Рішення

від 16.11.2012 по справі 1706/997/12

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1706/997/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2012 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді - Отупор К.М.,

при секретарі Волкодав А.А.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за позовом ОСОБА_2 до Бережківської сільської ради Дубровицького району про поновлення на роботі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Бережківської сільської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що розпорядженням сільського голови №22 від 03 травня 2012 року її було звільнено з посади касира. Однак вона з даним рішенням не згідна, оскільки вона має на утримані малолітню дитину віком до трьох років.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, представник позивачки ОСОБА_1 позов підтримав та просив стягнути з Бережківської сільської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 травня 2012 року та моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн. на користь ОСОБА_2

Представник відповідача Бережківської сільської ради ОСОБА_11 позов не визнала, просила у задоволені позову відмовити повністю, оскільки позивачку ОСОБА_2 було звільнено згідно норм чинного законодавства, оскільки відбулися зміни в організації праці, тому позивачку було збільнено згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпПУ. Посада касира була скорочена рішенням сесії Бережківської сільської ради від 03 травня 2012 року через відсутність готівкових коштів. Перебування позивачки на посаді касира потягло б за собою відповідальність Бережківської сільської ради Дубровицького району за нецільове використання коштів, оскільки готівкових коштів в сільській раді не має, і посада касира є недоцільна. Про планове вивільнення позивачку було попереджено завчасно, з повідомленням профспілкового комітету та запропоновано посада 0,5 тарифної ставки завідуючої військовим обліком та 0,5 ставки сторожа, на що вона не погодилась. Також позивачці було запропоновано прийняти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади спеціаліста на пільгових умовах. Даний конкурс на заміщення спеціаліста позивачка успішно пройшла і наразі проводиться по ній спеціальна перевірка для прийняття на роботу на посаду спеціаліста. Також позивачка пропустила строк звернення до суду. Тому вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та просить суд повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази і надавши їм належну оцінку у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили суду той факт, що ОСОБА_2 була своєчасно попереджена про вивільнення, їй було запропоновано іншу посаду та запропоновано прийняти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади спеціаліста на пільгових умовах, однак вона не погодилась із пропозицєю сільської ради та наполягала на тому, що хоче працювати на посаді касира.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона працює у Бережківській сільській раді на посаді завідуючої військовим обліком. Для того, щоб ОСОБА_2 не залишилася без роботи і її не було звільнено, вона сама змушена була звільнитися зі своєї посади. Однак ОСОБА_2 відмовилася від запропонованих їй посад.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед установленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно п.5 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія сільської ради затверджує структуру ради та її виконавчих органів та витрати на їх утримання.

Відповідно до рішення Бережківської сільської ради від 26.02.2012 року №109 "Про внесення змін до рішення сільської ради від 18.01.2012 року №101 "Про штатну чисельність сільської ради на 2012 рік" (а.с. 29) посада касира була до 02 травня 2012 року, а з 02 травня 2012 року вводилась посада спеціаліста.

Згідно розпорядження сільського голови від 02 березня 2012 року №11 "Про повідомлення касира ОСОБА_2 про планове вивільнення" (а.с. 31) Позивачку ОСОБА_2 було повідомлено про планове вивільнення з 02 травня 2012 року.

Згідно протоколу профспілкових зборів Бережківської сільської ради Дубровицького району Рівненської області від 23 квітня 2012 року (а.с. 33) було погоджено подання сільського голови про вивільнення посади касира, яку займає ОСОБА_2.

Відповідно до листа від 03.05.2012 року №196 (а.с. 34) касиру Бережківської сільської ради ОСОБА_2 було запропоновано роботу на посаді завідуючої військовим обліком з оплатою 0,5 тарифної ставки і сторожа дитячого садка з оплатою 0,5 тарифної ставки. Однак ОСОБА_2 відмовилась від пропозиції і також відмовилась ознайомитись з даним листом, про що було складено акт від 03 травня 2012 року "Про відмову від підпису касира ОСОБА_2" (а.с. 35).

Згідно розпорядження сільського голови від 03 травня 2012 року №22 (а.с. 36) ОСОБА_2 була звільнена з роботи касира. Як встановлено в судовому засіданні, з даним розпорядженням вона була ознайомлена в день звільнення, а до суду позивачка звернулася 07.06.2012 року.

Відповідачці Рівненською обласною профспілковою організацією працівників державних установ було запропоновано піти у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що дасть можливість не втратити трудових відносин з сільською радою. У випадку не згоди, рекомендовано взяти участь у конкурсі на посаду спеціаліста Бережківської сільської ради (а.с. 37).

Постановою Дубровицького районного суду від 01.06.2012 року у адміністративній справі відносно ОСОБА_11 за ч.1 ст.41 КУпАП було закрито провадження у зв'язку в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення щодо звільнення ОСОБА_2, як матері, яка має дитину віком до трьох років (а.с. 44).

Відповідно Постанови Пленуму Верховного суду України №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 року моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. ОСОБА_2 не надала суду жодних доказів на відшкодування моральної шкоди.

Тому суд вважає, що у позові ОСОБА_2 до Бережківської сільської ради Дубровицького району Рівненської області слід відмовити за недоведеністю та безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Бережківської сільської ради Дубровицького району про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. - відмовити.

Звільнити сторони від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду: К.М. Отупор