Ухвала

від 08.02.2013 по справі 2а/1270/8851/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Тріфанова С.С.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 року справа №2а/1270/8851/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Бадахова Т.П., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання: Марциновському А.К.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Дорошенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/8851/2012 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 1 за листопад 2011 року - квітень 2012 року в сумі 14672,36 грн., -

В С Т А Н О В И В :

12 листопада 2012 року УПФ України в місті Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (надалі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасконтракт", (відповідач) в якому зазначало, що за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в сумі 14672,36 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що громадяни (згідно із Списком № 1), працюючи на підприємстві відповідача, були зайняті на роботах, що давало право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та на підставі зазначеної норми Закону, таким особам призначені та виплачені відповідні пенсії.

Зазначає, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 (надалі Закон №1058) встановлений обов'язок підприємств та організацій з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. В порушення зазначених норм Закону відповідачем не внесена до Пенсійного фонду плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій таким особам.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/8851/2012 позов задоволений повністю (а.с.68-, 69-71).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасконтракт" (вул.Маршака,1, м.Антрацит,94608, код ЄДРПОУ 31250736) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області борг з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №1 в сумі 14 672,36 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. (а.с.76-80). Зазначив, про відсутність доказів роботи осіб, якім сплачена пільгова пенсія на підприємстві відповідача, відсутні докази обґрунтованості розрахунків наданих позивачем, відсутність обов'язку по відшкодовувати суми виплачених пенсій таким особам, на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі. Надав письмові пояснення до апеляційної скарги та накази прийняття та звільнення осіб, щодо яких сплачена пенсійними фондом пільгова пенсії. Зазначені документи прийняті судом апеляційної інстанції з урахуванням ч.2 ст.195 КАС України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про час та місце розгляду справи. Неявка сторони позивача, з урахуванням ч.4 ст.196 КАС України не є перешкодою для розгляду справи у його відсутність.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в місті Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року здійснило витрати на виплату і доставку працівникам ТОВ „Донбасконтракт" пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком №1, на суму 14 672,36 грн.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі матеріалів справи, що не спростовано відповідачем, працівникам правомірно призначені та виплачені пенсії на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З огляду на зазначене колегія суддів спростовує доводи апелянта щодо відсутності будь-яких правових підстав для відшкодування заявлених сум, при чому правомірність призначення пенсії не є предметом цього спору.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо відсутності доказів, які підтверджують роботу зазначених у розрахунках осіб на підприємстві на пільгових умовах. Колегія суддів зазначає, що факт роботи осіб у відповідача та вихід їх на пенсії на пільгових умовах підтверджуються не лише поясненнями представника відповідача, який не заперечував зазначений факт, але ж і наданими до суду наказів про прийняття та звільнення таких осіб з підприємства. Крім того, ТОВ «Донбасконтракт» є підприємством, предметом діяльності якого є підземне видобування кам'яного вугілля та інші види діяльності пов'язані з цим, внаслідок чого особи, що працювали на зазначеному підприємстві користуються відповідними пільгами та відносяться до категорії осіб за Списком 1.

Колегія суддів зазначає, що, обов'язок відшкодування заявлених до стягнення сум встановлено для платників Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-4, пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року №21-1 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України, підлягає застосуванню за правилами КАС України (надалі Інструкція № 21-1).

Щодо правомірності заявлених вимог, колегія суддів зазначає наступне, що Законом №1058 регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 1 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-XII.

Положення пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про правомірність вимог управління ПФУ щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Інструкція набрала чинності 27 січня 2004 року.

Вказана Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Крім цього, територіальні управління ПФУ надсилають розрахунки боржникам по пільгових пенсіях, що свідчить про обов'язок підприємств відшкодовувати основний розмір пенсій в повному обсязі, в тому числі перераховані пенсії, а не відповідно до протоколів про призначення пенсії, адже згідно із пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го числа поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Виходячи зі змісту абзацу другого пункту 6.8 Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Так, у справі, що розглядається, встановлено, що управління ПФУ направляло Відповідачу розрахунки фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за списком № 1 за період з листопада 2011 року по квітень 2012 року (а.с.16-48), де містилася вся необхідна щодо пенсійних виплат, розмір для відшкодування ТОВ "Донбасконтракт" складає 14672,36 грн.

Колегія суддів зазначає, що зазначені розрахунки були отримані відповідачем, що підтверджуються відповідними поштовими повідомленнями, які знаходяться в матеріалах справи. У суду не виникає сумніву щодо їх спрямування позивачем та отримання відповідачем. скеровані управлінням підприємству, як платнику внесків. Сплата наведених ними сум не здійснена. Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо відсутності обґрунтованості розрахунків витрат на виплату та доставку пенсії на пільгових умовах. Надані суду розрахунки у повному обсязі утримують в собі інформацію щодо їх витрат.

Надані позивачем розрахунки, утримують в собі відповідно до встановлених додатками до Інструкції № 6 та № 7 вимоги, та відповідно до частини 4 статті 70 КАС України доводять обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Долучені до матеріалів справи розрахунки є належними доказами, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Крім того, колегія судів звертає увагу, що жодний з надісланих відповідачу розрахунків у разі не згоди з фактичними нарахуваннями у встановленому законодавством порядку не був оскаржений.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Колегія суддів, приймаючи рішення про задоволення вимог позивача, з урахуванням частини 2 ст.161 КАС України (доповнено частиною другою згідно із Законом N 3932-VI від 20.10.2011 року), відповідно до якої, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, враховує висновки викладені з цього приводу в межах спірних правовідносин у Постанові Верховного суду України від 10 жовтня 2011 року за позовом УПФУ в Амвросїївському районі Донецької області до ДП «Шахта Металіст», у постанові від 10 жовтня 2011 року за позовом управління пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу, у постанові від 2 жовтня 2012 року позовом УПФ у м. Білій Церкві Київської області до ВАТ «Трібо» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятої судом першої інстанції постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасконтракт» - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/8851/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 08 лютого 2013 року. У повному обсязі складена 11 лютого 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Т.П.Бадахова

А.В. Гайдар