Постанова

від 07.02.2013 по справі 22/183-54/160-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа № 22/183-54/160-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., . Вовк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 року у справі № 22/183-54/160-2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, треті особи: публічне акціонерне товариство "Київенерго" та комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр", про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 3 188 139,47 грн., інфляційних сум 76 111,19 грн., 3 % річних у сумі 5 425,32 грн. і пені в сумі 28 030,83 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення в період з 01.02.2011 року по 31.04.2011 року за договором від 20.04.2005 року № 05618/2-10.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.09.2012 року (судді Шкурдова Л.М., Мельник С.М., Спичак О.М.) позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 2 416 90,13 грн., інфляційних сум 56 504,71 грн., 3 % річних у сумі 3 859,23 грн. і пені в сумі 19 308,60 грн., а в решті позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2012 року замінено відповідача комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради на його правонаступника комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 року (судді Калатай Н.Ф., Баранець О.М., Пашкіна С.А.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення в частині відмови в позові про стягнення заборгованості в сумі 800 503,40 грн. скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, є необґрунтованими та просить залишити зазначену скаргу без задоволення.

У відзиві на касаційну скаргу третя особа ПАТ "Київенерго" вважає, що відповідачем не може проводитися оплата ПАТ "Київенерго" послуг з постачання холодної води, яка використовується для виготовлення гарячої.

Відзив на касаційні скарги від третьої особи КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи ПАТ "Київенерго", дослідивши доводи касаційних скарг та відзивів на них, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було укладено договір від 20.04.2005 року № 05618/2-10 за умовами якого позивач зобов'язався надати послуги з постачання питної води та приймання стічних вод, а відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що постачальник забезпечує якість питної води відповідно до ДОСТу 2874-82 "Вода питна".

За пунктом 2.1.1 цього договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показами лічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності в абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої води здійснюється з урахуванням показів всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Пунктом 2.1.2 зазначеного договору зняття показів з лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

За п. 2.1.4 договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показами лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами лічильників води або іншими способами визначення обсягів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.

Пунктом 2.1.5 договору встановлено, що абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживача води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника.

Пунктом 2.1.6 договору визначено, що облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

За п.п. 2.2.1 - 2.2.4 укладеного між сторонами договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

У розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ вважається безпідставною.

Згідно з п. 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов'язання з оплати наданих послуг абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу; нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем з лютого 2011 року по квітень 2011 року включно надано послуг відповідачу з водопостачання холодної води та водовідведення на загальну суму 10 293 705,13 грн.

Відповідач за отримані протягом спірного періоду послуги з водопостачання холодної води та водовідведення оплатив позивачеві 7 876 805 грн.

Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення із замовника заборгованості, 3 % річних, інфляційних сум та пені у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за надані послуги водопостачання і водовідведення за договором про надання таких послуг.

Висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позову про стягнення частини заборгованості, 3 % річних, інфляційних сум і пені обґрунтовано встановленням обставин порушення договірного зобов'язання замовником з оплати наданих послуг з холодного водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2011 року по 01.05.2011 року, а висновок про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості за постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої мотивовано безпідставністю таких вимог, оскільки спірним договором не регулюються зазначені відносини між сторонами.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Судами встановлено, що заборгованість відповідача за надані послуги з водопостачання та водовідведення за договором від 20.04.2005 року № 05618/2-10 в спірний період становить 2 416 900 грн., а включення позивачем до суми заборгованості з оплати послуг з постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої в сумі 771 239,34 грн. не ґрунтується на укладеному між сторонами договорі.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій встановивши, що спірним договором не передбачено надання послуг постачання гарячої води, дали належну правову оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача за період з 01.02.2011 року по 01.05.2011 року заборгованості в сумі 2 416 900 грн. інфляційних сум 56 504,71 грн., 3 % річних у сумі 3 859,23 грн. і пені в сумі 19 308,60 грн., та про відмову в решті позову.

Доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 року - без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк