Рішення

від 29.11.2006 по справі 24/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/250

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.11.06 р.                                                                               Справа № 24/250                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої   

При секретарі Бєліковій Н.А.

за участю:

Прокурора   

Представників сторін:

від позивача      не з'явився

від відповідача  не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом    Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТК – Спецодяг” м. Донецьк

До відповідача    Донецького слідчого ізолятору Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№5) м. Донецьк

про стягнення 15893 грн. 69 коп.   

   СУТЬ СПОРУ:                          В судовому засіданні 20.11.2006р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошено перерву для підготовки тексту рішення до 29.11.2006р. згідно ст. 77 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДТК – Спецодяг” м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Донецького слідчого ізолятору Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№5) м.Донецьк про стягнення 15893 грн. 69 коп., в тому числі 14841,42 грн. боргу, 1052,27 грн. 3% річних.   

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № б/н від 25.01.2004р., довіреності на отримання, накладні, акт звірки, розрахунок суми боргу.

Позивач надав заяву від 20.11.2006р., якою відмовився від позовної вимоги щодо стягнення 1052,27 грн. 3% річних.  

Наслідки відмови судом роз'яснені. Відмова позивача від частини позову не суперечить діючому законодавству і судом приймається.

Заявою від 20.11.2006р. № 200 позивач уточнив реквізити ТОВ „ДТК – Спецодяг”.

Відповідач відзивом на позов від 20.11.2006р. та у судовому засіданні суму боргу визнав в повному обсязі, у задоволені вимог щодо стягнення 1052,27 грн. 3% річних просить відмовити.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

          Між позивачем та відповідачем укладено договір № б/н від 25.01.2004р., строком дії до 31.12.2004р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

          Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати товар, а відповідач, в свою чергу,  зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Порядок розрахунків передбачено сторонами у п. 4.1 договору, відповідно до якого оплата товару здійснюється відповідачем по факту поставки протягом 30 банківських днів з моменту отримання вантажу на склад отримувача по мірі надходження бюджетних коштів на підставі належним чином оформлених актів приймання-передачі, актів звірок та рахунків-фактур позивача.  

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

          Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, та з липня 2002р. по грудень 2005р. поставив відповідачу продукти на загальну суму 3556190,30 грн., що підтверджується відповідними накладними, підписаними обома сторонами та відповідачем у судовому засіданні.

Відповідач отримані продукти оплатив частково, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 14814,42 грн., яка підтверджена матеріалами справи, актом звірки станом на 17.11.2006р., підписаним обома сторонами, визнано відповідачем і підлягає стягненню в повному обсязі.   

Стосовно позовних вимог щодо стягнення 1052,27 грн. 3% річних провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині, яка не суперечить діючому законодавству та прийнята судом.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

          Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

          На підставі ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 28, 32, 33, 34, 38, 43, 49, п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

  Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК – Спецодяг” м. Донецьк до Донецького слідчого ізолятору Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№5) м. Донецьк про стягнення 15893 грн. 69 коп.   задовольнити частково.

Стягнути з Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області (№5) (83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, 4, р/р 35211007000720 в УДК Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 08563205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДТК – Спецодяг” (83112, м. Донецьк, пр-т. Ленінський, 92/48, р/р 26007037999700 в АКИБ „УкрСиббанк” м. Харков, МФО 351005, ЗКПО 32011956, св. 08166771, ІНН 320119505670) 14841 грн. 42 коп. - боргу, 148 грн. 41 коп. - державного мита, 110 грн. 19 коп. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя                                                                         Ломовцева Н.В.