КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16748/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.
Суддя-доповідач: Маслій В.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді Маслія В.І.,
Суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
При секретарі Вовчок О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Маркет-Плазо» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2013 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Маркет-Плазо» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И Л А:
Дочірнє підприємство «Маркет-Плазо» звернулось з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.10.2012 року № 0003833910 та №0003823910.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2013 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог. Вважає, що оскаржувана постанова ухвалена без дотримання норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Оферта Галюст» за період з 01.01.2010 року по 28.02.2010 року.
За результатами перевірки складено акт № 1151/39-10/32251573 від 12.10.2012 року на підставі якого відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: від 29.10.2012 року № 0003833910, яким встановлено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 2583343,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 645836,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 29.10.2012 року № 0003823910, яким встановлено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2066674,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 516669,00 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що підставою для нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість стало виявлення податковим органом під час перевірки позивача отримання останнім товарів від ПП «Оферта Галюст» за правочинами, які суперечать ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України, тобто є нікчемними, а тому не створюють юридичних наслідків.
Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються, зокрема, на тому, що суми по проведенню взаєморозрахунків, які задекларовані відповідно до податкових та видаткових накладних в податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток ДП «Маркет-Плазо» являються непідтвердженими, оскільки до перевірки перевіряючим не надано ні довіреності на ОСОБА_2 на отримання товару від ПП «Оферта Галюст», ні підтверджуючих документів щодо відрядження та фактичного знаходження ОСОБА_2 на момент отримання товару від ПП «Оферта Галюст» у м. Львів у січні-лютому 2010 року. А також, відповідач приймає до уваги надані позивачем податкові накладні та ін. документи, виписані невстановленими особами від імені директора ПП «Оферта Галюст» - Лукіним Г.М та директора ТОВ «Буд АМВ Груп» - Лариненко С.В..
Аналізуючи наведені доводи, колегія суддів зважає на таке.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведених норм є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.
У відповідності до положень п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.
Згідно з п. 5.1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Законом України «Про податок на додану вартість» у п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 установлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
За правилами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.
З матеріалів справи вбачається, що товар згідно договору купівлі-продажу № 29/01 від 29.01.2010 року отримував завідуючий складом ДП «Маркет-Плазо» ОСОБА_2, який виконував свої обов'язки у відповідності до Наказу ДП «Маркет-Плазо» № 20/1-к від 30.07.2004 року. Наявність останнього відповідачем не заперечується.
Відповідно до п. 3.2 зазначеного вище договору, приймання товару по кількості, якості та комплектності здійснюється у відповідності з інструкціями П-6 та П-7 уповноваженими представниками сторін на складі продавця за адресою: м. Львів, вул. Жовківська, 63, яким згідно Наказу № 20/1-к від 30.07.2004 року є ОСОБА_2
Посилання апелянта на висновок спеціаліста № 382 від 15.08.2012 року, як на доказ нікчемності спірного правочину укладеного між позивачем та ПП «Оферта Галюст», колегія суддів до уваги не приймає, оскільки на момент розгляду даної справи, відповідачем не було надано суду обвинувального вироку, який би зафіксував вину будь-яких осіб у здійсненні фіктивного підприємництва.
Також, в спростування доводів відповідача, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано доказів зв'язку діяльності ТОВ «Буд АМБ Груп» з діяльністю позивача. По своїй суті висновок спеціаліста № 401 від 02.08.2012 року, податкові та видаткові накладні та ін. підписані від імені ТОВ «Буд АМБ Груп» по взаємовідносинам контрагента позивача з ТОВ «Буд АМБ Груп» стосуються виключно відносин цих осіб та не мають правового значення при вирішенні даної справи.
Колегія суддів вважає, що позивач не може нести відповідальність за порушення законодавства при укладенні та виконанні господарських договорів іншими суб'єктами господарської діяльності, стороною яких не є певна юридична особа (третій ланцюг взаємовідносин).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, апелянт не довів правомірності своїх дій по винесенню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Отже, відносини між ДП «Маркет-Плазо» та ПП «Оферта Галюст» були належним чином оформлені, операції з придання товару носили реальний характер та були спрямовані на отримання прибутку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.
Таким чином, необґрунтованими є висновки податкового органу про порушення позивачем положень податкового законодавства при взаємовідносинах позивача і його контрагента у перевіряємий період, а тому, відповідно, протиправними є оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Отже, при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.
Згідно до ст. 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України колегія суддів,
П О С Т А Н О В И ЛА :
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Маркет-Плазо» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 січня 2013 року - скасувати та ухвалити нову.
Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Маркет-Плазо» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби № 0003833910, № 0003823910 від 29 жовтня 2012 року
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текс ухвали виготовлено 18.04.2013 року.
Головуючий суддя Маслій В.І.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2013 |
Оприлюднено | 25.04.2013 |
Номер документу | 30893406 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Маслій В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні