Рішення

від 30.01.2013 по справі 2-2330/12

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №2-2330/12

Категорія 54

2/295/710/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2013 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

у складі:

головуючого судді - Болейко А.П.

секретаря - Капустинська Г.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління " ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок відсотків,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом та збільшення відсотків за користування кредитом, а також зобов»язання відповідача привести умови кредитного договору в початковий стан, починаючи з 06.10.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13.04.2007 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір про надання на строк з 13.04.2007 року по 12.04.2017 року включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 30 000 грн. на споживчі цілі зі сплатою 1, 17 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту (14, 4 % річних). Однак, відповідач без письмового повідомлення в одноособовому порядку збільшив щомісячний платіж по кредиту, що значно перевищує суму вказану в умовах кредитного договору та збільшив розмір процентної ставки за користування кредитом з 06.10.2008 року до 15, 12 % річних, з 01.02.2009 року до 26, 88 % річних та збільшено відсотки за користування кредитом розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості по кредиту з 06.10.2008 року до 36, 59 % річних та з 01.02.2009 року з 60, 11 % річних. Такі дії банку вважає незаконними.

Позивач та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали повністю, просили його задовольнити.

Представник відповідача Гарбар М.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено обставини, викладені вище, що підтверджуються письмовими доказами.

За результатами розгляду позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» заперечує проти їх задоволення в повному обсязі, виходячи за наступного:

У відповідності до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Позивач уклав вищевказаний кредитний договір та вчинив підпис власноручно (як і інші документи, які стосуються договору), маючи при цьому необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину було вільним та в письмовій формі як цього і вимагає ст. 203 ЦК України.

Умови кредитних договорів в повній мірі відповідають діючому законодавству та жодним чином не містять будь-яких підстав, які б вказували на дискримінаційні процеси по відношенню до клієнта.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Згідно з вимогами ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та пункту 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2005 № 168, у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.

Такі випадки, а також порядок підвищення відсоткових ставок та їх граничні розміри, були визначені сторонами (Банком та Позичальником) при укладенні кредитного договору.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного права (ст. 6 ЦКУ), - сторони мають право врегулювати свої правовідносини на свій розсуд за умови відсутності у законодавстві прямої заборони, або вказівки, яким чином необхідно діяти.

З цього випливає, що у випадку відсутності нормативного врегулювання щодо моменту зміни договору (у випадку реалізації права на односторонню зміну), - це питання може бути врегульовано в договорі.

Згідно п. 8.9 Кредитного договору сторони домовились, що відповідно до ст. 651 ЦК України сторони погодились, що протягом дії цього договору Банк має право змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення у разі здійснення поточних коливань відсоткових ставок за кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті ( по статистиці НБУ); підвищення ставки більше ніж на три відсоткових пункту за бланковими кредитами «овернайт» НБУ з дати укладення Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки. Зазначена умова договору повністю узгоджується з положеннями чинного законодавства, яке діяло на момент укладання цього договору.

В своїй позовній заяві позивач просить визнати незаконним підняття відсоткової ставки за кредитним договором, посилаючись на ст. 1056-1 ЦК України, де зазначено, що умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Вказана стаття була внесена до Цивільного кодексу України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року. До цього чинне законодавство не містило заборон щодо права Банку збільшувати розмір процентів за кредитним договором, тому на час укладання договору -17.04.2007 року, умова, передбачена п. 8.9 договору не суперечила чинному законодавству.

Стосовно дії в часі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», починаючи з 10.01.2009 р.:

- відповідно до ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цивільна відповідальність - майнова відповідальність громадян чи організацій, що виникає в разі неправомірних дій, невиконання договірних зобов'язань, заподіяння особистої чи майнової шкоди. Разом з тим Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року № 661-VI (надалі Закон 661-VI) регулює питання не відповідальності осіб, а правовідносини, пов'язані з платою за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тому Закон 661-VI, в частині внесення змін до ЦК Україну (ст. 1056-1) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.

Згідно п. 2,3 рішення Конституційного Суду щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових акті) від 09.02.1999 р. за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної сили в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Враховуючи вище викладене видно, що Банком правомірно було внесено до кредитного договору п. 8.9, яким передбачено одностороннє підвищення відсоткової ставки, і в повному обсязі узгоджується з положеннями законодавства, яке діяло на момент укладення договору. А тому доводи позивача, щодо визнання нікчемним пункту договору з моменту його укладення є безпідставними.

Відповідно до п. 28 П О С Т А Н О В И № 5 ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 30 березня 2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що всі підвищення відповідачем були здійснені до 10.01.2009 року, і доводи позивача та його представника не дають підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління " ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок відсотків - відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 107,30 грн., який зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський

районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під часпроголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

УКРАЇНА

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА

Соборний майдан, 1, 10014, тел.(0412) 37-50-14

30.01.2013 року Справа № 2-2330/12

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Директор ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління " ПАТ КБ "ПриватБанк" Деречі Дмитро Олексійович

АДРЕСА_2

Богунський районний суд м. Житомира направляє на Вашу адресу копію рішення суду від 30.01.2013 року для відома.

Додаток за текстом на арк.

Суддя Богунського районного

суду м.Житомира А. П. Болейко

УКРАЇНА

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА

Соборний майдан, 1, 10014, тел.(0412) 37-50-14

30.01.2013 року Справа № 2-2330/12

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Директор ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління " ПАТ КБ "ПриватБанк" Деречі Дмитро Олексійович

АДРЕСА_2

Богунський районний суд м. Житомира направляє на Вашу адресу копію рішення суду від 30.01.2013 року для відома.

Додаток за текстом на арк.

Суддя Богунського районного

суду м.Житомира А. П. Болейко

УКРАЇНА

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА

Соборний майдан, 1, 10014, тел.(0412) 37-50-14

30.01.2013 року Справа № 2-2330/12

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Директор ПАТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Житомирське регіональне управління " ПАТ КБ "ПриватБанк" Деречі Дмитро Олексійович

АДРЕСА_2

Богунський районний суд м. Житомира направляє на Вашу адресу копію рішення суду від 30.01.2013 року для відома.

Додаток за текстом на арк.

Суддя Богунського районного

суду м.Житомира А. П. Болейко