Рішення

від 21.08.2007 по справі 2-2269/07

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2269/2007

Справа № 2-2269/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21

серпня 2007року                                                                                           м.

Бориспіль

Бориспільський

міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого

судді:          Вознюка С.М.,

при

секретарі                  Алфімовій І.М.,

за участю голови

правління ВАТ «Бориспільська автобаза» Філіповського М.М. та ОСОБА_1,

розглянувши

в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ВАТ

«Бориспільська автобаза» до ОСОБА_1про розірвання договору оренди житла та

виселення без надання іншого житла, -

встановив:

13.07.2007

року ВАТ "Бориспільська автобаза" звернулося до суду із зазначеним

позовом, в якому, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить виселити

відповідачку ОСОБА_1 та осіб, які з нею проживають, з гуртожитку за адресою:

АДРЕСА_1, - без надання їм іншого житла, а також просить розірвати укладений

між товариством та відповідачкою договір від 05.01.2004 року оренди кімнати №13

в гуртожитку загальною площею 16 кв. м, розташованого за вказаною адресою. В

обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачка

займаючи кімнату в гуртожитку, не своєчасно вносить плату за житло, має

заборгованість по оплаті більш ніж за шість місяців, дітьми відповідачки, які

проживають разом з нею, руйнується та псується майно гуртожитку та інших

мешканців гуртожитку, у зв'язку з чим неодноразово надходили скарги.

Представник

позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив

розірвати договір оренди та виселити відповідачку та членів її сім'ї з кімнати

гуртожитку, пояснив, що договір укладався в січні 2004 року, оскільки

відповідачці з дітьми не було де жити, однак вона тривалий час не оплачувала

вартість проживання в гуртожитку у зв'язку з чим, існує заборгованість більше

ніж шість місяців в розмірі 2126 грн. 10 коп. Кімната потрібна для інших осіб,

які перебувають з товариством в трудових відносинах.

Відповідачка

проти позову заперечила, при цьому суму боргу по оплаті проживання в гуртожитку

визнала, однак зазначила, що оплачувати в повному розмірі її не в змозі,

оскільки на роботу, де отримує постійний заробіток, влаштувалась декілька

місяців тому, однак у неї на утриманні є неповнолітні діти. У зв'язку з цим

просила договір оренди не розривати та не виселяти її з кімнати гуртожитку.

Заслухавши

пояснення осіб, які беруть участь у справі, та свідків, дослідивши матеріали

справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з

наступних підстав.

Як

встановлено судом, між позивачем та відповідачкою існували трудові відносини до

10.01.2003 року, оскільки відповідачка займала посаду прибиральниці товариства

й була звільнена з неї за власним бажанням згідно наказу від 08.02.2003 року

№2-к. Під час виконання нею трудових обов'язків 14.06.2002 року було укладено

договір оренди кімнати в гуртожитку, який розташований на території земельної

ділянки ВАТ "Бориспільська автобаза", та перебуває у них на балансі.

05.01.2004

року з відповідачкою було укладено договір оренди кімнати №13 площею 13 кв. м в АДРЕСА_1, -

терміном на один рік, який було продовжено головою правління товариства до

31.12.2006 року. Вказаний договір укладено за відсутності трудових відносин

ОСОБА_1 з підприємством.

Відповідно

до п. 4.2 Договору орендар разом з членами його сім'ї підлягає виселенню в

разі: невикористання житла за призначенням; недотримання правил користування

приміщеннями з прибудинковою територією та правил користування гуртожитками;

несвоєчасної оплати (оплата здійснюється до 10 числа) проживання, комунальних

послуг тощо. Згідно п. 4.3 зазначеного Договору орендар підлягає виселенню із

гуртожитку разом із членами його сім'ї в разі наявності у нього заборгованості

по сплаті комунальних платежів, оплати електроенергії за два місяці.

Згідно

п. 5.2 Договору він вважається продовженим на один рік в разі, якщо жодна з

сторін не виявила бажання його розірвати за два тижні до дати його закінчення.

Судом

встановлено, що договір оренди кімнати гуртожитку 31.12.2006 року свою дію не

припинив й продовжений на один рік, оскільки за два тижні до закінчення дії

договору сторони не виявили бажання щодо його розірвання.

З наданих

в судовому засіданні розрахунків ВАТ "Бориспільська автобаза", які

долучені до матеріалів справи, вбачається, що відповідачка починаючи з січня

2007 року до липня 2007 року не здійснювала оплати комунальних послуг та оплати

проживання в гуртожитку більш ніж за два місяці, що свідчить про невиконання

нею вимог п. 4.2 Договору, і що визнала сама відповідачка.

Згідно

ч.3 ст. 815 ЦК України

наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний

самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено

договором найму.

Відповідно

до п. 1 ч. 2 ст. 825 ЦК України,

договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця

у разі не внесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не

встановлено більш тривалий строк.

З

урахуванням вказаної норми закону суд приходить до висновку, що відповідачкою

не здійснено оплати проживання в гуртожитку та оплати наданих комунальних

послуг понад шість місяців, оскільки вчинені нею платежі в період з січня по

липень 2007 року відносяться до заборгованості 2006 року (оплата за проживання

і плата за комунальні послуги згідно показів лічильників відповідачкою була

здійснена за листопад-грудень 2006 року, що підтверджується прибутковим касовим

ордером від 17.04.2007 року).

Оплата

відповідачкою суми боргу в серпні 2007 року в розмірі 500 грн., не позбавляє її

відповідальності та санкцій за договором оренди кімнати, оскільки така оплата

здійснена під час судового розгляду справи та не відповідає сумі заборгованості

за проживання.

Відповідно

до ст. 825 Цивільного кодексу України, якщо наймач житла або інші особи, за дії

яких він відповідає, використовують житло не за призначенням або систематично

порушують права та інтереси сусідів, наймодавець може попередити наймача про

необхідність усунення цих порушень.

Якщо

наймач або інші особи, за дії яких він відповідає, після попередження

продовжують використовувати житло не за призначенням або порушувати права та

інтереси сусідів, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму

житла.

Так,

зокрема, доповідними записками коменданта гуртожитку від 17.09.2004 року, від

30.09.2004 року, від 30.11.2006 року та колективною скаргою жителів гуртожитку

підтверджується факт порушення прав та інтересів сусідів відповідачки.

У зв'язку

із вищевикладеними обставинами керівництвом ВАТ «Бориспільська автобаза» було

видано наказ від 20 квітня 2007 року №22-с «Про порушення правил проживання в

гуртожитку» та повідомлення, згідно якого відповідачці надавався строк до 15

травня 2007 року для виселення.

Враховуючи

вказані положення закону, та наведені обставини, слід зазначити, що матеріалами

справи підтверджується порушення відповідачкою та членами її сімї правил

проживання в гуртожитку та вимог договору оренди, а також факт наявності у неї

заборгованості за договором більше ніж за шість місяців оренди кімнати в

гуртожитку.

При

цьому судом враховано те, що відповідачка, відшкодовувала збитки заподіяні

співмешканцям гуртожитку її дітьми, оскільки це не право а обов'язок

відповідачки, як матері неповнолітніх дітей.

Крім

того, відповідачка офіційно зареєстрована за іншою адресою, фактично займає

приміщення гуртожитку, який належить ВАТ «Бориспільська автобаза», на підставі

договору оренди, обов'язки за яким не виконує.

Згідно ст. 826 ЦК України у разі

розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у

помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду , без надання

іншого житла. 

Позивачем

заявлені одночасно вимоги про розірвання договору оренди та виселення, що не

суперечить чинному законодавству та наголошеним нормам права.

Таким

чином суд вважає, що договір оренди від 05.01.2004 року, укладений між ОСОБА_1

та ВАТ «Бориспільська автобаза» підлягає розірванню, а відповідачка та члени її

сім'ї виселенню без надання іншого жилого приміщення, оскільки відповідачка має

заборгованість з оплати проживання та комунальних послуг більш ніж за шість

місяців, дітьми відповідачки руйнується та псується майно в гуртожитку,

відповідачкою та членами її родини систематично порушуються права та інтереси

сусідів.

У

зв'язку з чим з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий

збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ,

які були сплачені останнім при подачі позову на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК

України.

Суд

також враховує, що посилання позивача на ст. 132 ЖК України є зайвим, оскільки

дана норма закону застосовується до осіб, які перебувають в трудових відносинах

з підприємством, на балансі якого знаходиться гуртожиток. В даному випадку

правовідносини виникли з моменту укладення договору оренди кімнати гуртожитку,

які врегульовуються ЦК України.

З цих же

підстав суд не бере до уваги положення абзацу 6 ч. 1 ст. 125 ЖК України щодо

заборони виселення без надання іншого жилого приміщення одиноких осіб з

неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

На

підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 815, 825, 826 Цивільного кодексу

України; ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 217 Цивільного процесуального кодексу

України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги

ВАТ «Бориспільська автобаза» задовольнити.

Розірвати

укладений 5 січня 2004 року між ВАТ «Бориспільська автобаза» та ОСОБА_1договір

оренди кімнати №13 загальною площею 16 кв.

м в гуртожитку, розташованого поАДРЕСА_1

Виселити

ОСОБА_1та інших осіб, які проживають з нею в помешканні, з кімнати №13 в

гуртожитку ВАТ «Бориспільська автобаза», розташованого АДРЕСА_1без надання

іншого житла.

Стягнути

з ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1народження, яка зареєстрована по АДРЕСА_2, фактично проживає в

кімн. №13 по АДРЕСА_1на користь ВАТ «Бориспільська автобаза», яке знаходить по

вул. Запорізькій, 2, в м. Бориспіль (р/р №260001157 в Бориспільській філії АППБ

«Аваль» (Райфайзенбанк-Аваль), МФО 321789, код ЄДРПОУ 14192167) сплачених

останнім витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі

7 (сім) грн. 50 коп. та судового збору в розмірі 17 (сімнадцять) грн.

В разі

оскарження рішення суду заява про апеляційне оскарження подається протягом 10

днів до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний

суд Київської області, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду

Київської області також через Бориспільський міськрайонний суд Київської

області.