Рішення

від 06.02.2013 по справі 21/239-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2013 р. Справа № 21/239-10

Господарський суд Київської області у складі колегії: головуючого судді - Яреми В.А., суддів Зайця Д.Г., Черногуза А.Ф., розглянувши матеріали справи

за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1. Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, Київська обл., м. Бориспіль

2. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, м. Київ

3. Дніпровського басейнового управління водних ресурсів, Київська обл., м. Вишгород

до Громадської організації садівничого товариства «Дімекс», Київська обл., с. Гнідин

про знесення самочинного будівництва та приведення земельної ділянки у попередній стан

за участю представників:

від прокуратури: Пашин С.О. (посвідчення №011742 від 28.10.2012р.)

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: не з'явився

від позивача 3: не з'явився

від відповідача: Колесник В.В. (довіреність б/н від 05.04.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.11.2010р. Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі-позивач 1), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі-позивач 2), Дніпровського басейнового управління водних ресурсів(далі-позивач 3) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації садівничого товариства «Дімекс» (далі-ГОСТ «Дімекс»/відповідач) про зобов'язання відповідача знести самочинно збудоване майно в прибережній захисній смузі земельної ділянки, площею 1,927 га, наданої в оренду в адміністративно-територіальних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, з одночасним приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав. Водночас, у відповідності до наданих представником відповідача пояснень, відповідач позов не визнав з підстав його необґрунтованості.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.11.2010р. порушено провадження у справі №21/239-10 та призначено справу до розгляду на 22.11.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 22.11.2010р., 06.12.2010р. та 13.12.2010р. розгляд даної справи відкладався на 06.12.2010р., 13.12.2010р. та 20.12.2012р. відповідно.

23.11.2010р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 3 надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без участі представника останнього. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2010р. у даній справі призначено будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень отримання висновків експертів.

04.04.2011р. через загальний відділ господарського суду Київської області від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, разом з матеріалами справи №21/239-10, надійшло повідомлення №32/11-11-15 від 24.03.2011р., відповідно до якого у зв'язку з ненаданням експерту КНДІСЕ додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертних дослідження, останній повідомляє про неможливість дачі висновку судової будівельно-технічної експертизи у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2011р. провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 18.04.2011р.

В судовому засіданні 18.04.2011р. у зв'язку з тим, що відповідач розраховував надати експерту необхідні документи не раніше строку, проведення будівельно-технічної експертизи у даній справі (ІІІ кварталу 2011р.), представником відповідача повторно заявлено клопотання про призначення експертизи у даній справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2011р. у даній справі призначено будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень отримання висновків експертів.

04.04.2012р. матеріали господарської справи №21/239-10 повернуто до господарського суду Київської області разом з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та повідомленням №5313/11-42 про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.04.2012р. провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 18.04.2012р.

18.04.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.04.2012р. розгляд даної справи було відкладено на 25.04.2012р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 25.04.2012р. у даній справі призначено будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень отримання висновків експертів.

22.05.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшов лист КНДІСЕ разом із клопотанням експерта Паська Р.М. про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Листом господарського суду Київської області від 23.05.2012р. витребувано у КНДІСЕ матеріали справи №21/239-10 для вирішення зазначеного клопотання в порядку встановленому чинним законодавством.

07.06.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшли матеріали господарської справи №21/239-10.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2012р. провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 18.06.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2012р. розгляд даної справи було відкладено на 04.07.2012р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 04.07.2012р. у даній справі призначено будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень отримання висновків експертів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.01.2013р. провадження у даній справі поновлено, а також призначено колегіальний розгляд даної справи в порядку ст. 4 6 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2013р. на підставі розпорядження голови господарського суду Київської області від 14.01.2013р. №11-АР, дану справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Яреми В.А., суддів Зайця Д.Г., Черногуза А.Ф., та призначено її до розгляду на 29.01.2013р.

18.04.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.01.2013р. розгляд даної справи було відкладено на 06.02.2013р.

В судовому засіданні 06.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної Бориспільською міжрайонної прокуратурою Київської області перевірки додержання земельного та містобудівного законодавства при використанні ГОСТ «Дімекс» земельної ділянки на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області встановлено, що розпорядженням Бориспільської РДА від 10.02.2003р. №76 «Про надання в довгострокову оренду (строком на 49 років) земельної ділянки під розширення СТ «Дімекс» в адмінмежах Гнідинської сільської ради» затверджено проект відведення земельної ділянки СТ «Дімекс» та передано останньому земельну ділянку площею 1,927 га в дострокову оренду (строком на 49 років) під розширення садівницького товариства без права будівництва за рахунок земель державної власності, що не надані у користування.

25.03.2003р. між Бориспільською РДА (орендодавець) та СТ «Дімекс» (орендар) укладено договір, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в адмінмежах Гнідинської сільської ради, за межами населеного пункту.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,927 га, на термін 49 років, під розширення садівницького товариства (п.п. 1.3, 2.1, 2.2 Договору).

Вказаний договір посвідчено 25.03.2003р. приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Кузіміченком А.П., зареєстровано в реєстрі №1198, та зареєстровано в Бориспільському районному відділі земельних ресурсів 26.03.2003р. за №21.

У 2006 році ТОВ «Гідробудпроектсервіс» за завданням ГОСТ «Дімекс», розроблено робочий проект «Водоохоронна зона з елементами берегоукріплення та благоустрою прибережної захисної смуги в межах землекористування відповідача в адмінмежах Гнідинської с/р Бориспільського р-ну Київської обл.», за умовами якого (розділ 3) передбачено берегоукріплення та благоустрій прибережної зони шляхом, зокрема, встановлення навісів-бесідок та зонтів тіньових.

11.09.2007р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільського району відповідачу було видано дозвіл №37 на виконання будівельних робіт: водоохоронна зона з елементами берегоукріплення та благоустрою прибережної захисної смуги СТ «Дімекс» с. Гнідин.

Згідно акту перевірки дотримання вимог водного законодавства, складеного 30.09.2010р. Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів, по межі земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду, здійснено будівництво фундаменту для подальшого встановлення на нього паркану. Крім того, на орендованій відповідачем території в прибережній захисній смузі Канівського водосховища встановлено три альтанки.

12.10.2010р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області складено протокол по справі про адміністративне правопорушення №105, відповідно до якого було виявлено, що СТ «Дімекс», в порушення вимог ст. 26 Закону України «Про планування та забудову територій», ст. ст. 18, 22 Закону України «Про основи містобудування», станом на 12.10.2010р. розпочато будівництво споруд та фундаментів для огорожі в адмінмежах Гнідинської сільської ради без дозволу на виконання будівельних робіт та погодженої проектної документації.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області по справі про адміністративне правопорушення №562 на голову СТ «Дімекс» накладено 1 700,00 грн. штрафу.

Посилаючись на те, що будівництво трьох споруд, а також бетонного паркану здійснено відповідачем за відсутності дозволу на виконання будівельних робіт та погодженої проектної документації, що за своєю правовою природою є самочинним будівництвом, позивачі просять суд зобов'язати відповідача знести самочинно збудоване майно в прибережній захисній смузі земельної ділянки, площею 1,927 га, наданої в оренду в адміністративно-територіальних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, з одночасним приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан з підстав ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Будівництвом об'єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об'єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

Під належним дозволом слід розуміти передбачений Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвільний документ (статті 35 - 37), що дає право виконувати підготовчі та будівельні роботи саме того об'єкту і на тій земельній ділянці, яка передана з цією метою певній особі.

Під проектом слід розуміти залежно від категорії об'єкта будівництва відповідний склад документації, визначеної статтями 1, 7 та 8 Закону України «Про архітектурну діяльність», отриманої відповідно до статей 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також будівельний паспорт та технічні умови, отримані відповідно до статей 27, 30 зазначеного Закону.

Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Згідно ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

З системного аналізу вказаної норми слідує, що нерухоме майно підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво за наявності таких умов, як: по-перше - здійснення самочинного будівництва у розумінні ст. 376 ЦК України, по-друге - істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотне порушення будівельних норм і правил, за умови неможливості проведення відповідної перебудови.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний дозвіл на виконання будівельних робіт №37 від 11.09.2007р., виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на виконання відповідачем будівельних робіт водоохоронної зони з елементами берегоукріплення та благоустрою прибережної захисної смуги (Канівського водосховища), а також робочий проект «Водоохоронна зона з елементами берегоукріплення та благоустрою прибережної захисної смуги в межах землекористування відповідача в адмінмежах Гнідинської с/р Бориспільського р-ну Київської обл.», який розроблено у 2006 році ТОВ «Гідробудпроектсервіс» за завданням ГОСТ «Дімекс», умовами якого (розділ 3) передбачено берегоукріплення та благоустрій прибережної зони шляхом, зокрема, встановлення навісів-бесідок та зонтів тіньових.

З метою визначення відповідності здійсненого відповідачем будівництва спірного нерухомого майна, а саме: 3-х споруд, бетонного паркану, а також фундаментів для подальшого встановлення на них паркану, вимогам дозволу на виконання будівельних робіт №37 від 11.09.2007р. та робочому проекту від 2006 року, а також з метою встановлення можливості/неможливості здійснення перебудови вказаних об'єктів нерухомості у розумінні ст. 376 ЦК України судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У відповідності до висновку будівельно-технічної експертизи, складеного КНДІСЕ №7255/12-42 від 20.12.2012р., виконане на території земельної ділянки, площею 1,927 га, наданої відповідачу в оренду в адміністративно-територіальних межах Гнідинської сільської ради будівництво будівель та огорожі не відповідають робочому проекту «Водоохоронна зона з елементами берегоукріплення та благоустрою прибережної захисної смуги в межах землекористування відповідача в адмінмежах Гнідинської с/р Бориспільського р-ну Київської обл.», який розроблено у 2006 році ТОВ «Гідробудпроектсервіс» за завданням ГОСТ «Дімекс» та дозволу на виконання будівельних робіт №37 від 11.09.2007р.

Водночас, існуючі будівлі та огорожа відповідають наданому на дослідження робочому проекту, що розроблений ТОВ «Укрдніпропроект» за завданням на проектування, затвердженого 2011 року головою правління ГОСТ «Дімекс», в тому числі і за місцем розташування - поза межами прибережної захисної смуги - смуги відведення.

До того ж, у відповідності до наявних в матеріалах справи документів, розроблений ТОВ «Укрдніпропроект» робочий проект погоджений Відділом містобудування та архітектури Бориспільської РДА, Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів, а також Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України.

Крім того, 13.06.2012р. Гнідинською сільською радою було видано свідоцтво №4317 про право власності відповідача на садовий будинок, що розташований по вул. Нова, 1, с/рада Гнідинська, а саме:

- садовий будинок А-І, площею 262,5м 2 ,

- будинок охорони, Б-2,

- баня, В,

- альтанки Г, Д,

- плавальний басейн, Ж,

- вольєр, Є,

- замощення, І,

- огорожа, №1-2,

- ями вигрібні, Л, М, Н, О, що свідчить про наявність у відповідача права приватної власності на спірне нерухоме майно, яке, у відповідності до вимог ст. 321 ЦК України є непорушним.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами той факт, що будівництво відповідачем 3-х споруд, бетонного паркану, а також фундаментів для подальшого встановлення на них паркану в прибережній захисній смузі земельної ділянки, площею 1,927 га, наданої в оренду в адміністративно-територіальних межах Гнідинської сільської ради є самочинними будівництвом у розумінні ст. 376 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача знести за свій рахунок вищезазначені об'єкти нерухомості з одночасним приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан в порядку ч. 7 ст. 376 ЦК України.

Витрати про сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, у разі відмови у задоволенні позову не підлягають стягненню з відповідача.

Водночас, оскільки спір у даній справі виник з вини відповідача, суд дійшов висновку, що понесені останнім витрати по оплаті вартості судової експертизи не підлягають відшкодування за рахунок позивачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 321, 376 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.02.2013р.

Головуючий суддя В.А. Ярема

Судді Д.Г. Заєць

А.Ф. Черногуз