Постанова

від 07.02.2013 по справі 24/5005/9590/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2013 року Справа № 24/5005/9590/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Швеця В.В. (доповідача)

суддів: Павловського П.П., Науменко І.М.

при секретарі: Литвин А.П.,

за участю представників сторін:

від кредитора, ліквідатора : не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

від скаржника: Немченко К.І., довіреність №16324/10/10-051 від 24.07.12 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової інспекції на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 р. у справі № 24/5005/9590/2012

за заявою Публічного акціонерного товариства "Бурлюк", с.Каштани, Бахчисарайський район, АРК

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артус 09", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012 р. за заявою Публічного акціонерного товариства "Бурлюк" порушено провадження у справі №24/5005/9590/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артус 09", за процедурою, передбаченою ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 р. у справі № 24/5005/9590/2012 (суддя Калиниченко Л.М.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Артус 09" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців, до 20.05.2013 р.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Артус 09" призначено ініціюючого кредитора - Публічне акціонерне товариство "Бурлюк".

З метою виявлення кредиторів, перевірки наявності грошових коштів на всіх рахунках, відкритих банкрутом, у банківських установах, зобов'язано Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової інспекції у строк до 20.12.2012 р. надати господарському суду та ліквідатору дані про рахунки, відкриті банкрутом та наявність податкового боргу.

Приймаючи згадану постанову суд першої інстанції виходив з того, що неплатоспроможність боржника підтверджена належними доказами, боржник відсутній за місцезнаходженням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Не погодившись з цією постановою, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової інспекції звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати.

Скаржник вважає, що проведення процедур банкрутства, без участі органу Державної податкової служби дає можливість недобросовісним платникам не сплачувати податки і збори, проводячи господарські операції на значні суми та отримувати прибутки.

У відзиві на апеляційну скаргу, Публічне акціонерне товариство "Бурлюк" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду залишити без змін.

Публічне акціонерне товариство "Бурлюк" не забезпечило в судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для можливості розгляду справи за відсутністю представника Публічного акціонерного товариства "Бурлюк".

Заслухавши пояснення представника скаржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Згідно з п. 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику у справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Безспірність вимог кредитора за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати повинна підтверджуватись виконавчими документами відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Бурлюк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Артус 09" було укладено договір купівлі-продажу № 2/п-12, згідно з яким продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти й оплатити свіжі фрукти на суму 58 752,00 грн., про що видана накладна №544 від 16.07.2012р., та виписана податкова накладна №3/2 від 16.07.2012р.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що плата за товар здійснюється за першою вимогою продавця. Оплата товару може бути здійснена покупцем у безготівковій формі, векселем, зарахуванням однорідних вимог чи в інший спосіб не заборонений законом (п.2.3 Договору).

17.08.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Артус 09" в рахунок погашення заборгованості за договором виписало вексель серії АА 2091812 на суму на суму 58 752,00 грн. зі строком платежу за пред'явленням.

Даний вексель був пред'явлений до сплати 17.09.2012р., але боржник не сплатив в добровільному порядку суму за векселем.

18.09.2012 р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кучер А.А. було опротестовано даний вексель, про що зроблено запис в реєстрі за № 5078, 19.09.2012 р. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5083.

25.09.2012 р. постановою Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого напису № 5083 від 19.09.2012 р. про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Артус 09" на користь Публічного акціонерного товариства "Бурлюк" заборгованості в сумі 58752,00 грн., а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису в сумі 500,00 грн.

Постановою Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 12.10.2012 р. встановлено, що у боржника відсутнє майно на праві приватної власності на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу по виконавчому документу і всі заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, у зв'язку з чим виконавчий напис повернуто стягувачу без виконання.

Таким чином, безспірність вимог до боржника та його неплатоспроможність підтверджена належними доказами по справі.

Пунктом 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Статтею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Згідно вимог ч.ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати відсутність боржника або керівних органів боржника-юридичної особи за її місцезнаходженням, є витяг чи довідка, в якій міститься запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Матеріали справи місять витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15043878 від 05.11.2012 р., яка містить запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Отже, відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджена належними доказами.

Згідно ст. 24 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність порушення провадження по справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Артус 09" в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та можливість визнання боржника банкрутом з відкриттям відносно нього ліквідаційної процедури.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2012 р. у справі № 24/5005/9590/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В.В.Швець

Судді П.П.Павловський

І.М.Науменко

постанова складена в повному обсязі 11.02.2013 р.