Постанова

від 28.01.2013 по справі 2а-16748/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2013 року 12:24 № 2а-16748/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представник позивача - Ігнатьєва І.В.

представник відповідача - Корнієнко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Маркет-Плазо» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2012 р. № 0003833910 та № 0003823910,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось дочірнє підприємство «Маркет-Плазо» (надалі - ДП «Маркет-Плазо», позивач) до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (надалі - Центральний офіс, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2012 р. № 0003833910, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 2 583 343,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 645 836,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 29.10.2012 р. № 0003823910, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 066 674,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 516 669,00 грн.

Свої позовні вимоги ДП «Маркет-Плазо» обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи, отримані від ПП «Оферта Галюст» відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних ПП «Оферта Галюст» правомірно включені позивачем до валових витрат і податкового кредиту відповідних періодів.

Позивач стверджує, що ПП «Оферта Галюст» на момент укладення договорів та на момент видачі первинних документів, в тому числі і податкових накладних, було належним чином зареєстровано в єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Окрім того підприємство було зареєстроване як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому мало право як нараховувати податок на додану вартість, так і складати відповідні податкові накладні.

Товар, придбаний ДП «Маркет-Плазо» у ПП «Оферта Галюст » стосується господарської діяльності ДП «Маркет-Плазо» і придбаний з метою його подальшого використання у власній господарській діяльності позивача відповідно до статуту підприємства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ДП «Маркет-Плазо» зареєстроване 21.11.2002р. Подільською районною в м. Києвi державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 21.11.2002р. № 10711200000000167. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32251573.

ДП «Маркет-Плазо» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 02.12.2002р. за № 4234, та на час проведення перевірки перебувало на обліку в СДПI по роботі з великими платниками податків у м. Києві ДПС.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість 06.04.2011р. № 100331664, виданого СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, індивідуальний податковий номер - 322515726564, ДП «Маркет-Плазо» зареєстровано платником ПДВ з 04.12.2002р. по день складання акту.

Центральним офісом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Маркет-Плазо» (код ЄДРПОУ 32251573) з питання правильності визначення, повноти нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Оферта Галюст» (код ЄДРПОУ 36545401) за період з 01.01.2010 по 28.02.2010р.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 12.10.2012 року №1151/39-10/32251573 (надалі - Акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ДП «Маркет-Плазо»:

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР) із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на суму 2 583 343 грн., у тому числі: заниження за І квартал 2010 року у сумі 2 583 343 грн.;

п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 066 674 грн. у тому числі: - заниження у січні 2010р. на суму 1 010 720 грн.; - заниження у лютому 2010р. на суму 1 055 954 грн.

Висновки Акту перевірки обґрунтовані тим, що суми по проведенню взаєморозрахунків, які задекларовані відповідно до податкових та видаткових накладних в податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток ДП «Маркет-Плазо» являються непідтвердженими, оскільки до перевірки перевіряючим не надано ні довіреності на ОСОБА_4 на отримання товару від ПП «Оферта Галюст», ні підтверджуючих документів щодо відрядження та фактичного знаходження ОСОБА_4 на момент отримання товару від ПП «Оферта Галюст» у м.Львів у січні-лютому 2010 року .

При подальшому відпрацюванні ланцюга придбання шкір ВРХ (Wet-Blue) податковим органом встановлено, що протягом січня-лютого 2010р. ПП «Оферта Галюст» перерахувало на розрахункові рахунки ТОВ «Буд АМВ Груп» значні суми грошових коштів за придбання шкіри ВРХ.

Відповідно до наявної інформації ТОВ «Буд АМВ Груп» перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва. Засновником та директором підприємства являються громадянин ОСОБА_6, який при допиті зазначив, що до діяльності ТОВ «Буд АМВ Груп» не має ніякого відношення, зареєстрував вказане підприємство за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності. При ознайомленні останнього з первинною фінансово-господарською та бухгалтерською документацією він зазначив, що не виписував в адресу ПП «Оферта Галюст» та не підписував податкові та видаткові накладні, а також не підписував договір на поставку продукції.

Окрім того, податковий орган зазначає, що всі без виключення податкові накладні, виписані іншими особами від імені директора ПП «Оферта Галюст» - ОСОБА_5 та директора ТОВ «Буд АМВ Груп» - ОСОБА_6, на порушення вимог п.18. Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997 року №165 зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 23.0619.1997р. №233/2037.

З урахуванням викладеного вище, перевіркою зроблено висновок, що домовленості та договори укладені ДП «Маркет-Плазо» з ПП «Оферта Галюст», в порушення вимог ч.1, 2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, в результаті чого ДП «Маркет-Плазо» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 066 674,00 грн. та податку на прибуток на загальну суму 2 583 343,00 грн.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки Центральним офісом винесено повідомлення-рішення від 29.10.2012 р. № 0003833910, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 2 583 343,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 645 836,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 29.10.2012 р. № 0003823910, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 066 674,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 516 669,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргами Державної податкової служби України.

ДПС України своїм рішенням від 28.11.2012р. № 6101/0/61-12/10-2115 залишила без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу ДП «Маркет-Плазо»- без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

В підтвердження законності включення до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних сум позивач надав суду копії первинних документів, зокрема, копії договору, додатків (специфікацій), податкових накладних, видаткових накладних, ВМД тощо.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ПП «Оферта Галюст» (Продавець) та ДП «Маркет-Плазо» (Покупець) укладено Договір купівлі - продажу № 29/01 від 29 січня 2010р. з Додатком № 1 від 29.01.2010р., Додатком № 2 від 22.02.2010р. та Додатком № 3 від 22.02.2010р. до Договору.

Згідно з умовами Додатку № 1 до вказаного Договору купівлі - продажу ДП «Маркет-Плазо» придбало Напіфабрикат «WET-BLUE», 1 сорт, площею менше 2,6 м.кв./шт. (кількість, кг - 36000 кг) ціна за 1 кг. без ПДВ 117,60 грн.; Напіфабрикат «WET-BLUE», 3 сорт, площею більше 2,6 м.кв./шт. (кількість, кг - 20000 кг) ціна за 1 кг. без ПДВ 41,00 грн.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 29/01 від 29 січня 2010р. та Додатку № 1 від 29.01.2010р. до Договору купівлі - продажу № 29/01 від 29 січня 2010р., ПП «Оферта-Галюст» передало, а ДП «Маркет-Плазо» прийняло у власність товар на загальну суму 6 064 320,00 грн., в тому числі ПДВ 1 010 720,00 грн.

Відвантаження товару підтверджується видатковою накладною № РН - 0000004 від 29.01.2010 p. до Договору купівлі-продажу № 29/01 від 29 січня 2010р.

На вищевказану поставку ПП «Оферта Галюст» надав ДП «Маркет-Плазо» податкову накладну № 4 від 29.01.2010р. на загальну суму 6 064 320,00 грн. (без ПДВ: 5 053 600,00грн.), в тому числі ПДВ 1 010 720,00 грн.

Згідно Договору купівлі - продажу № 29/01 від 29 січня 2010р. з Додатком № 2 від 22.02.2010р., (Специфікація № 2) до Договору ДП «Маркет-Плазо» придбало у ПП «Оферта Галюст» Напіфабрикат WET-BLUE», 1 сорт, площею менше 2,6 м.кв./шт. (кількість, кг - 44000 кг) ціна за 1 кг. Без ПДВ 117,60 грн.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 29/01 від 29 січня 2010р. та Додатку № 2 від 22.02.2010р. до Договору купівлі - продажу ПП «Оферта-Галюст » передало, а ДП «Маркет-Плазо» прийняло у власність товар: Напіфабрикат «WET-BLUE», 1 сорт, площею менше 2,6 м.кв./шт. (кількість, кг - 44000 кг) ціна за 1 кг. без ПДВ 117,60 грн. на загальну суму 6 209 280,00 грн., в тому числі ПДВ 1 034 880,00 грн.

Відвантаження товару підтверджується видатковою накладною № РН - 0000008 від 22.02.2010 р.

