Постанова

від 06.02.2013 по справі 5010/1325/2012-пз-16/51

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

06.02.13 Справа № 5010/1325/2012-Пз-16/51

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу прокурора м.Яремче в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України та Карпатського національного природного парку, м.Яремче (вих. №58-1890 вих.12 від 21.12.2012 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2012 року

у справі № 5015/1325/2012-Пз-16/51

за позовом: прокурора м.Яремче в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України та Карпатського національного природного парку, м.Яремче, Івано-Франківська область

до відповідача 1: Татарівська сільська рада, Яремчанської міськради Івано-Франківської області, с.Татарів

до відповідача 2:Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-сервіс», м.Івано-Франківськ

про визнання недійсним рішення Татарівської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення її належному власнику.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: Удудяк Н.М. - представник за довіреністю;

від прокуратури: Яворський Я.Т.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22,27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області (Калашник В.О.) від 12.12.2012 року у справі №5010/1325/2012-Пз-16/51 за позовом прокурора м.Яремче в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України та Карпатського національного природного парку, м.Яремче, Івано-Франківська область до відповідача 1: Татарівська сільська рада, Яремчанської міськради Івано-Франківської області, с.Татарів, до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-Сервіс», м.Івано-Франківськ про визнання недійсним рішення Татарівської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та повернення її належному власнику в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна земельна ділянка належала до земель сільської ради, була розташовано в межах населеного пункту та на момент її виділення Відповідачу 2 не перебувала у постійному користуванні Карпатського національного природного парку. Відтак Татарівська сільська рада передаючи земельну ділянку в оренду, а згодом укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки діяла в межах повноважень визначених законом. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами у справі подана заява про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності у відповідності до положень ч.4 ст. 267 ЦК України, яка з урахуванням матеріалів справи підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції прокурор м.Яремче в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Карпатського національного природного парку, м.Яремче подав апеляційну скаргу (вих. №58-1890 вих.12 від 21.12.2012 року), в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2012 року у справі №5010/1325/2012-Пз-16/51 та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням Яремчанської міської ради №189-/2001р від 27.12.2001 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації КНПП» затверджено межі території Карпатського НПП. 29.12.2001 року на підставі зазначеного рішення Карпатському НПП видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №002766, згідно якого на території Яремчанської міської ради Карпатському НПП надано у постійне користування 3592,69 га для природно-заповідного користування.

Скаржник стверджує, що рішення 26-ї сесії Татарівської сільської ради четвертого скликання №3 від 24.01.2006 року, яким затверджено попереднє місце розташування земельної ділянки площею 0,25 га під будівництво відпочинково-оздоровчого комплексу ТОВ «Актив-Сервіс» та рішення №11-3/2006 від 30.06.2006 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га під будівництво відпочинково-оздоровчого комплексу винесені з порушенням вимог ст. ст. 141,150 ЗК України.

Оскільки ТОВ «Актив-Сервіс» набув право власності на земельні ділянки з порушенням вимог ст. ст. 84, 116, 141, 149, 150 ЗК України, договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених ч.1, 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.01.2013 року у справі №5010/1325/2012-Пз-16/51 подані матеріали апеляційної скарги прокурора м.Яремче в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Карпатського національного природного парку, м.Яремче визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 23.01.2013 року у складі колегії суддів Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Малех І.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року, розгляд справи відкладався з підстав викладених у ній.

У судовому засіданні від 06.02.2013 року скаржник забезпечив явку повноважного представника, надав суду доводи аналогічні викладених в апеляційній скарзі, та просив суд скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2012 року у справі №5010/1325/2012-Пз-16/51.

