Постанова

від 14.02.2013 по справі 5006/35/173/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.02.2013 р. справа №5006/35/173/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О..

за участю представників сторін: від позивача:Головенко Т.О. довіреність від відповідача:Галкін О.О. довіреність розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Амвросіївської районної державної адміністрації Донецької області, м. Амвросіївка Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від 13.12.2012р. по справі№ 5006/35/173/2012 (суддя: Мальцев М.Ю.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ до Амвросіївської районної державної адміністрації Донецької області, м. Амвросіївка Донецької області простягнення 13' 265,73 грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», м. Київ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Амвросіївської районної державної адміністрації Донецької області, м. Амвросіївка Донецької області (далі - «Відповідач») 13' 265,73 грн., яка складається з: заборгованості у сумі 12' 043,87 грн., пені - 926,70 грн., 3% річних - 295,16 грн..

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2012 року у справі № 5006/35/173/2012 позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто на користь позивача

заборгованість у сумі 12' 043,87 грн., 898,22 грн. - пені, 289,63 грн. - 3% річних.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального та матеріального права, наполягає на тому, що судом надана неправильна оцінка доказам зібраним по справі.

Сторони були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Представник Відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Позивач відзив не надав, у судовому засіданні усно звернулася з проханням рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу - такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 20.09.2011р. між сторонами був укладений договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів оповіщення та зв'язку цивільної оборони за №14-801-1089 (далі - Договір), згідно з яким, "Замовник" (відповідач) доручає, а "Виконавець" (позивач) бере на себе обов'язок з експлуатаційно-технічного обслуговування (далі - ЕТО) засобів оповіщення та зв'язку, відповідно до Переліку засобів оповіщення та зв'язку, наданих Донецькій філії ПАТ "Укртелеком" на обслуговування (додаток №1) (п. 1.1. Договору).

Згідно п.1.3 Договору, "Замовник" зобов'язується вчасно сплачувати вартість робіт з ЕТО засобів оповіщення та зв'язку на умовах цього Договору.

Сума Договору визначається кошторисно-фінансовим розрахунком вартості експлуатаційно-технічного обслуговування засобів оповіщення та зв'язку цивільної оборони (додаток №3) та не буде перевищувати 12043,87 грн. (п.5.1 Договору).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що "Замовник" оплачує "Виконавцю" виконані роботи з ЕТО щомісячно протягом 15 робочих днів із моменту отримання Акта виконаних робіт з ЕТО засобів оповіщення та зв'язку.

Відповідно до п.п.3.1 п.3 Договору, протягом 10 календарних днів з моменту надання «Виконавцем» акту виконаних робіт з ЕТО засобів оповіщення та зв'язку «Замовнику», останній має право пред'явити претензії «Виконавцю» щодо якості проведеного ЕТО.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, так і заперечень.

Стаття 4 3 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України, передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Аналіз укладеного сторонами договору свідчить про те, що він за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому спірні відносини, регулюються главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст..901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 8 ст. 193 ГК України передбачає, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Тобто, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор, якщо цього вимагає боржник, повинен видати останньому інше письмове підтвердження про одержання виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Таким підтвердженням за умовами Договору є акт приймання-передачі, який має бути підписаний сторонами.

Позивачем, у підтвердження надання послуг відповідачу, надані копії актів №140000/11-173 від 06.10.2011р., №140000/11-184 від 31.10.2011р., №140000/11-194 від 30.11.2011р., №140000/11-208 від 15.12.2011р., які відповідачем не підписані.

Вказані акти були отримані відповідачем, про що свідчать відмітки останнього про отримання, а саме: акт №140000/11-173 від 06.10.2011р. був отриманий 10.10.2011р., акт №140000/11-184 від 31.10.2011р. - 17.10.2011р., акт №140000/11-194 від 30.11.2011р. - 29.11.2011р., акт №140000/11-208 від 15.12.2011р. - 29.11.2011р.

Колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, відносно того, що доказів у підтвердження невиконання або неналежного виконання позивачем умов договору №14-801-1089 від 20.09.2011р. відповідачем до матеріалів справи не надано, як і не надано претензій відповідно до п.п.3.1. п.3 Договору.

Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Положеннями ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина шоста статті 232 ГК України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу («ЦК») України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Згідно з ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з п.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

З фактичних дій сторін та матеріалів справи вбачається, що сторони погодили всі істотні умови даного виду договору та підписавши його. Спірний договір з підстав встановлених законом не визнаний недійсним.

Колегія суду приходить до висновку, що сторони вчинили юридично значні дії, які спрямовані на виконання спірного договору, що унеможливлює вважати такий договір неукладеним (таким, що не відбувся).

Перевіривши нарахування позивачем сум пені за встановлені періоди, колегія суду приходить до висновку, що місцевий господарський суд під час розрахунку пені не у повному обсязі врахував строк отриманні відповідачем актів №№ 140000/11-194 та 140000/11-208, що призвело до неправильного обрахування цієї суми. За розрахунком, здійсненим апеляційним господарським судом до стягнення підлягає сума пені у розмірі 900,49 грн.

Інші заперечення скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час її перевірки апеляційним судом. Тому - до уваги не прийняті

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Амвросіївської районної державної адміністрації Донецької області, м. Амвросіївка задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2012 року у справі № 5006/35/173/2012 - змінити в частині стягнутих сум пені та судового збору.

Абзаци другий та третій резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«…Стягнути з Амвросіївської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 05419809) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) 12' 043,87 грн. - основного боргу; 900,49 грн. - пені, 289,63 грн. - 3%річних, 1' 605,65 грн. на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за подання позовної заяви.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити…»

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) на користь Амвросіївської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 05419809) 02,06 грн. на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ, оформивши його у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О.Радіонова

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - у справу;

1 - ГСДО;

1 - ДАГС