Рішення

від 05.02.2013 по справі 5006/16/141/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.13 р. Справа № 5006/16/141/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Атлас» м.Маріуполь Донецької області

про стягнення 660 294грн.54коп., -

За участю представників сторін:

від позивача : Марченко О.Г. за довіреністю №1-13 від 31.12.2012р., Максецька О.С. за довіреністю №2-13 від 31.12.2012р.

від відповідача: Черненко О.В. за довіреністю №01/13 від 28.01.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

20.11.2012року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецької області (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Атлас» м.Маріуполь Донецької області (далі - ТОВ «БК «Атлас») з вимогами про стягнення 660 294грн.54коп., у тому числі: суми основної заборгованості у розмірі 614 493грн.71коп., 3% річних у розмірі 31667грн.47коп.,інфляційних нарахувань в сумі 14 133грн.36коп., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №23-7/89/02 від 01.09.2008року позивачем, найменування якого змінено у встановленому порядку, виконані вантажно - розвантажувальні роботи за допомогою машин та механізмів, поставлені матеріали, однак у порушення вимог договору відповідач оплату виконаних робіт своєчасно не здійснив, виникла заборгованість в сумі 614 493грн. 71коп., 10.01.2011року сторонами підписана додаткова угода, в якій встановлений факт наявності заборгованості, визначений строк її оплати до 23.02.2011року, однак заборгованість відповідачем (найменування зазначено виходячи з проведеної зміни найменування) не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 23.11.2012року господарським судом Донецької області позовна заява ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/141/2012.

Ухвалою від 17.01.2013року строк розгляду справи продовжено.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №23-7/89/02 від 01.09.2008року, додаткової угоди №1 від 10.01.2011року, листа №23-5/230 від 25.04.2012року, виписки з ЄДРПОУ ААВ №078727, довідки АБ№454121, виписки з Статуту позивача, листа №23-4/536/02 від 26.09.2008року, листів б/н, накладних, талонів замовника, рахунків, акту надання послуг №ПЄС181 від 17.11.2011року.

У клопотанні, яке отримано канцелярією суду 20.12.2012року, позивач просить суд вважати помилковим зазначення в п.1 резолютивної частини позовної заяви словосполучення «за спожиту електроенергію» та виключити дане словосполучення з тексту.

Вказане клопотання судом задовольняється.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 1,3,11,526, 530, 604, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 20, 174,193,231-232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. ст.1,2,12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, письмово визнав факт наявності основної заборгованості в сумі 614 493грн.71коп. в клопотанні від 05.02.2013року.

За супровідним листом від 04.12.2012року відповідач надав суду належним чином засвідчені копії: виписки з ЄДРПОУ ААБ №715765, витягу з ЄДРПОУ АА №111501, довідки АБ №453099, витягу з протоколу №6 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Університет Рембуд» від 16.03.2012року, свідоцтва №200042840 про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідки про взяття на облік платника податків від 09.04.2012року, Статуту відповідача.

У судовому засіданні 05.02.2013року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послались на факти і обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.02.2013року звернувся до суду з письмовим клопотанням про колегіальний розгляд справи, в якому просить призначити колегію суддів для розгляду даної справи, зобов'язати позивача надати пояснення щодо свого небажання звернути стягнення на предмет договору іпотеки, а саме, об'єкт незавершенного будівництва - будинку, розташованого за адресою: м.Маріуполь, вул.Войнич, буд.2а, надати два тижні терміну відповідачу для належного оформлення робіт за договорами підряду та підготування належним чином оформленого відзиву на позовну заяву або мирової угоди сторін.

Відповідач у згадуваному клопотанні зазначає, що справа відноситься до категорії складних, оскільки з метою забезпечення виконання додаткової угоди від 10.01.2013року, сторонами підписано договір іпотеки від 16.02.2011року, яким передано у іпотеку зазначений вище об'єкт, відповідно позивач має можливість звернути стягнення на вказане майно, але будь-яких дій в цьому напрямку не здійснив. На підтвердження даного доводу надає суду належним чином засвідчену копію договору іпотеки, витягу про реєстрацію права власності, договору купівлі - продажу. Крім того, відповідач вказує на наявність між сторонами інших правовідносин щодо виконання підрядних робіт відповідачем, які на даний час належним чином позивачем не прийняті, але факт їх виконання не оспорюється, тому, для оформлення зазначених робіт потрібен час.

Представники позивача заперечили проти задоволення зазначеного клопотання.

Суд, розглянувши клопотання про колегіальний розгляд справи зазначає наступне.

Згідно ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 2453-VI від 07.07.2010року справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних.

Стаття 46 ГПК України передбачає склад господарського суду, зокрема, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Оскільки умови 46 ГПК України встановлюють для визначення можливості призначення колегіального розгляду справи такі критерії як категорія та складність справи, відповідно, суд, дослідивши матеріалами справи №5006/16/141/2012 щодо згадуваних критеріїв приходить до висновку про відсутність об'єктивних даних щодо віднесення категорії вказаної справи до складних або безпосередньо особливої складності даної справи, щоб спричинило б необхідність призначення колегіального її розгляду.

Ті підстави, які зазначає відповідач, у вказаному клопотанні не свідчать про складність або її категорії, яка розглядається судом одноособово, а стосуються виключно фактичних правовідносин сторін, у тому числі й тих, які не стосуються заявлених позовних вимог.

Щодо вимог клопотання про зобов'язати позивача надати пояснення та надання строку для підготовки відзиву, суд зазначає, що відповідні пояснення представниками позивача надані у судовому засіданні 05.02.2013року усно, з огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, зважаючи також на те, що відповідач мав достатньо часу для доведення до відома суду своєї правової позиції, подальше відкладення розгляду справи призвело б до її затягування та поставило б під загрозу дотримання розумних процесуальних строків розгляду справи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., що є неприпустимим.

Виходячи з викладеного, у задоволенні вищезазначеного клопотання суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів представники сторін до суду не звертались.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судові засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Приписами ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

01.09.2008року між Відкритим акціонерним товариство «Донецькобленерго» (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Університет РемБуд» (далі - ТОВ «Університет РемБуд») (Замовник) укладено договір №23-7/89/02, за умовами п.1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується власними силами та на свій ризик виконати відповідно до умов даного договору підрядні роботи, вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин та механізмів, надавати послуги техніки, а також постачання матеріалів у відповідності із заявками Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи та послуги та оплатити їх (арк. справи 4-5).

Частина 2 ст. 628 ЦК України надає сторонам право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Вивчивши вищезазначений пункт договору, суд приходить до висновку, що договір №23-7/89/02 за своєю правовою природою є змішаним договором підряду та поставки.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи...Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Товариство з обмеженою відповідальністю «Університет РемБуд» згідно протоколу загальних зборів учасників №6 від 16.03.2012року змінило назву (найменування) підприємства на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Атлас». Відповідно до нової редакції Статуту ТОВ «БК «Атлас», зареєстрованого в установленому порядку, ТОВ «БК «Атлас» є правонаступником ТОВ «Університет РемБуд» (пункти 1.1, 1.2 Статуту).

Згідно з витягом із нової редакції Статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», останнє є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17 вересня 2008 року та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» перейменовано у ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» (протокол від 27.03.2012р.).

Враховуючи зазначене, за відсутності заперечень сторін з цього приводу, суд вважає сторонами договору позивача та відповідача у справі.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей. Сторонами не надано доказів в підтвердження визнання даного договору недійсним у судовому порядку.

У пункті 4.2 договору сторони встановили строк дії договору: початок 01 вересня 2008року; завершення 01 вересня 2011року.

У разі якщо жодна із сторін не заявить про намір розірвати даний договір за місяць до його закінчення, договір вважається продовженим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік (п.4.3 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна договору протягом всього строку його дії складає 700 000,00грн., у тому числі, ПДВ 20% - 116,67грн. Ціни на конкретні види робіт, послуг та матеріалів додатково погоджується сторонами. Ціна договору може бути змінена за згодою сторін (п.2.2 договору).

Пункт 4.1 договору передбачає зобов'язання Підрядника виконувати роботи, надавати послуги, поставляти товари, вказані у заявці та узгоджені з Замовником строки або ж у розумні строки, що є характерними для даного виду робіт, послуг або для поставки товару.

Факт виконання умов п. 4.1 договору Підрядником в частині виконання робіт, надання послуг та з поставки товарів підтверджується належними та допустимими доказами, копії яких містяться в матеріалах справи, зокрема, накладними, талонами Замовника, рахунками, актом надання послуг №ПЄС181 від 17.11.2011року тощо. Представники сторін у судовому засіданні підтвердили, що вказані первісні документи підписані згідно умов даного договору та свідчать про його належне виконання позивачем.

Таким чином, суд вважає, що позивач довів факт виконання ним умов п.4.1 договору у встановленому порядку.

Замовник сплачує роботи, послуги, товари після підписання відповідних актів виконаних робіт або послуг, товаротранспортних накладних, талонів замовлень техніки у відповідності з рахунками Підрядника по факту у 2-х місячний строк з моменту виставлення рахунку на оплату.(п.3.1 договору).

Пункт 9.1 договору передбачає, що будь-які зміни та доповнення до даного договору мають силу тільки у тому разі, якщо вони оформлені у письмовому вигляді та підписані обома сторонами.

Додатковою угодою №1 від 10.01.2011року, що укладена у порядку п.9.1 договору, сторони дійшли згоди, що в зв'язку з виникненням заборгованості Замовника перед Підрядником за договором №23-7/89/02 від 01.09.2008року на 01.01.2011року в сумі 614 493грн.71коп. сторони дійшли згоди щодо доповнення умов договору.

Вказану додаткову угоду підписано уповноваженими представниками сторін з прикладанням печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей. Сторонами не надано доказів в підтвердження визнання додаткової угоди недійсною у судовому порядку.

Зокрема, розділ 3 договору сторонами доповнено п.3.3, за яким заборгованість, що виникла за даним договором сплачується Замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Підрядника до 23.02.2011року.

Підрядник згідно п. 5.2.5 взяв на себе зобов'язання сплатити заборгованість в сумі 614 493грн.71коп. у строк до 23.02.2011року.

Таким чином, шляхом підписання додаткової угоди №1 сторони дійшли згоди, що заборгованість за договором №23-7/89/02 від 01.09.2008року на 01.01.2011року складає 614 493грн.71коп., та встановили строк її оплати - до 23.02.2011року.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження факту здійснення оплати заборгованості в сумі 614 493грн.71коп. до 23.02.2011року.

Крім того, сторонами доповнено розділ 8 договору та визначено, що для забезпечення зобов'язань за даним договором сторони підтверджують необхідність укладання договору застави (іпотеки), предметом якого буде об'єкт незавершеного будівництва, що належить Замовнику на праві власності та розташований за адресою: м.Маріуполь, вул.Войнич, буд.2а.

Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» № 898-IV від 05.06.2003року передбачає, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору. (ст.5 зазначеного Закону).

16.02.2011року між сторонами у справі укладений договір іпотеки, який нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу, серія ВРЕ №546078.

Згідно п. 1.1 предметом цього договору є передання Іпотекодавцем (відповідачем) в іпотеку майна, зазначеного у п.3.1 цього договору, на забезпечення виконання зобов'язань перед Іпотекодержателем (позивачем) відповідно до п.2.1 цього договору, в силу чого Іпотекодержатель має право у разі неповернення боргу одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна Іпотекодавця, наданого ним у іпотеку, згідно з умовами цього договору та Законом України «Про іпотеку». При цьому сторони домовились, що договір іпотеки забезпечує виконання зобов'язання за договором №23-7/89/02 від 01.09.2008року з урахуванням додаткової угоди до нього, за яким Боржник (відповідач) зобов'язується повернути борг в сумі 614 493грн.71коп. в строк до 23.02.2011року.(п.2.1 договору іпотеки). Пунктом 3.1 договору іпотеки сторони визначили, що предметом іпотеки є об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м.Маріуполь, вул.Войнич, буд.2а., що складається з недобудованого підвалу літ.А/п готовністю 69,3% загальною площею 689,3кв.м., яке належить Замовнику на праві власності.

Відповідач надав суду належні докази на підтвердження права власності на вказаний об'єкт незавершеного будівництва, а саме, договір №1298 від 23.07.2009року купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, витяг про реєстрацію права власності на майно, витяг з реєстру правочинів.

Факт реєстрації передачі об'єкта у іпотеку підтверджується витягом про реєстрацію У державному реєстрі іпотек станом на 16.02.2011року.

Предмет позовних вимог - стягнення заборгованості в сумі 614 493грн.71коп., 3% річних за період з 25.02.2011року по 12.11.2012року в сумі 31 667грн.47коп., інфляційних нарахувань за той же період в сумі 14133грн.36коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положення статті 33 ГПК України передбачають обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами виконання умов договору в частині повної та своєчасної оплати суми 614 493грн.71коп. У клопотанні від 05.02.2013р. відповідач визнав факт наявності заборгованості в сумі 614 493грн.71коп.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №23-7/89/02 від 01.09.2008року з урахуванням додаткової угоди до нього, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, відповідач зобов'язаний здійснити оплату, тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 614 493грн.71коп. Відповідно ТОВ «БК «Атлас» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт, наданих послуг та поставлених товарів у встановленому порядку.

Заперечення відповідача, викладені усно у судовому засіданні відносно того, що за наявності укладеного між сторонами договору іпотеки позивач мав можливість звернути стягнення на майно боржника - об'єкт незавершеного будівництва, не приймаються судом внаслідок їх необґрунтованості. Зокрема, згідно п.1.1 договору іпотеки Іпотекодержатель має право у разі неповернення боргу одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна Іпотокедавця, наданого ним у іпотеку, згідно з умовами цього договору та Законом України «Про іпотеку», а у даному випадку, як виходить з пояснень представників позивача, останній не вбачає підстав для застосування такого свого права та просить стягнути заборгованість саме у грошовій формі.

Виходячи з того, що в цій частині позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 614 493грн.71коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Як виходить з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 25.02.2011року по 12.11.2012року в сумі 31 667грн.47коп. та інфляційних нарахувань за той же період в сумі 14133грн.36коп.

Оскільки встановлено, що позовні вимоги щодо основного боргу підлягають задоволенню, розрахунок суми інфляційних нарахувань та 3% річних здійснено позивачем вірно з дотриманням методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ" судом перевірено, відповідно вимоги щодо стягнення з відповідача суми 3% річних в сумі 31 667грн.47коп. та інфляційних нарахувань в сумі 14133грн.36коп. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 625, 629, 712, 837 Цивільного кодексу України; ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Атлас» м.Маріуполь Донецької області про стягнення основної заборгованості у розмірі 614 493грн.71коп., 3% річних в розмірі 31667грн.47коп.,інфляційних нарахувань в сумі 14 133грн.36коп.задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Атлас» (87524, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Сєченова, буд.73, пр.51, код ЄДРПОУ 32717217) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, буд.11, код ЄДРПОУ 00131268) суму основної заборгованості у розмірі 167 597грн.87коп., 3% річних в розмірі 2876грн.49коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 3 409грн.49коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 13205грн.89коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 05.02.2013року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11.02.2013року.

Суддя Осадча А.М.