21.01.2013 року скаржник через канцелярію суду подав уточнення до апеляційної скарги, в яких зазначає, що внаслідок вчинення провідним інженером Карпатського НПП злочинних дій, через неналежне виконання своїх службових обов'язків, це призвело до протиправного вилучення з державної власності земельних ділянок природно-заповідного фонду. По даних фактах прокуратурою м.Яремче стосовно інженера Бойка В.М. порушено кримінальну справу, однак постановою Яремчанського міського суду від 16.10.2012 року звільнено від покарання згідно Закону України «Про амністію». Також зазначив, що пропуск органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах строку позовної давності, не може позбавляти органи прокуратури Конституційного права здійснювати представництво інтересів держави в суді, коли виникає загроза державним інтересам.

Позивач - Карпатський національний природний парк, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій просить, розгляд апеляційної скарги здійснювати без представника Карпатського національного природного парку.

Відповідач - 1 явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Через канцелярію суду надав пояснень по суті справи, та просив залишити рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2012 року у справі №5010/1325/2012-Пз-16/51 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач 1 зазначає, що згідно генерального плану села Татарів, земельна ділянка площею 0,25 га. належить до земель сільської ради. Згідно положень Земельного кодексу право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право, яким згідно ст. 23 ЗК України є державний акт.

Враховуючи те, що межі Карпатського національного природного парку із Татарівською сільською радою не погоджувалися, правом постійного користування землею, зокрема на території Татарівської сільської ради парк не володіє. Окрім того, зазначає, що при розгляді справи в суді першої інстанції прокурором не надано доказів, що б підтверджували право постійного користування землею парку на території Татарівської сільської ради. Відтак, земельна ділянка, що передана сільською радою ТОВ «Актив-Сервіс» не належить до земель природно-заповідного фонду, а тому Татарівська сільська рада приймаючи оскаржувані рішення діяла в межах повноважень наданих законом.

Відповідач - 2 явку повноважного представника у судове засідання забезпечив, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№02/01 від 17.01.2013 року), та просив суд залишити Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2012 року у справі №5010/1325/2012-Пз-16/51 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Свою позицію Відповідач 2 аргументовував тим, що належність земельної ділянки до земель Татарівської сільської ради, а не земель Карпатського національного природного парку підтверджується документами проекту землеустрою та технічного звіту із землеустрою, зокрема: висновком державного управління екології та природних ресурсів в Івано-Франківській області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 28.02.2006 року №13-7/670., висновком відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Яремчанської міської ради від 27.02.2006 року №86-а та від 09.03.2006 року №344, висновоком Яремчанського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах від 27.02.2006 року №217 та від 13.03.2006 року №290, актом встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування від 03.03,.2006 року, який погоджено інженером землевпорядником ТОВ «ІКЦ «Інформ-Ініціатива» та директором Карпатського національного природного парку, висновком державної експертизи обласного головного управління земельних ресурсів Держкомзему України від 20.03.2006 року №1040/П, висновком державної експертизи землевпорядної документації від 27.12.2007 року №1313-07 затверджений головою Державного агентства земельних ресурсів України.

В свою чергу прокурором м.Яремче не доведено факту належності спірної земельної ділянки до земель Карпатського національного природного парку. Окрім того, державний акт на який звертає увагу прокурор посвідчує право постійного користування землею в межах території Яремчанської міської ради.

Відповідно до рішення Яремчанської міської ради №189-3/2011 від 27.11.2001 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації КЗПП» земельні ділянки парку мали б знаходитися на території м.Яремче, с.Микуличин, с.Татарів, с.м.т. Ворохта, с.Яблуниця, с.Поляниця. Відтак, якщо земельна ділянка розташована та території кількох сільських, селищних, міських рад, то державний акт на право постійного користування видається окремо на кожну частину ділянки.

Відповідач 2 зазначає, що за даними відділу Держкомзему у місті Яремче в книгах реєстрації державних актів відділу не зареєстровано державного акту, який би посвідчував право постійного користування земельною ділянкою в межах земель Татарівської сільської ради.

