Постанова

від 05.02.2013 по справі 5009/3373/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа № 5009/3373/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя (далі - територіальне відділення АМК),

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2012

зі справи № 5009/3373/12

за позовом територіального відділення АМК

до товариства з обмеженою відповідальністю "Медтехніка-Центр 1", м. Запоріжжя (далі - Товариство),

про стягнення штрафу в сумі 25 000 грн. та пені в сумі 21 000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Гладкої В.В.,

відповідача - Костюкова О.П.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.10.2012 (суддя Проскуряков К.В.): позов задоволено; стягнуто з Товариства у доход державного бюджету України суми штрафу, пені, а також 1 609, 50 грн. судового збору.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2012 (колегія суддів у складі: Богатир К.В. - головуючий, судді Дучал Н.М. і Ушенко Л.В.): частково задоволено апеляційну скаргу Товариства; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано в частині стягнення пені в сумі 21 000 грн. та в задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено; з Товариства стягнуто в доход державного бюджету України 874, 73 грн. судового збору за подання позову; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України територіальне відділення АМК просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи, а рішення місцевого господарського суду від 03.10.2012 залишити в силі. Скаргу з посиланням на статті 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон), статтю 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано необґрунтованістю висновків апеляційного господарського суду.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу Товариство зазначає про те, що висновки суду апеляційної інстанції здійснено на підставі повного, всебічного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з правильним застосуванням норм матеріального права і просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, зокрема, такі обставини.

Рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 29.05.2012 № 32-рш у справі № 01/21-12 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення № 32-рш):

- дії приватного підприємства "Медтехніка-Центр" (далі - ПП "Медтехніка-Центр"), що полягали у погодженні своїх пропозицій стосовно конкурсних торгів під час участі в листопаді 2011 року в процедурі закупівлі комунальною установою "Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Запорізької обласної ради за державні кошти устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного [гастрофіброскоп FG-29W або еквівалент; оголошення про проведення процедури закупівлі № 059728, опубліковане в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" від 15.11.2010 № 46/3 (434/3)], визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення торгів (тендерів);

- згідно з частиною другою статті 52 Закону на ПП "Медтехніка-Центр" накладено штраф у сумі 25 000 грн.

Штраф у тому ж розмірі за Рішенням № 32-рш накладено також й на іншого, крім Товариства, суб'єкта господарювання - ТОВ "Технопромінновації".

Товариство є правонаступником ПП "Медтехніка-Центр".

Рішення № 32-рш Товариством було оскаржене до Запорізького окружного адміністративного суду за позовом про визнання протиправним та скасування цього рішення.

Постановою названого адміністративного суду від 06.08.2012 у справі № 0870/6358/12 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Зазначену постанову було оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Прострочення сплати штрафу за станом на 03.10.2012 складало 56 днів (з 09.08.2012 по 03.10.2012 включно). За таке прострочення територіальним відділенням АМК Товариству нараховано пеню в сумі 21 000 грн., розмір якої перевірено судом. Товариством не подано належних та допустимих доказів оскарження Рішення № 32-рш у порядку, встановленому законом (до господарського суду).

Судом апеляційної інстанції також зазначено таке.

У господарському суді Запорізької області розглядалася справа № 5009/2932/12 за позовом ТОВ "Технопромінновації" до територіального відділення АМК про визнання недійсним Рішення № 32-рш, яке назване товариство просило визнати недійсним у цілому (тобто і в частині, що стосувалася ПП "Медтехніка-Центр").

Провадження у справі № 5009/2932/12 було порушено господарським судом 06.08.2012, рішення в ній прийнято 27.09.2012, повний текст цього рішення підписано 03.10.2012; тобто в період з 06.08.2012 по 03.10.2012 (включно) згадана справа перебувала у розгляді господарського суду Запорізької області, тоді як визначений територіальним відділенням АМК період прострочення сплати штрафу тривав з 09.08.2012 по 03.10.2012; тому пеня за прострочення сплати штрафу за відповідний період не може бути нарахована й стягнута з огляду на вимоги частини п'ятої статті 56 Закону.

Згідно з приписами статті 56 Закону:

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф у судовому порядку (частина сьома).

З огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням установлених обставин справи, зокрема чинності Рішення № 32-рш на час розгляду даної справи та його обов'язковості до виконання, відсутності доказів сплати штрафу, - попередні судові інстанції, в тому числі й апеляційна, дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з Товариства передбаченого цим рішенням штрафу в сумі 25 000 грн. Тому у відповідній частині оскаржувана постанова апеляційного господарського суду скасуванню не підлягає.

Водночас не можна погодитися з іншим висновком апеляційної інстанції, а саме стосовно скасування рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені в сумі 21 000 грн. та відмови в позові в цій частині.

Так, згідно з частиною п'ятою статті 56 Закону (на яку й посилалася апеляційна інстанція у прийнятті оскаржуваної постанови в згаданій її частині) за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу; при цьому нарахування пені зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу. Апеляційним господарським судом з'ясовано, що у розгляді господарського суду була справа № 5009/2932/12 про визнання недійсним Рішення № 32-рш, і такий розгляд співпадав у часі з періодом, за який Товариству нараховано заявлену до стягнення суму пені. Проте названим господарським судом не взято до уваги, що (як вбачається з установлених ним та місцевим господарським судом обставин) згадана справа розглядалася за позовом не Товариства, а іншого суб'єкта господарювання (ТОВ "Техпромінновації"); при цьому не мало значення, чи оспорювало ТОВ "Техпромінновації" відповідне рішення в певній частині, чи то в повному обсязі, оскільки з урахуванням припису частини першої статті 1 ГПК України воно могло захищати в господарському суді лише СВОЇ (а не Товариства) права та охоронювані законом інтереси. Водночас з установлених попередніми судовими інстанціями обставин даної справи № 5009/3373/12 не вбачається, щоб Товариство самостійно зверталося до господарського суду з вимогою про оспорення Рішення № 32-рш або уповноважувало ТОВ "Техпромінновації" здійснювати представництво власних інтересів у розгляді господарським судом справи № 5009/2932/12.

Отже, апеляційний господарський суд у повторному розгляді даної справи № 5009/3373/12 безпідставно застосував до спірних правовідносин зазначений припис частини п'ятої статті 56 Закону щодо зупинення нарахування пені та разом з тим не застосував положення Закону, яке підлягало застосуванню, а саме частини сьомої цієї ж статті, яка передбачає стягнення органом Антимонопольного комітету України пені в судовому порядку, що в сукупності мало наслідком скасування законного та обґрунтованого рішення місцевого господарського суду в частині стягнення пені і прийняття неправильного судового рішення про відмову в позові в тій же частині та новий розподіл судових витрат у справі. Відтак згідно з пунктом 5 статті 111 9 та частиною першою статті 111 10 ГПК України оскаржувану постанову слід змінити відповідним чином, а саме шляхом залишення без змін рішення місцевого господарського суду з даної справи.

Посилання Товариства на те, що ним 28.11.2012 сплачено "на рахунок позивача" 25 000 грн. штрафу та 1 609, 50 грн. судового збору не може бути взято до уваги, оскільки це не спростовує встановленого попередніми судовими інстанціями факту прострочення сплати зазначеного штрафу в період часу з 09.08.2012 по 03.10.2012.

Згідно з частинами першою і третьою статті 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розгляду задоволених позовних вимог; судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Отже, з Товариства підлягає стягненню в доход державного бюджету України судовий збір за розгляд касаційної скарги в розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"); така сума в даному разі становить 21 000 грн., а сума судового збору, відповідно, - 804, 50 грн.

Керуючись статтями 49, 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2012 зі справи № 5009/3373/12 змінити, замінивши абзаци перший-шостий її резолютивної частини одним абзацом такого змісту:

"Рішення господарського суду Запорізької області від 03.10.2012 у справі № 5009/3373/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Медтехніка-Центр 1" - без задоволення".

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медтехніка-Центр 1" у доход державного бюджету України судовий збір за розгляд касаційної скарги в сумі 804, 50 грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов