Постанова

від 04.02.2013 по справі 2а-17928/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2013 року № 2а-17928/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкові повідомлення-рішення №0000951530, №0000961530 від 10.09.2012 ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Приватне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) в якому, з урахуванням зменшення позовних вимог, просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби від 10 вересня 2012 року № 0000951530.

В обґрунтування правової позиції зазначено, що позивач протягом травня-грудня 2011 року, січня - березня 2012 року здійснював операції з придбання товарів (послуг), що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими належним чином, що на думку позивача, свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту платником податку на додану вартість.

Представник відповідача у судовому засіданні 04 лютого 2013 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність заявлених вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Приватне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» (ідентифікаційний код 31987690) зареєстроване як юридична особа Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією 10 липня 2002 року, місцезнаходження юридичної особи: 02140, місто Київ, проспект Бажана, буд.14; до основних видів діяльності за видами КВЕД відносяться: організація будівництва будівель (41.10.), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнання (46.73.), купівля та продаж власного нерухомого майна (68.10.), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20.), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12.), будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20.) (копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 345039 та Довідки серії АА № 645871 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України містяться в матеріалах справи).

Приватне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби з 15 липня 2002 року та зареєстроване як платник податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення та наказу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби від 20 серпня 2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 30 серпня 2012 року № 4215/1530/31987690, копія якого міститься в матеріалах справи.

Як висновок проведеної перевірки, податковим органом встановлено наступні порушення:

- пункту 200.4, пункту 200.6., пункту 200.7, пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, підпунктів 4.6.5., 4.6.6. пункту 4.6 статті 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25 листопада 2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року № 1490/20298;

- завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за травень 2012 року в розмірі 4 604 148 грн.;

- зменшена сума бюджетного відшкодування за травень 2012 року в розмірі 4 267 751 грн. враховується у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, а саме: за червень 2011 року в розмірі 337 грн., липень 2011 року в розмірі 2893 грн., за серпень 2011 року в розмірі 227 грн., за вересень 2011 року в розмірі 166 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 73 грн., за листопад 2011 року в розмірі 421 грн., за грудень 2011 року в розмірі 7 155 грн., за січень 2012 року в розмірі 4 238 594 грн., за лютий 2012 року в розмірі 14 189 грн., за квітень 2012 року в розмірі 3 696 грн.;

- збільшено залишок від'ємного значення податку на додану вартість (р.24) за травень 2012 року в розмірі 336 397 грн.;

- підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2012 року в розмірі 441 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки, податковим повідомленням - рішенням від 10 вересня 2012 року № 0000951530, згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пункту 200.4, пунктом 200.6, пункту 200.7, пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України Приватному акціонерному товариству «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 4 604 148 грн., за штрафними санкціями - 1 151 037 грн.

За результатами адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення - рішення від 10 вересня 2012 року № 0000951530 скарги позивача від 20 вересня 2012 року та від 26 листопада 2012 року залишені без задоволення, а спірне рішення - без змін (копії рішення Державної податкової служби у місті Києві від 19 листопада 2012 року № 7651/10/12-114 та рішення Державної податкової служби України від 17 грудня 2012 року № 14010/6/10-415 містяться в матеріалах справи).

Позивача не погоджується із такими висновками акту перевірки та вважає спірне податкове повідомлення - рішення від 10 вересня 2012 року № 0000951530 таким, що підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

При цьому, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку є передумовою для висновків про наявність порушень податкового законодавства.

Перевіркою встановлено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума складає 4268192,00 грн. ПДВ, яка була сплачена протягом травня - грудня 2011 року та січня - березня 2012 року.

Також, в акті перевірки зазначено, що сума від'ємного значення податку на додану вартість, за якою встановлено відсутність сплати постачальникам товарів (робіт, послуг) та яка підлягала відображенню в р.24 декларації за травень 2012 року складає 336397,0 грн.

Згідно із наданими до перевірки документами та усними поясненнями керівництва ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім.. С. Ковальської» розрахунки ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім.. С. Ковальської» з ПАТ «ДБК-4» у розмірі 336397,00 грн. здійснювались шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку з чим, перевіркою зроблено висновок, що ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій м. С. Ковальської» безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації травень 2012 року в розмірі 4604148,0 грн.; занижено суму бюджетного відшкодування за червень-грудень 2011 року та січень-квітень 2012 року у розмірі 4267751,0 грн.

Слід зазначити, що матеріали справи містять копії Протоколів № 1 від 31 травня 2011 року, від 31 серпня 2011 року, № 2 від 31 липня 2011 року, № 3 від 31 жовтня 2011 року, № 4 від 30 листопада 2011 року, № 5 від 30 березня 2012 року, сторонами яких є Сторона 1 - ПАТ «Домобудівний комбінат № 4», Сторона 2 - ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім.. С. Ковальської», Сторона 3 - ПАТ «Трест «Київелектромонтаж».

