Рішення

від 06.02.2013 по справі 5010/1466/2012-15/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р. Справа № 5010/1466/2012-15/74

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Червак Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Колективного підприємства "Легенда", вул. С.Стрільців, 14, м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт", вул. Б.Лепкого, 34, офіс 1, м. Івано-Франківськ, 76018,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Петрів Михайло Іванович, вул. Дружби, 34/1, м. Івано-Франківськ, 76000,

про визнання недійсним договору на проведення оцінки № 1699 від 30.10.2008 року та визнання недійсним звіту про оцінку нежитлових приміщень перукарні "Легенда",

за участю представників сторін:

від позивача: Солоп В.П. - представник, довіреність б/н від 06.12.2012 року,

від відповідача: Витвицький Я.С. - керівник, довідка АА № 66023 від 19.09.2012 року,

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Богославець В.М. - представник, довіреність № 2574 від 17.10.2011 року,

встановив:

Колективне підприємство "Легенда" звернулося в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт" про визнання недійсним договору на проведення оцінки № 1699 від 30.10.20008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2012 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.12.2012 року.

Ухвалою суду від 07.12.2012 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Петріва Михайла Івановича, відкладено розгляд заяви позивача про зміну предмету позову, відкладено розгляд клопотання позивача про витребування доказів, відкладено розгляд заяви відповідача про застосування строків позовної давності, відкладено розгляд справи на 10.01.2013 року.

Ухвалою суду від 10.01.2013 року відкладено розгляд справи на 17.01.2013 року.

Згідно розпорядження голови господарського суду Івано-Франківської області від 14.01.2013 року справу № 5010/1466/2012-15/74 за позовом: Колективного підприємства "Легенда", м. Івано-Франківськ, до відповідача: ТзОВ "Фінексперт", м. Івано-Франківськ та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Петрів М.І., м. Івано-Франківськ скеровано для подальшого розгляду судді Деделюку Б.В.

Представник позивача, в судовому засіданні 17.01.2013 року, підтвердив вимоги заяви про зміну предмету позову вх. № 8199/2012-свх від 06.12.2012 року. Просить визнати недійсним договір на проведення оцінки № 1699 від 30.10.20008 року, укладений між Колективним підприємством "Легенда" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінексперт"; визнати недійсним виконаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт" Витвицьким Я.С. звіт про оцінку нежитлових приміщень перукарні "Легенда", площею 47,1 м.кв., за адресою: вул. С.Стрільців, 14, м. Івано-Франківськ.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Ухвалою суду від 17.01.2013 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 31.01.2013 року, задоволено клопотання Колективного підприємства "Легенда" про витребування доказів з АТ "Промінвестбанк" в м. Івано-Франківську, відкладено розгляд заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

Ухвалою суду від 31.01.2013 року відкладено розгляд справи на 06.02.2013 року.

Представник позивача, в судовому засіданні 06.02.2013 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та заяві про зміну предмету позову. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що при укладенні договору на проведення оцінки № 1699 від 30.10.20008 року КП "Легенда" не оплачено кошти за проведення оцінки, а звіт про оцінку нежитлових приміщень перукарні "Легенда" зроблено на основі недостовірних даних для порівняльного методу. Просить визнати недійсним договір на проведення оцінки № 1699 від 30.10.20008 року, укладений між Колективним підприємством "Легенда" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінексперт"; визнати недійсним виконаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт" Витвицьким Я.С. звіт про оцінку нежитлових приміщень перукарні "Легенда", площею 47,1 м.кв., за адресою: вул. С.Стрільців, 14, м. Івано-Франківськ та покласти на відповідача судові витрати.

Представник відповідача, в судовому засіданні 06.02.2013 року, проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на те, що договір на проведення оцінки № 1699 від 30.10.20008 року укладений з КП "Легенда" є одним із договорів, які ТзОВ "Фінексперт" постійно укладає з клієнтами, так як оцінка майна є основним видом діяльності підприємства. За прибутковим касовим ордером № 8035 від 04.11.2008 року від КП "Легенда" ТзОВ "Фінексперт" прийнято 500 грн. згідно договору на проведення оцінки № 1699 від 30.10.20008 року, що відображено у касовій книзі підприємства. Оцінка виконана з дотриманням вимог відповідних нормативно-правових актів з оцінки майна. Після виконання оцінки, складено акт прийому-передачі робіт щодо оцінки. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судовому засіданні 06.02.2013 року, заперечує проти позову в частині визнання недійсним договору на проведення оцінки № 1699 від 30.10.20008 року та зазначає, що провадження у справі в частині визнання недійсним звіту про оцінку нежитлових приміщень перукарні "Легенда" підлягає припиненню, з підстав викладених у письмових поясненнях.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

30.10.2008 року між Колективним підприємством "Легенда" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінексперт" (Оцінювач) укладено договір про проведення оцінки № 1699 (далі Договір), згідно умов якого Замовник доручає, а Оцінювач приймає на себе обов"язки щодо виконання робіт з оцінки нежитлових приміщень перукарні "Легенда" загальною площею 47,1 м.кв., які розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. С.Стрільців, 14. Вартість робіт визначена в розмірі 500 грн.

Договором погоджені його істотні умови.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 2. вказаної норми сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Також, відповідно до ч. 3 названої статті ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зі змісту ч. 2 ст. 202 ЦК України та ч. 4 ст. 626 ЦК України вбачається, що правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми, до яких застосовуються загальні положення про договір.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Окрім того, у відповідності до норм ст. 627 ЦК України з врахуванням приписів ст. 6 даного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України регламентовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Підстави недійсності правочину встановлені статтею 215 ЦК України.

Згідно цієї статті підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно позовних вимог у якості підстави визнання договору недійсним позивач посилається на те, що при укладенні договору на проведення оцінки № 1699 від 30.10.20008 року КП "Легенда" не оплачено кошти за проведення оцінки.

Проте статтею 203 ЦК України не передбачено, що не оплата коштів за договором є підставою недійсності правочину.

Наведені вище обставини та норми чинного законодавства вказують на відсутність законних підстав для визнання недійсним договору на проведення оцінки № 1699 від 30.10.20008 року.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За наведених обставин суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для задоволення позову, в частині визнання недійсним договору на проведення оцінки № 1699 від 30.10.20008 року, укладеного між Колективним підприємством "Легенда" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінексперт", тому в цій частині позову слід відмовити.

Розглянувши вимоги позивача щодо визнання недійсним виконаного директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт" Витвицьким Я.С. звіт про оцінку нежитлових приміщень перукарні "Легенда", площею 47,1 м.кв., за адресою: вул. С.Стрільців, 14, м. Івано-Франківськ, судом взято до уваги наступне.

Положеннями статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Так, місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та з урахуванням вимог статей 1, 4 1 , 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Крім цього, правовий аналіз положень статей 3, 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді.

Так, висновок експерта не є актом, який тягне за собою виникнення, зміну, припинення прав та обов'язків у будь-яких сторін, породження певних правових наслідків. Висновок експерта, дійсність якого оспорюється позивачем, не спрямований на регулювання суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для суб'єктів таких відносин.

З урахуванням викладеного вище, оскаржуваний звіт про оцінку нежитлових приміщень перукарні "Легенда" не може бути предметом оскарження в окремому позовному провадженні господарського суду, а отже такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Відповідно до пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, враховуючи непідвідомчість даного спору господарським судам, провадження у справі, в частині визнання недійсним виконаного директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт" Витвицьким Я.С. звіту про оцінку нежитлових приміщень перукарні "Легенда", площею 47,1 м.кв., за адресою: вул. С.Стрільців, 14, м. Івано-Франківськ, підлягає припиненню на підставі пункту першого частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 203, 215, 626-628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85, п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Колективного підприємства "Легенда" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Петрів Михайло Іванович про визнання недійсним договору на проведення оцінки № 1699 від 30.10.2008 року відмовити.

Провадження у справі за позовом Колективного підприємства "Легенда" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінексперт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Петрів Михайло Іванович про визнання недійсним звіту про оцінку нежитлових приміщень перукарні "Легенда" припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.02.13

Суддя Деделюк Б. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"