На вищевказану поставку ПП «Оферта Галюст» надало ДП «Маркет-Плазо» податкову накладну № 8 від 22.02.2010р. на загальну суму 6 209 280,00 грн. (без ПДВ: 5174400,00грн.), в тому числі ПДВ 1 034 880,00 грн., яка була включена до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ДП «Маркет-Плазо» за лютий 2010 та податкової декларації ДП «Маркет-Плазо» з податку на додану вартість за лютий 2010 року.

Згідно Договору купівлі - продажу № 29/01 від 29 січня 2010р.. з Додатком № 3 від 22.02.2010р., (Специфікація № 3) до Договору купівлі - продажу ДП «Маркет-Плазо» придбало у ПП «Оферта Галюст» Напіфабрикат «WET-BLUE», 3 сорт, площею більше 2,6 м.кв./шт. (кількість, кг - 2570 кг) ціна за 1 кг. Без ПДВ 41,00 грн.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 29/01 від 29 січня 2010р. та Додатку № 3 від 22.02.2010р. ПП «Оферта-Галюст» передало, а ДП «Маркет-Плазо» прийняло у власність товар: Напіфабрикат «WET-BLUE», 3 сорт, площею більше 2,6 м.кв./шт. (кількість, кг - 2570 кг) ціна за 1 кг. без ПДВ 41,00 грн., на загальну суму 126 444,00 грн., в тому числі ПДВ 21 074,00 грн.

Відвантаження товару підтверджується видатковою накладною № РН - 0000011 від 22.02.2010 р. до Договору купівлі-продажу № 29/01 від 29 січня 2010р.

На вищевказану поставку ПП «Оферта Галюст» надав ДП «Маркет-Плазо» податкову накладну № 10 від 22.02.2010р. на загальну суму 126 444,00 грн. (без ПДВ: 105370,00грн.), в тому числі ПДВ 21 074,00 грн., яка була включена до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ДП «Маркет-Плазо» за лютий 2010 та податкової декларації ДП «Маркет-Плазо» з податку на додану вартість за лютий 2010 року.

Позивач зазначає, що придбаний товар у ПП «Оферта Галюст» згідно Договору купівлі-продажу № 29/01 від 29 січня 2010р. в подальшому був експортований на підставі Контракту № С-02 від 10.02.2010р., укладеного між ДП «Маркет-Плазо» (Продавець) та Troy Alliance LTD (Покупець) за межі митної території України, що підтверджується вантажно-митними деклараціями.

З огляду на таке, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Окрім того, необхідно зазначити, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в Постанові від 26.09.2006 року правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до Листа від 02.06.2011р. встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власті господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що не належать де складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

Ведення податкового обліку відповідно до ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в періоді, що підлягав перевірці) та ст. ст. 1, 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного в періоді, що підлягав перевірці) покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3 та п.п. 7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці).

Відповідно до п.п.7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці) право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд також звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції .

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно аналізу вантажно-митних декларацій відповідно до яких здійснюються експортні операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств встановлено, що протягом 2009-2010 роках ДП «Маркет - Плазо» здійснювало експорт шкір ВРХ (Wet-Blue).

Судом встановлено, що ДП «Маркет-Плазо» в січні - лютому 2010р. придбано відповідно до видаткових та податкових накладних 102.5 тонн полуфабриката Wet-Blue (1, 3 сорту) на загальну суму 10 333,3 тис. грн. у підприємства ПП «Оферта Галюст» у відповідності до умов договору купівлі-продажу №29/01 від 29.01.2010р.

Відповідно до п.3 вищезазначеного договору право власності на товар переходить від Продавця Покупцю з моменту підписання товаророзпорядчих документів (накладна, акт прийому-передачі і т.д.).

Приймання Товару по кількості, якості та комплектності здійснюється у відповідності з інструкціями П-6 та П-7 уповноваженими представниками сторін на складі Продавця за адресою: м Львів, вул. Жовківська,63.

Згідно видаткових накладних отриманих від ПП «Оферта Галюст» особою, яка відвантажила товар значиться ОСОБА_5

Згідно видаткових накладних та письмового пояснення ДП «Маркет-Плазо» товар отримував завідуючий складом ДП «Маркет-Плазо» ОСОБА_4 (відповідно до наказу підприємства ДП «Маркет-Плазо» №20/1-к від 30.07.2004р. про прийняття на посаду завідувача складу).

Однак, позивачем до перевірки податковому органу не надано ні довіреності на ОСОБА_4 на отримання товару від ПП «Оферта Галюст», ні підтверджуючих документів щодо відрядження та фактичного знаходження ОСОБА_4 на момент отримання товару від ПП «Оферта Галюст» у м.Львів у січні-лютому 2010 року.

Окрім того, 15.08.2012р. експертом Білоцерківського МВ НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області складено висновок спеціаліста №382 за результатами зразків підписів. Згідно даного висновку слідує, що підписи в договорі, податкових, видаткових накладних та специфікаціях які виписані ПП «Оферта Галюст» в адресу ДП «Маркет - Плазо» підписані не громадянином ОСОБА_5, а іншою особою.

Таким чином, суд погоджується із висновками податкового органу, що зазначені обставини дають можливість вважати, що суми по проведенню взаєморозрахунків, які задекларовані відповідно до податкових та видаткових накладних в податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток ДП «Маркет-Плазо» являються непідтвердженими.

При подальшому відпрацюванні ланцюга придбання шкір ВРХ (Wet-Blue) встановлено, що протягом січня-лютого 2010р. ПП «Оферта Галюст» перерахувало на розрахункові рахунки ТОВ «Буд АМВ Груп» значні суми грошових коштів за придбання шкіри ВРХ.

Однак, відповідно до наявної інформації ТОВ «Буд АМВ Груп» перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва. Засновником та директором підприємства являються громадянин ОСОБА_6, який при допиті зазначив, що до діяльності ТОВ «Буд АМВ Груп» не має ніякого відношення, зареєстрував вказане підприємство за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності. При ознайомленні останнього з первинною фінансово-господарською та бухгалтерською документацією він зазначив, що не виписував в адресу ПП «Оферта Галюст» та не підписував податкові та видаткові накладні, а також не підписував договір на поставку продукції.

При цьому 02.08.2012р. експертом Святошинського РУ НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві складено висновок спеціаліста №401 за результатами дослідження зразків підписів. Згідно даного висновку слідує, що підписи в договорі, податкових та видаткових накладних, які виписані ТОВ «Буд АМВ Груп» в адресу ПП «Оферта Галюст» підписані не громадянином ОСОБА_6, а іншою особою.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, чинного в момент складання податкових накладних контрагентом (надалі - Порядок), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у п. 18 Порядку, всі кладені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Також, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, визначені вимоги, що пред'являються до первинних документів, зокрема, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції ( пп.2.1. п.2 Положення); первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа» ( пп.2.4. п.2 Положення); забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам (пп.2.16. п.2 Положення).

Беручи до уваги вищезазначені норми закону, суд вважає, що податкові накладні, підписані від імені ПП «Оферта Галюст» ОСОБА_5не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до валових витрат та податкового кредиту ДП «Маркет-Плазо» вказаних сум.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 05.03.2012р. по справі № 21-421а11.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ДП «Маркет-Плазо» та ПП «Оферта Галюст» є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ДП «Маркет-Плазо» та ПП «Оферта Галюст» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру ДП «Маркет-Плазо» при укладенні договору купівлі-продажу на створення правових наслідків. Тобто, такі угоди є нікчемними.

Таким чином, несплачений ДП «Маркет-Плазо» податок на прибуток підприємств внаслідок безпідставного включення до складу валових витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами та несплачений податок на додану вартість внаслідок безпідставного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що Центральним офісом доведено, що зміст зазначеної вище угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 2 583 343,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 645 836,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 066 674,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 516 669,00 грн. здійснено відповідачем правомірно, що свідчить про те, що податкові повідомлення-рішення від 29.10.2012 р. № 0003833910 та № 0003823910 винесені відповідачем правомірно, у межах повноважень, наданих відповідачу законодавством України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства «Маркет-Плазо» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 04.02.2013р.

Суддя В.П. Шулежко