Постанова

від 28.01.2013 по справі 5011-6/14677-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Справа№ 5011-6/14677-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання Шевченко В.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги від 19.12.2012 року № б/н товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ» на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року

у справі № 5011-6/14677-2012 ( суддя - Ковтун С.А.)

за первісним позовом ТОВ «Домосвіт Трейд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ»

про стягнення 77 135,62 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд»

про стягнення 80 140, 18 грн.

за участю представників:

від позивача: Михайлюк І.М.,

від відповідача: Мельников Д.О.

ВСТАНОВИВ:

12.10.2012 року до господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ» про стягнення 76 781,81 грн., з яких: 74 200,00 грн. збитків, 2 246,3 грн. пені, 335,42 грн. трьох процентів річних (а.с.4-7).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що в порушення умов договору поставки № 01/3-0000049 від 02.04.2012 року відповідач прострочив поставку продукції, у зв'язку з чим виконання зобов'язання втратило інтерес для позивача і він, в порядку ст. 612 ЦК України, має право відмовитися від прийняття виконання за договором та вимагати повернення коштів, сплачених в рахунок попередньої оплати. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, відповідальність у вигляді якої передбачена п. 6.3 договору поставки та 3% річних, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, у розмірах відповідно 2 246,39 грн. та 335,42 грн.

До початку розгляду справи по суті, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ», подав зустрічну позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» про стягнення 80 140,18 грн., з яких 60 800 грн. основного боргу, 16 116,82 грн. пені та 3 223,36 грн. трьох процентів річних (а.с.39-40).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року у справі № 5011-6/14677-2012 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» 69 200 грн. боргу, 290,07 грн. трьох процентів річних, 1450 грн. в повернення сплаченого судового збору. В іншій частині позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Товариству з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» повернуто з Державного бюджету України 70,50 грн. зайво сплаченого судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ», подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 28.01.2013 року.

Представник апелянта в судовому засіданні 28.01.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги.

В судовому засіданні 28.01.2013 року та у відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи скаржника, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

02.04.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ» (постачальник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» (покупець за договором) укладено договір поставки № 01/2-0000049, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець отримати та оплатити фронтальний навантажувач XG 93211 (виробництво Китай), згідно з умовами цього Договору (а.с.8).

За умовами договору поставка продукції повинна здійснюватися на умовах DDP Інкотермс-2000 - Київ - склад постачальника, розташований за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 19 (п. 2.1 Договору).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання які мають ознаки договору поставки, згідно якого в силу вимог ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За правовою природою договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна у грошовому вираженні.

У відповідності до вимог частини 2 статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Оплата проводиться у строки визначені умовами договору.

Договором (п.п. 1.3, 2.1, 2.2, 2.4) сторони обумовили, що ціна та кількість продукції, що постачається за даним договором, термін постачання та порядок розрахунків визначається у специфікації до договору, що є його невід'ємною частиною. Згідно специфікації (додаток № 1 до Договору), вартість продукції, що поставляється за договором № 01/2-0000049, складає 386 000,00 грн.

Специфікацією сторони погодили термін постачання - 17 робочих днів з моменту отримання передоплати на поточний рахунок постачальника, а також порядок розрахунків, а саме: 1-й платіж в сумі 77 200,00 грн. покупець здійснює протягом 2 робочих днів з моменту підписання Договору; 2-й платіж в сумі 308 800,00 грн. - протягом 2 робочих днів з моменту повідомлення про готовність товару до відвантаження підписання акту приймання-передачі (п.3 додатку № 1).

При цьому, місцевій господарський суд надав тлумачення п. 3 специфікації щодо визначення моменту настання строку другого платежу та враховуючи, що вислів «повідомлення про готовність продукції до відвантаження підписання акту приймання-передачі» не містить сполучників чи розділових знаків, суд дійшов висновку, що моментом відліку 2 робочих днів у настанні строку другого платежу є повідомлення постачальника про готовність товару до відвантаження та підписання акту приймання-передачі.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до вказаного порядку розрахунків, настання строку другого платежу залежить виключно від дій постачальника - товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ», відтак лише після отримання повідомлення про готовність продукції до відвантаження у покупця виникає обов'язок (протягом двох днів) здійснити повну передоплату продукції, а не з моменту постачання товару, як помилково вважає позивач за первісним позовом, оскільки за умови п. 2 специфікації (додаток №1 до договору), саме після отримання повної передоплати у постачальника виникає обов'язок здійснити поставку товару протягом 17 днів.

Місцевим господарським судом досліджено, що покупцем, на виконання умов договору платіжними дорученнями № 877 від 03.04.2012 року, № 894 від 05.04.2012 року, № 906 від 06.04.2012 року перераховано постачальнику 77 200 грн. (перший платіж) (а.с.11-13).

Не отримавши повідомлення про готовність поставки продукції покупець (позивач у справі) листом від 18.06.2012 року за № 82 повідомив постачальника про розірвання договору та поставив вимогу повернення сплачених попередньо коштів (а.с.14). Даний лист містить посилання на додаткову угоду № 2 про розірвання договору, однак доказів надсилання даної угоди разом з листом чи раніше, як і доказів підписання такої угоди постачальником матеріали справи не містять. Зазначений лист, отриманий постачальником 19.06.2012 року, залишено останнім без відповіді .

12.07.2012 року постачальник направив покупцю лист-повідомлення за № 12/07-14 про готовність відвантаження продукції та необхідності виконання другого платежу (а.с.15).

16.07.2012 року покупець повторно листом за № 100 надсилає постачальнику пропозицію про розірвання Договору (а.с.16), яка мотивована скрутним фінансовим становищем та неможливістю здійснення другого платежу з вимогою повернути сплачені в якості попередньої оплати кошти в сумі 27 200 грн. До даного листа покупець долучив проект додаткової угоди № 2 про розірвання договору.

Отримання зазначених пропозицій та додаткової угоди №2 не заперечено представником відповідача, однак, останній стверджує що ні заперечень, ні погодження на розірвання договору покупцю не надавав, додаткову угоду № 2 не підписав.

З матеріалів справи вбачається, що 14 серпня 2012 року постачальник платіжним дорученням № 333 перерахував покупцю 3 000 грн. в рахунок повернення коштів за фронтальний навантажувач XG932, згідно листа № 82 від 18.06.12 року.

09.10.2012 року постачальник платіжним дорученням № 448 перерахував покупцю 5000 грн. з призначенням платежу - в рахунок повернення коштів за фронтальний навантажувач XG932, згідно листа № 82 від 18.06.12 року.

Відтак, постачальник частково повернув покупцю, сплачений за договором перший авансовій платіж, отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, своїми діями надав погодження та підтвердив розірвання договору.

Враховуючи, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ» неодноразово здійснило платежі на повернення сплачених покупцем авансових сум, твердження апелянта про помилкове їх здійснення колегія відхиляє, як необґрунтоване.

З огляду на наведене, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вчинивши 14.08.2012 року та 09.10.12 року повернення частини коштів, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ» прийняло пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» про розірвання договору, отже з 14.08.2012 року договір розірвано за згодою сторін і правовідносини за цим договором припинено.

Позивач за первісним позовом, посилаючись на ч.1ст 612 ЦК України вважає, що відповідачем (постачальником за договором) порушено умови п.2 Додатку № 1 до договору щодо строків повідомлення про готовність поставки та поставки продукції, стверджує, що внаслідок прострочення боржника (постачальника) він втратив інтерес до замовленої продукції, тому вправі відмовитися від прийняття виконання та вимагати повернення сплачених сум.

Враховуючи, що умовами п.9.1 договору сторонами визначено строк його дії - до 31 липня 2012 року, але чітко не обумовлено строку в межах якого постачальник надсилає покупцю повідомлення про готовність поставки, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що прострочення поставки продукції ТОВ «Торгівельний дім «АМСТ» (постачальником) не доведено належними та допустимими доказами.

Колегія погоджується з висновком суду, що розірвання договору поставки свідчить про відсутність підстави, на якій ТОВ «Торгівельний дім «АМСТ» були отримані (набуті) кошти, отже вимога позивача про повернення авансового платежу є обґрунтованою та підлягає до задоволення на підставі ст. 1212 ЦК України.

При цьому, невірна правова кваліфікація позивачем підстави позову не позбавляє суд обов'язку самостійно визначити норму права, яка регулює спірні правовідносини сторін і не може впливати на обґрунтованість позовних вимог.

Пропозиції покупця про розірвання договору та вимоги повернення коштів у листах № 82 від 18.06.2012 року та № 100 від 16.07.2012 року не містили строку виконання вимоги про повернення коштів.

Посилаючись на приписи ст. 530 ЦК України господарський суд обґрунтовано зазначив, що право позивача на отримання від постачальника повернення коштів є порушеним з 16.10.2012 року (з врахуванням 7 денного строку, встановленого ст. 530 ЦК України), оскільки претензія № 161 з вимогою на повернення коштів була надіслана ТОВ «Домосвіт Трейд» і отримана ТОВ «Торгівельний дім «АМСТ» 08.10.2012 року.

Враховуючи наведене, обґрунтованим визнається нарахування, в порядку ст. 625 ЦК України, та стягнення 3% річних від простроченої суми за період з 16.10.2012 року по 05.12.2012 року в сумі 290,07 грн. (69 200 х3:100х51:365).

Місцевий господарський суд правомірно відмовив позивачеві у задоволені вимог про стягнення пені за несвоєчасне постачання продукції, оскільки, як зазначено вище, обов'язок поставки у постачальника не наступив.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач (позивач за зустрічним позовом) посилається на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Домосвіт Трейд» порушило умови договору поставки № 01/3-0000049 від 02.04.2012 року щодо виконання грошових зобов'язань, а саме порушив строки здійснення платежів, що спричинило порушення строків поставки продукції з боку позивача (відповідача за первісним позовом). Заявник зустрічного позову стверджує, що за ТОВ «Домосвіт Трейд» рахується заборгованість в сумі 60800 грн. Крім того, позивач просить стягнути 16 116,82 грн. пені та 3 223,36 грн. річних, які нараховано на суму заборгованості вже 308 800 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивач за зустрічним позовом вимагає стягнення з відповідача 60 800 грн. боргу, однак позовна заява не містить будь-яких обґрунтувань наявності такої заборгованості покупця. Не надано обґрунтувань зазначених вимог і в судовому засіданні.

Договір поставки № 01/2-0000049 від 02.04.2012 року є розірваним з 14.08.2012 року, з моменту розірвання договору припинилися і обов'язки сторін за даним договором щодо подальшої оплати продукції з боку покупця, та поставки продукції з боку постачальника, отже обґрунтованим є висновок суду про відсутність підстав для застосування до покупця відповідальності за несвоєчасну оплату продукції.

За таких обставин, колегія суддів визнає правомірним висновок суду про відмову у задоволені зустрічного позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року у справі № 5011-6/14677-2012 відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються відповідача у справі (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «АМСТ» на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року у справі № 5011-6/14677-2012 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року у справі № 5011-6/14677-2012 залишити без змін.

3.Справу № 5011-6/14677-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.