Рішення

від 31.01.2013 по справі 9/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/271 31.01.13

За позовом Приватного будівельного ландшафтного підприємства "Южинтерстрой"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Хан Лтд"

про стягнення суми заборгованості - 33 400,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Квітін Р. В. (дов. б/н від 01.08.2012 р.);

Мілютін А. Є. (дов. б/н від 01.08.2012 р.)

Від відповідача Хахула М.О. (дов. б/н від 14.01.2013 року)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 31.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне будівельне ландшафтне підприємство "Южинтерстрой" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хан Лтд" про стягнення 33 400,00 грн., з яких 17 900, 00 грн. суми сплаченої відповідачу за товар, 2 500,00 грн. вартість доставки товару на місце монтажу, 4 000, 00 грн. вартості монтажно-демонтажних робіт, 5 000,00 грн. збитків, завданих діловій репутації, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати та 5 000,00 грн. вартості юридичних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/271, розгляд справи призначено на 13.10.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року суд призначив у даній справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручив Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, зупинив провадження у справі до надання висновків експертизи, призначеної у справі.

05.06.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №9/271 разом із супровідним листом вих. №60-61/25 від 29.05.2012 року та повідомленням №60-61 від 29.05.2012 року про неможливість надання висновку судово-товарознавчої експертизи за матеріалами справи №9/271, у зв'язку з несплатою вартості експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2012 року поновлено провадження та призначено розгляд справи на 12.07.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2012 року суд призначив у даній справі судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручив Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, зупинив провадження у справі до надання висновків експертизи, призначеної у справі. Матеріали справи направлено до експертної установи.

20.08.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов лист Миколаївського відділення ОНДІСЕ вих. №422 від 01.08.2012р., в якому повідомлено про неможливість проведення призначеної судом експертизи та залишення ухвали без розгляду, у зв'язку зі смертю експерта Макусинського А.М. та відсутністю експерта з необхідної спеціальності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2012 року поновлено провадження у справі 9/271 та призначено розгляд справи на 18.10.2012 року.

Ухвалою від 18.10.2012 року у справі №9/271 суд призначив товарознавчу експертизу, проведення якої доручив Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, зупинив провадження у справі №9/271 до надання висновків експертизи, призначеної у даній справі.

21.12.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області надійшли матеріали справи №9/271 разом із супровідним листом вих. №1116/04 від 14.12.2012 року та висновок №125-102 від 14.12.2012 року.

Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва від 25.12.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці справу №9/271 передано для подальшого розгляду судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.12.2012 року поновлено провадження у справі № 9/271, розгляд справи призначено на 15.01.2013 року.

Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва від 29.12.2012 року у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки справу №9/271 передано для подальшого розгляду судді Бондаренко Г.П.

11.01.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2013 року розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 31.01.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання, задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи.

31.01.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано документи та пояснення по справі.

В судове засідання 31.01.2013 року представники сторін з'явилися.

Позовні вимоги обґрунтовані поставкою товару неналежної якості (з істотними порушеннями якості), на підставі чого позивач просить стягнути з відповідача вартість товару, вартість доставки товару до місця монтажу, вартість монтажно-демонтажних робіт, збитки завдані діловій репутації та вартість юридичних послуг.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав не доведеності позивачем обставин викладених в позовній заяві.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Платіжним дорученням № 122 від 23.12.2009 року позивач оплатив відповідачу 10500, 00 грн. за двері метал., згідно рахунку № СФ-0000083 від 22.12.2009 року.

Платіжним дорученням № 37 від 28.04.2010 року позивач оплатив відповідачу 7400,00 грн. за двері метал., згідно рахунку № СФ-0000013 від 22.04.2010 року.

За твердженням позивача, яке не заперечується відповідачем оплачений товар (двері металеві) був прийнятий позивачем у м. Миколаєві у грудні 2009 року та квітні 2010 року відповідно.

В грудні 2009 року позивач оплатив 2500, 00 грн. ПП Афанасковій Катерині Леонідівні, код ЄДРПОУ 2239216980 за послуги перевезення дверей («Хан ЛТД», 3 шт.) за маршрутом: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського - Очаківський р-н, с. Покровка, вул. Ковалівська, 16.

