Постанова

від 05.02.2013 по справі 5017/2270/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р.Справа № 5017/2270/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.,

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 05.02.2013 року:

від позивача: Сивак А.Л., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Геотехкомплекс"

на рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012 року

по справі № 5017/2270/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „Інфоксводоканал"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Геотехкомплекс"

про стягнення 12295,99 грн.

В судовому засіданні 05 лютого 2013 року згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „Інфоксводоканал" (далі - позивач, ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „Інфоксводоканал") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Геотехкомплекс" (далі - відповідач, ТОВ „Геотехкомплекс") про стягнення заборгованості в сумі 12295,99 грн., що виникла за договором на послуги водопостачання та водовідведення № 7070/3, укладеним між сторонами 18.08.2003 року.

Позовні вимоги обґрунтовані умовами вказаного договору, Правилами контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008 року та Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2012 року по справі № 5017/2270/2012 (суддя Брагіна Я.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Геотехкомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС" в особі філії „Інфоксводоканал" 12295,99 грн. заборгованості за спожиті послуги водовідведення ливневих стоків та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 526, 530, 625, 626, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та мотивовано доведеністю документальними доказами заборгованості відповідача в сумі 12295,99 грн. за надані позивачем послуги з водовідведення ливневих стоків на підставі договору № 7070/3 від 18.08.2003 року.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „Геотехкомплекс" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позові.

В апеляційній скарзі скаржник наполягає на наступному: - суд дійшов до хибного висновку про надання позивачем послуг з водовідведення ливневих стоків, оскільки на території ТОВ „Геотехкомплекс" відсутні відповідні ливневі стоки та колодязі; - судом не звернуто уваги на обставини розташування каналізаційних колодязів УДППЗ „Укрпошта" значно вище території ТОВ „Геотехкомплекс", що унеможливлює їх використання останнім; - судом також не звернуто уваги на відсутність в матеріалах справи актів виконаних робіт та податкових накладних, що є підтвердженням надання позивачем відповідних послуг; - судом, в порушення ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України, надано юридичну оцінку договору № 7070/3 від 18.08.2003 року, який є неукладеним; - судом в порушення ст. 81 ГПК України розглянуто позовну заяву, яку підписану неуповноваженою особою та заявлену не юридичною особою.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „Інфоксводоканал" зазначає, що доводи апеляційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи, тому оскаржуване рішення суду від 17.12.2012 року є законним і обґрунтованим.

В засідання суду апеляційної інстанції від 05.02.2013 року уповноважений представник ТОВ „Геотехкомплекс", будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, не з'явився, тим самим не скористався своїм процесуальним правом брати участь у засіданнях суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, 18.08.2003 року між Комунальним підприємством „Одесводоканал" (водоканал) та ТОВ „Геотехкомплекс" (абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 7070/3, відповідно до якого водоканал надає послуги з постачання питної води на об'єкт абонента, а також з приймання стічних вод, скиданих абонентом в систему каналізації відповідно до дислокації об'єктів. Послуги з приймання стоків надаються в межах встановлених об'ємів по ТУ - 74,5 куб. м у місяць. Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прибори та пристрої на них в належному стані відповідно до Правил, визначених в п. 2.1 цього договору та діючого законодавства (пункти 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2 договору водоканал зобов'язався подавати абоненту воду за графіком, затвердженим місцевими органами державної влади та приймати стоки у відповідності із станом мереж та споруд.

Відповідно до підпункту 2.3.10 пункту 2.3 договору абонент зобов'язався з 10-го по 15-те число місяця, наступного за звітним, складати акт бухгалтерської звірки з розрахунків за надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно з підпунктом 2.3.13 пункту 2.3 абонент зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати послуги водопроводу та каналізації, в тому числі за перевищення ліміту з водоспоживання та каналізації, скидання ненормативно - очищених стоків та інш.

Оплата послуг водоспоживання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому чинним законодавством порядку (пункти 3.2, 3.3 договору).

Відповідно до пункту 3.9 договору об'єми стоків, що відводяться від абонента, приймаються рівними об'ємами спожитої води або визначаються за показниками приборів обліку стоків у відповідності з пунктом 21 Правил водокористування. Об'єм скинутих абонентом ливневих стоків визначається розрахунковим шляхом відповідно до пункту 15.9 Правил водокористування.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що договір діє з 18.08.2003 року до 18.08.2008 року. Договір вважається продовженим на наступні 5 років, якщо до спливу місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміни або припинення його дії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОКС", затвердженого загальними зборами учасників товариства, протокол № 01-10/11 від 20.10.2011 року, ТОВ „ІНФОКС" є правонаступником малого підприємства „Інфокс" у формі ТОВ, яке є правонаступником Комунального підприємства „Одесводоканал".

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Місцевим господарським судом правильно встановлено, що згідно з пунктом 15.9 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення міст та селищ України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово - комунальному господарству від 01.07.1994 року № 65 (діяли до 18.10.2008 року), додатковий обсяг стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди за даними гідрометеослужби.

Відповідно до пункту 4.10 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 „Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відповідності наданого позивачем розрахунку скиду ливневих стоків умовам договору № 7070/3 від 18.08.2003 року (п. 3.9) та щодо правильності розрахунку, який здійснено за формулою відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 „Каналізація. Зовнішні мережі та споруди" і Держстандарту 3013-95 „Гідросфера" Правил контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств", що затверджені Наказом Держстандарту України №58 від 23.02.1995 року, з використанням даних довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів за відповідні періоди з врахуванням складової території - лист відповідача від 13.08.2003 року, генерального плану, тарифу на водовідведення, встановленого рішенням виконкому Одеської міської ради №1074 від 25.09.2008 року, Технічних умов водопостачання та водовідведення відповідача.

Відтак, господарський суд Одеської області дійшов правомірного висновку про доведеність заявлених вимог і на законних підставах стягнув з відповідача заборгованість за спожиті послуги водовідведення ливневих стоків у розмірі 12295,99 грн.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стосовно доводів скаржника про неукладеність договору № 7070/3 від 18.08.2003 року, то колегія суддів зазначає, що такі доводи є хибними, оскільки умови вказаного договору свідчать про досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору про надання послуг.

Доводи скаржника щодо подання позовної заяви та підписання її неуповноваженою особою спростовуються наявною в матеріалах справи копією довіреності № 5220-4 від 20.12.2011 року ТОВ „ІНФОКС" на уповноваження філії „Інфоксводоканал", зокрема, звертатись до судових установ з позовами, підписувати позови. Позовна заява ТОВ „ІНФОКС" в особі філії „Інфоксводоканал" підписана О.В. Леоновим, який згідно з наказом № 3 від 20.01.2006 року є директором філії і діє на підставі довіреності товариства (пункт 3.4 Положення про філію „Інфоксводоканал").

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 17.12.2012 року по справі № 5017/2270/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 08.02.2013 року

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: О. Т. Лавренюк