Колегія суддів розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2012 року у справі №5010/1325/2012-Пз-16/51 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора м.Яремче в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Карпатського національного природного парку, м.Яремче без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч.3 ст. 140, ч.1 ст. 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно ст.12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Актив-Сервіс» звернулося до Татарівської сільської ради з заявою про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва відпочинково-оздоровчого комплексу по вул. Незалежності в с.Татарів.

На підставі зазначеної заяви рішенням 24 сесії 4 демократичного скликання Татарівської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №28 від 25.11.2005 року надано дозвіл ТОВ «Актив-Сервіс» на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної площею 0,25 га. для будівництва відпочинково-оздоровчого комплексу в селі Татарів, вул. Незалежності.

Рішенням сесії Татарівської сільської ради від 02.03.2006 року №12 затвердженні матеріали попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. (ч.1 ст.124 Кодексу).

Пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради. Згідно зі статтею 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" рада приймає нормативні і інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни і юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до вимог зазначених норм права, 23.03.2006 року рішенням №14 Татарівської сільської ради земельну ділянку площею 0,25 га в с.Татарів по вул. Незалежності передано в оренду ТОВ «Актив-Сервіс» з цільовим використанням під забудову та обслуговування відпочинково-оздоровчого комплексу.

30.06.2006 року Татарівською сільською радою прийнято рішення №11-3/2006 відповідно до п.14,15 якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 а в селі Татарів по вул. Незалежності Товариству з обмеженою відповідальністю «Актив-Сервіс» для будівництва та обслуговування відпочинково-оздоровчого комплексу, а також надано дозвіл на проведення проектно-пошукових робіт по будівництву вказаного комплексу.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом. (ч.1 ст116 Земельного кодексу України)

Згідно ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, державні органи приватизації і центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до Земельного кодексу України.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам передбачений ст. 128 Земельного кодексу України.

Так, 22.01.2008 року Татарівською сільською радою прийнято рішення №78-21/2008 5-го демократичного скликання 21 сесії «Про перелік земель несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу у 2008 році» відповідно до якого затверджено перелік земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які підлягають продажу у 2008 році згідно додатку, зокрема зазначено земельну ділянку площею 0,25 га розташовану по вул. Незалежності у с.Татарів, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування туристично-відпочинкового комплексу. Вартість за якою продається земельна ділянка встановлена у сумі - 47 651,83грн.

02.04.2008 року на підставі зазначеного рішення між Татарівською сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив-Сервіс» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого сільська рада передає у власність ТОВ «Актив-Сервіс» за плату земельну ділянку загальною площею 0,2500 гектара (кадастровий номер 2611091201:13:014:0019) з усіма обтяженнями і сервітутами за адресою: с.Татарів, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області, по вул. Незалежності, згідно плану земельної ділянки, що додається.

На виконання вимог закону, які передбачають, що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню, зазначений договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №1245.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. (ст. 125 Земельного кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

У зв'язку із чим, в подальшому на підставі укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.04.2008 року, ТОВ «Актив-Сервіс» був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯНІ №166677 від 10.07.2008 року, розташованої в с.Татарів по вул. Незалежності.

Скаржник зазначає, що земельна ділянка, яка була передана Татарівською сільською радою ТОВ «Актив-Сервіс» перебувала у постійному користуванні Карпатського національного природного парку на підставі рішення Яремчанської міської ради №189-3/2001 від 27.11.2001 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації КНПП», згідно якого видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №002766.

Із вказаними висновками колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Карпатський національний природній парк створений у відповідності до Постанови Ради Міністрів УРСР від 03.06.1980 року №376.

Як вбачається із рішення Яремчанської міської ради №189-3/2001 від 27.11.2001 року «Про затвердження матеріалів інвентаризації КНПП» земельні ділянки Карпатського національного природного парку мали б знаходитися на території м.Яремче, с.Микуличин, с.Татарів, с.м.т. Ворохта, с.Яблуниця, с.Поляниця.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1.8. наказу №43 Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року, якщо земельна ділянка, яка надається у постійне користування розташована на території кількох сільських, селищних, міських рад, то державний акт на право постійного користування землею видається окремо на кожну частину ділянки, розташовану на території відповідної ради.

Враховуючи зазначене, Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №002766 посвідчує право користування земельною ділянкою виключно на території Яремчанської міської ради.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, на час виникнення спірних правовідносин, право постійного користування землею засвідчувалося державними актами і виникало після встановлення відповідними землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Судом встановлено, що винесення меж земельної ділянки КНПП в натурі (на місцевості) не відбувалося, що підтверджується, зокрема листом №462 від 03.07.2012 року директора Карпатського національного природного парку.

У довідці відділу Держкомзему у місті Яремче №04-02-06/71 від 27.07.2012 року зазначено, що відомості про державну реєстрацію державних актів на право постійного користування земельних ділянок Карпатського НПП в книгах реєстрації державних актів відділу відсутні.

Згідно інформації наданої Державним агентством земельних ресурсів України (лист №3835/0/1-5/12 від 08.05.2012 року) при аналізі копій 6-ти державних актів, які надані директором КНПП, встановлено, що останні не зареєстровані в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею, в представлених копіях вказаної книги відсутні відповідні записи щодо здійснення державної реєстрації. Також відсутні матеріали відведення земель, тобто первинна документація із землеустрою, на підставі якої б мали виготовлятися державні акти. Враховуючи зазначене, державне агентство зазначає, що парк використовує земельні ділянки без належного оформлення та зареєстрованих документів, що посвідчують право на земельні ділянки.

У зв'язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо недоведеності факту належності спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду, чи перебування її у постійному користуванні - Карпатського національного природного парку.

Натомість, відповідно до генерального плану села Татарів, затвердженого рішенням Татарівської сільської ради №15 від 03.07.2003 року (арк. справи 36) вказана земельна ділянка належить до земель сільської ради, та розташована в межах населеного пункту.

Генеральний план забудови с.Татарів розроблений державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Дніпроміто» у 2002 році та погоджений містобудівною радою при Управлінні архітектури та містобудування обласної державної адміністрації.

Відтак, здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів та норм чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що сільська рада при передачі спірної земельної ділянки у власність діяла у межах повноважень наданих законом щодо розпорядження землями територіальної громади, а ТОВ «Актив-Сервіс» при підготовці матеріалів по відведенню йому земельної ділянки площею 0,25 га. в с.Татарів по вул. Незалежності були дотримані вимоги чинного на той час земельного законодавства.

Щодо визнання недійсним договору купівля-продажу земельної ділянки від 02.04.2008 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією із підстав виникнення зобов'язань є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Доводи скаржника про те, що внаслідок вчинення провідним інженером Карпатського НПП - Бойко В.М. злочинних дій, через неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, що призвело до протиправного вилучення з державної власності земельних ділянок природно-заповідного фонду, не може вважатися підставою для визнання договору недійсним, оскільки згідно ч.5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, а відтак поведінка особи вважається добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Враховуючи недоведеність зазначених у законі підстав недійсності договору, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що рішення господарського суду відповідає матеріалам справи та вимогам законодавства.

При цьому колегія суддів, зауважує, що суд першої інстанції встановивши відсутність підстав для задоволення позовних вимог, помилково зазначив, що підставою для відмови у позові є також те, що позивачем пропущено строк в межах якого він може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до абз. 3 п.11 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову у позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, правила про позовну давність мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку із необґрунтованістю самої вимоги.

Враховуючи зазначене, доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються висновками суду апеляційної інстанції та не визнаються колегією суддів належною підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні апеляційної скарги прокурора м.Яремче в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Карпатського національного природного парку, м.Яремче (вих. №58-1890 вих.12 від 21.12.2012 року) відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.12.2012 року у справі №5010/1325/2012-Пз-16/51 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 11.02.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.