Постанова

від 13.02.2007 по справі 15/221-06-6119

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/221-06-6119

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

13 лютого 2007 р.                                                                                   № 15/221-06-6119  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників позивача Д. Бойка (дов. від 29.12.06) та І. Онищенка (дов. від 29.12.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“ та дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ на рішення від 20 жовтня 2006 року господарського суду Одеської області та постанову від 28 листопада 2006 року Одеського апеляційного господарського суду у справі №15/221-06-6119 за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз”, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест” і товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “УкрСпецБудСервіс”, про стягнення 2 558 012 грн. 42 коп. та за зустрічним позовом про стягнення 697 033 грн.  48 коп.,      

  ВСТАНОВИВ:

          У червні 2006 року дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” про стягнення 2 558 012 грн. 42 коп. боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ.

          Відповідач позов не визнав стверджуючи, що виконав зобов'язання в частині сплати ціни газу шляхом здійснення розрахунків відповідно до умов договорів доручення та поруки, навіть переплатив, та подав зустрічний позов про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, який дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ не визнала.

          Ухвалою від 14 серпня 2006 року господарський суд залучив до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест” і товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “УкрСпецБудСервіс”.

          Рішенням від 20 жовтня 2006 року господарського суду Одеської області (суддя В. Петров) в первісному позові відмовлено і зустрічний позов задоволено: присуджено до стягнення безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 648 716 грн. 66 коп. з урахуванням індексу інфляції-30 988 грн.09 коп. та річних-17 328 грн. 73 коп., а також судові витрати.

              Рішення в частині відмови в задоволенні первісного позову мотивоване припиненням зобов'язання виконанням і в частині задоволення зустрічного позову -  передплатою відповідачем вартості ціни газу.

          Постановою від 28 листопада 2006 року Одеського апеляційного господарського суду (судді Г. Разюк, С. Колокова, Т. Гладишева) рішення господарського суду в частині задоволення зустрічного позову було скасовано і зустрічний позов залишено без розгляду, а в іншій частині рішення залишено без змін.

          Постанова в частині зустрічного позову мотивована ідентичністю сторін, предметів і підстав позовів як у даній справі, так і у справі № 25/48-06-1133.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“ просить постанову скасувати в частині залишення зустрічного позову без розгляду і в цій частині рішення господарського суду залишити без змін.

В свою чергу, дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ просить скасувати рішення і постанову в частині відмови в задоволенні первісного позову і прийняти нове рішення про його задоволення в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача вимоги своєї касаційної скарги підтримали і проти вимог касаційної скарги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“ заперечували і просили в її задоволенні відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представники відповідача і третіх осіб право на подання відзивів на касаційні скарги не використали і їх представники в судове засідання не з'явилися

Колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ та відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“ 30 грудня 2003 року уклали договір за № 06/03-3286-ТЕ-23 та додаткові угоди від 15 квітня і 18 травня 2004 року, на умовах яких в 2004 року було поставлено 492 984, 697 тис.м3 природного газу на загальну суму 94 161 687 грн. 90 коп.

В подальшому, на підставі договору від 29 жовтня 2004 року № 14/04-1107 та додаткової угоди до неї від 15 листопада № 1, дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ доручила третій особі-товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест” провести роботу з відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“  по погашенню боргу в розмірі 1 000 000 грн.

На виконання доручення повірений уклав від імені довірителя з товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “УкрСпецБудСервіс” та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“  договір поручительства від 15 листопада 2004 року. В цей же день товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест” та товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “УкрСпецБудСервіс” склали акт, відповідно до якого поручитель виконав зобов'язання відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“  перед дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ за договором від 30 грудня 2003 року на постачання природного газу.

На підставі договору поручительства відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“ перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “УкрСпецБудСервіс” 1 000 000 грн. (платіжне доручення від 16 листопада 2004 року № 12229).

Листом від 22 березня 2005 року дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ повідомила відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“  про не затвердження звіту повіреного та наявність боргу в розмірі 3 579 639 грн. 27 коп.

Зазначене, як встановив місцевий господарський суд, зумовило додаткове перерахування відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“ на рахунок дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ 1 000 000 грн.

          За таких обставин господарські суди дійшли висновків про припинення зобов'язання виконанням в частині оплати ціни газу, а факт не прийняття дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ виконання від повіреного не впливає на стан розрахунків з відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“ і відмовили в задоволенні первісного позову.

          За висновками господарського суду, зарахування 1 000 000 грн. до балансу розрахунків за поставлений газ свідчить про переплату відповідачем його вартості в розмірі 648 716 грн. 66 коп., що зумовило задоволення зустрічного позову.

          Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що господарським судом Одеської області вирішується спір у справі 25/48-06-1133 за позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз”, за участю товариств з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест” і “Компанія “УкрСпецБудСервіс”, про стягнення грошових сум з підстав невиконання умов договору від 4 червня 2003 року № 06/03-2003 ТЕ- 23 та за зустрічним позовом стягнення 1 000 000 грн., набутих без достатньої правової підстави.

          За цієї обставини господарський суд апеляційної інстанції припинив провадження у справі за зустрічним позовом.

          Колегія суддів вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій не з'ясували дійсні права й обов'язки сторін стосовно предмета і підстав спору, не перевірили усі обставини, що мають значення для справи, чим порушили вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

          Господарськими судами встановлено, що на умовах договору від 29 жовтня 2004 року № 14/04-1107 дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України доручила товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест” провести роботу по погашенню дебіторської заборгованості підприємств-боржників за поставлений природний газ. Додатковою угодою від 15 листопада 2004 року за № 1 до цього доручення довіритель доручив повіреному стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” борг в розмірі 1 000 000 грн. з підстав неналежного виконання умов договору від 30 грудня 2003 року за № 06/03-3286 ТЕ-23.

Згідно пунктів 2.1.1 і 2.1.2 цього договору повірений зобов'язаний виконати доручення шляхом стягнення з боржника дебіторської заборгованості грошовими коштами в порядку, встановленому розділом 3 даного договору -  передати довірителю грошові кошти протягом трьох днів з моменту їх отримання.

За змістом статті 1003 Цивільного кодексу України у  договорі  доручення  або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії,  які належить вчинити повіреному.  Такі дії мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” повідомила відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” про неприйняття виконання зобов'язання, здійснене його повіреним, так як вважає дії останнього по стягненню дебіторської заборгованості такими, що не відповідають умовам договору доручення та додаткової угоди до нього.

За таких обставин до предмету доказування в даній справі належить встановлення переліку тих юридичних дій, які мав вчинити повірений відповідно до умов договору або виданій на підставі договору довіреності, а також чи були ці дії реальними та законними.

Крім того, господарський суд апеляційної інстанції не спростував висновок господарського суду про повторне перерахування відповідачем  на рахунок дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” суми заборгованості, яка стягувалась товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Газінвест”, а отже про додаткове отримання позивачем 1 000 000 грн. як підстави подання зустрічного позову.

Залишаючи зустрічний позов без розгляду, апеляційний господарський суд не звернув уваги на мотиви його подання стороною - взаємопов'язаністю з первісним позовом в контексті виконання контрагентами умов договору від 30 грудня 2003 року № 06/03-3286-ТЕ-23 на поставку природного газу та додаткових угод до нього в частині розрахунків, а підставою позову у в справі № 25/48-06-1133, яку передано до розгляду господарському суду Одеської області є стягнення грошових коштів за неналежне виконання відповідачем іншої угоди від 4 червня 2003 року № 06/03-2003 ТЕ-23 на постачання природного газу щодо сплати вартості отриманого природного газу в травні - грудні 2003 року.

Таким чином, всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України місцевим і апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки всім поданим сторонами доказам в їх сукупності, і судова колегія дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим рішення та постанова господарських судів підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Одесагаз“ та дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ задовольнити частково.

Рішення від 20 жовтня 2006 року господарського суду Одеської області та постанову від 28 листопада 2006 року Одеського апеляційного господарського суду у справі №15/221-06-6119 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.  

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій