Постанова

від 11.02.2013 по справі 5023/4157/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р. Справа № 5023/4157/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - Воронової Ю.В. за дорученням № 258 від 10.01.2013 року

відповідача - Козенєвої Р.М. - директора, Власенка М.Г. за дорученням № 85 від 31.01.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційної скарги відповідача (вх. № 4041/Х1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2012 року у справі

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Сучасник», м.Харків

про виселення

ВСТАНОВИЛА:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сучасник", в якій просить суд виселити ТОВ фірму "Сучасник" з нежитлових приміщень загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2", в м. Харкові та передати нежитлові приміщення загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ"А-2" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 грудня 2012 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Задорожна І.М., суддя, Жигалкін І.П., суддя Френдій Н.А.) позов задоволено. Виселено ТОВ фірму "Сучасник" з нежитлових приміщень загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2", в м. Харкові та передано нежитлові приміщення загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Стягнуто з ТОВ фірми "Сучасник" на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 1073,0 грн. судового збору.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Вказує на те, що Договором оренди нежитлового приміщення № 937 від 01 липня 2002 року врегульоване питання та механізм передачі та повернення орендованого нежитлового приміщення. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» не передбачає таких правових наслідків як виселення у разі припинення договору оренди нежитлового приміщення.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Вказує на те, що на відповідно до ст. 17, ч.2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 785 ЦК України відповідач повинен повернути орендовані нежитлові приміщення позивачу.

У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про витребування у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» інвентарну справу № 80647 на інвентарний об'єкт «Комбінат побутових послуг» для огляду у судому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача, вислухавши пояснення по справі представників сторін, колегія суддів відмовила у задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з недоцільністю.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України результати розгляду господарським судом клопотань учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд зазначив, що в зв'язку із закінченням строку дії Договору оренди, Управління комунального майна та приватизації в порядку ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" 03.01.2012 року за вих. № 9 надіслало на адресу відповідача лист про ненадання згоди відповідачеві на пролонгацію договору оренди нежитлового приміщення. Також, в даному листі позивачем було наголошено про необхідність відповідача звільнити займане приміщення у 10 - денний термін та передати його позивачу за актом-прийому передачі. Після закінчення строку дії договору - 26.12.2011 року, відповідач згідно акту прийому - передачі не передав позивачу орендоване приміщення. ТОВ фірма "Сучасник" в порушення умов договору оренди та норм чинного законодавства використовує комунальне майно - нежитлове приміщення загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2",в м. Харкові, у зв*язку з чим, господарський суд дійшов висновку, що протиправне займання відповідачем орендованих приміщень позбавляє позивача можливості здавати в оренду іншому орендарю зазначене комунальне нерухоме майно, вільно та на свій розсуд користуватися цим майном, чим спричиняються збитки державі та з урахуванням наведенного вважає законною та обґрунтованою позовну вимогу в частині обраного позивачем способу захисту порушеного права шляхом виселення ТОВфірми "Сучасник" з нежитлових приміщень загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2", в м. Харкові та передачі нежитлових приміщень загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ"А-2" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, так як за своєю юридичною суттю обраний позивачем спосіб захисту порушеного права включає вимогу про примусове виконання встановленого Законом та договором обов'язку орендаря звільнити/передати приміщення.

На думку колегії суддів, зазначені висновки місцевого суду не відповідають матеріалам справи та нормам чинного законодавства з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Фонду міського майна від 26.12.1994 року № 1255 нежитлове приміщення другого поверху, площею 269,8 кв. м. в будинку по вул. Блюхера, 21, який зареєстрований за Харківською міською радою народних депутатів і раніше було в оренді ДКП по наданню послуг населенню "Сучасник - 78" під перукарню, вирішено передати в оренду ТОВ фірмі "Сучасник", яке є його правонаступником для розміщення перукарні строком на 15 років. Зобов'язано орендаря у виділеному приміщенні провести необхідний ремонті утримувати його згідно з санітарними та протипожежними нормами і правилами (т.1 а.с.120).

На підставі вказаного розпорядження 26.12.1994 року між Фондом міського майна (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Сучасник" (орендар) укладено Договір оренди № 247 нежитлового приміщення площею 269,8 кв. м. в будинку по вул. Блюхера, 21 строком на 15 років (т.1 а.с.121,122).

14.05.2002 року Управлінням коммунального майна та приватизації Виконавчого комітету Харківської міської ради прийнято Розпорядження № 643 про переукладення Договору оренди № 247 від 26.12.1994 року у зв'язку з необхідністю його приведення у відповідність до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»( т.3 а.с.31).

З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2002 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми "Сучасник" (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 937 (т.1 а.с. 10-12).

Відповідно до п.1.1. Договору предметом договору є нежитлове приміщення (будівля) - об*єкт оренди, право на оренду якого отримано орендарем на підставі Розпорядження УКМіП №643 "Про переукладення договору оренди на нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: вул. Блюхера, 21" від 14.05.2002 року та наказу № УКМіП №4486 від 01.07.2002 року про затвердження висновків експерта.

Згідно з п.1.2. Договору нежитлове приміщення (будівля) загальною площею 246,00 м2 (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", інвентарний №80956 від 03.07.2001 року) знаходиться за адресою вул. Блюхера, 21, літера "А-2".

Відповідно до п. 2.1 Договору вступ орендаря у володіння та користування нежитловим приміщенням настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акта прийому-передачі вказаного приміщення.

У п.2.2 Договору передача нежитлового приміщення (будівлі) в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення. Власником орендованого нежитлового приміщення залишається територіальна громада м. Харкова, а орендар володіє і користується ним протягом строку оренди.

Згідно з п. 2.4 Договору повернення орендованого нежитлового приміщення Орендодавцеві здійснюється шляхом підписання відповідних актів прийому-передачі.

Пунктом 8.1. Договору сторони визначили, що цей договір діє з 01 липня 2002 року до 26 липня 2009 року.

Згідно з п.8.8. Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом тридцяти днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Вдповідно до п. 8.9. Договору дія договору оренди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його укладено; приватизації об'єкта оренди (за участю орендаря); загибелі об'єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря.

З Акту прийому - передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 01.07.2002 року, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежитлове приміщення площею 246,00 кв.м., розташоване за адресою по вул. Блюхера, 21 літ «А-2» (т.1 а.с.13).

Як вбачається із матеріалів справи, на протязі дії даного договору між сторонами укладались Додаткові угоди до Договору оренди нежитлового приміщення № 937.

З Додаткової угоди №1 вбачається, що сторони внесли зміни в п.4.5. Договору щодо використання приміщень в цілях перукарні - 238 кв.м. та букмекерської контори - 8,0 кв.м. (т.1 а.с.18).

Відповідно до Додаткової угоди № 9, сторони за заявою орендаря щодо цільового використання приміщень узгодили використовувати орендоване нежитлове приміщення - косметичний салон - 7,2 кв.м., перукарня - 226,8 кв.м., пункт прийому замовлень в хімчистку - 12,0 кв.м. (т.1 а.с.22).

Додатковою угодою № 10 пункт 4.5 договору викладено в наступній редакції: використовувати орендоване нежитлове приміщення: косметичний салон - 7,2 кв.м., пункт прийому замовлень в хімчистку - 12 кв.м., пункт прийому рекламних оголошень - 5 кв.м., перукарня - 221,8 кв.м. (т.1 а.с.23).

Згідно Додаткової угоди № 16 пункт 4.5 Договору викладений в наступній редакції: використовувати орендоване нежитлове приміщення: косметичний салон - 7,2 кв.м., пункт прийому замовлень в хімчистку - 4 кв.м., пункт прийому рекламних оголошень - 5 кв.м., консультативні косметологічні послуги та послуги психолога - 12,9 кв.м., перукарня - 216,9 кв.м. (т.1 а.с.26).

Додатковою угодою №14 сторони продовжили строк дії договору оренди з 26.12.2009 року по 26.12.2011 року (т.1 а.с.14).

У судовому засіданні представники сторін зазначили, що відповідач до теперішнього часу використовує орендовані приміщення та своєчасно в повному обсязі вносить орендну плату, яка приймається позивачем.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у зв*язку із закінченням строку дії Договору оренди просить суд виселити ТОВ фірму "Сучасник" з нежитлових приміщень загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ "А-2",в м. Харкові та передати нежитлові приміщення загальною площею 246 кв. м. по вул. Блюхера, 21, літ"А-2" в м. Харкові Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Підставою позовних вимог позивач зазначає ст.ст. 17, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. ст. 629, 785 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам, що виникли між сторонами спірного договору колегія суддів вважає зазначити наступне.

Частиною 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування" передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об'єкти права комунальної власності в оренду відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено певний порядок надання комунального майна в оренду, який є обов'язковим для виконання органами місцевого самоврядування, які виступають орендодавцями комунального майна.

Частина 1 ст. 67 Господарського кодексу України встановлює, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст.ст. 2, 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вищенаведених норм, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Згідно з ч. 6 ст.283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Положеннями ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму на наймача покладено обов'язок негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 4.16. Договору оренди сторони встановили, що у разі припинення договору орендар зобов*язаний повернути орендодавцеві орендоване нежитлове приміщення (будівлю) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Відповідно до п. 2.4. Договору оренди повернення орендованого нежитлового приміщення (будівлі) орендодавцеві здійснюється шляхом підписання відповідних актів прийому - передачі.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник через неповернення відповідачем майна, яке є предметом Договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 937від 01.07.2002 року, шляхом підписання акта про прийняття-передачу.

Згідно з ч.2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати передачі їй майна, що було предметом договору, за актом приймання-передачі.

Проте, позивач звернувся до суду з позовом про виселення відповідача з нежитлових приміщень.

Приймаючи до уваги, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 937від 01.07.2002 року, колегія суддів вважає, що позивач, звернувшись з позовом про виселення, обрав невірний спосіб захисту свого порушеного права за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 937від 01.07.2002 року.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Харківської області від 10 грудня 2012 року скасуванню, як таке, що прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1, ст. 104, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від Харківської області від 10 грудня 2012 року у справі № 5023/4157/12 скасувати та прийняти в нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 11.02.2013 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.