Постанова

від 28.08.2013 по справі 24/5005/9590/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Справа № 24/5005/9590/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Міщенка П.К., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на ухвалувід 06.06.2013 р. господарського суду Дніпропетровської області та постановувід 25.06.2013 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 24/5005/9590/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявою публічного акціонерного товариства "Бурлюк", (ліквідатор), с. Каштани АРК дотовариства з обмеженою відповідальністю "Артус 09", м. Дніпропетровськ пробанкрутство представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2012 р. за заявою публічного акціонерного товариства "Бурлюк" порушено провадження у справі № 24/5005/9590/2012 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Артус 09" (далі - ТОВ "Артус 09", боржник) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (у редакції, чинній до 19.01.2013 р.) (далі - Закон про банкрутство) .

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 р. (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута, як юридичну особу, та припинено провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 р. (судді: Джихур О.В. - головуючий, Виноградник О.М., Лисенко О.М) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі -Лівобережна МДПІ, скаржник ) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції на стадію порушення провадження.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 19, 67 Конституції України, ст. 78 Податкового кодексу України. Скаржник зазначає про позбавлення його права на проведення податкової перевірки боржника.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Згідно зі ст. 52 Закону про банкрутство кредитори боржника в місячний строк з дня одержання письмового повідомлення ліквідатора про визнання боржника банкрутом можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна сума кредиторської заборгованості боржника становить 93 554 грн., в тому числі і заборгованість перед скаржником у сумі 34 834 грн.

Тобто, грошові вимоги скаржника були заявлені до боржника, визнані ліквідатором та включені до реєстру вимог кредиторів.

Що стосується проведення ліквідаційної процедури, то у зв'язку з відсутністю боржника за своїм місцезнаходженням у ліквідатора відсутні будь-які документи стосовно його діяльності, тому ліквідатор здійснює їх розшук для з'ясування активу і пасиву боржника шляхом направлення відповідних запитів до явних та потенційних кредиторів боржника, а також до відповідних державних органів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, під час проведення процедури ліквідації ліквідатор банкрута здійснив всі заходи, передбачені ст.ст. 25, 52 Закону про банкрутство.

Зокрема, ліквідатором здійснено пошук та виявлення майна банкрута шляхом направлення запитів до явних кредиторів боржника та відповідних органів, що здійснюють реєстрацію та облік рухомого та нерухомого майна.

Отже, в ході здійснення ліквідаційної процедури були повною мірою вчинені дії, направлені на встановлення активів банкрута та виявлення його кредиторів.

В той же час, у банкрута відсутнє будь-яке майно, відсутні кошти на рахунках в установах банку, що свідчить про неможливість задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Враховуючи, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута, отже виконав всі вимоги Закону про банкрутство, а також те, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідації банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі.

Крім того, предметом дослідження судів попередніх інстанцій були обставини щодо правомірності порушення даної справи про банкрутство.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено наявність усіх передбачених ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство ознак неплатоспроможності боржника, з урахуванням вимог ст. 52 названого Закону, а саме, безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора у сумі 58 752 грн. не були задоволені боржником у виконавчому провадженні.

Відсутність боржника за його місцезнаходженням підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, який містить запис про відсутність боржника за його місцезнаходженням. Відповідно до ст.ст. 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців відповідного запису є основним та належним доказом відсутності боржника за його місцезнаходженням.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни або скасування оскаржуваних судових рішень.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 6, 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 р. у справі № 24/5005/9590/2012 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді П.К. Міщенко

В.Я. Погребняк