Рішення

від 29.01.2013 по справі 5009/4227/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/77/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.13 Справа № 5009/4227/12

За позовом Заступника прокурора міста Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, вул. Я. Новицького, 5) в інтересах держави в особі Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» (69096, м. Запоріжжя, вул. Ювілейна, 5)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області Державної інспекції сільського господарства України (69095, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 108)

про розірвання договору оренди земельної ділянки

Суддя Давиденко І.В.

Представники сторін:

Від позивача: Бондаренко О.О. - представник за довіреністю № 01-17/2442 від 09.06.11.

Від відповідача: Кузнєцов А.С. - представник за довіреністю № б/н від 04.09.12., Маслов В.А. - представник за довіреністю № 3 від 29.01.13.

Від третьої особи: Яцун О.В. - представник за довіреністю № 28 від 04.01.13.

Від прокуратури: Попович А.О., посвідчення № 013454 від 03.12.12.

Рішення прийнято 29.01.13., після оголошеної на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України перерви, з 14.01.13. по 29.01.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 14.11.12. звернувся Заступник прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» про розірвання Договору оренди земельної ділянки № б/н від 19.01.04., укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди земельної ділянки № б/н від 19.01.04. та чинного законодавства України, здійснює використання земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 8, площею 0,1000 га, не за цільовим призначенням.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.12. порушено провадження у справі № 5009/4227/12, справі присвоєно номер провадження 19/77/12, судове засідання призначено на 11.12.12. о 11-15.

Представником прокуратури через канцелярію господарського суду 11.12.12. на підставі ч. 6 ст. 81 1 ГПК України подано письмове клопотання про здійснення фіксування судового процесу, відповідно до якого Заступник прокурора міста Запоріжжя просить суд здійснювати фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Проведення судового засідання 11.12.12. у справі № 5009/4227/12 здійснювалось за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу - програмно-апаратного комплексу «Оберіг» бази даних «Документообіг спеціалізованих суддів».

Від відповідача через канцелярію господарського суду 11.12.12. надійшло письмове заперечення проти позову, відповідно до якого ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» проти позову Заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради заперечує та вказує, що:

- наданий прокурором акт перевірки № 97 від 11.09.12., який складено Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, не є належним документом, що підтверджує факт порушення ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та не може бути підставою для припинення прав на земельну ділянку;

- до вищезазначеного акту перевірки не долучено заперечення ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» на окремих аркушах, відповідно до якого відповідач вказує, що проведена прокуратурою перевірка не містить підстав для її проведення, передбачених ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.07. № 877-V та висновок викладений в акті не свідчить про порушення відповідачем цільового використання земельної ділянки;

- акт перевірки № 97 від 11.09.12., який складено Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області, є лише встановленням факту, що станом на 11.09.12. здійснювалось відвантаження готової продукції;

- орендована земельна ділянка, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 8, використовується ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» відповідно до її цільового призначення, передбаченого п. ж ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України;

- реалізація продукції ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» здійснюється на підставі відповідних договорів торгівельним організаціям - за їх місцезнаходженням, а не на орендованій земельній ділянці за безготівковим розрахунком, торгівельна діяльність здійснюється за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 8;

- рішення Запорізької міської ради № 44 від 15.10.03. про виділення ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» земельної ділянки прокурором у передбачений законом термін не оскаржувалось.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.12., відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи № 5009/4007/12 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державну інспекцію сільського господарства в Запорізькій області Державної інспекції сільського господарства України, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 5009/4227/12 було відкладено на 14.01.13. о 14-50.

Проведення судового засідання 14.01.13. у справі № 5009/4227/12 здійснювалось за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу - програмно-апаратного комплексу «Оберіг» бази даних «Документообіг спеціалізованих суддів».

Від прокуратури міста Запоріжжя через канцелярію господарського суду 14.01.13. на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України надійшло письмове клопотання про продовження строку вирішення спору у справі, в зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

Від прокуратури міста Запоріжжя через канцелярію господарського суду 14.01.13. надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких Заступник прокурора міста Запоріжжя не погоджується з письмовими запереченнями проти позову ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» та вказує наступне:

- факт нецільового використання земельної ділянки підтверджується актом перевірки № 97 від 11.09.12., в якому зазначено, що на переданій в оренду ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 8, знаходиться цех по виробництву рибної продукції та склад готової продукції, в якому здійснюється торгівля рибною продукцією;

- вищезазначеним актом перевірки встановлено фактичне використання частини земельної ділянки (0,1000 га) за комерційним призначенням під розташування виробничої дільниці;

- факт нецільового використання земельної ділянки підтверджується актом обстеження № 1 від 13.06.12., в якому зазначено, що ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» отримує продукцію свіжоморожену, яку зберігає та реалізує з холодильних камер;

- нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 8, яка відноситься до земель промисловості, використовується коефіцієнт « 1.2», в той час, як для категорії земель комерційного призначення, за яким ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» фактично використовує земельну ділянку, передбачено коефіцієнт « 2.5».

Від позивача через канцелярію господарського суду 14.01.13. надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких Запорізька міська рада підтримує позовні вимоги, викладені прокуратурою міста Запоріжжя в позовній заяві, в повному обсязі.

Від третьої особи через канцелярію господарського суду 14.01.13. надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області Державної інспекції сільського господарства України підтримує позовні вимоги, викладені прокуратурою міста Запоріжжя в позовній заяві, в повному обсязі та вказує, що проведеною 11.09.12. перевіркою встановлено, що цех по виробництву готової продукції (рибо продукція),орієнтовною площею 0,1000 га, використовують для розташування готової продукції з її подальшою реалізацією, тобто не за цільовим призначенням.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.01.13. на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 5009/4227/12 на п'ятнадцять днів; відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 14.01.13. оголошено перерву до 29.01.13. о 10-00.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 29.01.13. надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Проведення судового засідання 29.01.13. у справі № 5009/4227/12 здійснювалось за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу - програмно-апаратного комплексу «Оберіг» бази даних «Документообіг спеціалізованих суддів».

Представник Заступника прокурора міста Запоріжжя в судовому засіданні 29.01.13. підтримав свої позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.13. підтримав позовні вимоги, викладені Заступником прокурора міста Запоріжжя в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.01.13. заперечив проти задоволення позову Заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради.

Представник третьої особи в судовому засіданні 29.01.13. підтримав позовні вимоги, викладені Заступником прокурора міста Запоріжжя в позовній заяві, в повному обсязі.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5009/4227/12.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», визначено що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів держави.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень державних інтересів. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

На підставі зазначених положень, Заступник прокурора міста Запоріжжя звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» про розірвання Договору оренди земельної ділянки № б/н від 19.01.04., укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД».

З матеріалів справи вбачається, що 19.01.04. між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Земляни, ЛТД» (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3, п. 1.4) Орендодавець відповідно до рішення 12 сесії 24 скликання Запорізької міської ради № 44 від 15.10.03. та рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 321/11 від 25.09.03. передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 8; загальною площею 0,6165 га; цільове призначення земельної ділянки - розташування виробничої дільниці; категорія земельної ділянки - землі промисловості.

Згідно п. 2.1 Договору, сторонами погоджено строк дії Договору - 10 років.

Відповідно до п. 4.1 Договору передбачено, що Орендодавець має право вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з Договором.

У відповідності до п. 4.4 Договору, Орендар зобов'язався, зокрема, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Заступник прокурора зазначає, що Запорізьким міським управлінням земельних ресурсів на підставі заяви ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» видано завдання на складення проекту передачі в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Запорізька, вул. Виборзька, 8, ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» для розташування виробничої дільниці.

Прокуратура вказує на те, що перевіркою Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області встановлено, що на переданій в оренду відповідачу земельній ділянці розташовано цех по виробництву рибної продукції та склад готової продукції, у якому здійснюється торгівля рибною продукцією.

За фактом перевірки складено акт перевірки № 97 від 11.09.12., згідно якого встановлено фактичне використання відповідачем частини земельної ділянки 0,1000 га за комерційним призначенням, відповідно до Українського класифікатору цільового використання землі, що суперечить умовам Договору від 19.01.04., в частині обов'язку Орендаря щодо використання землі за цільовим призначенням - під розташування виробничої дільниці.

На думку Заступника прокурора, зазначене порушення є підставою для розірвання Договору оренди земельної ділянки від 19.01.04., укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД».

Згідно з ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Приписами ст. 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України, договір є підставою виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 651 ЦК України, сторона має право вимагати розірвання договору також з інших підстав, що прямо встановлені законом, зокрема, законом, який регулює спірні земельні правовідносини, а також договором.

Статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено що, землекористувач зобов'язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Статтею 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ч.1 ст. 65 Земельного кодексу України, землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Частина 1 ст. 66 Земельного кодексу України визначає, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Відповідно до п. 4.3 Договору оренди земельної ділянки б/н від 19.01.04. передбачено, що Орендар має право, зокрема, самостійно визначати напрямки своєї господарської діяльності відповідно до призначення земельної ділянки та умов договору, а також одержувати продукцію і доходи.

Виробнича діяльність організації складається з виробничих процесів, які, в свою чергу, складаються з господарських операцій: постачально-заготовлювальної, безпосередньо виробничої, фінансово-збутової та організаційної діяльності.

Мета виробничої діяльності підприємства - випуск продукту, його реалізація та отримання прибутку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться в м. Запоріжжі, по вул. Виборзькій, 8, використовується Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» у відповідності до її цільового призначення та умов Договору: землі промисловості для розміщення цеху з виробництва рибної продукції, а також складів-холодильників, які є підсобними та допоміжними будівлями виробничої ділянки - цеху з виготовлення рибної продукції. Зазначений цех використовується відповідачем з метою виготовлення продукції та отримання прибутку, що не суперечить умовам Договору.

Як вже зазначалось, позов заявлено з тих підстав, що, на думку прокуратури, відповідачем порушено умови Договору, а саме - змінено цільове призначення земельної ділянки, яка надавалась для розташування виробничої дільниці.

В обґрунтування позовних вимог заступником прокурора надано лише акт перевірки № 97 від 11.09.12., складений Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області.

З акту вбачається, що на переданій в оренду відповідачу земельній ділянці розташовано цех по виробництву рибної продукції та склад готової продукції, у якому здійснюється торгівля рибною продукцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Земельного кодексу України, примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Порядок примусового припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, визначено ст. 144 Земельного кодексу України.

Так, згідно зазначеної вище статті передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк.

Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Обов'язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи - позивача у справі.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заступником прокурора та позивачем в обґрунтування заявлених вимог надано лише акт перевірки № 97 від 11.09.12., складений Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області.

В той же час ані Заступником прокурора, ані позивачем не надано доказів складання протоколу про порушення у відношенні ТОВ «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД», а також винесення припису про усунення порушень земельного законодавства, що є обов'язковими складовими порядку примусового припинення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, судом встановлено, що прокуратурою та позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення законних та охоронюваних інтересів Запорізької міської ради, оскільки Заступником прокурора міста Запоріжжя та Запорізькою міською радою не надано суду належних доказів зміни Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранспортна фірма «Земляни, ЛТД» цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виборзька, 8, що передана останньому в оренду за Договором б/ н від 19.01.04.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського кодексу України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 49, 77, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Заступника прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.02.13.

Суддя І.В. Давиденко