Ухвала

від 11.02.2013 по справі 20/5009/7747/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

11.02.13 Справа № 20/5009/7747/11

За скаргою Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6) , щодо виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 20/5009/7747/11

за позовом : Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЦ Євромед" (69005, м. Запоріжжя, вул.Патріотична, буд. 49, кім. 38)

про стягнення 3138,84 грн. штрафу

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від скаржника (позивача) - Грицай К.Ю. (дов. № 166 від 02.01.2013 р.);

Від боржника (відповідача) - не з'явився;

Від Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ - не з'явився

ВСТАНОВЛЕНО:

24.01.2013р. до господарського суду Запорізької області від Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради надійшла скарга від 22.01.2013р. вих. № 19-з на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, щодо виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 20/5009/7747/11.

Ухвалою господарського суду від 25.01.2013р. скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 11.02.2013р., в судове засідання викликано представників стягувача, боржника та Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ.

Представник скаржника (позивача) у судовому засіданні підтримав скаргу, яка мотивована, зокрема, наступним. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду у справі № 20/5009/7747/11, позивачем було направлено дану ухвалу для примусового виконання до Орджонікідзевського ВДВС. 26.12.2012р. Орджонікідзевським ВДВС винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю заходів примусового виконання, керуючись п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник не погоджується з вчиненими діями державного виконавця та вважає їх неправомірними. Ухвала про затвердження мирової угоди у процесі виконання судового рішення є виконавчим документом згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 даного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених законом, здійснювати необхідні міри для своєчасного і повного виконання рішення способом і в порядку, передбаченому виконавчим документом. Обґрунтовуючи скаргу ст. 121-2 ГПК України, просить: 1. визнати дії державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ неправомірними; 2. скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) старшого державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ Кавраська О.С.; 3. зобов'язати Орджонікідзевський ВДВС Запорізького МУЮ відкрити виконавче провадження на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 31.05.2012р. по справі № 20/5009/7747/11 та провести виконавчі дії щодо стягнення з ТОВ "МЦ Євромед" на користь КУ "ЗОКЛ" ЗОР суму боргу по штрафу у розмірі 3138,84 грн., судові витрати у сумі 1411,50 грн.; 4. одночасно з відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, а також на все майно боржника. Постанову про відкриття виконавчого провадження надіслати на адресу: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10.

Представники боржника (відповідача) та Орджонікідзевського ВДВС в судове засідання не з'явилися, будь-яких письмових заперечень, пояснень суду не надали. Ухвалу про прийняття скарги до розгляду отримали 30.01.2013 р. та 31.01.2013 р., відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи своєчасне повідомлення боржника та зацікавленої особи про місце та час розгляду скарги, суд визнав можливим розглянути скаргу за відсутності в судовому засіданні представників боржника та Орджонікідзевського ВДВС.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи скаржника, суд приходить до висновку, що заявлена скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 13 Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Запорізької області 31.05.2012р. у процесі виконання судового рішення у справі № 20/5009/7747/11 було затверджено мирову угоду між КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради та ТОВ "МЦ Євромед". В ухвалі зазначено про набрання ухвалою законної сили - 05.06.2012р.

Постановою старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 26.12.2012р. ВП № 35794190 було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали № 20/5009/7747/11 на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відсутні заходи примусового виконання, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

За приписом ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі скаргою та усними поясненнями представника скаржника, стягувач звернувся до виконавчої служби з заявою про примусове виконання ухвали в зв'язку з невиконанням боржником умов мирової угоди, затвердженої ухвалою суду в справі № 20/5009/7747/11.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягає виконанню державною виконавчою службою виконавчий документ - ухвала у господарській справі. Підставами для відкриття виконавчого провадження, відповідно до ст. 19 Закону, є виконавчий документ та заява стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлений ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно, ухвала господарського суду пред'являється до виконання протягом року.

Як слідує з оскаржуваної постанови від 26.12.2012р., разом з ухвалою про затвердження мирової угоди стягувачем також 24.12.2012 р. подана заява про примусове виконання, тобто до спливу строку, визначеного ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

При винесенні постанови від 26.12.2012р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) державний виконавець посилався на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", зазначаючи про відсутність заходів примусового виконання, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала господарського суду Запорізької області від 31.05.2012р. у справі № 20/5009/7747/11 винесена на підставі ст.ст. 86, 121 ГПК України та відповідає їх вимогам та вимогам ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, ст.18 Закону не вимагає зазначення у виконавчому документі заходів примусового виконання. Тому, вищевказана ухвала від 31.05.2012р. є виконавчим документом і підлягає виконанню органом Державної виконавчої служби відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

У статті 32 чинного Закону України "Про виконавче провадження" передбачені заходи примусового виконання рішень. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З огляду на наступне, суд приходить до висновку, що обов'язком державного виконавця є вжиття заходів примусового виконання рішень, перелік яких наведений в Законі України "Про виконавче провадження" (ст. 32) та не є вичерпним.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму ВСУ до інших обставин , що можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, можна віднести, зокрема, звернення за виконанням рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з порушенням вимог статей 35, 36 Закону України від 24 лютого 1994р. N 4002-XII "Про міжнародний комерційний арбітраж" щодо попереднього звернення стягувача до компетентного суду з клопотанням про визнання й виконання рішення названого третейського суду.

Таким чином, посилання у спірній постанові державного виконавця на п. 8 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставним і неправомірним.

Скарга ЗОУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради в частині визнання дії державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС неправомірними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, у скарзі заявник вимагає зобов'язати Орджонікідзевський ВДВС відкрити виконавче провадження на підставі ухвали у справі № 20/5009/7747/11 та одночасно з відкриттям виконавчого провадження накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, а також на все майно боржника, постанову про відкриття виконавчого провадження надіслати на зазначену адресу.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються господарським судом мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 86, 121-2 ГПК. У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що скарга в частині зобов'язання Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ відкрити виконавче провадження та накласти арешт на кошти, інші цінності боржника, а також на все майно боржника задоволенню не підлягає.

Таким чином, скарга задовольняється судом частково.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Комунальної установи "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради на дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції щодо виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 20/5009/7747/11 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

Скасувати постанову ВП № 35794190 від 26.12.2012р. старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) з примусового виконання ухвали господарського суду Запорізької області у справі № 20/5009/7747/11 про затвердження мирової угоди між КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня" Запорізької обласної ради та ТОВ "МЦ Євромед".

В іншій частині скарги відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова