Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2а-8771/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8771/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.12р. у справі №2а-8771/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Батекс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «НВФ КМТ 2002», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембудпостач-2008» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Батекс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.12р. №0000822220 та 0000832220 в повному обсязі та податкового повідомлення - рішення №0000812220 в частині донарахування грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 295 028 грн. за основним платежем та 69 340 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.12р. у справі №2а-8771/12/2670 адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

На думку апелянта, відсутність у позивача економічної вигоди від придбання послуг (робіт), які є предметами укладених ним угод з ТОВ «НВФ КМТ 2002» та ТОВ «Рембудпостач-2008» позбавляє позивача права на включення сплачених за цими договорами сум до складу валових витрат та податкового кредиту, що безпідставно не враховано судом першої інстанції. Також апелянт покликається на встановлені при перевірці розбіжності між даними податкового та бухгалтерського обліку при проведенні розрахунку приросту та убутку балансової вартості запасів позивача, що призвели до заниження податку на прибуток і вважає висновки суду першої інстанції у цій частині протиправними.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09р. по 31.12.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 31.12.11р., за результатами якої складено акт перевірки № 19/22-20/19365112 від 29.03.12р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог:

п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2., абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3., п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок заниження податку на прибуток на суму 509 611 грн., в тому числі: 1 квартал 2009 року - 18 562 грн., 2 квартал 2009 року - 54 328 грн., 3 квартал 2009 року - 44 760 грн., 4 квартал 2009 року - 9 882 грн., 1 квартал 2010 року - 2 404 грн., 2 квартал 2010 року - 65 763 грн., 3 квартал 2010 року - 48 057 грн., 4 квартал 2010 року - 2 775 грн., 2 квартал 2011 року - 20 329 грн., 3 квартал 2011 року - 106 858 грн., 4 квартал 2011 року - 133 895 грн.;

п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 192 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок заниження ПДВ в розмірі 298 564 грн., в тому числі: листопад 2009 року - 11 133 грн., грудень 2009 року - 29 689 грн., січень 2010 року 6 024 грн., лютий 2010 року - 373 грн., квітень 2010 року - 2 375 грн., липень 2010 року - 34 584 грн., серпень 2010 року - 12 457 грн., жовтень 20101 року - 5 073 грн., грудень 2010 року - 6 538 грн., квітень 2011 року - 7 130 грн., червень 2011 року - 10 548 грн., липень 2011 року - 23 843 грн., серпень 2011 року - 23 174 грн., вересень 2011 року 49 440 грн., жовтень 2011 року - 76 183 грн. та завищення від'ємного значення по рядку 24 за грудень 2011 року в розмірі 13 040 грн.

Підставою для висновку про порушення вимог податкового законодавства, на думку податкового органу, слугувало те, що позивачем протиправно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суми за господарськими операціями з ТОВ «НВФ КМТ 2002» та ТОВ «Рембудпостач-2008» з надання послуг (виконання робіт), оскільки такі послуги не містять економічної вигоди для позивача, окрім того у вказаних підприємств відсутні необхідні трудові ресурси для виконання господарських операцій. Податковим органом також встановлено розбіжність між даними податкового та бухгалтерського обліку при проведенні розрахунку приросту та убутку балансової вартості запасів.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.04.12р.:

№0000812220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 368 788 грн., у тому числі: 298 564 грн. основний платіж та 70 224 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№0000822220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 563 068 грн., у тому числі: 501 435 основний платіж та 61 633 грн. штрафні(фінансові) санкції;

№0000832220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2011 року на суму 13 040 грн.

Позивач оспорює податкові повідомлення-рішення від 18.04.12р. №0000822220 та 0000832220 у повному обсязі та податкове повідомлення - рішення №0000812220 в частині донарахування грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 295 028 грн. основного платежу та 69 340 грн. штрафної (фінансової) санкції.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «НВФ КМТ 2002» та ТОВ «Рембудпостач-2008» в межах господарської діяльності позивача та з метою одержання прибутку, документальне їх підтвердження, а отже правомірне відображення у податковому обліку. Щодо встановлення відповідачем розбіжностей між даними податкового та бухгалтерського обліку при проведенні розрахунку приросту та убутку балансової вартості запасів, суд дійшов висновку про невірний розрахунок по періодам з боку податкового органу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Законів України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР та «Про оподаткування прибутку підприємств» 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Так, виходячи з змісту п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону N 334/94-ВР, згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні правові норми закріплені у Податковому кодексі України.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №171066 (а/с 186, том І) основними видами діяльності позивача за КВЕД: є оптова торгівля верстатами; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; ремонт, технічне обслуговування та монтаж верстатів, посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; оренда інших машин та устаткування; загальні механічні устаткування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між позивачем та ТОВ «НВФ КМТ 2002» було укладено ряд договорів, зокрема:

Договори № 01/09 від 26.01.09р., №01/10 від 26.01.10р. та №09 від 01.02.11р. за умовами яких виконавець на замовлення позивача надає за плату наступні послуги: пошук покупця (покупців) на промислове устаткування (верстати, витратні матеріали до верстатів, інструмент для верстатів, програмного забезпечення до верстатів), що належить замовникові, надалі товар; здійснює моніторинг існуючих технологічних процесів обробки металу на підприємствах, маючи на меті впровадження передових технологій з використанням верстатів, інструменту, витратних матеріалів, що належить замовникові; забезпечує на підприємствах покупців, відробку конструкції деталей на технологічність, з метою узгодження з можливостями верстатів, інструменту, витратних матеріалів, що належать замовникові; впроваджує технологічні процеси обробки на підприємствах покупців з використанням верстатів, інструменту, витратних матеріалів, що належать замовникові; здійснює підбір інструменту, що належать замовникові для вирішення питань обробки металу на підприємствах покупців; здійснює вибір та корегування режимів обробки деталей які виробляються з використанням верстатів, інструменту, витратних матеріалів, що належать замовникові; забезпечує впровадження дослідних зразків деталей, які виробляються з використанням верстатів, інструменту, витратних матеріалів, що належать замовникові; здійснює монтаж та налагодження верстатів, інструменту, витратних матеріалів, що належать замовникові, в обсязі узгодженому замовником; здійснює ремонт та технічне обслуговування верстатів, інструменту, витратних матеріалів, що належать замовникові, в обсязі узгодженому замовником.

Договір про надання послуг №4120 від 20.07.10р., згідно умов якого, виконавець на замовлення позивача надає за плату наступні послуги: розробка технології виготовлення на верстаті CS-2600 наступних деталей: ступиця РСП - 10.01.15.611.А, муфта 54 - 62251; втулка 54А-6224 ІВО.

Договір про надання послуг №4121 від 26.07.10р., за умовами якого виконавець на замовлення позивача надає за плату наступні послуги: розробка варіантів технології виготовлення деталей на верстаті GA-3000/900, гайка тягова 642.003, гайка регулююча 642.012, стакан 642.005, стержень 642.004.

Договір на проведення робіт №13/10 від 28.07.10р., за умовами якого виконавець на замовлення позивача виконує наступні роботи: попередній монтаж обладнання (розпаковка, розконсервація, встановлення на місце експлуатації) токарного оброблюваного центру GOODWAY мод. GS-2600 MYS з ЧПК Mitsubishi 730; підвід комунікацій (електрозабезпечення, пневмопідключення) токарного оброблювального центру GOODWAY мод. GS-2600 MYS з ЧПК Mitsubishi 730.

Також, позивач в перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ «Рембудпостач-2008» за наступними договорами:

Договори №25 від 23.05.11р., № 48 від 17.12.10р. та № 63 від 14.03.11., згідно умов яких виконавець на замовлення виконавця надає, а замовник приймає та оплачує виконавцю послуги по просуванню продукції замовника на території України, здійсненню сприяння на закінчення договорів з продажу продукції третім особам; сприянню організації зустрічей і техніко-комерційних переговорів між представниками позивача та покупцями для укладення взаємовигідних договорів.

Договір № 65 від 25.03.11р., за умовами якого виконавець надає послуги з реалізації продукції замовника, а саме: токарного верстату GOODWAY мод. GА-2600-300 із ЧПК покупцю ВАТ «Мотор Січ».

Договір № 75 від 07.02.11р., за умовами якого виконавець надає послуги з реалізації продукції замовника, а саме: стрічкопильного верстату мод. Н-7056 покупцю ВАТ «Мотор Січ».

На підтвердження обґрунтування фактичності здійснення операцій за вказаними договорами, позивачем та його контрагентами надані письмові пояснення, первинні та облікові документи щодо спірних операцій, підтвердження від покупців продукції щодо участі в якості посередників ТОВ «НВФ КМТ 2002» та ТОВ «Рембудпостач -2008» у операціях купівлі високотехнологічного обладнання у позивача тощо.

Так, до матеріалів справи надано зазначені вище договори укладені позивачем із ТОВ «НВФ КМТ 2002»та ТОВ «Рембудпостач-2008» щодо надання посередницьких послуг по просуванню продукції позивача на території України у т.ч. надано додаткові угоди до цих договорів, акти виконаних робіт за цими договорами, звіти контрагентів про надання послуг по реалізації товару на виконання цих договорів, які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає ст. 9 Закону 996-XIV, заявки на виставлення рахунків знайденим покупцям, банківські виписки тощо.

При цьому, ТОВ «НВФ КМТ 2002»та ТОВ «Рембудпостач -2008» належним чином оформлені та виписані на ім'я позивача податкові накладні, відомості зазначені в яких, відповідачем під час розгляду справи не заперечувались.

До того ж, на спростування висновків ДПІ щодо економічної необґрунтованості спірних операції, позивачем до матеріалів справи надано письмові розрахунки по кожному контрагенту, з яких вбачається, що прибуток позивача за операціями з поставки обладнання та витратних матеріалів, здійснених за сприянням ТОВ «НВФ КМТ 2002» складає 1 558 250,42 грн., а за сприянням ТОВ «Рембудпостач-2008» складає 986 111,14 грн.

Судом першої інстанції проаналізовані також і інші докази у справі: письмові пояснення із викладенням у табличному вигляді інформації щодо кількості та вартості обладнання, поставленого позивачем за сприянням ТОВ «НВФ КМТ 2002» та ТОВ «Рембудпостач -2008», зокрема із визначенням найменування конкретного підприємства, обладнання, вартості та суми винагороди контрагенту за пошук такого підприємства. Більш того, позивачем також надано копії листів від підприємств - покупців обладнання у позивача, згідно яких дані підприємства підтверджують сприяння та участь фахівців контрагентів позивача ТОВ «НВФ КМТ 2002» та ТОВ «Рембудпостач -2008» при здійсненні переговорів, узгодженні технічних питань та складанні вищезазначених договорів поставки обладнання, зокрема в матеріалах справи містяться підтвердження від ТОВ НВФ «Техвагонмаш», ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх шин», ПАТ «Роменський завод «Тракторзапчастина», ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря», ПАТ «Мотор Січ», ПП «Статус», ПАТ «Завод «Екватор», ТОВ «ПромДон», ТОВ «Гідровіт», ТОВ «Машгідропривод» та ФОП ОСОБА_2

В спростування доводів податкового органу про недоцільність залучення позивачем вказаних контрагентів, позивач під час розгляду справи вказував, що є підприємством, яке здійснює реалізацію високотехнологічного обладнання та устаткування на всій території України, зокрема на потужні промислові підприємства країни. При цьому, для ефективного та раціонального проведення політики на місцях (у регіонах) щодо пошуку покупців технологічного обладнання та устаткування, надання консультацій щодо його властивостей, впровадження (установки) даного обладнання в технологічний процес підприємств, враховуючи, що місцезнаходження позивача місто Київ, позивачем і були укладені зазначені вище договори про співпрацю з підприємствами, які знаходяться у регіонах та які спеціалізуються на наданні посередницьких послуг у сфері торгівлі (ТОВ «НВФ КМТ 2002»та ТОВ «Рембудпостач - 2008») та обізнані у технологічних властивостях обладнання, яке поставляє ТОВ «Батекс».

На підтвердження наявності у даних контрагентів необхідних трудових та транспортних ресурсів для виконання спірних операцій ТОВ «НВФ КМТ 2002» до матеріалів справи надано: штатні розклади та штатні розписи на підприємстві за спірний період згідно яких вбачається що у 2009 році на підприємстві працювало -6 осіб, у 2010 - 9, у 2011 - 10 осіб; накази про направлення працівників у відрядження; службові завдання; посвідчення на відрядження; договори оренди автомобілю; накази про введення в експлуатацію на підприємстві транспортних засобів; копії технічних паспортів на транспортні засоби; дипломи про здобуття спеціальної середньої та вищої технічної і економічної освіти посадовими особами третьої особи тощо.

ТОВ «НВФ КМТ 2002»та ТОВ «Рембудпостач -2008» у спірному періоді були зареєстровані в якості юридичної особи та були платниками ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними свідоцтвами.

Апелянтом не доведено, що наявної у контрагентів кількості працівників недостатньо для вчинення спірних операцій, при цьому доводи апелянта про те, що на підприємстві ТОВ «Рембудпостач - 2008» у 2009 році значилось 0 робітників не заслуговують на увагу, оскільки в 2009 році між позивачем та зазначеним підприємством ніяких договорів не укладалось та жодних господарських відносин не здійснювалось.

За таких обставин та в контексті положень ч. 2 ст. 71 КАС України апелянтом не доведено належними та допустимими доказами жодних обставин, які б спростовували доводи позивача щодо фактичності вчинення спірних операцій, їх економічної обґрунтованості, доцільності та наявності у позивача та його контрагентів всіх необхідних матеріальних та трудових ресурсів для вчинення таких операцій, а відтак відповідачем не доведено наявності обставин, які б унеможливлювали формування позивачем спірних сум валових витрат та податкового кредиту.

Щодо встановлення відповідачем розбіжностей між даними податкового та бухгалтерського обліку при проведенні розрахунку приросту та убутку балансової вартості запасів позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невірний розрахунок по періодам з боку податкового органу.

Так, відповідно до положень п. 5.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

При цьому, якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем у спірному періоді були отримані безоплатно від постачальників - нерезидентів ТМЦ (запчастини) для заміни їх в обладнанні, що не заперечується відповідачем.

Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що позивачем у 2008 році проводилась інвентаризація основних засобів, що відповідачем також не заперечується.

За даними бухгалтерського обліку станом на 01.01.09р. балансова вартість запасів складала 10 679 329 грн. (рядок А5 додатку К1/1т до декларації), в той час, як в таблиці наведеній в додатку № 8 до акту перевірки - 10 653 243 грн.

Невідповідність балансової вартості запасів на початок 2009 року, як вбачається із пояснень позивача від 12.06.2012 р. (а.с. 24, том. 2) та підтверджується матеріалами справи, пояснюється тим, що відповідач не врахував проведену на підприємстві наприкінці 2008 року уцінку застарілого товару.

Внаслідок проведеної 01.12.08р. інвентаризації були виявлені запаси, ціна на які знизилась внаслідок довготривалого зберігання на загальну суму 57 719 грн., що, між тим, не вплинуло на дані податкового обліку та залишено поза увагою податкового органу.

Окрім того, податковий орган не прийняв в розрахунок безоплатно отримані в 2008 році товари на суму 31 633 грн., які станом на 01.01.09р. знаходились згідно даними бух обліку на складі, вартість яких, на відміну від податкового обліку (показники в «Інші доходи» декларації), в бухобліку враховується в залишках по складу.

З наведеного випливають наступні розрахунки: 10 653 243 грн. (дані перевірки на початок року) + 57 719 (зниження вартості товарів за даними інвентаризації 01.12.2008 р.) -31633 (вартість безоплатно отриманих товарів) на початок 2009 р.) = 10 679 329 грн. (балансова вартість запасів, яка зазначена в декларації у додатку № К1/1).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність розбіжностей між даними податкового та бухгалтерського обліку при проведенні розрахунку приросту та убутку балансової вартості запасів позивача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.12р. у справі №2а-8771/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.12р. у справі №2а-8771/12/2670 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.