Як стверджує позивач, придбані у відповідача металеві двері в кількості 5 штук були за рахунок позивача та його силами встановлені у вхідні прорізи господарських та житлових приміщень, розташованих за адресою: Очаківський р-н, с. Покровка, вул. Ковалівська, 16.

Протягом липня 2010 року - березня 2011 року позивач виявив: деформацію зовнішнього металевого покриття дверей, викликану змінами форми/об'єму внутрішньої частини дверей, корозію замків дверей, корозію металевого покриття дверей, дверної коробки, а також руйнування фарбування дверей. Зазначене позивач підтверджує фотоматеріалами поданими ним до матеріалів справи.

За твердженням позивача, він неодноразово сповіщав представників і працівників відповідача по виявлені недоліки/незадовільну якість товару, проте відповідач ніяким чином не відреагував на таке сповіщення.

Позивач зазначає, що внаслідок установки дверей неналежної якості (дверей виготовлених відповідачем) витрати на доставку і встановлення дверей він змушений буде повторно оплатити у зв'язку з придбанням та установкою на місце дверей неналежної якості інших дверей. При цьому, транспортні витрати оцінюються позивачем у розмірі 2500, 00 грн., виходячи із розрахунку транспортної організації, витрати на монтажно-демонтажні роботи оцінюються у розмірі 4000, 00 грн. виходячи з бухгалтерських калькуляцій та розрахунків організацій, які надають такі послуги.

За твердженням позивача, він також зазнав збитків у зв'язку з витратами на юридичні послуги для ведення претензійної та судової роботи, ці витрати оцінюються у розмірі 5000,00 грн., виходячи з договору про надання юридичних послуг, а також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що в період з грудня 2009 року по травень 2010 року позивачем та відповідачем вчинено дії, які відповідно до вимог Цивільного кодексу України підпадають під визначення договору, який направлено на купівлю-продаж металевих дверей виробництва відповідача в кількості 5 штук, за процедурою оферти та акцепту відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 640 - 642, 655 ЦК України.

Судом встановлено, що виставлені відповідачем 22.12.2009 року та 22.04.2010 року рахунки №№ СФ-0000083, СФ-0000013 на загальну суму 17900, 00 грн. на оплату вищенаведених виробів відповідача оплачено позивачем в повному обсязі, та останні було отримано позивачем.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

В матеріалах справи наявна копія Сертифікату відповідності Серія ВВ № 128992 на продукцію: двері металеві протиударні вхідні в квартири декоровані з межею вогнестійкості 30 хвилин; виробник продукції Товариство з обмеженою відповідальністю «Хан ЛТД», код ЄДРПОУ 36049611. Відповідно до зазначеного сертифікату відповідності продукція відповідає усім обов'язковим ДСТУ БВ.2.6.-11-97 «Двері металеві протиударні вхідні в квартири. Технічні умови», п.п. 5.2.1-5.2.3, 5.2.5, 5.2.9, 5.2.12-5.2.14, 5.2.16, 5.2.18, 5.2.25, 5.2.26; ДБН В 1.1.-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Захист від пожежі».

Відповідно ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якість товару - одна із найважливіших його ознак, оскільки "Якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби" (ДСТУ 2925-94). Якість продукції охоплює не лише споживчі, але й технологічні властивості продукції, конструкторсько-художні особливості, надійність і т. п.

Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 675 ЦК України).

Відповідно до наявного в матеріалах справи Висновку № 125-102 судової будівельно-технічної експертизи складеного 14.12.2012 року пред'явлені для дослідження встановлені зовнішні металеві дверні блоки вхідних дверей в приміщеннях жилого будинку в кількості 5 шт. за адресою: с. Покрівка Очаківського району Миколаївської області, вул. Ковалевська, 16, виготовлені з порушеннями вимог ДСТУ Б В.2.6-11-97 п.п. 5.2.7, 5.2.15, п. 5.2.23, 5.4.2., 5.5.1. Порушення вимог ДСТУ в процесі виготовлення металевих дверей заводом - виробником, призвело до утворення вищевказаних дефектів на дверях в процесі експлуатації на момент дослідження. Механічних пошкоджень дверей в вигляді вм'ятин, тріщин та інше в процесі установки їх на об'єкті, не встановлено.

Подальша експлуатація встановлених металевих дверей в кількості 5 шт. за адресою: с. Покрівка Очаківського району Миколаївської області, вул. Ковалевська, 16 з наявністю вищевказаних дефектів не можлива.

Наявність корозії з масовим відлущенням лакофарбового захисно - декоративного покриття по всій поверхні дверних полотен та коробок, деформація дверних полотен є дефектами, пов'язаними з естетичним видом металевих дверей, подальше використання їх за прямим призначенням вважається не можливим.

Усунути виявлені дефекти на момент дослідження на металевих дверях в кількості 5 штук, встановлених за адресою: с. Покрівка Очаківського району Миколаївської області, вул. Ковалевська, 16, не заводським методом без проведення демонтажних робіт, не виявляється можливим, так як всі виявлені дефекти на металевих дверях є виробничими, які з'явилися в процесі їх виготовлення на заводі виробнику.

Враховуючи викладені висновки судової експертизи, суд дійшов висновку, що відповідач поставив/продав позивачу товар (металеві вхідні двері в кількості 5 шт.), які мали істотні порушення щодо вимог якості, при цьому виявлені в товарі недоліки усунути не можливо.

У відповідності до приписів ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Таким чином, враховуючи вищевикладене відповідно до діючого законодавства та обставин справи, позивач має право вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми в розмірі 17 900, 00 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Судом встановлено, що відповідач поставив/продав позивачу товар з істотними порушеннями якості такого товару, отже з боку відповідача мало місце порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Під збитками відповідно до ст. 22 ЦК України, розуміються витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до приписів ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене відповідно до діючого законодавства та обставин справи, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 500, 00 грн. вартості доставки товару до місця монтажу підлягають задоволенню, з огляду на їх доведеність.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості монтажно - демонтажних робіт в розмірі 4 000, 00 грн. та збитків завданих діловій репутації позивача в розмірі 5 000, 00 грн., задоволенню не підлягають, з огляду на їх недоведеність позивачем. При цьому позивачем не доведено ані факт завдання збитків діловій репутації позивача, внаслідок порушення зобов'язань відповідачем, ані розмір таких збитків. Це ж стосується і вартості монтажно-демонтажних робіт. Більш того, як сам позивач зазначає монтаж дверей був здійснений ним самостійно.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Матеріали справи не містять доказів негативної оцінки підприємницької діяльності позивача іншими суб'єктами господарювання, внаслідок порушення зобов'язань відповідачем щодо поставки металевих дверей неналежної якості.

Окрім іншого, позивач просить суд стягнути з відповідача 5000, 00 грн. збитків у зв'язку з витратами на юридичні послуги.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дослідивши викладені позивачем вимоги про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги в розмірі - 5000,00 грн. суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є недоведеними виходячи з наступного.

У відповідності з пунктом 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи". У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, самостійним вибором позивача конкретних адвокатів, які надаватимуть йому юридичні послуги та представлятимуть його інтереси в суді, зважаючи на тривалість розгляду і складність справи, з огляду на те, що до суду, в підтвердження обставин щодо оплати юридичних послуг не додано доказів , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача судових витрат за юридичні послуги в сумі 5000, 00 грн. є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті судової експертизи, втому числі транспортні витрати на доставку судового експерта до об'єкта дослідження, покладаються на відповідача, також враховуючи що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічних послуг по розгляду справи на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хан ЛТД» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, б. 36-38; код ЄДРПОУ 36049611; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Приватного будівельно-ландшафтного підприємства «Южинтерстрой» (54055, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 138; код ЄДРПОУ 31946078) 17900 (сімнадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. суми сплаченої за товар неналежної якості, 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. збитків, 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи, 340 (триста сорок) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. інформаційно - технічних витрат на розгляд справи.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.02.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко