було списано ящики у кількості 500 шт. Зазначена тара була придбана позивачем у кількості 500 шт. – 09.06.2003 р., тобто в попередньому податковому періоді і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в вересні 2003 року.

Згідно з актом списання від 29.09.2003 р. позивачем було списано прокладку у кількості 51720 шт. Зазначена тара була придбана позивачем у кількості 51720 шт. – 04.09.2003 р., тобто в тому ж податковому періоді і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем в господарській діяльності в вересні 2003 року.

Згідно з актом списання №27/10 від 28.10.2003 р. позивачем було списано прокладку у кількості 9600 шт., ящики - у кількості 10 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 9600 шт. – 04.09.2003 р., ящики у кількості 10 шт. – 04.09.2003 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в жовтні 2003 року.

Згідно з актом списання №20/11 від 20.11.2003 р. позивачем було списано прокладку у кількості 79136 шт., ящики - у кількості 56 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 1066 шт. – 04.09.2003 р., у кількості 78070 шт. – 28.10.2003р., ящики у кількості 56 шт. – 04.09.2003 р., тобто прокладка у кількості 1066 шт. і ящики у кількості 56 шт. – в попередньому податковому періоді і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість, а прокладка в кількості 78070 шт. – в тому ж податковому періоді щодо податку на прибуток, і в попередньому податковому періоді щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в жовтні-листопаді 2003 року.

Згідно з актом списання №24/12 від 24.12.2003 р. позивачем було списано прокладку у кількості 42872 шт., ящики у кількості 159 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 1063 шт. – 28.10.2003 р., у кількості 41809 шт. – 21.11.2003р., ящики у кількості 159 шт. – 04.09.2003 р., тобто прокладка у кількості 42872 шт. була придбана у тому ж податковому періоді щодо податку на прибуток, та у попередніх податкових періодах щодо податку на додану вартість, а ящики у кількості 159 шт. були придбані в попередньому податковому періоді і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в грудні 2003 року.

Згідно з актом списання від 30.01.2004 р. позивачем було списано прокладку у кількості 18922 шт. Зазначена тара була придбана позивачем у кількості 8591 шт. – 21.11.2003 р., у кількості 10331 шт. – 25.12.2003 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем в господарській діяльності в січні 2004 року.

Згідно з актом списання від 27.02.2004 р. позивачем було списано прокладку у кількості 13464 шт., ящики - у кількості 26 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 13464 шт. – 25.12.2003 р., ящики у кількості 26 шт. – 25.12.2003 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в лютому 2004 року.

Згідно з актом списання від 02.04.2004 р. позивачем було списано прокладку у кількості 15001 шт., ящики - у кількості 99 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 15001 шт. – 25.12.2003 р., ящики у кількості 99 шт. – 06.02.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в березні 2004 року.

Згідно з актом списання від 29.04.2004 р. позивачем було списано прокладку у кількості 41419 шт., ящики - у кількості 717 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 41204 шт. – 25.12.2003 р., у кількості 215 шт. – 28.01.2004 р., ящики у кількості 380 шт. – 06.02.2004 р., у кількості 337 шт. – 27.02.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в квітні 2004 року.

Згідно з актом списання від 26.05.2004 р. позивачем було списано прокладку у кількості 60346 шт., ящики - у кількості 503 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 23785 шт. – 28.01.2004 р., у кількості 8000 шт. – 27.02.2004 р., у кількості 18000 шт. – 31.03.2004 р., у кількості 10561 шт. – 30.04.2004 р.;  ящики у кількості 503 шт. – 27.02.2004 р. Тобто прокладка у кількості 49785 шт. та ящики у кількості 503 шт. були придбані в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість, а прокладка у кількості 10561 шт. була придбана в тому ж податковому періоді щодо податку на прибуток та в попередньому податковому періоді щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в квітні та травні 2004 року.

Згідно з актом списання від 25.06.2004 р. позивачем було списано ящики у кількості 1648 шт. Зазначена тара була придбана позивачем у кількості 460 шт. – 27.02.2004 р., у кількості 1188 шт. – 31.03.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в червні 2004 року.

Згідно з актом списання від 26.07.2004 р. позивачем було списано ящики у кількості 518 шт. Зазначена тара була придбана позивачем у кількості 12 шт. – 31.03.2004 р., у кількості 506 шт. – 27.05.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в липні 2004 року.

Згідно з актом списання №41 від 22.10.2004 р. позивачем було списано прокладку у кількості 69930 шт., ящики - у кількості 506 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 69930 шт. – 30.04.2004 р.;  ящики у кількості 506 шт. – 27.05.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в серпні, жовтні 2004 року.

Згідно з актом списання №42 від 25.11.2004 р. позивачем було списано прокладку у кількості 92108 шт., ящики - у кількості 16 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 25054 шт. – 30.04.2004 р., у кількості 67054 шт. – 27.05.2004 р.;  ящики у кількості 16 шт. – 27.05.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в червні, листопаді 2004 року.

Згідно з актом списання №16/02 від 16.02.2005 р. позивачем було списано ящики у кількості 1140 шт. Зазначена тара була придбана позивачем у кількості 1140 шт. – 27.05.2004 р., тобто в попередньому податковому періоді і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в січні, лютому 2005 року.

Згідно з актом списання №25/03 від 25.03.2005 р. позивачем було списано прокладку у кількості 58360 шт., ящики - у кількості 362 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 30026 шт. – 30.10.2004 р., у кількості 28334 шт. – 26.11.2004 р.;  ящики у кількості 332 шт. – 27.05.2004 р., у кількості 30 шт. – 30.09.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в березні 2005 року.

Згідно з актом списання №25/04 від 25.04.2005 р. позивачем було списано прокладку у кількості 24908 шт., ящики - у кількості 653 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 5023 шт. – 26.11.2004 р., у кількості 19885 шт. – 31.12.2004 р.;  ящики у кількості 653 шт. – 30.09.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в лютому, квітні 2005 року.

Згідно з актом списання №27/05 від 27.05.2005 р. позивачем було списано прокладку у кількості 108115 шт., ящики - у кількості 4220 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 108115 шт. – 31.12.2004 р.;  ящики у кількості 4000 шт. – 30.09.2004 р., у кількості 220 шт. – 30.10.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в лютому, березні, травні 2005 року.

Згідно з актом списання №54 від 25.06.2005 р. позивачем було списано прокладку у кількості 66201 шт., ящики - у кількості 2299 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 66201 шт. – 18.02.2005 р.;  ящики у кількості 2299 шт. – 30.10.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в лютому, березні, травні 2005 року.

Згідно з актом списання від 15.07.2005 р. позивачем було списано прокладку у кількості 341773 шт., ящики - у кількості 245 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 4799 шт. – 18.02.2005 р., у кількості 129470 шт. – 29.03.2005 р., у кількості 82110 шт. – 26.04.2005 р., у кількості 125394 шт. – 30.05.2005 р.;  ящики у кількості 245 шт. – 30.10.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2005 року.

Згідно з актом списання №25/07 від 25.07.2005 р. позивачем було списано прокладку у кількості 60381 шт. Зазначена тара була придбана позивачем у кількості 60381 шт. – 30.05.2005 р., тобто в попередньому податковому періоді і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в липні 2005 року.

Згідно з актом списання №30/08 від 30.08.2005 р. позивачем було списано прокладку у кількості 82549 шт., ящики - у кількості 875 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 28789 шт. – 30.05.2005 р., у кількості 53760 шт. – 29.06.2005 р.,;  ящики у кількості 875 шт. – 30.10.2004 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2005 року.

Згідно з актом списання №29/09 від 29.09.2005 р. позивачем було списано прокладку у кількості 39840 шт., ящики - у кількості 4177 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 39840 шт. – 29.06.2005 р.;  ящики у кількості 1755 шт. – 30.10.2004 р., у кількості 315 шт. – 26.11.2004 р., у кількості 2000 шт. – 31.01.2005 р., у кількості 100 шт. – 18.02.2005 р., тобто в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в вересні 2005 року.

Згідно з актом списання №31/01-06 від 31.01.2006 р. позивачем було списано ящики у кількості 1099 шт. Зазначена тара була придбана позивачем у кількості 1099 шт. – в січні 2006 року, тобто в тому ж податковому періоді і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в січні 2006 року.

Згідно з актом списання від 31.01.2006 р. позивачем було списано прокладку у кількості 33857 шт., ящики - у кількості 980 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладка у кількості 15400 шт. – 05.12.2005 р., у кількості 18457 шт. – 09.01.2006 р.;  ящики у кількості 480 шт. – 11.11.2005 р., у кількості 210 шт. – 23.12.2005 року, у кількості 290 шт. – 28.12.2005 р. Тобто прокладка у кількості 15400 шт. та ящики у кількості 980 шт. були придбані в попередніх податкових періодах і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість, а прокладка у кількості 18457 шт. була придбана у тому ж податковому періоді і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в січні 2006 року.

Згідно з актом списання №82 від 28.02.2006 р. позивачем було списано прокладку у кількості 60000 шт. Зазначена тара була придбана позивачем у кількості 60000 шт. – 31.01.2006 р., тобто в тому ж податковому періоді щодо податку на прибуток, і в попередньому податковому періоді щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в лютому 2006 року.

