Рішення

від 11.02.2013 по справі 5024/1834/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 р. Справа № 5024/1834/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Дім Транс", м. Кременчуг Полтавської області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Херсон

про стягнення 4 900 грн. 00 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_3, представник за довіреністю від 05.07.2012 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Дім Транс" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення заборгованості за договором-заявкою № РУ 11017 на перевезення вантажу від 28.11.2011 р. у розмірі 4 900 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.12.2012 р. порушено провадження у справі.

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Дім Транс» (позивач, перевізник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, замовник) укладено заявку-договір №РУ-11017 від 28 листопада 2011 року (далі - Договір) про надання послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Вищевказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором перевезення, правовідносини, які витікають із нього, регулюються главою 64 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

В Договорі від 28 листопада 2011року (а.с.10) сторони узгодили вартість вантажоперевезення в сумі 7400,00 грн. , дати та пункти завантаження та розвантаження, інші умови щодо маршруту, кількості автомобілів, марки автомобіля, державний номер.

Відповідно до розділу умови оплати замовник зобов'язується здійснити безготівкову оплату протягом 5 банківських днів після отримання оригіналів документів: акту виконаних робіт, податкова накладна, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна з відміткою про вивантаження та печаткою.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 2 березня 2012 року відповідач здійснив часткову оплату, сплативши позивачу 2500,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 14.09.2012 року позивач цінним листом з описом вкладення направив відповідачу документи, які, відповідно до умов договору, є підставою оплати наданих послуг.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача 4900,00 грн. боргу.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на неотримання оригіналу ТТН №618284. Суд не приймає до уваги доводи відповідача та звертає увагу відповідача, що згідно опису вкладення йому (відповідачу) також було направлено й акт приймання-передачі робіт, який відповідач з невідомих причин не підписав та не повернув один примірник позивачу.

На думку суду, часткова сплата відповідачем боргу в сумі 2500,00 грн. є підтвердженням отримання послуг з перевезення вантажу.

Відповідачем 11 лютого 2013 року було надано суду клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд відхиляє вищевказане клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.

Також 11 лютого 2013 року відповідачем було заявлено клопотання, в якому він просить викликати до суду працівників відділення поштового зв'язку та витребувати від них письмові пояснення. Суд відхиляє вищенаведене клопотання у зв'язку з його недоцільністю.

Позивач просить стягнути з відповідача 820,00 грн. в якості витрат за послуги адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Тобто вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000 р. №13-рп/2000.

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру»; дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, що є адвокатом, визначено в ст.2 Закону України «Про адвокатуру» наступним чином: адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, ст.44 ГПК України передбачає відшкодування в якості судових витрат лише коштів, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвокатам, а не будь-яким представникам.

Враховуючи викладене, позивачу на підставі ст..49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку.

В судовому засіданні оголошувалась вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі вищевикладених норм права та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (73034, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Херсонській філії ПАТ «Приватбанк», МФО 352479) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Дім Транс» (39603, Полтавська область, м. Кременчуг, вул. Ревенка, 82, код ЄДРПОУ 34169795) 4900,00 грн. боргу, в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. та 820,00 грн. в якості витрат на послуги адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14.02.2013 р.

Суддя В.В.Людоговська