Справа № 2-3986/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2008року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Заболотного В.М.,
при секретарі Студинській К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про стягнення оплати часу простою, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулась з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона працювала у відповідача. Протягом останніх десяти років на підприємстві мали місце простої. Відповідач не провів оплати часу простою позивачу на суму 5412,00грн. у зв'язку з цим вона вимушена звернутись до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь оплату часу простою у сумі 5412,00грн.
В судовому засіданні позивачка збільшила заявлені позовні вимоги, з підстав, вказаних в позовній заяві, та просила суд стягнути з відповідача на свою користь оплату часу простою у сумі 5476,14грн. за період з серпня 2001 року по квітень 2008 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просив застосувати строки позовної давності, пояснив, що працівникам надавалась відпустка з ініціативи адміністрації.
Заслухавши позивачку, представника відповідача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 34 КЗпП України, простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою, або іншими обставинами, під простоєм розуміється вимушене призупинення роботи. Таким чином відпустку з ініціативи адміністрації, як вказав представник відповідача, слід вважати простоєм.
Згідно ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду /окладу/ на момент простою. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про оплату праці» норми оплати праці за час простою, який мав місце не з вини працівника встановлюється Кодексом законів про працю України, норми і гарантії в оплаті праці, передбачені ч.1 ст. 12 та Кодексом законів про працю України є мінімальними державними гарантіями.
Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 1972 року. На підприємстві мали місце простої з 2003 року. Простої на ВАТ «ХБК» виникли не з вини працівників і тому суд приходить до висновку, що оплата часу простою позивачу повинна здійснюватись в розмірі 2/3 тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові на час виникнення простою. Окрім цього, позивачу надавали відпустка з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати.
ОСОБА_1
згідно копії її трудової книжки, працювала у відповідача з 1972р. на посаді бригадира 2-го ткацького виробництва, і її тарифна ставка, з серпня 2001р. – 0,98грн. на годину, з червня 2002 – 1,65грн. на годину, з листопада 2003р. – 1,82грн. на годину, з липня 2006р. – 4,00грн. на годину, з січня 2008р. – 6,65грн. на годину Таким чином, суд вважає можливим обчислити нарахування позивачу за час простою, із розрахунку 2/3 тарифної ставки
ОСОБА_1
, яка діяла на той час.
Нарахування, не оплачені відповідачем, як час простою вираховується за формулою: (кількість робочих годин на добу) * (розмір тарифної ставки у гривнях) * (кількість днів простою) * (2/3) * - (сума яку отримала позивач за відповідний період простою у якості оплати відпустки з ініціативи адміністрації). Згідно наданих розрахунків ВАТ «ХБК» сума заборгованості за час простою не з вини працівника серпня 2001 року по квітень 2008 року становить: 5476,14
грн.,
вище розрахована сума зазначена без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.(а.с.18)
Згідно довідки ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» вище розрахована сума з утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів складає 4654,72грн.(а.с.20)
Враховуючи викладене, суд на основі повного і всебічного з'ясовання обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому за час простою не з вини працівника за період серпня 2001 року по квітень 2008 року з відповідача на користь
ОСОБА_1
, суд вважає за необхідне стягнути суму, в розмірі 4654,72грн.
Керуючись ст.ст. 34, 113 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов
ОСОБА_1
– задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь
ОСОБА_1
за час простою не з вини працівника за період з серпня 2001 року по квітень 2008 року суму, в розмірі 4654,72грн.(чотири тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 72 коп.)
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» 51 грн. судового збору у дохід держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
Заболотний В.М.
Суд | Дніпровський районний суд м.Херсона |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2008 |
Оприлюднено | 16.02.2009 |
Номер документу | 2928003 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Гречаний В.А.
Цивільне
Дніпровський районний суд м.Херсона
Заболотний В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні