Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а-19379/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19379/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О. В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

за участю секретаря Крапивної В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «СВ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «СВ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 серпня 2011 року № 000339230810.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, так як позивачем дотримано всіх вимог податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2012 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Третьої особою також подана апеляційна скарга, в якій просить позовні вимоги Товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа» задовольнити.

В засідання з'явилися представники апелянтів, наполягали на задоволенні апеляційних скарг. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників апелянтів, перевіривши матеріали справи, доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту, є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва була проведена позапланова невиїзна перевірка ТБ «Універсальна товарно-сировинна біржа» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Консалтингова група «СВ» за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р.

За результатами перевірки складено Акт від 29.08.2011р. № 8405/23-08/32069037 яким встановлено порушення Товарною біржею вимог пп. 7.4.1, 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями), що призвело до заниження позивачем за квітень 2011 року податку на додану вартість на загальну суму 250 000, 00 грн.

На підставі вказаного Акта 22.08.2011 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0003392230810, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 підрозділу ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу за порушення вимог пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України збільшила ТБ «Універсальна товарно-сировинна біржа» суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість -14010100» в розмірі 250 001, 00 грн., в тому числі 250 000, 00 грн. - основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що 04.01.2011 року між ТБ «Універсальна товарно-сировинна біржа» (Замовник) і ТОВ «Консалтингова група «СВ» (Виконавець) укладений Договір про надання послуг за № 1-01/11, згідно якого Замовник доручає Виконавцеві провести заходи з метою пошуку покупців (Клієнтів) на об'єкти, які пропонуються до продажу Замовником.

На підтвердження отримання замовлених послуг від контрагента позивачем надано акт приймання-здачі робіт від 28.04.2011р. за №2804-1, в якому зазначено, що Виконавець здав, а Замовник прийняв: «виконану роботу по наданню послуг по проведенню заходів з метою пошуку покупців згідно Договору № 1-01/11 від « 04» січня 2011 року в повному обсязі». Вартість виконаної роботи є договірною і складає 1 500 000, 00 грн. (один мільйон п'ятсот грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ -250 000, 00 грн.)»; - додаткову угоду від 28.04.2011р. за № 1 до Договору про надання посередницьких послуг (Звіт), в якій зазначено, що за період з 21.04.2011р. по 27.04.2011р. з метою продажу об'єкту - вугільної продукції Державного підприємства «Вугілля України» Виконавцем було знайдено таких покупців: ПП «Інвест Пром», ТОВ «Торговий дім «Еко Вугілля», ТОВ «Східвугілля» і ТОВ «Новоставр», із зазначенням їх поштових адрес та ідентифікаційних кодів; - рахунок-фактуру від 28.04.2011р. за № 28041 на суму 1 500 000, 00 грн.; - податкову накладну від 28.04.2011р. за № 113 на суму 1 500 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -250 000, 00 грн.).

На підтвердження факту перерахування суми безготівкових коштів у розмірі 1 500 000, 00 грн. позивачем надано платіжні доручення, однак, в них відсутні відмітки відповідної банківської установи (підпис уповноваженої особи банку та штамп) про перерахування коштів.

За результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Консалтингова група «СВ» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р. (акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 25.06.2011р. за № 4805/23-5/32978954), встановлено завищення за перевіряємий підприємством за звітний період квітень 2011 року показників податкового кредиту та податкових зобов'язань внаслідок відсутності об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні-продажу товарів (робіт, послуг).

Тобто, не підтверджено факти передачі товарів, виконання робіт і надання послуг та відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності (основних фондів, технічного персоналу, виробничих потужностей, складських приміщень, транспортних засобів, тощо).

Згідно декларації з податку на прибуток за 2010 рік у ТОВ «Консалтингова група «СВ» обліковуються основні засоби за балансовою вартістю 1105 грн., чисельність працюючих 1 особа.

Операції ТОВ «Консалтингова група «СВ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання чи здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не доведена позивачем наявність економічного ефекту від операцій з отримання вказаних посередницьких послуг з урахуванням їх значної вартості, не було надано документи, які б підтверджували факти укладення договорів (біржових контрактів) щодо купівлі-продажу об'єктів продажу (вугільної продукції) з одним із знайдених потенційних покупців, листування між позивачем і такими суб'єктами господарської діяльності (в тому числі з подальшим відхиленням письмових пропозицій потенційних покупців) та власне докази подальшої реалізації названих об'єктів продажу іншим покупцям.

Враховуючи вищевикладене, апелянтами не було надано вагомих доказів на підтвердження вимог апеляційних скарг, а висновки суду першої інстанції є такими, що відповідають вимогам закону і доводами апеляційних скарг не спростовуються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «СВ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2012 року у справі за адміністративним позовом Товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «СВ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 12.02.2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О.І. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 12.02.2013 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М

Шурко О.І.