Згідно з актом списання №31/03-Т від 31.03.2006 р. позивачем було списано прокладку у кількості 98943 шт., ящики – у кількості 705 шт. Зазначена тара була придбана позивачем: прокладки у кількості 98943 шт. – 01.03.2006 р., ящики у кількості 705 шт. – 01.03.2006 р., тобто в тому ж податковому періоді і щодо податку на прибуток, і щодо податку на додану вартість. Списана тара використана позивачем у господарській діяльності в березні 2006 року.

Суд зазначає, що відповідно до частини другої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведені приписи процесуального закону, у спірних відносинах, податковий орган повинен довести, що спірна тара придбавалась для використання або була використана позивачем не у власній господарській діяльності тобто не у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто, податковий орган повинен довести напрямки використання придбаної тари та відсутність зв'язку таких напрямків із зазначеними у п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" видами діяльності платника податків.

У спірних відносинах таких доказів відповідачем в ході провадження по справі не надано, відповідач посилається лише на відсутність на момент перевірки бухгалтерського обліку руху списаної тари. Проте, такі посилання не узгоджуються з наведеними вимогами процесуального закону, а надані позивачем докази обґрунтовано доводять використання тари саме у зв'язку з продажем продукції – яєць курячих.

Суд також враховує помилковість тверджень відповідача про наявність обов'язку позивача зменшити валові витрати на суму вартості списаної тари, а також здійснити коригування податкового кредиту на суму ПДВ попередньо включеного до складу податкового кредиту у зв'язку з придбанням тари  у податкових періодах, у яких відбувалося списання тари.

Так, зокрема пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, на який посилається відповідач, не зобов'язує платника податку зменшувати валові витрати наступних податкових періодів на суму вартості товарів, що використані не у господарській діяльності. Взагалі випадки перерахунку (коригування) валових витрат передбачені лише п.5.10 ст.5 (зміна суми компенсації товарів, робіт, послуг), ст.12 (врегулювання сумнівної заборгованості) Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” і ніяким чином не пов'язані з наступним невикористанням товарів (робіт, послуг) віднесених до валових витрат при їх придбанні, не у господарській діяльності.

Щодо встановленого порушення в частині донарахування податку на додану вартість, то встановлені судом обставини відсутності порушень в частині формування позивачем валових витрат обумовлюють відсутність порушень в частині формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Крім того, суд і в цій частині зазначає, що підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” також не передбачає обов'язку платника податку здійснювати коригування податкового кредиту у зв'язку з використанням раніше придбаних товарів не у господарській діяльності, при чому як редакція цієї норми, що є чинною у цей час, так і редакція, що діяла до внесення змін Законом України „Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 р.

Таким чином, суд вважає висновки відповідача про порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” в частині що стосується операцій з тарою, безпідставними.

З огляду на викладене, позовні вимоги про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0002272340/0 13180/10/23-313 від 04.09.2006 р. (в частині донарахування податкового зобов'язання за податком на прибуток в сумі 78513,25 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 39256,62 грн.), податкового повідомлення-рішення № 0002282340/0 13178/10/23-313 від 04.09.2006 р. (в частині донарахування податкового зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 60686 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 30343 грн.), податкового повідомлення-рішення № 0002292340/0 13179/10/23-313 від 04.09.2006 р. (в повному обсязі) також підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, на підставі пп.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст.1, 4, 5, 6, 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  керуючись статтями 17-20, 69-72, 86, 158-163, 167, розд. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове торгове підприємство Фірма „Заря” до Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька про визнання недійсними в повному обсязі податкових повідомлень-рішень № 0002282340/0 13178/10/23-313 від 04.09.2006 р., № 0002292340/0 13179/10/23-313 від 04.09.2006 р. та № 0002272340/0 13180/10/23-313 від 04.09.2006 р. на суму 80189 грн.  – задовольнити.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення рішення № 0002282340/0 13178/10/23-313 від 04.09.2006 р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 62027 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 31013,50 грн.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002292340/0 13179/10/23-313 від 04.09.2006 р. про зменшення від'ємного значення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2003 року на суму 408 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 204 грн.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002272340/0 13180/10/23-313 від 04.09.2006 р. про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 80189 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 40 094,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропромислове торгове підприємство Фірма „Заря” (вул. Савченка, 6/43, м. Донецьк, 83027, п/р 260014949 в ДОД АППБ „Аваль” м. Донецька, МФО 335076, ЄДРПОУ 19388188) судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                              Гончаров С.А.