Ухвала

від 07.02.2013 по справі 2а-5076/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5076/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

07 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфон Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 00029/2310 від 06.04.2011 року .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 14.03.2011р. по 18.03.2011р. ДПІ у Печерському районі м.Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інфон Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТС-Фактор» за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої було складено Акт від 23.03.2011р. № 274/23-10/35309018.

Під час проведення вказаної документальної перевірки встановлено, що ТОВ «Інфон Україна» протягом 2010 року сформувало суми податкового кредиту по податку на додану вартість у розмірі 118 846, 17 грн. (а саме: за липень 2010 року на суму 58 690, 17 грн. і серпень 2010 року на суму 60 156, 00 грн.) та валових витрат у розмірі 594 230, 83 грн. за рахунок фінансово-господарських операцій з контрагентом - ТОВ «ТС-Фактор»

При цьому ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська під час проведення документальної перевірки ТОВ «ТС-Фактор»(код за ЄДРПОУ 33382578) (Акт від 04.02.2011р. за № 76/233/33382578) встановлено, що серед основних постачальників ТОВ «ТС-Фактор»значаться ТОВ «Елфра Дисплей»(код за ЄДРПОУ 33743908) та ТОВ «Е-Восток Україна»(код за ЄДРПОУ 34478763), по яким ДПІ у Печерському районі м. Києва в свою чергу складено Акт перевірки від 14.10.2010р. за № 821/23-10/33743908 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Елфра Дисплей»(код ЄДРПОУ 33743908) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008р. по 01.09.2010р. та Акт від 13.10.2010р. за № 820/23-10/34478763 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Е-Восток Україна»(код ЄДРПОУ 34478763) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008р. по 01.09.2010р.

Зокрема, в цих Актах перевірок встановлено: порушення Товариствами норм ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємствами при придбанні та продажу товарів (послуг). Товари (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. ст. 662, 655 та ст. 656 Цивільного кодексу України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за перевіряємий період, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 3 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Крім того, в Акті ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 04.02.2011р. за № 76/233/33382578 зазначено про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТС-Фактор», призначеної на підставі постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2010р. по кримінальній справі № 4-4243/10, порушеної за фактом підроблення документів ТОВ «Е-Восток Україна» і ТОВ «Елфра Дисплей», у зв'язку з відмовою посадових осіб Товариства від отримання наказу на проведення такої перевірки.

14 січня 2011 року листом ДПА у Дніпропетровській області за № 1252/7/23-115 до відома податковій інспекції надано копію службової записки В.о. першого заступника начальника УПМ ДПА у Дніпропетровській області Лісняка В.І., в якій зазначено наступне: «В рамках розслідування КС № 99106210 (КОЗП № 128 від 04.11.10), яка порушена 05 листопада 2010 року СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області, за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України по факту фіктивного підприємництва, а саме того, що невстановленими особами, з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом неправомірного використання паспортних даних підставних, осіб, створено ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. і ТОВ «ТС-Фактор» та в подальшому використано поточні рахунки та інші обов'язкові реквізити даних підприємств для протиправного формування податкового кредиту з податку на додану вартість інших суб'єктів підприємницької діяльності, використовуючи при цьому завідомо підроблені документи бухгалтерського обліку та податкової звітності ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дісплей».

За результатами перевірки ТОВ «ТС-Фактор» ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська складено акт від 04.02.2011р. за № 76/233/33382578, в якому зафіксовано порушення цим Товариством вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655, ст. 656 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч. 5 ст. 203 ЦК України), та не підтверджено податковий кредит з ПДВ та валові витрати ТОВ «ТС-Фактор» по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Таким чином, на думку працівників ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ТОВ «ТС-Фактор»здійснювало фінансово-господарську діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому такі угоди носять фіктивний характер

На підставі вищевикладеного працівники ДПІ у Печерському районі м. Києва прийшли до висновків, що правочини між ТОВ «Інфон Україна»та ТОВ «ТС-Фактор»здійснені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, а отже ТОВ «Інфон Україна»порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Одночасно будь-яких порушень позивачем в частині правомірності формування податкового кредиту, повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість за липень-серпень 2010 року перевіряючими зафіксовано не було.

06 квітня 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва, на підставі акта від 23.03.2011р. № 270/23-07/31301408, прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 00029/2310, яким, згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, та, відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), визначило ТОВ «Інфон Україна» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 185 698, 00 грн., в т.ч. 148 558, 00 грн. -основний платіж, 37 140, 00 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Згідно рішення ДПА у м. Києві від 16.06.2011р. № 6397/10/25-114 та ДПА України від 25.08.2011р. № 15243/6/25-0115, винесених за результатами розгляду первинної і повторної скарг ТОВ «Інфон Україна», спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги підприємства - без задоволення.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин, що існували в період до 01 квітня 2011 року) (далі -Закон № 334/94-ВР), який був спеціальним законом з податку на прибуток на момент спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт містить загальне визначення валових витрат.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Водночас, загальне визначення валових витрат повинно тлумачитись у системному зв'язку з визначенням господарської діяльності, наведеному в п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом першої інстанції також встановлено, що 01 червня 2010 року між ТОВ «Інфон Україна» (Агрегатор) та ТОВ «ТС-Фактор»(Контент-провайдер) укладено договір про надання послуг за № IZU-0021/10, згідно пункту 1 якого, Агрегатор зобов'язується організувати Контент-провайдеру доступ до Транспортних мереж Операторів та надати йому в користування Короткі номери необхідні для надання останнім Контент-послуг будь-яким Користувачам (Абонентам). При цьому зміст Контенту Контент-провайдера визначається у додатках до цього Договору (п. 1.2 Договору)

Факт виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (надання послуг та оплата послуг) за вказаними Договором підтверджуються копіями первинних і розрахункових документів, документами бухгалтерської звітності:

- актами прийому-прийняття послуг від 29.07.2010р. на суму 352 141, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -58 690, 17 грн.) та від 20.08.2010р. на суму 360 936, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -60 156, 00 грн.);

- довідками від 30.06.2010р. за № 18 на суму 352 141, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -58 690, 17 грн.) та від 31.07.2010р. за № 44 на суму 360 936, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -60 156, 00 грн.);

- податковими накладними від 29.07.2010р. за № 3872907 на суму 352 141, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -58 690, 17 грн.) та від 20.08.2010р. за № 3872008 на суму 360 936, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -60 156, 00 грн.);

- реєстрами виданих та отриманих податкових накладних позивача за липень і серпень 2010 року;

- рахунками-фактурами від 20.07.2010р. за № СФ20-07 на суму 352 141, 00 грн. (в т.ч. ПДВ) та від 20.08.2010р. за № СФ20-08 на суму 360 936, 00 грн. (в т.ч. ПДВ);

- оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за ІІІ-ій квартал 2010 року, журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631 за липень і серпень 2010 року;

- виписками з банківського рахунку позивача за періоди 29 липня 2010 року та 27 серпня 2010 року. Виплата винагороди ТОВ «ТС-Фактор»(Контент-провайдеру) за надання Контент-послуг здійснювалося ТОВ «Інфон Україна»шляхом перерахування безготівкових коштів зі своїх рахунків № 260062346 в Філії АБ «Полтава-банк»в м. Києві (МФО 322562) та № 26006003152800 в ПАТ Банк Україна»(МФО 300539) на рахунок свого контрагента № 26007000119001 в ВАТ АКБ «Сигмабанк» (МФО 307305), що не заперечується Відповідачем.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перелічені первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Крім того, отримані від ТОВ «ТС-Фактор» Контент послуги, були реалізовані Товариством іншим суб'єктам господарської діяльності (Операторам).

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 23.03.2011р. № 274/23-10/35309018 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем) шляхом позбавлення його права на валові витрати та податковий кредит.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на прибуток підприємства за наслідками спірних господарських операцій.

При цьому з Акта перевірки від 23.03.2011р. № 274/23-10/35309018 вбачається, що відповідачем не було знято податковий кредит позивачу по спірній господарській операції.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього ж Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до листа СУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.08.2012р. за № 18366/10/09-99106210, наданого у відповідь на судовий запит від 02.07.2012р. № 2а-5076/12/2670, суду стало відомо, що в провадженні цього Слідчого управління знаходилася кримінальна справа № 99106210, порушена за фактом створення невстановленими особами ряду суб'єктів фіктивного підприємництва, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (далі -КК України). В серпні 2011 року матеріали цієї кримінальної справи в частині звинувачення у скоєні фіктивного підприємництва при створенні ТОВ «Торговий дім «Старком ЛТД» (ч. 1 ст. 205 КК України) були направлені до Прокуратури Дніпропетровської області в порядку ст. 225 Кримінально-процесуального кодексу України. Попередньо, 21 квітня 2011 року з кримінальної справи № 99106210 були виділені певні матеріали для приєднання їх до кримінальної справи № 56 2659, яка перебувала у провадженні СВПМ ДПА у м. Києві, з направленням їх на адресу останнього.

Згідно листа СУ ДПС у м. Києві від 26.09.2012р. за № 2300/9/09-1015, наданого у відповідь на судовий запит від 14.09.2012р. № 2а-5076/12/2670, в провадженні цього Слідчого управління знаходиться кримінальна справа № 56-2659, порушена за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ «ТС-Фактор», яка не розглянута і знаходиться на стадії досудового слідства.

Однак, факт порушення кримінальної справи за відсутності обвинувального вироку не є достатнім доказом для висновку про нікчемність правочинів, укладених підприємствами, адже повинні бути відповідні судові рішення, що набрали законної сили, які б підтверджували ті чи інші юридичні факти.

Крім того, відповідачем на момент розгляду даної справи суду не надано будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення як посадовим особам ТОВ «Інфон Україна», так його контрагента - ТОВ «ТС-Фактор», з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинам з контрагентом, який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкове повідомлення-рішення № 00029/2310 від 06.04.2011 року винесене податковим органом безпідставно та підлягає скасуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.