Постанова

від 05.02.2013 по справі 5011-61/3408-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5011-61/3408-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Васьковської Ольги Василівни на рішення та постанову господарського суду міста Києва від 29 серпня 2012 року Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2012 року у справі№ 5011-61/3408-2012 господарського судуміста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", 2. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Васьковської Ольги Василівни провизнання недійсним рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів за участю представників сторін: від позивача: Куліковська-Бойчук Т.Б., від відповідача-1: не з'явились,від відповідача-2: не з'явились, від третьої особи: Раілко С.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2012 (суддя Івченко А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 (судді: О.В.Тищенко - головуючий, І.А.Іоннікова, Л.В.Чорна) позов ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі до ТОВ "Орвіс" про визнання недійсним рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів задоволено повністю, визнано недійсними з моменту прийняття всі рішення зборів учасників ТОВ "Орвіс", що були прийняті після 14.08.2006, скасовано державну реєстрацію всіх змін (додатків) до статуту ТОВ "Орвіс", зареєстрованих після 14.08.2006.

Судові рішення мотивовано тим, що відповідачем було порушено права позивача, передбачені Законами України "Про господарські товариства" та "Про заставу" шляхом не повідомлення останнього як кредитора та заставодержателя про зменшення власного статутного капіталу, а також реалізації предмета застави за відсутності згоди на такий правочин зі сторони позивача (заставодержателя).

У касаційній скарзі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Васьковська Ольга Василівна не погоджується з вищевказаними судовими рішеннями у зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права та просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.01.2013 у справі № 5011-61/3408-2012 порушено касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Тернополі вважає, що рішення та постанова господарських судів попередніх інстанцій прийнятті без порушення норм матеріального та процесуального права та просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Спір у даній справі виник з огляду на те, що загальними зборами учасників відповідача протягом 2007-2010 років були прийняті рішення без належного повідомлення позивача. Згідно даних рішень частки учасників товариства були перерозподілені без урахування тієї обставини, що на момент їх прийняття частки Васильківської О.В. у статутному капіталі ТОВ "Орвіс" були обтяжені заставою, позивач вважає такі рішення незаконними, що призвели до втрати предмета застави.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 10.08.2006 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Васьковською Ольгою Василівною укладено кредитний договір №66206С6, відповідно до якого АТ "Укрексімбанк" надав Васьковській О.В. кредит на поточні потреби в сумі 300 000,00 доларів США з кінцевою датою погашення 07.08.2013.

Згідно п.2.8.1 договору №66206С6 забезпеченням виконання зобов'язань позичальника за цим договором є, зокрема, застава частки в статутному фонді ТОВ "Орвіс" в розмірі 37,56 % статутного капіталу, що становить 1 700 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п.2.8.5 договору №66206С6 за виконання зобов'язань за цим договором позичальник несе повну відповідальність перед банком усім належним йому майном, у т.ч. коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно п.3.3.1 договору №66206С6 протягом строку чинності цього договору позичальник повинен не пізніше 1 числа кожного кварталу надавати банку інформацію (усну або письмову, на вимогу банку) щодо стану забезпечення зобов'язань позичальника, згідно з існуючими за цим договором вимогами.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором № 66206С6 приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Мартюк Л.О. нотаріально посвідчено договір застави № 66206Z12.

Крім того, судами також встановлено, що 10.08.2006 між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Будрене Віда Аудра, та між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та Сабуліс Ремігіюс укладено кредитні договори відповідно № 66206С7 та № 66206С8, за умовами яких АТ "Укрексімбанк" надав Будрене Віда Аудра та Сабуліс Ремігіюс кредит на поточні потреби по 300 000,00 доларів США з кінцевою датою погашення 07.08.2013. Будрене Віда Аудра забезпечив виконання зобов'язань позичальника заставою частки в статутному фонді, зокрема ТОВ "Орвіс" в розмірі 44,77 % статутного капіталу, що становить 2 025 972 грн. 45 коп., а Сабуліс Ремігіюс - часткою в статутному фонді ТОВ "Орвіс" в розмірі 17,67 % статутного капіталу, що становить 799 771 грн. 08 коп. Пункти 2.8.5 та 3.3.1 вказаних договорів аналогічні з вищезазначеними пунктами кредитного договору №66206С6. В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаними договорами приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Мартюк Л.О. нотаріально посвідчено договір застави № 66206Z13 та договір застави № 66206Z14.

Згідно статуту станом на момент укладення договорів застави (14.08.2006) статутний фонд ТОВ "Орвіс" становив 4 525 743 грн. 53 коп.

