Рішення

від 12.02.2013 по справі 2/230/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 19 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрієв О.Ф.,

Доповідач Тимченко О.О.,

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Жданової В.С.,

суддів: Ткачук С.С., Тимченко О.О.,

при секретарі Маханько В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Град» на рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року по цивільній справі ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Град», ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокосмічне агентство «Магеллан», ОСОБА_3, про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Град», ОСОБА_2, ТОВ «Аерокосмічне агентство «Магеллан», ОСОБА_3, про стягнення грошових коштів, посилаючи на те, що 18 липня 2008 року він уклав з ТОВ «Град» та засновником ОСОБА_2 інвестиційний договір, за яким з урахуванням доповнень та додаткової угоди відповідачі зобов'язалися у встановлений термін до 01 вересня 2011 року забезпечити отримання правовстановлюючих документів на його ім'я на земельні ділянки на території Малоріченської сільської ради м. Алушти АР Крим, а він у свою чергу зобов'язався сплатити певну грошову суму за виконані роботи.

На виконання умов інвестиційного договору він передав безпосередньо ОСОБА_2 грошові кошти наступним чином: 19 липня 2008 року було передано 339 500 грн., 10 грудня 2008 року було передано грошових коштів еквівалентно 75 000 доларів США. Факт передачі грошових коштів було зафіксовано у розписках, які власноручно написані ОСОБА_2 і скріплені печаткою ТОВ «Град».

Таким чином він умови інвестиційного договору виконав у повному обсязі, а відповідачі в свою чергу до теперішнього часу правовстановлюючі документи йому не надали, тобто умови договору не виконали.

Крім того, умовами інвестиційного договору з урахуванням доповнень та додаткової угоди передбачено, що у разі не виконання своїх обов'язків у строк до 01 вересня 2011 року, відповідачі зобов'язані у цей же строк повернути сплачені грошові кошти у еквіваленті 145 000 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за інвестиційним договором щодо повернення грошових коштів, 20 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, згідно з умовами якого, ОСОБА_3 зобов'язується сплатити ці кошти у повному обсязі протягом 10 днів, у разі невиконання зобов'язань ТОВ «Град» за інвестиційним договором.

Станом на 01 вересня 2011 року сума переданих коштів складає 1 155 824 грн. Крім того, умовами інвестиційного договору з урахуванням доповнень та додаткової угоди передбачено, що відповідачі зобов'язані сплатити пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочення за кожен день прострочення.

Просить суд стягнути з відповідачів солідарно грошові кошти у сумі 2 357 880 грн. 96 коп.

Рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто солідарно з ТОВ «Град» та ОСОБА_3 на користь позивача 2 357 880 грн. 96 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач ТОВ «Град» приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, судові витрати покласти на позивача, мотивуючи тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом дана невірна оцінка доказам, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що ТОВ «Град» в особі директора Придатко В.В. і засновника ОСОБА_2 виконали свої зобов'язання по інвестиційному договору № б/н від 18 липня 2008 року, а саме забезпечили виконання повного комплексу робіт з аерофотозйомки та обробки матеріалів с. Генеральське Малоріченської сільської ради м. Алушта АР Крим, про що підтверджує акт здачі приймання виконаних робіт на аерофотозйомку та виготовлення топографічних планів від 12 грудня 2008 року узгоджений головою Малоріченської сільської ради м. Алушта АР Крим та передано в Головне Управління містобудування та архітектури м. Алушта АР Крим.

Рішення Малоріченської сільської ради м. Алушти АР Крим від 10 липня 2012 року за номерами 39-40, 39-39, 39-38, про надання ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 дозволів на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки у власність, розташованої у с. Генеральське, для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд та ситуаційній викопіровки до земельних ділянок були передані ОСОБА_1 про що свідчить розписка, цей факт був засвідчений директором Придатко В.В. та засновником ТОВ «Град». В свою чергу умови інвестиційного договору № б/н від 18 липня 2008 року з боку відповідачів виконані.

ОСОБА_1, як сторона інвестиційного договору, постійно створював перешкоди у виділені земельних ділянок, не сприяв виконанню умов договору.

Крім того, суд першої інстанції у рішенні допустив підмінну предмету спору, а саме: замість відповідальність за інвестиційним договором, розглянув відповідальність за борговою розпискою.

Представник позивача в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили її відхилити.

Представник відповідача -ТОВ «Гранд» в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її відхилити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача - ТОВ «Аерокосмічне агентство «Магеллан» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності .

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається, що 18 липня 2008 року у м. Красноармійськ між ОСОБА_1 та ТОВ «Град» в особі директора Придатко В.В. та засновника ОСОБА_2 укладено інвестиційний договір (а.с. 6-7). 09 грудня 2008 року підписано доповнення до інвестиційного договору від 18 липня 2008 року тими самими сторонами (а.с. 8). 24 лютого 2011 року укладено додаткову угоду до інвестиційного договору від 18 липня 2008 року та доповнень до інвестиційного договору (а.с. 9). 19 липня 2008 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 339 500 грн. у відповідності з інвестиційним договором, що підтверджується відповідно розпискою (а.с. 10), 10 грудня 2008 року ОСОБА_2 також отримав від ОСОБА_1 75 000 доларів США у відповідності до умов інвестиційного договору, зазначений факт підтверджено розпискою (а.с.11). в якості поручителя на виконання умов інвестиційного договору від 18 липня 2008 року виступив ОСОБА_3, з яким 20 липня 2008 року в смт. Старобешево укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3 поручився перед ОСОБА_1 за належне виконання ТОВ «Град» інвестиційного договору в частині сплати грошових коштів у разі ненадання інвестору відповідної документації (а.с. 15-16).

08 липня 2008 року у м. Києві між ТОВ «Аерокосмічне агентство «Магеллан» та ТОВ «Град» укладено інвестиційний договір (а.с. 13-14), на підтвердження виконаних робіт за цим інвестиційним договором 12 грудня 2008 року складено акт здачі - приймання виконаних робіт на аерофотозйомку та виготовлення топографічних планів масштаб 1 : 2000 Південного берегу Криму у районі с. Генеральське, який підписаний ТОВ «Аерокосмічне агентство «Магеллан» (виконавець) та ТОВ «Град» (інвестор) (а.с. 118).

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що договір є обов'язковим для виконання сторонами цього договору та повинен виконуватися сторонами належним чином. На час ухвалення справи спірний договір відповідачем ТОВ «Град» не виконано, а саме: позивачу не надано правовстановлюючі документи на земельні ділянки, і грошові кошті інвестору в строк до 01 вересня 2011 року не повернути, у зв'язку з чим відповідачі зобов'язані сплатити пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочення за кожен день прострочення. На належне забезпечення виконання умов інвестиційного договору між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 укладено договір поруки. Оскільки ТОВ «Град» порушив умови інвестиційного договору, то поручитель несе солідарну із боржником відповідальність, тому суд першої інстанції прийшов до висновку про солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення грошових коштів з ТОВ «Аерокосмічне агентство «Магеллан», суд виходив з того, що товариство не було стороною в інвестиційному договорі між ОСОБА_1 та ТОВ «Град», а тому законних підстав для стягнення грошових коштів з ТОВ «Аерокосмічне агентство «Магеллан» не має. Також не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів отриманих їм як засновником та повноваженим представником ТОВ «Град», а не як фізичною особою, а тому відповідальність за невиконання умов інвестиційного договору несе саме ТОВ «Град».

Проте повність погодитись з такими висновками суду першої інстанції не можливо з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 15 постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Рішення суду в частині відмови в задоволені позовних вимог про стягнення грошових коштів з ТОВ «Аерокосмічне агентство «Магеллан» та ОСОБА_2 не оскаржується.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте рішення суду зазначеним вимогам не відповідає.

Вимогами ч.1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи 18.07.2008 року між ОСОБА_1 (інвестор) та ТОВ «Град» в особі директора Придатко В.В. та засновника ОСОБА_2 (засновник) укладено інвестиційний договір (а.с. 6-7) за умовами якого засновник зобов'язаний забезпечити виконання повного комплексу з аерофотозйомки та обробки матеріалів с. Генеральське Малоріченської сільської ради м. Алушта АР Крим, площею 18,7 кв. в М 1:2000, видати їх Малоріченсьій сільській раді за Актом прийому-здачі, в установлений термін ( до 17.10.2008 р); отримати від Малоріченської сільської ради м. Алушта АР Крим право установчі документи на виділення земельної ділянки площею 25 соток, під індивідуальне житлове будівництво на ім'я інвестора - ОСОБА_1 ( а.с.6-7).

09.12.2008 року були підписані доповнення до зазначеного інвестиційного договору, за якими засновник зобов'язався отримати в першому кварталі 2009 року від Малоріченської сільської ради право установчі документи на земельну ділянку площею 25 соток на ім'я довіреної особи інвестора та передати ці документи інвестору, тобто забезпечити отримання інвестором правоустановчих документів усього на 0,5 га землі. (а.с.8)

24 лютого 2011 року між ОСОБА_1, та ТОВ «Град», ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до інвестиційного договору від 18.07.2008 року , за якою сторони дійшли згоди доповнити розділ1.2. пунктом 1.2.5. та викласти в наступній редакції: у термін до 01.09.2011 року забезпечити тримання інвестором право установчих документів на виділення земельної ділянки площею 0,5 га ( 25 соток по інвестиційному договору від 18.07.2008 року та 25соток по доповненням до інвестиційного договору від 18. 07.2008 року), під індивідуальне житлове будівництво на ім'я ОСОБА_1; доповнити інвестиційний договір п.5 та викласти у наступній редакції : у разі неможливості виконання робіт вказаних у п.1.3. інвестиційного договору та п.1.2.5. додаткової угоди засновки до 01.09.2011 року повертає інвестору суми передплати у розмірі 339 500 грн., яка дорівнюється 70 000 доларів США та 75 000 доларів США, усього 145 000 доларів США. За недотримання строків сплати сум передплати 145 000 доларів США, засновник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочення, за кожен день прострочення. ( а.с.9).

Згідно акту-приймання виконаних робіт від 12 грудня 2008 року ТОВ «Град» та ТОВ «Аерокосмічне агентство «Магеллан», склали акт про те, що роботи про аерофотозйомці та виготовленню топографічних планів виконані у відповідності до державних нормативних документів, в повному обсязі і відповідно до умов договору. Матеріали топографічної зйомки передані в головне управління містобудування та архітектури м. Алушта АРК. ( а.с 118).

Відповідно до рішень № 39-40,39-39, 39-38, Малоріченської міської ради м. Алушта від 10.07.2012 року ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекті землеустрою по відводу земельної ділянки у власність у с. Генеральське, за рахунок земель Малоріченської сільської ради для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. ( а.с.158 -160).

Згідно із ч.2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 40 Земельного Кодексу України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Вимогами ч.6 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Із аналізу зазначених норм вбачається, що для отримання у власність земельної ділянки громадяни, особисто подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував, що особисто ОСОБА_1 з клопотанням до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування не звертався, доручення на ім'я ТОВ «Град» або ОСОБА_2 не надавав.

Крім того, інвестиційний договір в розумінні норм цивільного законодавства не є договором доручення, з яким ТОВ «Град» або ОСОБА_2 мали право отримувати правовстановлюючи документи на виділення земельних ділянок на ім'я ОСОБА_1

Пунктом 3 Інвестиційного договору від 18.07.2008 року передбачено, що сторони зобов'язуються допомагати та сприяти одна одній, з метою здійснення Договору.

Проте позивач ОСОБА_1 не вчинив необхідних дій на викання умов договору: не звернувся з заявою до компетентних органів особисто, не надав ТОВ «Град» довіреність н здійснення від його імені дій, які замість нього не могли виконати відповідачі, тобто не виконав умови п. 3 Інвестиційного Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачі вжили всі можливі заходи та виконали значний обсяг робіт за договором, а подальше виконання умов договору без посередньої участи позивача було не можливим.

За таких обставин суд не мав достатній правових підстав для задоволення позовних вимог, висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на зазначених нормах матеріального права, не відповідають доказам по справі, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки правові підстави для задоволення позову відсутні, то апеляційний суд вважає, що на підставі ст.88 ЦПК України відсутні в підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача і судових витрат.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Град» задовольнити.

Рішення Старобешівського районного суду Донецької області від 17 жовтня 2012 року в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Град» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 2 357 880 гривень 96 коп. та судових витрат скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Град» та ОСОБА_3, про солідарне стягнення грошових коштів та судових витрат відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення, і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: