Рішення

від 07.12.2006 по справі 13/320-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/320-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.06р.

Справа № 13/320-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів”, м. Запоріжжя

до В-1: Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

    В-2: Товариства з обмеженою  відповідальністю „Донбаський збагачувальний комбінат”, м. Торез-6, Донецька область

про стягнення 574 грн. 60 коп.

                                                                                                                          Суддя Рудь І.А.

  ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –Прокопенко І.Г., юрисконсульт, дов. № 18-26 від 14.09.2005р.

Від відповідача-1 –Шамаров Т.О., юрисконсульт, дов. № 39 від 01.01.2006р.

Від відповідача-2 –не з'явився

                                                                СУТЬ СПОРУ:          

Позивач - Відкрите акціонерне товариство „Запорізький завод феросплавів” просить стягнути з належного Відповідача шкоду у розмірі 574 грн. 60 коп. на підставі договору поставки № 24-07/06-01/847від 27.07.2006р.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідач-1 надав суду позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що у комерційних актах зазначено, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, вагон бездверний, люка зачинено щільно, течі вантажу немає. З правої сторони над люками заглиблення. Але ці заглиблення не свідчать про втрату вантажу, а є наслідком нерівномірного завантаження вагону вантажовідправником.

Відповідач-2 документи, витребувані судом, не надав, його представник у судове засідання не з'явився (про час і місце засідання суду повідомлений належним чином: поштове повідомлення від 10.11.2006р).

За згодою представників Позивача та Відповідача-1 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши Позивача та Відповідача-1 сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

       ВСТАНОВИВ:

На виконання умов договору поставки № 24-07/06-01/847від 27.07.2006р., укладеному між Відкритим акціонерним товариством „Запорізький завод феросплавів” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтертрейдінг груп”, по залізничній накладній № 48336249 на адресу Позивача зі станції відправлення Пелагіївський Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці 26.08.2006р. прибув вагон № 66668047 з вантажем антрациту.

Відповідно до накладної Відправником вагонів є ТОВ „Донбаський збагачувальній комбінат” –Відповідач № 2 по справі.

Даний вагон був виданий вантажоодержувачу (Позивачу) відповідно до Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту № 747579/1164 від 26.08.2006р., в яких зафіксовані ознаки не збереженого перевезення у вигляді порушення маркірування вантажу, поглиблень на поверхні вантажу та нестачі у розмірі 2,38 тн.

При надходженні вказаного вагону на територію ВАТ „Запорізький завод феросплавів”, Позивача по справі, та при проведенні переважування на приписних вагонних вагах була виявлена нестача вантажу у розмірі 2 380 кг.

Рахунок ТОВ „Інтертрейдінг груп” № 77 від 29.08.2006 р. на суму 202 235 грн. 39 коп. Позивачем сплачено у повному обсязі платіжним дорученням № 108928 від 30.08.2006р.

Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Згідно зі статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених Статутом та окремими договорами.

Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З комерційного акту вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення в справному вагоні, вагон бездверний, люка зачинено щільно, течі вантажу немає; з правої сторони над люками заглиблення, у зв'язку з чим відповідальність за нестачу, що утворилася під час перевезення, покладається на перевізника у розмірі фактичної шкоди.

В задоволенні позовних вимог до Відповідача-2 слід відмовити, оскільки його вина в нестачі відсутня.

Складання комерційного акту та приймання продукції здійснено відповідно до складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.05.2002р. № 334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за номером 567/6855.

Відповідно до п. 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов'язковими для сторін правилами.

Згідно з п. А-1 Додатку 1 (обов'язковий) до ДТСУ 322-12-2-94 „Кокс каменновугільний, пековий і термоантарцит. Правила приймання”, масу антрациту (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у Споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.

Заперечення Відповідача-1 щодо порушення Відповідачем-2 Правил перевезення вантажів не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, вимоги Позивача підлягають задоволенню у розмірі 574 грн. 60 коп.

В позові до Відповідача-2 слід відмовити.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на Відповідача-1.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 49, 82-86, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,  -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, 49602, м. Дніпропетровськ, пр-т. К.Маркса, 108 (код ЄДРПОУ 01073828, р/р 26036000002003 у Дніпропетровській філії АБ „Експресбанк”, МФО 306964) на користь Відкритого акціонерного товариства „Запорізький завод феросплавів, 69035, м.  Запоріжжя, вул. Діагональна, 11 (код ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 у ЗАТ КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 574 грн. 60 коп. (п'ятсот сімдесят чотири гривні шістдесят копійок) - шкоди, 102 грн. 00 коп. (сто дві гривні 00 копійок) –витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять гривень 00 копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В позовних вимогах до Відповідача-2 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

         Суддя                                                                                                     І.А.Рудь

Рішення підписано 17.11.2006р.