Ухвала

від 07.08.2014 по справі 823/55/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/55/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Енерголенд» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року Приватне підприємство «Енерголенд» звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, в якому просили суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.09.2012 року № 0004312301 та № 0004322301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, не надано повної оцінки діючому законодавству та обставинам, що мають істотне значення для вирішення справи, не надано належної правової оцінки письмовим запереченням по справі.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказів ДПІ у м. Черкасах від 03.08.2012 року № 668, від 15.08.2012р. № 759 та направлень, виданих ДПІ у м. Черкасах проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11 по 30.06.12, за результатами якої складений акт від 10.09.12 № 215/22-11/33903324.

У висновку акту перевірки вказано на порушення позивачем: п. 189.1 ст. 189, п. п. 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього 102 359 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 5 180 грн., за липень 2011 року в сумі 56 826 грн., за серпень 2011 року в сумі 6 660 грн., грудень 2011 року в сумі 33 693 грн.; пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. п. 135.1, 135.2, 135.5 ст. 135 та п. п. 138.2, 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 141 160 грн., в тому числі за І квартал 2011 року в сумі 6 475 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 2 370 грн., за ІІ - ІІІ квартали 2011 року в сумі 22 930 грн., за ІІ - ІV квартали 2011 року в сумі 134 685 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки державна податкова інспекція у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби прийняла податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2012 року № 0004312301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 126 655 грн., в тому числі за основним платежем - 102 359 грн., за штрафними (фінансових) санкціями - 24 296 грн., та № 0004322301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 141 161 грн., в тому числі за основним платежем - 141 160 грн., за штрафними (фінансових) санкціями - 1 грн.

В результаті процедури адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби № 0004312301 від 25.09.2012р. та № 0004322301 від 25.09.2012р. залишені без змін, а скарги приватного підприємства «Енерголенд» - без задоволення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носять реальний характер, а отримані послуги (товар) використані в межах господарської діяльності.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що норми Закону України «Про податок на додану вартість» (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону) кореспондуються із ст. 198, ст. 199, ст. 200 та ст. 201 Податкового кодексу України та (п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств») кореспондуються із п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що господарські операції ПП "Полєм-Опт", ПП "ЛАБ" та ПП "Хладком" з їх покупцями не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення господарських операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування іншого майна, а тому такі операції здійснені без мети реального настання правових наслідків, а також не встановлення фактів передачі товарів (робіт, послуг) від вказаних контрагентів до підприємств-покупців у зв'язку з відсутністю (ненаданням для звірки) актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Однак, в матеріалах справи містяться видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Тобто, первинні документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що на момент надання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а тому не мали права виписувати податкові накладні.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність товарно-транспортної накладної при здійсненні господарських операцій з купівлі-продажу продукції не є обов'язковою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт здійснення господарських операцій належними первинними документами, дослідженими апеляційної інстанцій, копії яких наявні в матеріалах справи та які відповідають як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства, тому, бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення .

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду буде виготовлено 14.08.2014 року.

Головуючий суддя Г.М. Бистрик

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Оксененко О.М.