Постанова

від 04.02.2013 по справі 2а/2370/4835/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

04 лютого 2013 року Справа № 2а/2370/4835/2012

11 год. 45 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Паламар П.Г.,

при секретарі - Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача Грязона Р.М. - за довіреністю, представника відповідача Білоуса В.Ю. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Айболит» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення.

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2012 року до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Айболит» (далі - позивач) до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.08.2012 року № 0003962301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2012 року № 0003962301 не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував повністю з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Айболит» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 27.05.2004 року, ідентифікаційний код 32941180 та здійснює свою діяльність як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва серії НБ № 130205.

Згідно Довідки з ЄДР серії АА № 754912 видами діяльності ТОВ «Айболит» є загальна медична практика, роздрібна торгівля фармацевтичними товарами, діяльність лікарняних закладів, спеціалізована медична практика, діяльність із догляду за хворими та інша діяльність у сфері охорони здоров'я.

Судом встановлено, що позивач здійснює свою діяльність на підставі ліцензії Міністерства охорони здоров'я України серії АВ № 567456.

Відповідно до довідок з ЄДР ТОВ «Айболит» має зареєстровані філії у м. Херсон, м. Дніпропетровськ, м. Феодосії та м. Івано - Франківськ.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 04.07.2012 року № 499, у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПКУ), посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Айболит» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року.

На підставі копії акту перевірки від 10.08.2012 року № 171/22-11/32941180 встановлено порушення ТОВ «Айболит» пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2., «абз. 4» пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон України № 334) із змінами та доповненнями та п. 135.1, пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 139.1 ст. 139 ПКУ, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 032 471 грн., в тому числі за 2 квартал 2009 року в сумі 11 442 грн., за 3 квартал 2009 року в сумі 51 929 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 7 157 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 95 388 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 25 434 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 47 590 грн., за 4 квартал 2010 року 41 084 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 241 438 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 35 930 грн., за 3 квартал 2011 року 121 722, за 4 квартал 2011 року на суму 86 979 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 266 378 грн.

На підставі акту перевірки від 10.08.2012 року № 171/22-11/32941180 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.08.2012 року № 0003962301 за зобов'язанням ТОВ «Айболит» сплатити 1 169 076 грн., із яких 1 032 471 основний платіж, а 136 605 грн. штрафні санкції.

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач 22.08.2012 року подав скаргу до ДПС у Черкаській області.

19.10.2012 року ДПС у Черкаській області своїм рішенням від 19.10.2012 року №23687/10-210 залишила оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу ТОВ «Айболит» - без задоволення.

30.10.2012 року позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 20.08.2012 року до ДПС України, ДПС України 23.11.2012 року своїм рішенням залишила його без змін, а скаргу ТОВ «Айболит» без задоволення.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України № 334 визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України № 334 не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Також, відповідно до п. п. 139.1.9.п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Законом, який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України №996).

Статтею 1 Закону України № 996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України № 996 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд зазначає, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем укладено договори: №14/03 від 14.03.2011 року, № 04/01 від 04.01.2011 року, № 20/01 від 20.01.2011 року, № 02/09 від 02.09.2011 року, № 02/02 від 02.02.2012 року з ПП «Калінов» (код ЄДРПОУ 32194573, м.Черкаси), № 140 від 11.01.2010 року, № 149 та № 152 від 01.03.2010 року, з ПП «Інтерторгстрой» (код ЄДРПОУ 36157692, м. Черкаси), № 03/01 від 03.01.2011 року, № 21/03 віл 21.01.2011 року з ПП «ЛАБ» (код ЄДРПОУ 35274499, м. Черкаси), № 02/12 від 02.12.2011 року з ПП «Індія» (код ЄДРПОУ 35274310, м. Черкаси), № 01/12 від 03.12.2010 року з ПП «Канзас - С» (код ЄДРПОУ 35274546, м. Черкаси), № 05/12 від 05.12.2011 року, № 04/01 від 04.01.2011 року з ПП «К.С.В.» (код ЄДРПОУ 35274436, м. Черкаси), відповідно до яких замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по розробці, друку та розповсюдження рекламної продукції.

Факт розрахунку позивачем за отримання товарів (робіт, послуг) від ПП «ЛАБ», ПП «Індія», ПП «Канзас - С», ПП «Калінов», ПП «Інтерторгстрой» та ПП «К.С.В.» підтверджується рахунками-фактурами, а виконання вищезазначених договорів підтверджується податковими накладними, актами виконаних робіт з виконання, друку та розповсюдження рекламної продукції, а також кошторисами робіт на виготовлення та розповсюдження рекламної продукції, які складені у відповідності до вимог законодавства, що підтверджує дійсність даних правочинів.

Отже, судом встановлено, що умови укладених між позивачем та ПП «ЛАБ», ПП «Індія», ПП «Канзас - С», ПП «Калінов», ПП «Інтерторгстрой» та ПП «К.С.В.» договорів - виконані, про що свідчать первинні документи.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 47 ПКУ відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

У листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Зокрема, судом встановлено, що відповідно до висновку довідки від 06.01.2012 року №19/23-2/35274499 «Про результати проведення зустрічної звірки приватного підприємства «ЛАБ» щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 року по 30.07.2011 року» ПП «ЛАБ» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь таких осіб у січні 2011 року - липні 2011 року без реального здійснення господарський операцій.

У постанові Верховного суду України від 13.01.2009 року по справі № 09/05 викладено, що покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцем, ані за можливу недостовірність відомостей про продавця.

Отже, допущені порушення одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що за наявності у ТОВ «Айболит» первинних документів, що були досліджені під час розгляду справи, позивачем підтверджено правомірність встановлення валових витрат, а також формування податкових зобов'язань з податку на прибуток за перевіряємий період, в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Згідно п. 2. ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 20.08.2012 року № 0003962301.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Айболит» судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст.186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 08 лютого 2013 року.