Постанова

від 04.02.2013 по справі 823/55/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року справа № 823/55/13-а

15 год. 49 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю представників:

позивача - Федоренка В.М.,

відповідача - Савенко Ю.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Енерголенд" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Енерголенд" подало позов, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби № 0004312301 від 25.09.2012р. та № 0004322301 від 25.09.2012р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він не порушив будь-яких вимог чинного законодавства, укладаючи господарські договори з ПП "Полєм-Опт", ПП "ЛАБ" та ПП "Хладком". Вказані підприємства на час проведення господарських операцій перебували у Єдиному державному реєстрі і у встановленому порядку були зареєстровані як платники податку. Позивач не може нести відповідальності за стан господарської діяльності своїх контрагентів, у тому числі наявності у них трудових та матеріальних ресурсів, виробничих площ, тощо.

В обґрунтування господарських операцій позивачем були надані первинні документи, в тому числі оригінали договорів, акти приймання виконаних робіт, тощо. Господарські операції з ПП "Полєм-Опт", ПП "ЛАБ" та ПП "Хладком" відображені в бухгалтерському обліку підприємства, на них від контрагентів отримані податкові накладні, які у встановленому порядку задекларовані у податкових органах.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що в ході перевірки позивача окрім первинних документів, наданих товариством, використані матеріали перевірок ПП "Полєм-Опт", ПП "ЛАБ" та ПП "Хладком", за наслідками яких встановлено, що господарські операції вказаних контрагентів з їх покупцями не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення господарських операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування іншого майна, а тому такі операції здійснені без мети реального настання правових наслідків.

В ході проведення перевірок не встановлено фактів передачі товарів (робіт, послуг) від ПП "Полєм-Опт", ПП "ЛАБ" та ПП "Хладком" до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю (ненаданням для звірки) актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Приватне підприємство "Енерголенд", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 33903324, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 06.12.2005р., перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100285499, виданого 13.12.2005р.

На підставі наказів ДПІ у м. Черкасах від 03.08.2012 року № 668, від 15.08.2012р. № 759 та направлень, виданих ДПІ у м. Черкасах проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11 по 30.06.12, за результатами якої складений акт від 10.09.12 № 215/22-11/33903324.

У висновку акту перевірки вказано на порушення позивачем: п. 189.1 ст. 189, п. п. 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього 102 359 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 5 180 грн., за липень 2011 року в сумі 56 826 грн., за серпень 2011 року в сумі 6 660 грн., грудень 2011 року в сумі 33 693 грн.; пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. п. 135.1, 135.2, 135.5 ст. 135 та п. п. 138.2, 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 141 160 грн., в тому числі за І квартал 2011 року в сумі 6 475 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 2 370 грн., за ІІ - ІІІ квартали 2011 року в сумі 22 930 грн., за ІІ - ІV квартали 2011 року в сумі 134 685 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби прийняла податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2012 року № 0004312301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 126 655 грн., в тому числі за основним платежем - 102 359 грн., за штрафними (фінансових) санкціями - 24 296 грн., та № 0004322301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 141 161 грн., в тому числі за основним платежем - 141 160 грн., за штрафними (фінансових) санкціями - 1 грн.

В результаті процедури адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби № 0004312301 від 25.09.2012р. та № 0004322301 від 25.09.2012р. залишені без змін, а скарги приватного підприємства "Енерголенд" - без задоволення.

Вирішуючи спір по суті з огляду на аргументацію сторін, суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного до 01.04.2011р.), "Про податок на додану вартість" (чинного до 01.01.2011р.), Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому, відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Крім того, пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165, передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно пункту 138.2 статті 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 зазначеного Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За висновками осіб, які здійснювали перевірку, порушення позивачем законодавства були допущені у зв'язку з тим, що господарські операції ПП "Полєм-Опт", ПП "ЛАБ" та ПП "Хладком" з їх покупцями не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення господарських операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування іншого майна, а тому такі операції здійснені без мети реального настання правових наслідків, а також не встановлення фактів передачі товарів (робіт, послуг) від вказаних контрагентів до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю (ненаданням для звірки) актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

При цьому, такі висновки державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами: видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Так, зі змісту статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" випливає, що первинний документ - це будь-який документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Законодавством не визначений вичерпний перелік документів, які можуть вважатися первинними, відтак таким, що підтверджують проведення господарської операції і на підставі яких формується звітність. Відсутність деяких реквізитів в одному з первинних документів не робить автоматично господарську операцію такою, що не відбулася.

Частиною 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції. а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час перевірки не було враховано наявність первинних документів які оформлені належним чином та підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з ПП "Полєм-Опт", ПП "ЛАБ", ПП "Хладком". Будь-які документи мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції. Фактичною або ж реальною визначається господарська операція, яка спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, як основних документів на транспортування кабелю від ПП "Полєм-Опт", на що посилається відповідач, суд зазначає, що права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників, визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568.

Згідно цих правил договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оскільки позивач не укладав з ПП "Полєм-Опт" договору на перевезення кабелю, то, на думку суду, він не був учасником транспортного процесу в розумінні вищевказаних Правил, а тому наявність в даному випадку товарно-транспортної накладної при здійсненні господарських операцій з купівлі-продажу продукції не є обов'язковою.

Окрім того, суд враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на податковий кредит з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 25 вересня 2012 року № 0004322301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 141 161 грн., в тому числі за основним платежем - 141 160 грн., за штрафними (фінансових) санкціями - 1 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 25 вересня 2012 року № 0004312301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 126 655 грн., в тому числі за основним платежем - 102 359 грн., за штрафними (фінансових) санкціями - 24 296 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Енерголенд" (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 168, ідентифікаційний код 33903324) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Повернути приватному підприємству "Енерголенд" (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 168, ідентифікаційний код 33903324) надміру сплачену суму судового збору в розмірі 122 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 08.02.2013р.