Постанова

від 07.02.2013 по справі 5002-22/468-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року Справа № 5002-22/468-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Балюкової К.Г.,

Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Коваль В.А., довіреність від 19.09.2012 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Е.Р.Б.");

відповідача: Попов Є.В., довіреність від 02.02.2012 б/н (Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія");

відповідачів: не з'явилися (Кримське республіканське підприємство "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія", Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровча компанія "Академія");

3 осіб: не з'явилися (Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Володимирський", Акціонерний комерційний банк "Європейський");

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровча компанія "Академія" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 18.10.2012 у справі № 5002-22/468-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.Р.Б." (вул. Постишева, 99, Донецьк,83001)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія" (пр. Червонозоряний, 109, літ. "ХХ",Київ 1,01001)

Кримського республіканського підприємства "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія" (вул. Нєкрасова, 45,Євпаторія,97400)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія" (проспект Червонозоряний, буд. 119, літ Е,Київ 39,03039)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровча компанія "Академія" (вул. Токарева, 4,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)

3-ті особи Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк Володимирський" (пл. Незалежності, 10,Суми,Сумська область,40030), Акціонерний комерційний банк „Європейський" (вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ, Подільський район, 04070).

про визнання права власності на нерухоме майно, визнання незаконними дії та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року у справі №5002-22/468-2012 (суддя Калініченко А.А.) позов задоволений частково.

За Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.» визнано право власності на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю, що складається: літ. «А» - готель, загальною площею 1 040,90 кв. м, літ « 1» - басейн, літ. «І» - мощення, розташовану на земельній ділянці площею 708,0 кв.м, кадастровий номер 0110900000:01:003:0027, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія» (ідентифікаційний код 33494742) на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 24 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 33494742) та Євпаторійською міською радою, та зареєстрованого у Кримській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що зроблений запис за № 1114 від 25 лютого 2007 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровча компанія «Академія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.» 64380,00 грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.» на користь Державного бюджету України 1073,00 грн. недоплаченого судового збору.

В задоволені позовних вимог в частині визнання незаконними дій Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» стосовно відмови у реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, в частині зобов'язання Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» здійснити державну реєстрацію права власності, в частині зобов'язання Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» надати ТОВ «Е.Р.Б.» витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, - відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровча компанія «Академія» звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На думку апелянта, суд першої інстанції невірно застосував ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», ст. 204 ЦК України, та прийшов до помилкового висновку про дійсність іпотеки за договором від 28.11.2007 р. для чинного власника нерухомого майна, а також, припустився іншого порушення норм матеріального та процесуального права. Крім того, заявник апеляційної скарги вважає, що суд не застосував до спірних правовідносин норми ст. 39 Закону України «Про іпотеку», що стало підставою для прийняття помилкового рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровча компанія «Академія» прийнята до провадження.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерний комерційний банк «Європейський».

За розпорядженням секретаря судової палати від 07.02.2013 склад колегії суддів з розгляду даної справи змінений: головуючий суддя: Дмитрієв В.Є., судді: Гоголь Ю.М., Балюкова К.Г.

У судовому засіданні 07.02.2013 представник відповідача (заявника апеляційної скарги - ТОВ «ТОК «Академія») наполягав на доводах апеляційної скарги з підстав, викладених у ній. Уточнив, що просить скасувати рішення місцевого господарського суду частково - в частині визнання за позивачем права власності на певне нерухоме майно. В частині відмови судом першої інстанції у задоволенні вимог щодо визнання незаконними дій Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» стосовно відмови у реєстрації права власності - рішення залишити без змін.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення першої інстанції вірним, обґрунтованим та таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Зазначив, що між сторонами Договором іпотеки досягнуто згоди щодо позасудового порядку переходу права власності на предмет іпотеки. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б» придбало на законних підставах право вимоги переходу та реєстрації права власності на не житлові приміщення по вул. Токарєва, 4 у м. Євпаторія.

У письмових запереченнях відповідач КРП «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії» від 30.11.2012 зазначає, що не порушував прав ТОВ «Е.Р.Б» щодо реєстрації права власності, а тому вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають (т.4, а.с. 29-31).

Третя особа, АКБ «Європейський» в особі ліквідатора Ковалевського В.О. надала суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, вважає доводи скарги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Розгляд скарги просить проводити за відсутністю уповноваженого представника АКБ «Європейський».

У судове засідання апеляційної інстанції 07.02.2013 представники відповідача (КРП «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторії»), третьої особи (ПАТ «КБ «Володимирський») не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся учасників судового процесу.

Переглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

23 жовтня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Європейський» (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія» (надалі - позичальник) був укладений кредитний договір № К/52/2601 від 23.10.2007.

Відповідно до пункту 1.2. договору максимальний розмір коштів, які можуть бути надані банком позичальнику в рахунок кредитної лінії становить: у гривні - 1 500 000,00 грн.; у доларах США - 1 200 000,00 доларів США.

28 листопада 2007 року між АКБ «Європейський» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія» (Іпотекодавець) укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дяченко О. О. та зареєстрований в реєстрі за № 1042, згідно з умовами якого забезпечувались зобов'язання Іпотекодавця по кредитному договору № К/52/2601 від 23.10.2007 року.

На підставі пункту 2 іпотечного договору, на забезпечення виконання основного зобов'язання, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: об'єкт нерухомості, а саме: нежитлову будівлю, що складається з: літ. «А» - готель, загальною площею 1 040,9 м.кв., літ. « 1» - басейн, літ. «І» - мощення, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Токарева, 4, що розташована на земельній ділянці, загально площею 708,00 квадратних метрів, право користування якою підтверджується договором оренди земельної ділянки, укладеним 24 січня 2007 року між Євпаторійською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія», зареєстрованим у Кримській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що зроблено запис за №1114 від 25 лютого 2007 року.

07 травня 2009 року між Акціонерним комерційним банком «Європейський» (первісний кредитор) та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитним договором №К/52/2601, що укладений 23.10.2007 між Акціонерним комерційним банком «Європейський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія».

Одночасно, 07 травня 2009 року між Акціонерним комерційним банком «Європейський» (первісний іпотекодержатель) та Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський» (новий іпотекодержатель) було укладено договір про заміну іпотекодержателя (відступлення права вимоги) за іпотечним договором, посвідченим 28 листопада 2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дяченко О.О. за реєстровим номером 1042, який було укладено між АКБ «Європейський» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія».

28 липня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський» (заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.» (заставодержатель) було укладено договір застави майнових прав №26/11/ДЮ/01/З.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що у забезпечення виконання зобов'язань заставодавця, вказаних у п.1.2. цього договору, останній передає у заставу майнові права, що виникають з кредитного договору №К/52/2601 від 23.10.2007 з усіма змінами та доповненнями укладеного між Акціонерним комерційним банком «Європейський», права і вимоги за яким перейшли до заставодавця, та Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія», код ЄДРПОУ 33494742 (надалі - «Позичальник») згідно з яким позичальнику було надано кредит, відповідно до виписки з рахунків позичальника, на балансі заставодавця станом на 28.07.2011 залишок заборгованості за яким становить 1 200 000,00 доларів США, що по офіційному курсу НБУ на 28.07.2011р (7,971 грн, за 1 долар США) становить 9 565 200,00 грн. та 1 500 000,00 грн. залишок заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом становить 226 880,64 доларів США, що по офіційному курсу НБУ на 28.07.2011 7,9711 грн. за 1 долар США становить 1 808 465,58 грн. та 151 843,84 грн. відповідно, а також можливі комісії, штрафи, пені, що випливають з кредитного договору, та мають бути сплачені позичальником.

05 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський» (заставодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.» (заставодержатель) укладено договір №22/11/10 про відступлення прав вимоги за договором застави майнових прав №26/11/ДЮ/01/З від 28.07.2011.

Пунктом 1.2. договору №22/11/10 передбачено, що згідно з п.3.4. договору застави, в рамках позасудового звернення стягнення на заставлене майно та в порядку ст. ст. 512-519 Цивільного кодексу України, статті 23 Закону України «Про заставу» до заставодержателя переходять всі права вимоги за кредитним договором №К/52/2601 від 23.10.2007, з урахуванням усіх змін та доповнень, укладеним між АКБ «Європейський», права вимоги за яким перейшли до заставодавця, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія», на загальну суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 13 025 509,42 грн.

Відповідно до пункту 1.3 договору №22/11/10 кредитор за кредитним договором змінюється з АТ «КБ «Володимирський» (новий кредитор) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.» (наступний кредитор).

10 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Володимирський» (новий іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.» (наступний іпотекодержатель) укладено договір про заміну нового іпотекодержателя на наступного іпотекодержателя (відступлепня права вимоги) за іпотечним договором, посвідченим 28.11.2007р приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дяченко О. О. за реєстровим номером 1042.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б.» набуло права кредитора за кредитним договором № К/52/2601 від 23.10.2007, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія» є боржником, а також набуло право іпотекодержателя щодо нерухомого майна, яким забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором. Сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія» за кредитним договором складає 13025509,42 грн. Однак, на порушення умов кредитного договору, з лютого 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія» не здійснює погашення кредиту та не сплачує проценти за користування кредитом, що є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на нього.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги ТОВ «Туристично-оздоровча компанія «Академія» та безпідставність заявлених ТОВ «Е.Р.Б.» позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, під час прийняття рішення місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ «Е.Р.Б.» є іпотекодержателем, а ТОВ «Туристично-оздоровча компанія «Академія», в силу приписів ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», є іпотекодавцем за зазначеним іпотечним договором, а отже, з огляду на наявність відповідного застереження у іпотечному договорі та разом з доказами неналежного виконання боржником обов'язків за кредитним договором, наявні підстави для визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки.

Проте, судова колегія не може погодитися із вказаними висновками та такою юридичною оцінкою обставин справи, оскільки суд першої інстанції залишив поза увагою те, що рішенням Господарського суду м. Києва від 16.03.2010 у справі №33/128 були задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія», визнано недійсним іпотечний договір від 28.11.2007 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія» та Акціонерним комерційним банком «Європейський».

Після набрання чинності вказаним рішенням, 31 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вулиця Токарева, будинок 4.

17 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровча компанія «Академія» укладено договір купівлі-продажу тієї ж нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Євпаторія, вулиця Токарева, будинок 4.

Тільки 28.07.2010 за наслідками розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський», Вищим господарським судом України рішення у справі від 16.03.2010р (про недійсність договору іпотеки) було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.01.2011 у справі №33/128-22/397 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично- оздоровчий комплекс «Академія».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 вказане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені; визнано недійсним іпотечний договір від 28.11.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія» та Акціонерним комерційним банком «Європейський» з моменту укладення.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 липня 2011 року у справі №33/128-22/397 касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» задоволена. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2011 у справі №33/128-22/397 скасована. Рішення господарського суду міста Києва від 31.01.2011 у справі №33/128-22/397 залишено без змін.

Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 12 Закону, правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Одночасно, стаття 23 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства судовою колегією вбачається, що ст. 23 Закону розповсюджується виключно на випадки набуття права власності на майно, що передано в іпотеку, виключно на передбачених законом підставах (наприклад: спадкування, правонаступництво тощо), оскільки у всіх інших випадках, правочини щодо відчуження предметів іпотеки потребують згоди іпотекодавця (ст. 9 Закону), а в разі відсутності такої згоди - є недійсними в силу ст. 12 Закону.

Тобто, при відчуженні об'єктів нерухомості на підставі правочинів, вчинених без згоди іпотекодержателя, такі правочини вважаються нікчемними, бо не потребують визнання недійсними у судовому порядку, а відповідно до набувачів за такими правочинами будь-яких прав та обов'язків іпотекодавця на підставі ст. 23 Закону переходити не може.

При цьому, судова колегія зазначає, що на момент відчуження права власності на нерухоме майно у учасників правочинів щодо відчуження цього майна, взагалі були відсутні будь-які зобов'язання за іпотечним договором, оскільки на час вчинення таких правочинів Іпотечний договір від 28.11.2007р, укладений між ТОВ «Туристично-оздоровчий комплекс «Академія» та АКБ «Європейський», мав статус визнаного судом недійсним правочину, а відповідно, не могло ставитися питання про отримання будь-якої згоди на вчинення цих правочинів від неіснуючого Іпотекодержателя.

Між тим, відповідно до частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про перехід прав та обов'язків іпотекодавця до чинного власника нерухомого майна (ТОВ «Туристично-оздоровча компанія «Академія») - є безпідставним, оскільки такий перехід відбувався в даному випадку не за законом, а за наслідками оспорюваних правочинів.

При цьому, з врахуванням чинного судового рішення про недійсність іпотечного договору під час відчуження спірного нерухомого майна - тобто, відсутність необхідності отримання узгодження іпотекодержателя та взагалі втрати сторонами недійсного договору статусу іпотекодержателя та іпотекодавця, а спірним майном - статусу предмету іпотеки, судова колегія доходить до висновку про те, що на договори купівлі-продажу спірного нерухомого майна положення ч. 3 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», стосовно недійсності правочинів з відчуження переданого в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя, не розповсюджуються.

Одночасно, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судовою колегією встановлено і не заперечується сторонами, що договори про відчуження спірного нерухомого майна від 31 березня 2010 та 17 липня 2010 року недійсними в судовому порядку не визнавались, позивачем не оскаржувались, а тому, в силу приписів ст. 204 ЦК України є правомірними та чинними, а факт скасування в подальшому судового рішення про недійсність договору іпотеки не тягне за собою висновку про недійсність таких правочинів, оскільки це не передбачено законом. Цього суд першої інстанції помилково не врахував.

В свою чергу, жодним актом діючого законодавства факт скасування судового рішення про недійсність договору іпотеки не визначений підставою для переходу прав іпотекодавця за таким іпотечним договором до особи, що набула права власності на майно (визначене у такому договорі в якості предмета іпотеки) у період недійсності договору іпотеки; для таких випадків статтею 122 Господарського процесуального кодексу України передбачена окрема процесуальна дія, докази застосування якої в матеріалах справи відсутні.

З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що станом на день розгляду справи, право власності на спірну нерухомість належить юридичній особі, яка не є стороною іпотечного договору, умовами якого позивач обґрунтовує виникнення свого права на спірний об'єкт, а спірна нерухомість втратила статус предмету іпотеки - отже, позивач не має жодних правових підстав для застосування передбачених іпотечним застереженням можливостей для набуття права власності на спірне майно шляхом звернення з позовом до особи, що не є стороною цього іпотечного застереження.

В даному випадку, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що за ст. 519 Цивільного кодексу України виключно первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але аж ніяк не скаржник по справі, який є добросовісним набувачем спірного майна і не є учасником правовідносин щодо права іпотеки стосовно такого майна.

Крім того, частина 1 статті 39 ЗУ «Про іпотеку» встановлює, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Пункт 12.3.1. Іпотечного договору встановлює, що задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Проте, як позовні вимоги, в рамках яких приймається судове рішення, так і резолютивна частина рішення господарського суду першої інстанції, що оскаржується, не відповідають зазначеним нормам Закону, оскільки не містять, зокрема, висновку про загальний розмір вимог та всі його складові, що зараховуються іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.

Відтак, за своїм змістом, рішення суду першої інстанції не позбавляє позивача можливості і далі вимагати сплати боргу у повному обсязі, що безумовно порушує права як основного боржника, так і чинного власника нерухомого майна, і у свою чергу, є неприпустимим порушенням з боку суду першої інстанції.

Одночасно, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність та незаконність позовних вимог до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії», з огляду на встановлення обставин, які свідчать про те, що заява про реєстрацію права власності на предмет іпотеки з додатками представником ТОВ «Е.Р.Б.» особисто до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» не подавалась, плата за проведення державної реєстрації не вносилась, рішення про відмову позивачеві в реєстрації права власності або про реєстрацію права власності відповідачем не приймалось.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровча компанія «Академія» підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню частково з прийняттям нового рішення про відмову у позові в частині визнання права власності на певне нерухоме майно.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристично-оздоровча компанія «Академія» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2012 року у справі № 5002-22/468-2012 скасувати в частині визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.Р.Б» права власності на об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Євпаторія, вул. Токарєва, 4 та складається з: літ. "А" - готель, загальною площею 1 040,90 кв. м, літ "1" - басейн, літ. "І" - мощення, розташовану на земельній ділянці площею 708,0 кв.м, кадастровий номер 0110900000:01:003:0027, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровчий комплекс "Академія" (ідентифікаційний код 33494742) на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 24 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 33494742) та Євпаторійською міською радою, та зареєстрованого у Кримській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що зроблений запис за № 1114 від 25 лютого 2007 року, а також в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровча компанія "Академія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.Р.Б." 64380,00 грн судового збору.

Прийняти в цій частині нове рішення.

У позові відмовити.

В інший частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Е.Р.Б" (ідентифікаційний код 36426942; вул. Постишева, 99, м. Донецьк, 83001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристично-оздоровча компанія "Академія" (ідентифікаційний код 36975028; вул. Токарєва, 4, м. Євпаторія, АРК, 97400) 32190,00 грн. (тридцять дві тисячі сто дев'яносто грн. 00 коп.) витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді К.Г. Балюкова

Ю.М. Гоголь

Розсилка:

1. ТОВ "Е.Р.Б." (вул. Постишева, 99,Донецьк,83001)

2. ТОВ "Тури стично-оздоровчий комплекс "Академія" (пр. Червонозоряний, 109, літ. "ХХ",Київ 1,01001)

3. КРП "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія" (вул. Нєкрасова, 45, Євпаторія,97400)

4. ТОВ "Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія" (проспект Червонозоряний, буд. 119, літ Е,Київ 39,03039)

5. ТОВ "Туристично-оздоровча компанія "Академія" (вул. Токарева, 4,Євпаторія,АРК,97400)

6. ПАТ "Комерційний банк Володимирський" (пл. Незалежності, 10,Суми,Сумська область,40030)

7. АКБ „Європейський" (вул. Почайнинська, 38/44, м. Київ, Подільський район, 04070)