За змістом Протоколу № 3 згідно умов Договору № 25 від 25 травня 2011 року зі Сторони 1 (ПАТ «Домобудівний комбінат № 4») на користь Сторони 3 (ТОВ «ТМК») належать платежі в рахунок оплати за БМР по виконанню комплексу робіт з прокладання тепломережі у 20-му мікрорайоні ж/м «Вигурівщина - Троєщина» у Деснянському районі міста Києва в розмірі 637 842, 00 грн., в тому числі ПДВ 106307,00 грн.

Згідно умов Договору № 2/24 від 19 січня 2007року зі Сторони-2 (ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім.. С. Ковальської») на належать платежі в рахунок оплати компенсації понесених витрат ПАТ «ДБК-4» по освоєнню житлового масиву «Вігурівщина-Троєщина» 20 мрн. (внутрішньо квартальні тепломережі) у Деснянському районі міста Києва в розмірі 637 842,00 грн., в тому числі ПДВ 106 307, 00 грн.

Згідно пункту 1 Протоколу № 4 від 30 листопада 2011 року згідно умов Договору № 9-06 від 25 липня 2011 року зі «Сторони-1» на користь «Сторони-3» належать платежі в рахунок оплати за БМР по виконанню комплексу робіт з прокладання тепломережі у 20-му мікрорайоні ж/м «Вигурівщина - Троєщина» у Деснянському районі міста Києва (зовнішнє електропостачання забудови мікрорайону, розподільчого пункту 10 кВ, кабельних ліній 10 кВ ) в розмірі 93 068, 00 грн., в тому числі ПДВ - 15 511, 44 грн.

Відповідно до умов Договору № 2/24 від 19 січня 2007 року зі «Сторони-2» на користь «Сторони-1» належать платежі в рахунок оплати компенсації понесених витрат ПАТ «ДБК - 4» по освоєнню житлового масиву «Вигурівщина-Троєщина» 20 мрн. (зовнішнє електропостачання забудови мікрорайону, розподільчого пункту 10 кВ, кабельних ліній 10 кВ РП ) у Деснянському р-ні міста Києва в розмірі 93 068, 00 грн., в тому числі ПДВ - 15511, 44 грн.

Пунктом 1 Протоколу № 2 від 31 липня 2011 року згідно умов Договору № 25 від 25 травня 2011 року зі Сторони 1 (ПАТ «Домобудівний комбінат № 4») на користь Сторони 3 (ТОВ «ТМК») належать платежі в рахунок оплати за БМР по виконанню комплексу робіт з прокладання тепломережі у 20-му мікрорайоні ж/м «Вигурівщина - Троєщина» у Деснянському районі міста Києва в розмірі 811 843, 20 грн., в тому числі ПДВ - 135 307,20 грн.

Пунктом 2 цього Протоколу встановлено, що умов Договору № 2/24 від 19 січня 2007 року зі «Сторони-2» на користь «Сторони-1» належать платежі в рахунок оплати компенсації понесених витрат ПАТ «ДБК - 4» по освоєнню житлового масиву «Вигурівщина-Троєщина» 20 мрн. (внутрішньо квартальні тепломережі) у у Деснянському р-ні міста Києва в розмірі 811 843,20 грн., в тому числі ПДВ - 135 307, 20 грн.

Відповідно до пункту 1 Протоколу № 5 від 30 березня 2012 року згідно умов Договору № 9-06 від 25 липня 2011 року зі «Сторони 1» на користь Сторони 3 належать платежі в рахунок оплати за БМР по виконанню комплексу робіт з прокладання тепломережі у 20-му мікрорайоні ж/м «Вигурівщина - Троєщина» у Деснянському районі міста Києва (зовнішнє електропостачання забудови мікрорайону, розподільчого пункту 10 кВ, кабельних ліній 10 кВ) в розмірі 98 896, 80 грн., в тому числі ПДВ - 16 482, 80 грн.

Пунктом 2 Протоколу № 5 встановлено, що згідно до умов Договору № 2/24 від 19 січня 2007 року зі «Сторони-2» на користь «Сторони-1» належать платежі в рахунок оплати компенсації понесених витрат ПАТ «ДБК - 4» по освоєнню житлового масиву «Вигурівщина-Троєщина» 20 мрн. (зовнішнє електропостачання забудови мікрорайону, розподільчого пункту 10 кВ, кабельних ліній 10 кВ РП ) у Деснянському р-ні міста Києва в розмірі 98 896, 80 грн., в тому числі ПДВ - 16 482, 80 грн.

Відповідно до пункту 1 Протоколу № 1 від 31 травня 2011 року згідно умов Договору № 25 від 25 травня 2011 року зі Сторони 1 (ПАТ «Домобудівний комбінат № 4») на користь Сторони 3 (ТОВ «ТМК») належать платежі в рахунок оплати за БМР по виконанню комплексу робіт з прокладання тепломережі у 20-му мікрорайоні ж/м «Вигурівщина - Троєщина» у Деснянському районі міста Києва в розмірі 637 842,00 грн., в тому числі ПДВ - 106307,00 грн.

Пунктом 2 цього Протоколу встановлено, що згідно до умов Договору № 2/24 від 19 січня 2007 року зі «Сторони-2» на користь «Сторони-1» належать платежі в рахунок оплати компенсації понесених витрат ПАТ «ДБК - 4» по освоєнню житлового масиву «Вигурівщина-Троєщина» 20 мрн. (внутрішньо квартальні тепломережі) у Деснянському р-ні міста Києва в розмірі 637 842,00 грн., в тому числі ПДВ - 106 307, 00 грн.

Відповідно до пункту 1 Протоколу № 1 від 31 серпня 2011 року згідно умов Договору № 9-06 від 25 липня 2011 року зі «Сторони-1» на користь «Сторони-3» належать платежі в рахунок оплати за БМР по виконанню комплексу робіт з прокладання тепломережі у 20-му мікрорайоні ж/м «Вигурівщина - Троєщина» у Деснянському районі міста Києва (зовнішнє електропостачання забудови мікрорайону, розподільчого пункту 10 кВ, кабельних ліній 10 кВ ) в розмірі 329 110, 80 грн., в тому числі ПДВ - 54 851, 80 грн.

Пунктом 2 встановлено, що згідно до умов Договору № 2/24 від 19 січня 2007 року зі «Сторони-2» на користь «Сторони-1» належать платежі в рахунок оплати компенсації понесених витрат ПАТ «ДБК - 4» по освоєнню житлового масиву «Вигурівщина-Троєщина» 20 мрн. (зовнішнє електропостачання забудови мікрорайону, розподільчого пункту 10 кВ, кабельних ліній 10 кВ РП ) у Деснянському р-ні міста Києва в розмірі 329 110, 80 грн., в тому числі ПДВ - 54 851, 80 грн.

За умовами пунктів 3 вищезазначених Протоколів, на підставі статті 601 Цивільного кодексу України сторони домовились припинити зобов'язання «Сторони-1» перед «Стороною-3» щодо оплати вартості будівельно - монтажних робіт за Договором № 25 від 25 травня 2011 року; зобов'язання «Сторони-2» перед «Стороною-1» щодо оплати компенсації понесених витрат за договором № 2/24 від 19 січня 2007року.

Матеріали справи містять копії належним чином оформлених податкових накладних від 30 березня 2012 року № 132/0002, від 31 травня 2011 року № 289/001, від 30 червня 2011 року № 316/001, від 29 липня 2011 року № 333/001, від 31 серпня 2011 року № 354/001, від 31 жовтня 2011 року № 393/001, від 30 листопада 2011 року № 590/002 виписаних ПАТ «Домобудівний комбінат № 4» позивачу.

При цьому, суду надано копії платіжних доручень № 668 від 06 червня 2011 року, № 669 від 07 червня 2011 року, № 671 від 09 червня 2011 року, № 704 від 20 липня 2011 року, № 723 від 11 серпня 2011 року із виписками банку.

Згідно Декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року позивачем зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, у розмірі 4604589 грн.

Аналогічна сума міститься у Довідці про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також, позивачем подавались до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби розрахунки суми бюджетного відшкодування на травень 2012 року та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів із визначенням суми у розмірі 4604589 грн.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд звертає увагу, що надана суду первинна документація належним чином оформлена, використана податковим органом під час проведення перевірки, що свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту платником податку на додану вартість.

До того ж, відповідно до пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2. статті 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.3. статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Сума податку, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування фактично сплачена позивачем, який є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах, постачальникам таких товарів/послуг.

З наведених норм вбачається, що право на отримання бюджетного відшкодування виникає не раніш виникнення від'ємного значення податку за результатами обрахування різниці між значеннями податкових зобов'язань та податкового кредиту звітного податкового періоду.

Судом встановлено факт здійснення позивачем господарських операцій з настанням відповідних правових наслідків та дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Посилання відповідача на здійснення розрахунків ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської» з ПАТ «ДБК-4» у розмірі 336 397,00 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог суд не бере до уваги з огляду на те, що Податковий кодекс України встановлюючи вимогу про фактичну оплату податку отримувачем постачальникам товарів (послуг), не зазначає, що фактична сплата повинна відбуватися обов'язково в грошовій формі. Така оплата може бути здійснена, в тому числі, у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки постачальників для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Суд звертає увагу, що податковий орган не ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій відповідно розрахунків ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської» з ПАТ «ДБК-4», податкову правосуб'єктності учасників господарської операції та наявність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку, тому посилання на зарахування зустрічних однорідних вимог ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської» з ПАТ «ДБК-4» на думку суду є необґрунтованими, та не виключають можливість формування позивачем податкового кредиту платником податку на додану вартість за вказаними операціями.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про неправомірність та безпідставність викладених у Акті перевірки висновків відповідача, що обумовлює задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби від 10.09.2012 року № 0000951530.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 11.02.2013