2/319ад
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
У Х В А Л А
Іменем України
05.12.2006 року Справа № 2/319ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Лазненко Л.Л.
Якушенко Р.Є.
Склад судової колегії призначений розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.10.2006.
При секретарі
судового засідання Мартинцевій Н.М.
та за участю представників сторін:
від позивача не прибув
від відповідача Кліменко Г.М., за дов. від 01.10.2006 б/н
Розглянувши
апеляційну скаргу Малого приватного підприємства
рекламного агентства „А-ПЛЮС”,
м.Сєвєродонецьк Луганської області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 02.10.2006
у справі № 2/319ад (суддя Седляр О.О.)
за позовом Луганського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
до відповідача Малого приватного підприємства
рекламного агентства „А-ПЛЮС”,
м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 4307 грн. 69 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 02.10.2006 у справі № 2/319ад (суддя Седляр О.О.) задоволений позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (відділення Фонду) до Малого приватного підприємства рекламного агентства (МПП РА) „А-ПЛЮС”, м.Сєвєродонецьк Луганської області: стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції у сумі 4307 грн. 69 коп.
Суддя-доповідач Бородіна Л.І.
Постанова суду з посиланням на статті 18, 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон № 875), пункти 5, 10-14 „Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі – Положення № 314), пункти 2, 4, 11 Порядку сплати підприємствами (об”єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767 (далі –Порядок № 1767), пункт 3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством праці України, Міністерством фінансів України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823 (далі –Інструкція), мотивована доведеністю виникнення зобов”язання відповідача по сплаті заявлених у позові штрафних санкцій у сумі 4307 грн. 69 коп. за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році. Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів у 2005 році, а саме: не розроблялись заходи по створенню робочих місць для інвалідів, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
МПП РА „А-ПЛЮС” (відповідач у справі) не погодилося з прийнятою постановою і подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що судом не прийняті докази надсилання листів з повідомленням до центру зайнятості та до управління праці та соціального захисту населення м.Сєвєродонецька, які надані з запізненням у судове засідання.
Відділення Фонду (позивач у справі) доводи апеляційної скарги вважає необґрунтованими, просить постанову господарського суду Луганської області залишити без змін, а скаргу –без задоволення.
Клопотанням від 25.11.2006 № 03-01/6160 позивач просить розглянути справу без участі представника у зв”язку з його находженням у відпустці та неможливістю забезпечити участь в судовому засіданні.
Дане клопотання задовольняється судовою колегією апеляційної інстанції.
Заслухавши доводи і пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до статті 19 Закону № 875 (в редакції станом на момент виникнення спірних взаємовідносин) для підприємств (об”єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік форми № 10-ПІ, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2005 році складала 26 осіб (а.с.10).
За розрахунком позивача чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно 4-х відсотковому нормативу згідно статті 19 Закону № 875, складає 1 особа (а.с.11-12).
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у 2005 році на МПП РА „А-ПЛЮС" не працювало жодного інваліда (а.с.10, 11-12).
Згідно довідок позивача від 24.07.2006 №№ 03-01/2928, 03-01/2929 МПП РА „А-ПЛЮС” в 2005 році не проінформувало Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, атестація робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю працівників МСЕК відповідно до Положення № 314 не проводилась (а.с.6, 9).
Листом від 11.04.2006 № 13/4-1051 Сєвєродонецький міський центр зайнятості повідомив, що протягом 2005 року від МПП РА „А-ПЛЮС” інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для інвалідів за формою 3-ПН не надходила (а.с.7).
З довідки Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 07.04.2005 № 1256 вбачається, що у 2005 році МПП РА „А-ПЛЮС” з пропозицією щодо працевлаштування інвалідів не зверталось. Колективний договір на повідомну реєстрацію не подавало (а.с. 8).
Позивач вважає, що відповідач в порушення приписів Закону № 875 не працевлаштував необхідну кількість інвалідів (1) і тому повинен нести відповідальність згідно чинного законодавства у вигляді штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році у сумі 4307 грн. 69 коп., виходячи із розрахунку: 1 (особа) х 4307 грн. 69 коп. (середня річна заробітна плата) = 4307 грн. 69 коп. штрафних санкцій (а.с.11-12).
МПП РА „А-ПЛЮС” у строк, встановлений пунктом 4 Порядок № 1767, тобто до 15.04.2006 вказані штрафні санкції не сплатило, що стало підставою звернення 01.08.2006 позивача до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача 4307 грн. 69 коп. штрафних санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом.
Постановою господарського суду Луганської області від 02.10.2006 позов задоволений з підстав, викладених вище (а.с.57-58).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів (пункт 5 Положення № 314).
Пунктом 14 Положення № 314 передбачено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.
Пунктом 3 Положення № 314 встановлено, що робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1767 суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (пункт 11 Порядку № 1767).
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів у 2005 році, а саме: не розроблялись заходи по створенню робочих місць для інвалідів, підприємство не інформувало центр зайнятості, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, атестація робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю працівників МСЕК відповідно до Положення № 314 не проводилась.
Отже, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність позивачем виникнення зобов”язання відповідача по сплаті штрафних санкцій у сумі 4307 грн. 69 коп.
Доводи апеляційної скарги щодо неприйняття місцевим господарським судом в якості доказів листи до Центру зайнятості та Управління праці та соціального захисту населення м.Сєвєродонецька відхиляються судовою колегією, оскільки: по-перше, відповідачем не надано належних доказів їх надіслання до вказаних органів, фіскальний чек Укрпошти від 11.02.2005 № 1Д21796581 правомірно не прийнятий судом першої інстанції до уваги, оскільки з нього не вбачається якому саме адресату та яка кореспонденція була надіслана за цим фіскальним чеком; по-друге, названі вище листи відповідача з повідомленням про наявність вільних робочих місць не відповідають встановленому порядку повідомлення державної служби зайнятості про вільні робочі місця та вакантні посади за формою 3-ПН, яка подається підприємством щомісячно.
На підставі викладеного апеляційна скарга Малого приватного підприємства рекламного агентства „А-ПЛЮС”, м.Сєвєродонецьк Луганської області не підлягає до задоволення, постанова господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254, п.6 р.УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
У Х В А Л И В :
1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства рекламного агентства „А-ПЛЮС”, м.Сєвєродонецьк Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 02.10.2006 у справі № 2/319ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 02.10.2006 у справі № 2/319ад залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали складено 08.12.2006.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Р.Є.Якушенко
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- ГСЛО
5- до наряду ЛАГС
Внесено
Суд | Луганський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 291619 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Луганський апеляційний господарський суд
Бородіна Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні