Постанова

від 28.11.2006 по справі 15/221-06-6119

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/221-06-6119

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" листопада 2006 р. Справа № 15/221-06-6119

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова С.І

Гладишева Т.Я.

при секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Онищенка І.П. за довіреністю № 274/10 від 18.09.06р.,

від відповідача –Ельчібекяна І.М. за довіреністю  № 21/17-1 від 03.01.06р.

/представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №189822 від 10.11.2006р./

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

на рішення господарського суду Одеської області від 20 жовтня 2006 року

по справі № 15/221-06-6119

за первісним позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз”

за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Газінвест”, м.Київ

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „УкрСпецБудСервіс”, м.Київ

про стягнення 2 558 012,42 грн.

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” /далі –ВАТ „Одесагаз”/

до Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” /далі –ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”/

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю /далі–ТОВ/„Компанія„Газінвест”

2) Товариства з обмеженою відповідальністю /далі –ТОВ/ „Компанія „УкрСпецБудСервіс”

про стягнення 697 033,48 грн.

встановив:

У червні 2006 року ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” звернулась до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ВАТ „Одесагаз” заборгованості за поставлений  в 2004 році природний газ в сумі 351 283,34 грн., інфляційних в сумі 1 815 887,56 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 374 127, 46 грн., пені в розмірі 16 714,06 грн., що виникли за договором на постачання природного газу № 06/03-3286 ТЕ-23 від 30.12.2003 р..

В свою чергу ВАТ „Одесагаз” звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача –ТОВ „Компанія „Газінвест” та ТОВ „Компанія „УкрСпецБудСервіс” про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів за договором № 06/03-3286 ТЕ-23 від 30.12.2003 р. в сумі 648 716,66 грн., індексу інфляції за час прострочки в сумі 30 988,09 грн. та відсотків річних за час прострочки в сумі 17 328,73 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.10.2006 р. (суддя Петров В.С.) в задоволенні первісного позову відмовлено. В цій частині суд першої інстанції мотивував рішення належним виконанням з боку ВАТ „Одесагаз” зобов'язань за договором № 06/03-3286 ТЕ-23 від 30.12.2003 р. перед ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” з посиланням на положення ст.ст. 599,613,625 Цивільного кодексу України. Зустрічний позов задоволено повністю з підстав проведення ВАТ „Одесагаз” надмірної оплати вартості газу ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, а відтак такі кошти у відповідності до приписів ст. 1212 ЦК України є набутими без достатньої правової підстави.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2006 року скасувати, постановити нове, яким позовні вимоги скаржника задовольнити у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовити, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Так скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального та матеріального права, а саме:

-          не залишив зустрічний позов ВАТ „Одесагаз” по справі № 15/221-06-6119 без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 81 ГПК України та не звернув уваги на те, що в провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №25/48-06-1133 предметом зустрічного позову якої є стягнення з ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” безпідставно отриманих тих же самих грошових коштів на користь ВАТ „Одесагаз” за договором № 06/03-3286 ТЕ-23 від 30.12.2003 р.;

-          не прийняв до уваги те, що оскільки скаржник не давав письмової згоди ТОВ „Компанія„Газінвест” на передачу прав ТОВ „Компанія „УкрСпецБудСервіс” за договором доручення № 14/04-1107, то договір поруки №1 від 15.11.2004р., укладений між ТОВ „Компанія „Газінвест” і ТОВ „Компанія „УкрСпецБудСервіс”, на думку скаржника, є недійсним та не створює будь-яких прав та обов'язків для ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”;

-          помилково дійшов висновку, що внаслідок відмови ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” приймати виконане ТОВ „Компанія „УкрСпецБудСервіс” за ВАТ „Одесагаз” зобов'язання по договору № 06/03-3286 ТЕ-23 від 30.12.2003 р., останнє повторно сплатило скаржнику 1 000 000 грн., так як відсутні в матеріалах справи будь-які докази такого виконання;

-          порушив вимоги ст.ст.42,43 ГПК України, прийнявши зустрічний позов ВАТ „Одесагаз” ухвалою від 17.10.2006р. та призначивши її до розгляду спільно з первісним позовом 20.10.2006р., при цьому скаржник був позбавлений права подати документальні заперечення на цей зустрічний позов, оскільки означену вище ухвалу суду від 17.10.2006р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” отримав аж 23.10.2006р.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 30.12.2003 р. між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” /Постачальник/ та ВАТ „Одесагаз” /Покупець/ був укладений договір на постачання природного газу № 06/03-3286-ТЕ-23, відповідно до умов якого та додаткової угоди до нього від 15.04.04р. на протязі січня-грудня 2004 року позивач передав, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ загальним обсягом 492 984,697 тис. куб.м на загальну суму 94 161 687,90 грн..