Також судами встановлено, що 01.09.2005 між відповідачем та позивачем укладено кредитну угоду № 6605К60, відповідно до якої банк відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом заборгованості 800 000 дол. США. 19.04.2006 між відповідачем та позивачем укладено кредитну угоду №6606К23, відповідно до якої банк відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом заборгованості 607 000 дол. США. 19.04.2006 між відповідачем та позивачем укладено кредитну угоду №6606К24, відповідно до якої банк відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом заборгованості 393 000 дол. США. Відповідно до пунктів 5.2 зазначених вище кредитних угод до моменту повного погашення своєї заборгованості за кредитною угодою, виплати належних процентів та платежів ТОВ "Орвіс" зобов'язалося без попередньої письмової згоди банку не вносити будь-яких змін до установчих документів.

Судами встановлено, що станом на 01.02.2012 загальна прострочена заборгованість відповідача за названими кредитними угодами становить 796 292,00 доларів США та 1 879 379 грн. 19 коп. Судами досліджено довідку з ЄДРПОУ та встановлено, що з моменту отримання Васьковською О.В., Будрене В., Сабулісом Р. кредитів та надання ними часток в заставу (серпень 2006 року) і по 16.01.2012 відповідачем внесено зміни до установчих документів дев'ять разів. За витягом з ЄДРПОУ від 23.01.2012 юридичною адресою відповідача є м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13 А, учасниками товариства є Говоруха Євгеній Олегович та Бичовий Сергій Володимирович з розмірами внесків 1776 290 грн. 80 коп. та 799 771 грн. 08 коп. відповідно. Таким чином, судами встановлено, що станом на 23.01.2012 розмір статутного капіталу ТОВ "Орбіс" становить 2 576 061 грн. 96 коп., що свідчить про його зменшення на 1 949 681 грн. 51 коп.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на встановлені судами обставини справи погоджується з висновками попередніх судовий інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Суди дослідили, що пунктами 1.7 договорів застави від 14.08.2006 передбачено, що відчуження предмета застави заставодавцем дозволяється лише за письмовою згодою заставодержателя, а згідно п.2.3.4 заставодавець не вправі без письмової згоди заставодержателя здійснювати дії, пов'язані із зміною права власності на предмет застави або його частину, а також дій, пов'язаних з передачею предмету застави третім особам. У разі невиконання зазначеного в цьому підпункті обов'язку, заставодавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмету застави (його частини). Згідно п.2.4.2 заставодавець може розпоряджатися предметом застави (та/або його частиною), за письмовою згодою заставодержателя, а реалізувати предмет застави може за письмовим дозволом заставодержателя з дотримання вимог чинного законодавства, цього договору та кредитного договору (п.2.4.3).

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України "Про господарські товариства" зменшення статутного (складеного) капіталу при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається. Аналогічне положення міститься і в п.6.5 статуту відповідача в редакції від 04.02.2005.

Згідно ст.1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про заставу" встановлено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

Статтею 586 Цивільного кодексу України передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про заставу" заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Між тим, відповідно до ч. 5 ст. 144 Цивільного кодексу України зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Приписами ч. 7 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення про це в порядку, встановленому статутом, усіх його кредиторів.

Господарськими судами було досліджено та встановлено відсутність належних доказів про повідомлення позивача, як кредитора та заставодержателя, зі сторони ТОВ "Орвіс" про зменшення власного статутного капіталу, з огляду на що має місце порушення норм Законів України "Про господарські товариства" та "Про заставу".

Таким чином колегія суддів вважає правильними висновки судів про неправомірне прийняття вищим органом управління відповідача протягом 2007-2011 років рішень, внаслідок яких порушувалися права позивача як заставодержателя за договорами застави від 14.08.2006 №№ 66206Z12, 66206Z13, 66206Z14. Враховуючи ту обставину, що рішення загальних зборів були прийнятті з порушеннями прав кредитора в особі позивача та призвели до втрати предмету застави, відповідні рішення правомірно визнано недійсними.

Доводи скаржника про виконання умов кредитного договору достроково досліджувались в апеляційній інстанції та були відхилені, оскільки не підтверджуються належними доказами.

Також судами попередніх інстанцій правомірно відхилено клопотання третьої особи Васьковської О.В. про застосування строку позовної давності, оскільки відповідно до п.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним. Відповідно до вимог статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі слід залишити без змін.

Враховуючи вищезазначене, керуючись 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Васьковської Ольги Василівни залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 у справі № 5011-61/3408-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко