Рішення

від 17.12.2008 по справі 2-3986/08

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

Справа № 2-3986/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2008року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Заболотного В.М.,

при секретарі Студинській К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» про стягнення оплати часу простою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона працювала у відповідача. Протягом останніх десяти років на підприємстві мали місце простої. Відповідач не провів оплати часу простою позивачу на суму 5412,00грн. у зв'язку з цим вона вимушена звернутись до суду з вказаним позовом. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь оплату часу простою у сумі 5412,00грн.

В судовому засіданні позивачка збільшила заявлені позовні вимоги, з підстав, вказаних в позовній заяві, та просила суд стягнути з відповідача на свою користь оплату часу простою у сумі 5476,14грн. за період з серпня 2001 року по квітень 2008 року.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просив застосувати строки позовної давності, пояснив, що працівникам надавалась відпустка з ініціативи адміністрації.

Заслухавши позивачку, представника відповідача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 КЗпП України, простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою, або іншими обставинами, під простоєм розуміється вимушене призупинення роботи. Таким чином відпустку з ініціативи адміністрації, як вказав представник відповідача, слід вважати простоєм.

Згідно ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду /окладу/ на момент простою. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про оплату праці» норми оплати праці за час простою, який мав місце не з вини працівника встановлюється Кодексом законів про працю України, норми і гарантії в оплаті праці, передбачені ч.1 ст. 12 та Кодексом законів про працю України є мінімальними державними гарантіями.

Судом встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 1972 року. На підприємстві мали місце простої з 2003 року. Простої на ВАТ «ХБК» виникли не з вини працівників і тому суд приходить до висновку, що оплата часу простою позивачу повинна здійснюватись в розмірі 2/3 тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові на час виникнення простою. Окрім цього, позивачу надавали відпустка з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати.

ОСОБА_1

згідно копії її трудової книжки, працювала у відповідача з 1972р. на посаді бригадира 2-го ткацького виробництва, і її тарифна ставка, з серпня 2001р. – 0,98грн. на годину, з червня 2002 – 1,65грн. на годину, з листопада 2003р. – 1,82грн. на годину, з липня 2006р. – 4,00грн. на годину, з січня 2008р. – 6,65грн. на годину Таким чином, суд вважає можливим обчислити нарахування позивачу за час простою, із розрахунку 2/3 тарифної ставки

ОСОБА_1

, яка діяла на той час.

Нарахування, не оплачені відповідачем, як час простою вираховується за формулою: (кількість робочих годин на добу) * (розмір тарифної ставки у гривнях) * (кількість днів простою) * (2/3) * - (сума яку отримала позивач за відповідний період простою у якості оплати відпустки з ініціативи адміністрації). Згідно наданих розрахунків ВАТ «ХБК» сума заборгованості за час простою не з вини працівника серпня 2001 року по квітень 2008 року становить: 5476,14

грн.,

вище розрахована сума зазначена без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.(а.с.18)

Згідно довідки ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат» вище розрахована сума з утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів складає 4654,72грн.(а.с.20)

Враховуючи викладене, суд на основі повного і всебічного з'ясовання обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому за час простою не з вини працівника за період серпня 2001 року по квітень 2008 року з відповідача на користь

ОСОБА_1

, суд вважає за необхідне стягнути суму, в розмірі 4654,72грн.

Керуючись ст.ст. 34, 113 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов

ОСОБА_1

– задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» на користь

ОСОБА_1

за час простою не з вини працівника за період з серпня 2001 року по квітень 2008 року суму, в розмірі 4654,72грн.(чотири тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн. 72 коп.)

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Херсонський бавовняний комбінат» 51 грн. судового збору у дохід держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя

Заболотний В.М.