Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а-4568/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 р. Справа № 9104/44840/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Яворського І.О., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.04.2011 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова до приватного підприємства «Євротехнік» про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків,-

В С Т А Н О В И В :

19.04.2011 року Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова в порядку ст. 183-3 КАС України звернулася в суд з поданням до ПП «Євротехнік» за яким просить зупинити видаткові операції підприємства на рахунках банків.

Заявник подання обґрунтовує тим, що за час здійснення діяльності на підприємстві виникла заборгованість по сплаті податків (зборів, інших обовязкових платежів), внаслідок чого 01.04.2011 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. На адресу підприємства 05.04.2011 року було скеровано лист щодо надання інформації та копій документів та повідомлення № 7810/10/24-0 про запрошення платника податків до органів державної податкової служби, яке підприємство отримало 11.04.2011 року. Так як, станом на 18.04.2011 року за підприємством рахується податковий борг в сумі 251380,11 грн., та у звязку з тим, що платник податків відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав необхідні документи для такого опису, працівником податкового органу складено Акт №1 про відмову платника податків від опису майна в податкову заставу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року відмовлено в задоволенні подання про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, з тих підстав, що податковим керуючим не було вжито вичерпних заходів щодо отримання бухгалтерської документації.

Не погодившись з прийнятою постановою суду першої інстанції, ДПІ у Личаківському районі м.Львова оскаржила дану постанову в апеляційному порядку та вважає, що така прийнята із невірним застосуванням норм матеріального права. Обґрунтовує апеляційну скаргу аналогічно мотивам, викладених в поданні. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити подання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Наведені правовідносини регулюються положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Так, згідно п. 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

За приписами п. 89.4 ст. 89 ПК України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що заборгованість підприємства перед бюджетом становить 238962,82 грн. по податку на додану вартість, а саме: 237740,95 грн. залишок несплаченого податкового зобовязання, яке визначено податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за січень 2011 року, за лютий 2011 року, податковим повідомленням-рішенням №0000762320/1 від 17.06.2009 року та податковим повідомленням-рішенням №0000772320 від 15.03.2011 року на суму 2905,90 грн. та 2221,87 грн. - залишок несплаченої пені.

В матеріалах справи відсутні докази повідомлення платника податків про наявність податкового боргу за узгодженими податковим зобовязанням (відсутня податкова вимога), а також відсутні докази вручення платнику податків податкових повідомлень-рішень №0000762320/1 від 17.06.2009 року та №0000772320 від 15.03.2011 року.

Відповідно до п.42.2 ПК України документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням,(місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

01.04.2011 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, яке у відповідності до вимог п.42.2 ПК Україним вважається не врученим боржнику.

Представником ДПІ у Личаківському районі м.Львова долучено Акт № 20/23-2 про обстеження юридичної (фактичної) адреси платника від 24.01.2011 року, згідно якого встановлено, що за даною адресою підприємство не знаходиться.

Зважаючи на це, суд першої інстанції вірно зазначив, що суперечливість факту отримання керівником підприємства листа щодо надання інформації та копій документів та повідомлення № 7810/10/24-0 про запрошення платника податків до органів державної податкової служби не може не братись судом до уваги.

Однією з підстав для звернення з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків є у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених ПК України (п.п. 20.1.16 ПК України, ч.2 п. 89.4 ПК України, ч.2 п. 91.4 ПК України)

Аналізуючи наведені обставини та положення, які регулюють дану сферу правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність подання ДПІ у Личаківському районі м.Львова, з врахуванням того, що таке звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, є виключним способом правового реагування, визначеного п. 89.4 ст. 89 ПК України у випадку не допуску платником податку податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подання документів, необхідних для такого опису.

Правилами ст. 21 ПК України визначено зокрема, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Тому суд правомірно не взяв до уваги підставу подання, оскільки податковим керуючим не вжито вичерпних заходів щодо отримання документації, зазначеної в запиті від 05.04.2011 року № 7811/10/24-0, не здійснено виходу представників податкового органу за місцезнаходженням майна підприємства, внаслідок чого було податковим керуючим складений акт № 1 від 19.04.2011 року про відмову платника податків від опису майна в податкову заставу, який не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Зважаючи на наведені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ у Личаківському районі м.Львова не довела умислу в діях підприємства щодо не допуску податкового керуючого до вчинення дій, передбачених п. 91.3 ст. 93 ПК України, а також не обґрунтовано посилання, яким чином платник податків перешкоджав виконанню обов'язків податковому керуючому.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку, що в задоволенні подання ДПІ у Личаківському районі м.Львова про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, що податковим керуючим не було вжито вичерпних заходів щодо опису майна.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду ? без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року у справі № 2а-4568/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: І.О. Яворський

Р.Б.Хобор

Повний текст виготовлено 08.02.2013р.