Ухвала

від 05.02.2013 по справі 2а/0270/5115/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5115/12

Головуючий у 1-й інстанції: Загороднюк А.Г.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Книжник Сергій Вікторович, Слічна Олена Гнатівна

відповідач (апелянт) : Бойко Сергій Васильович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ензим". Не погодившись з прийнятим рішенням, Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що на підставі направлень, податковими ревізорами-інспекторами проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1834/22/34722213 від 16.08.2012 року. Висновками цього акту зафіксовано наступні порушення:

1. п. 5.1, п. п. 5.2.1, п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого TOB "ТД "Ензим" занижено податок на прибуток за 4 квартал 2010 року в сумі 31250 грн.

2. п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2-4 кв.2011 р. на 594278 грн.

3. п. п.7.4.1,п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №198/97-ВР від 03.04.1997 року; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року TOB "ТД "Ензим" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного попереднього звітного періоду 541 763 грн., в т.ч. грудень 2010 р. на суму 25000 грн., квітень 2011 р. на суму 218621 грн., травень 2011 р. на суму 298142 грн.

4. п. 51.1 ст. 51, п. 176.2 "б" ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року та відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року, накладено штраф в розмірі 510 грн.

5. п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

На підставі складеного акту перевірки, Вінницькою ОДПІ 05.09.2012 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0001412310 та № 0001422310.

Користуючись правом адміністративного, досудового оскарження податкових рішень, закріпленого п. 56.1 ст. 56 ПК України, позивач зі скаргою на рішення № 0001412310 звернувся до Державної податкової служби України у Вінницькій області. За результатами розгляду скарги, 01.10.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001542310.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що податкові повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби винесені не на підставі та не в спосіб визначений чинним податковим законодавством, без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0001412310 від 05.09.2012 року колегія судів зазначає наступне.

Як видно із вказаного рішення, його прийнято внаслідок порушення позивачем п. 5.1, п. п. 5.2.1, п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року та п. 138.2 ст.138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року.

Пунктом 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначено поняття валових витрат виробництва та обігу, підпунктом 5.2.1, п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено суми та виплати, які не можуть бути включені до складу валових витрат.

В 4 кварталі 2010 року до складу валових витрат ТОВ "ТД "Ензим" протиправно віднесено витрати на придбання послуг по технологічному супроводженню застосування ферментних препаратів глюкоамізала Г18х та амілосубтіліна Г18х від ТОВ ВПТК "АВЕРС" (код ЄДРПОУ 37199822, м. Київ) на суму 125 000 грн.

Встановлено, що ТОВ "ВТПК АВЕРС" згідно договору № 0109-10 від 01.09.2010 року є виконавцем, а ТОВ "ТД "Ензим" - замовником на виконання комплексних робіт.

Факт виконання умов договору підтверджується податковою накладною від 31.12.2010 року (а. с. 84) та актом прийому-здачі робіт від 31.12.2010 року (а. с. 83) щодо технологічного супроводження застосування на ДП "Караванський спиртзавод" (Харківська обл.), ДП "Червонослобідський спиртзавод" (Київська обл.), ДП "Немирівський спиртзавод" (Вінницька обл.) ферментних препаратів. Загальна вартість робіт з ПДВ, відповідно до вказаного акту, складає 150 000 грн., сума без ПДВ - 125 000 грн., а ПДВ - 25 000 грн.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначено (ст. 1), що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів, які повинні мати: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідні вимоги щодо наявності обов'язкових реквізитів первинних документів для надання їм юридичної сили і доказовості містить і п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Висновки інспекторів щодо відсутності підстав віднесення витрат по придбанню вказаних робіт, послуг до складу валових витрат у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують фактичне виконання вищезазначених послуг та пов'язаність даних послуг з господарською діяльністю TOB "ТД "Ензим" не підтверджені допустимими доказами та підлягають спростуванню.

Крім того на момент здійснення господарських операцій з позивачем, TOB "ВПТК "АВЕРС" знаходилось на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (стан платника "0"), проведеною перевіркою не встановлено факту взаємовідносин позивача із вищевказаним контрагентом після присвоєння йому стану платника "11".

Щодо діяльності позивача із контрагентами в період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, то податковий орган вказує на порушення TOB "ТД "Ензим" п. 138.2 ст. 138 ПК України, яким визначено перелік витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування та п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Кодексу, де передбачено витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Так, Вінницька ОДПІ визнає, що позивачем безпідставно віднесено до складу прямих матеріальних витрат вартість товарів без підтвердження їх переміщення у просторі.

Актом перевірки № 1834/22/34722213 від 16.08.2012 року (а. с. 19) зафіксовано, що у бухгалтерському обліку позивача по рахунку 281 "Товари на складі" відображено придбання сировини для виробництва ферментних препаратів від контрагентів:

- ТОВ "Агробудторг і К" (код ЄДРПОУ 36188301, м. Житомир) на загальну суму 1 311 727, 32 грн., в тому числі ПДВ - 218 621, 22 грн.,

- ТОВ ТД "Ласар" (код ЄДРПОУ 36445876, Київська обл.) на загальну суму 1 028 424, 78 грн., в тому числі ПДВ - 171 404, 13 грн.,

- ТОВ "Сорос Сервіс" (код ЄДРПОУ 30958014, м. Вінниця) на загальну суму 760 428 грн., в тому числі ПДВ - 126 738 грн.

Відповідачем зафіксовано висновок про те, що вказані контрагенти займаються фіктивним підприємництвом, а тому позивач, внаслідок здійснення безгосподарської діяльності, допустив у поданій звітності штучне формування валових витрат та податкового кредиту, що суперечить вимогам законодавства.

01.04.2011 року між ТОВ "Агробудторг і К" - продавець- та TOB "ТД "Ензим" - покупець, укладено договір поставки № 0104/1. Умовами договору передбачено, що продавець зобов'язується передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар в асортименті, кількості та по цінам, зазначених в накладних, які є додатками до цього договору та його невід'ємними частинами.

Виконання сторонами умов договору, а саме отримання сировини для виробництва ферментних препаратів підтверджується первинними документами, а саме: видатковими, податковими накладними.

В квітні 2011 року відбулось фактичне відвантаження товарів від ТОВ "Преміум-С" до TOB "Агробудторг і К" та від TOB "Агробудторг і К" до TOB "ТД "Ензим" в загальній сумі 1 311 727, 32 грн., в тому числі сума ПДВ - 218 621, 22 грн.

Щодо сумнівності перевіряючих відносно взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ ТД "Ласар" (код ЄДРПОУ 36445876, Київська обл.), внаслідок чого вказують на безпідставне віднесення понесених витрат до валових, то суд теж не погоджується із таким твердженням, зазначає наступне.

Умовами договору № 95/1 від 04.05.2011 року передбачено, що продавець - ТОВ ТД "Ласар" зобов'язується передавати у власність покупцю - TOB "ТД "Ензим", а покупець зобов'язується приймати та оплачувати на умовах цього договору товар в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в накладних, які є додатками до договору.

Отримання товарно-матеріальних цінностей на виконання умов договору підтверджується відповідними первинними документами, а саме видатковими накладними та податковими накладними. Висновки інспекторів про "неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій" з причини того, що постачальником ТОВ ТД "Ласар" є фіктивне ТОВ "Бест Пректіс Консалтинг" не доведені під час судового розгляду справи належними доказами, а тому судом відхиляються.

Так, достовірними доказами неможливості ведення господарської діяльності ТОВ ТД "Ласар" (витяг з ЄДРЮОФОП, а. с. 113) доведено лише станом на 27.11.2012 року, в той час, як перевіркою не встановлено взаємовідносин позивача з вищевказаним підприємством після присвоєння йому такого стану, що збігається з періодом, який охоплює перевіряємий період.

Таким чином, контрагентом TOB ТД "Ласар" у травні 2011 року фактично відбулось постачання сировини для виробництва ферментних препаратів позивачу в загальній сумі 1 028 424, 78 грн., в тому числі ПДВ 171 404, 13 грн.

TOB "Сорос Сервіс", згідно договору поставки №2 від 01.04.2011 року, відвантажив TOB "ТД "Ензим" на умовах EXW - на склад в м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 2 - товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1 250 000 грн., що підтверджується відповідними первинними документами, зокрема: видатковими накладними та податковими накладними.

Згідно з наданими контрагентом - TOB "Сорос Сервіс" відомостей, TOB "ТД Ласар" не є основним постачальником TOB "Сорос Сервіс". Так, згідно податкової декларації за травень 2011 року постачання від підприємства TOB ТД "Ласар" становило лише 30 % задекларованого податкового кредиту.

Податковим органом проведено комплексну позапланову перевірку TOB "Сорос Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2011 року (акт №97/3530/30958014 від 06.09.11 року) по взаємовідносинах з різними контрагентами. Встановлено, що на підприємстві в травні 2011 року працювало 7 чоловік, в наявності перебуває складське приміщення за адресою: м. Ладижин, вул. Хлібозаводська, 2, що знаходиться в одному і тому ж приміщенні, що і склад TOB "ТД "Ензим".

На підтвердження факту існування вказаного складу, до матеріалів справи долучено фотознімки. Важливо, що актом проведеної перевірки від 06.09.2011 року, порушень по взаємовідносинах з контрагентами за травень 2011 рік не встановлено.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Стосовно податкового повідомлення-рішення за № 0001422310 від 05.09.2012 року колегія суддів вважає за необхідне відмітити наступне.

Вказане рішення прийняте за результатами виявлених актом перевірки порушень в частині недотримання позивачем п. п.7.4.1, п. п.7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №198/97-ВР від 03.04.1997 року; п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року TOB "ТД "Ензим", а саме: позивачем занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного попереднього звітного періоду 541 763 грн., в т.ч. грудень 2010 р. на суму 25000 грн., квітень 2011 р. на суму 218621 грн., травень 2011 р. на суму 298142 грн.

Тобто, податковий орган актом перевірки зафіксував неправильність нарахування позивачем податкового кредиту через заниження податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року.

Відповідно до п. 1.6 і п. 1. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Також, згідно п.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, з чого визначається податковий кредит звітного періоду, а підпунктом 7.4.5 - суми, які не підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Як видно з матеріалів справи, позивач відніс усю загальну суму податку до податкового кредиту, натомість відповідач стверджує про хибність таких дій, посилаючись на безгосподарність операцій з контрагентами та на недотримання ними податкового законодавства.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, на підставі ч.1 ст.198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Товариством використано право на віднесення сум з податку на додану вартість до податкового кредиту за наслідками здійснення операції, передбаченої зазначеними нормами законодавства.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, ТОВ "ТД "Ензим" правомірно відніс суми податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих контрагентами, внаслідок здійснених господарських правовідносин, які вище проаналізовані. Суд не розцінює дії позивача помилковими та протиправними, внаслідок чого відповідач позбавлений можливості щодо збільшення грошового зобов'язання за основним платежем та нарахування на нього фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, які свідчать про правомірність його дій.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, в порушення вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення (оскаржуваного позивачем наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки).

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 лютого 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Ватаманюк Р.В.

Курко О. П.