Відповідно до п.п.3.4,3.5 цього договору, кількість газу, поставленого Покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються Постачальником та Покупцем, на підставі наданих Покупцем розподільчих відомостей споживання газу Споживачем.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі зведеного реєстру по споживанню газу Споживачами, який надається Постачальнику, Покупець надає Постачальнику підписані зі своєї сторони два примірники акту приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для розрахунків.

Згідно із наданими актами передачі-приймання природного газу в період з лютого 2004р. по грудень 2004р. /а.с.26-36/ позивач за первісним позовом свої зобов'язання по договору виконав повністю, природний газ поставив обсягом 492 984,697 тис. куб.м на загальну суму 94 161 687,90 грн..

Відповідач свої зобов'язання за договором виконував несвоєчасно, у зв'язку з чим 29.10.2004р. ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” /Довіритель/ доручила ТОВ компанія „Газінвест” /Повіреному/  за договором доручення  № 14/04-1107 від імені Довірителя проводити роботу по погашенню дебіторської заборгованості підприємств-боржників Довірителя, надалі Боржників, за поставлений Довірителем природний газ /а.с.62-63/.

Відповідно до вимог п.п.2.1.1, 2.1.2 договору, Повірений зобов'язаний виконати дане доручення шляхом стягнення дебіторської заборгованості грошовими коштами з боржників перед Довірителем в порядку, обумовленому в розділі 3 даного Договору; передати Довірителю грошові кошти, отримані в результаті виконання доручення відповідно до умов даного договору.

Крім того, між сторонами укладена додаткова угода від 15.11.2004 р. № 1 до договору доручення від 29.10.2004 р. № 14/04-1107, згідно якої Довіритель доручає Повіреному проводити роботу по стягненню з ВАТ „Одесагаз” заборгованості за спожитий в 2004р. природний газ, яка виникла по договору на постачання природного газу від 30.12.2003р. № 06/03-3286 ТЕ-23 в сумі 1 000 000 грн.; /а.с.65/.

15.11.2004 р.  ТОВ компанія „Газінвест” від імені довірителя ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України” /Кредитор/ з ТОВ компанія „УкрСпецБудСервіс” /Поручитель/ та ВАТ „Одесагаз” /Боржник/ уклало договір поруки від № 1, предметом якого є зобов'язання Поручителя солідарно відповідати перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань по договору № 06/03-3286 ТЕ-23 за спожитий природний газ на суму 1 000 000 грн., підставою для виникнення відповідальності Поручителя перед Кредитором є невиконання Боржником зобов'язань, передбачених п.1.1 цього договору /а.с.66-67/.

Згідно п.2.1 договору поруки Поручитель зобов'язаний належним чином виконати зобов'язання перед Кредитором в порядку, передбаченому цим договором, а саме перерахувати грошові кошти на поточний рахунок Кредитора на протязі 1 року з моменту підписання цього договору.

Зобов'язання щодо погашення заборгованості ВАТ „Одесагаз” в розмірі 1 000 000 грн. за договором поруки перед ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” ТОВ „Компанія „УкрСпецБудСервіс” виконала, що підтверджує складений 15.11.2004 р. ТОВ „Компанія „Газінвест” і ТОВ „Компанія „УкрСпецБудСервіс” акт виконаних робіт /а.с.68/. В свою чергу ВАТ «Одесагаз»платіжним дорученням від 16.11.2004р. № 12229 перерахувало 1 000 000 грн. на розрахунковий рахунок поручителя/а.с.75/.

Однак, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” листами від 22.03.2005р. № 31/15-2349, від 01.08.2005р. № 31/15-6936, від 07.09.2005р. № 31/15-8461 повідомило ВАТ „Одесагаз” про неприйняття виконання зобов'язань, здійснене його Повіреним, так як вважає дії останнього по стягненню дебіторської заборгованості такими, що не відповідають умовам договору доручення від 15.11.2004р. № 14/04-1107 та додаткової угоди № 1 до нього, тому зазначає про існування даної заборгованості /а.с.70,71,72/.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині відмови в задоволені первісних позовних вимог з огляду на таке.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Окрім, означеного, відповідальність за порушення грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до суб'єктів, що не виконали належним чином свої зобов'язання.

Враховуючи викладене та норми цивільного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду , що зобов'язання між позивачем та відповідачем виконані та у зв'язку цим припинені, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача як основного боргу так і штрафних санкцій є безпідставними.

При цьому не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо недійсності договору поруки №1 від 15.11.2004р., укладеного між ТОВ „Компанія „Газінвест” і ТОВ „Компанія „УкрСпецБудСервіс”, з мотивів відсутності письмової згоди на такі дії ДП „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, так як з таких підстав його недійсність не визначена цивільним законодавством, а також в матеріалах справи відсутні будь-які докази визнання його недійсним у встановленому законом порядку.

Додатково колегія суддів зазначає, оскільки вказаний договір поруки №1 від 15.11.2004р. не визнаний у недійсним встановленому законодавством судовому порядку, він є чинним і зобов'язання відповідача перед позивачем виконані поручителем в повному обсязі через повіреного позивача саме за договором поруки, що підтверджено матеріалами справи.

Той факт, що Позивач не прийняв виконання від власного повіреного не свідчить про виникнення у відповідача нового зобов'язання, оскільки виконане йому не поверталося.

Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги в частині, що стосується зустрічного позову та вказує на таке.

Відповідно до частини 2 статті 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Як вбачається  з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2006р. по справі №25/48-06-1133 за первісним позовом ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” до ВАТ „Одесагаз” про стягнення 711 508,78 грн. боргу, 65 539,83 грн. пені, 97 365,39 грн. 3% річних, 429 091,44 грн. суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, 49 805,54 грн. штрафу та за зустрічним позовом ВАТ „Одесагаз” до ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача –ТОВ „Компанія „Газінвест” та ТОВ „Компанія „УкрСпецБудСервіс” про стягнення 1 000 000 грн. зайво сплачених ним за договором № 06/03-3286 ТЕ-23 від 30.12.2003р. грошових коштів, 128 029,58 грн. суми, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції, 25 948,67 грн. відсотків річних, рішення господарського суду Одеської області від 28.04.2006р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2006р. по цій справі в частині задоволення зустрічного позову скасовані, а означена справа № 25/48-06-1133 в цій частині вимог передана на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Таким чином, беручи до уваги, що предмет, сторони й підстава зустрічного позову по справі № 15/221-06-6119 є ідентичними предмету, сторонам та підставам, що й по справі №№25/48-06-1133, яка передана до господарського суду Одеської області для нового розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування вимог частини 2 статті 81 ГПК України та залишення зустрічної позовної заяви без розгляду.

Щодо порушення процесуальних норм при прийнятті судом першої інстанції зустрічного позову, то колегія суддів вважає, що таке порушення не може тягнути за собою скасування рішення в цілому, а лише в частині зустрічного позову, що судовою колегією враховано при апеляційному перегляді законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у повному обсязі.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2006р. частковому скасуванню із залишенням зустрічного позову ВАТ „Одесагаз” без розгляду.

Відповідно до ст.49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч.3 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” 21.01.1993р. № 7-93 /зі змінами та доповненнями/, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках: припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

Оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги зустрічний позов ВАТ „Одесагаз” залишено без розгляду з підстав знаходження у провадженні господарського суду справи та спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а вказана норма Декрету Кабміну не передбачає такої підстави відшкодування державного мита, то колегія суддів вважає, що сплачене держмито за подання зустрічного позову ВАТ „Одесагаз” поверненню не підлягає.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі вимагав скасувати рішення цілком, тобто мав оплатити мито в сумі 16 235,50 грн. /12 750 грн.: половину від оплати держмита за первісний позов + 3 485,50 грн.: половину від оплати держмита за зустрічний позов/, однак фактично оплатив лише 12 750 грн., що вбачається з платіжного доручення № 9861 від 24.10.2006р..

Таким чином, за розгляд первісного й зустрічного позову та апеляційної скарги скаржник має доплатити 3 485,50 грн. до державного бюджету України і  означена сума підлягає відшкодуванню з ВАТ „Одесагаз” на користь скаржника.

Керуючись ст.ст.49, ч.2 ст.81, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

постановила:

1.Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2006р. по справі № 15/221-06-6119 скасувати  в частині задоволення зустрічного позову.

Зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” залишити без розгляду.

Решту рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2006р. по справі № 15/221-06-6119 залишити без змін.

2. Стягнути з Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (03035, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1; код ЄДРПОУ 31301827; р/р 260313013814 у ГОУ „Промінвестбанк”, МФО 300012) на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 3 485 грн. 50 коп..

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1; код ЄДРПОУ 03351208; р/р 260091552 в ОФ АКБ „Укргазбанк”, МФО 328759) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (03035, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1; код ЄДРПОУ 31301827; р/р 260313013814 у ГОУ „Промінвестбанк”, МФО 300012) 3 485 грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             Г.П.Разюк

Суддя                                                                                    С.І.Колоколов

       Суддя                                                                                    Т.Я.Гладишева