Постанова

від 05.06.2014 по справі 2а-17928/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17928/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаль М.І.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекція у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень №0000951530, №0000961530 від 10.09.2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000951530 від 10.09.2012 року (з урахуванням зменшених позовних вимог).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні вимог позивача.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2012 року, за результатами якої складено акт від 30 серпня 2012 року № 4215/1530/31987690.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пункту 200.4, пункту 200.6., пункту 200.7, пункту 200.14 ст. 200 ПК України, підпунктів 4.6.5., 4.6.6. п. 4.6 ст. 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25 листопада 2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року № 1490/20298;

- завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за травень 2012 року в розмірі 4 604 148 грн.;

- зменшена сума бюджетного відшкодування за травень 2012 року в розмірі 4 267 751 грн. враховується у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, а саме: за червень 2011 року в розмірі 337 грн., липень 2011 року в розмірі 2893 грн., за серпень 2011 року в розмірі 227 грн., за вересень 2011 року в розмірі 166 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 73 грн., за листопад 2011 року в розмірі 421 грн., за грудень 2011 року в розмірі 7 155 грн., за січень 2012 року в розмірі 4 238 594 грн., за лютий 2012 року в розмірі 14 189 грн., за квітень 2012 року в розмірі 3 696 грн.;

- збільшено залишок від'ємного значення податку на додану вартість (р.24) за травень 2012 року в розмірі 336 397 грн.;

- підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2012 року в розмірі 441 грн.

Наведені обставини слугували підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, яке за результатами адміністративного оскарження до вищестоящих податкових органів залишено без змін.

Вирішуючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів зважає на наступні обставини.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з неправомірності та безпідставності викладених у акті перевірки висновків відповідача.

В свою чергу, апеляційна інстанція не може погодитися з правовою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, (п. 200.7 ст. 200 ПК України ).

У разі, якщо платник податку прийняв рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів, (пункт 200.6 статті 200 ПК України).

Відповідно до абзацу «а» п. 200.14 ст. 200 ПК України в разі, якщо за наслідками камеральної або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби унаслідок таких перевірок, то платник) надсилається податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Аналіз змісту зазначених вище правових норм свідчить, якщо за наслідками перевірки податковим органом виявлено заниження заявленої платником у попередніх періодах суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом внаслідок «такої перевірки, вважається, що платник податку добровільно відмовився від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування. Така сума не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не може бути відображена ані в рядку 23.1. ані в рядку 23.2 декларації) та перераховуватися на розрахунковий рахунок платника.

Перевірка встановлено, що в порушення п.200.4. п.200.6. п.200.7. п.200.14 ст.200 ПК України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2012 року на суму 4 604 148 грн..

Сума від'ємного значення податку на додану вартість, за якою перевіркою встановлено відсутність сплати постачальникам товарів (робіт, послуг) підлягала відображенню в декларації за травень 2012 року в розмірі 336 397 грн..

Згідно наданих до перевірки документів розрахунки ПрАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» з ПАТ «ДБК-4» здійснювалися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до п.200.4 статті 200 ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Таким чином, суми, які не були заявлені як від'ємне значення податку у рядку 19, або не були оплачені у відповідному періоді, або були погашені поточними додатними податковими зобов'язаннями, до відшкодування з бюджету не декларуються.

Таким чином в порушення п.200.4, п.200.6, п.200.7. п.200.14 ст.200 ПК України підприємством було занижено суму бюджетного відшкодування в розмірі 4 267 751 грн..

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання незаконним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року та постановлення нової про відмову в задоволенні вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254, КАС України, колегія суддів , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекція у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року - скасувати.

Постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000951530 від 10.09.2012 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст постанови суду виготовлено 13.06.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.