Рішення

від 04.02.2013 по справі 11/112 (2010)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.13 Справа№ 11/112 (2010)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цівілбуд", м.Сімферополь

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич Львівської області

про стягнення 40 064, 00 грн.

Суддя Манюк П.Т.

при секретарі Чорній Н.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача : ОСОБА_2- представник

Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цівілбуд" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 40 064, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2010 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.07.2010 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою від 28.09.2010 р. провадження у справі було зупинено та призначено судово-технічну експертизу з метою виявлення причин виходу з ладу опори поворотного роликового однорядного із зубцями внутрішнього зачеплення 1400.8-УЗ ТУ 22-008-141-90, заводський номер 520 з сертифікатом № 902, 2008 року випуску для автокрана КС-3577, № 3550, 1993 року випуску, проведення якої доручено Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз. Однак, на адресу суду поступило повідомлення Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз про те, що для вирішення питань поставлених перед експертом в ухвалі від 28.09.2010 р. необхідні спеціальні знання якими працівники експертної установи не володіють, тому проведення експертизи є неможливим.

У зв'язку з цим судом було надіслано повідомлення сторонам про необхідність подання ними пропозицій щодо іншої експертної установи.

У зв'язку з відставкою судді Сала І.А., справу 11/112 (2010) передано судді господарського суду Львівської області Манюку П.Т. для подальшого її розгляду.

Зважаючи на необхідністю визначення іншої експертної установи для проведення експертизи, розгляд вказаного питання суд вважав за необхідне проводити в судовому засіданні, з участю представників сторін і тому ухвалою від 20.04.2012 р. провадження у справі було поновлено.

07.05.2012 р. суд зупинив провадження у справі, призначивши судово-технічну експертизу, проведення якої доручив експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На адресу суду 12.06.2012 р. поступило повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про те, що проведення експертизи є неможливим у зв'язку з відсутністю в інституті фахівців для вирішення питань поставлених перед експертом в ухвалі від 07.05.2012 р., тому судом провадження у даній справі було поновлено з метою визначення іншої експертної установи для проведення експертизи.

Ухвалою від 25.06.2012 р. провадження було зупинено, проведення судово-технічної експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

03.01.2013 р. провадження у справі № 11/112 (2010) було поновлено, оскільки 02.01.2013 р. на адресу суду поступило повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про те, що проведення експертизи залишено без виконання у зв'язку з тим, що попередня оплата за проведення експертизи позивачем не проведена та повернено матеріали справи.

Після поновлення провадження у справі представник позивача в судові засідання не з'явився, причин невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що долучене до матеріалів справи/

Представник відповідача у судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволені з підстав зазначених у відзиві та в додаткових поясненнях до відзиву.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цівілбуд" (надалі - позивач) звернулося із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення 40 064, 00 грн. з яких: 25 118, 00 грн. суми вартості пристрою та 14 946, 00 грн. суми вартості ремонту.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 17 червня 2008 р. структурний підрозділ позивача - ПМК-8, платіжним дорученням № 719 сплатив відповідачеві - ФОП ОСОБА_1 суму 25 118, 00 грн. за придбання нової опори поворотної роликової однорядної із зубцями внутрішнього зачіплення 1400-3.8-УЗ ТУ 22-008-141-90, заводський № 520 з сертифікатом № 902, 2008 року виготовлення для автокрана КС-3577, № 3550, 1993 року випуску (надалі - опора).

У листопаді 2008 р. вказаний автокран КС-3577 був надісланий на ремонт в МПП ВТФ "Крансервіс", де експертами були виявлені несправності, що полягали в дефектах опори. За надані послуги з ремонту автокрана позивач сплатив МПП ВТФ "Крансервіс" 14 946, 77 грн. згідно акту прийому-передачі виконаних робіт за листопад місяць 2008 р.

Згодом в роботі автокрана знову були виявлені несправності, що змусило позивача в черговий раз звернутися в МПП ВТФ "Крансервіс". В результаті огляду комісія встановила, що на опорі є тріщина з правого боку по ходу крана на місці кріплення болтового з'єднання. Даний факт підтверджується актом проведення огляду поворотного пристрою крану КС - 3577 від 22.05.2009 р.

На підставі заявки позивача, експертами Регіонального підприємства торговельно - промислової палати Криму була зроблена експертиза і у висновку експерта від 15.09.2009 р. № Е-226 встановлено, що опора, продана позивачу відповідачем не є новою.

Оскільки, відповідач - фізична-особа підприємець ОСОБА_1 відмовляється замінити пристрій та компенсувати позивачеві витрачені кошти на ремонт автокрана КС-3577, останній змушений звернутися до господарського суду із відповідним позовом про стягнення 25 118, 00 грн. вартості неякісного пристрою (опори) та 14 946, 00 грн. вартості ремонту опори.

В представленому відзиві у справі та в усних пояснення, наданих в судових засіданнях, відповідач позовні вимоги заперечив з мотивів, що позивач використовував придбаний товар з грубими порушеннями правил технічного обслуговування, що потягло за собою поломку опори.

В березні 2009 р. дійсно відбулася поломка автокрана КС-3577, ця обставина стверджується актом від 24.03.2009 р., складеним працівниками позивача. Для виявлення причини поломки позивач звернувся до МПМ ПТФ «Крансервіс», яке в свою чергу провело огляд крана, при цьому був складений акт проведення огляду поворотного пристрою крана від 22.05.2009 р. Згідно вказаного акту експертною комісією МПМ ПТФ «Крансервіс» було встановлено, що тріщина на опорі виникла у зв'язку із рядом порушень, а поломка настала з вини позивача у зв'язку з відсутністю належного технічного обслуговування.

Відповідачем було запропоновано позивачу відремонтувати чи замінити опору, однак позивач відмовився надіслати пошкоджену опору, при цьому запропонував надіслати йому нову, що є неможливим, оскільки відповідач може її замінити при наявності пошкодженої.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, зокрема інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі- продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Аналогічні положення містяться в ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів" , а саме продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції.

Згідно ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Як передбачено ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Частиною 14 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2008 р. позивачем придбана опора для автокрана КС-3577.

В розділі 10 паспорту № КС-3575А.17.100 ПС, що виданий виробником опори - ЗАТ «Експериментально-механічний завод» зазначено, що завод виробник гарантує відповідність опори вимогам складального креслення КС-3575А.17.100 та ТУ 22-008-141-90 при дотриманні споживачем вимог транспортування, зберігання, монтажу та експлуатації. Гарантійний строк опор для внутрішнього ринку - 18 місяців з дня вводу опори в експлуатацію, але не більше 24 місяців з часу придбання.

В розділі 7 вказаного паспорту вказані вимоги щодо технічного обслуговування та зазначено, що технічне обслуговування опори повинно включати перевірку затяжки приєднювальних болтів, а також операції поповнення мастил в внутрішню порожнину опори і на робочі поверхні зубців зачіплення. Перевірку затяжки приєднювальних болтів слід проводити шляхом прикладання до кожного з них крутящого момента, послідовно підвищуваного до величини 35-40 кГм. Перша затяжка приєднювальних болтів повинна бути проведена перед початком вводу машини в експлуатацію, подальші - в процесі кожного технічного обслуговування машини, але не рідше, ніж через 240 годин роботи машини.

Вказана опора була встановлена на автокран КС-3577 в процесі ремонту кранової установки, випробувана 30.09.2008 р., про що зазначено в паспорті автокрана.

В технічному звіті № 370.07.43.29.56.6-27-08 з ремонту актокрана КС-3577-4 зав. № 3550 рег. № 8001, в акті випробувань автомобільного крана після ремонту від 30.09.2008 р. та у висновку експертизи від 01.10.2008 р. № 16322243-09-01-129.08, зазначено що місця ремонту крана вантажні випробування витримали задовільно. Технічний стан крану допускає експлуатацію з максимальною вантажопідйомністю 14 т. при строгому дотриманні Правил безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів, а такаж усуненні дефектів, що зазначені у відомості дефектів, пошкоджень і відмов, що є додатком № 7 до висновку експертизи.

Як вбачається з листа МПП ВТФ "Крансервіс" від 16.08.2010 р. № 44 у вересні 2008 р. на автокрані КС-3377-4 був проведений монтаж, демонтаж поворотної частини кранової установки, монтаж, демонтаж трубопроводу і агрегатів з поворотної рами, ремонт металоконструкції поворотної рами, ремонт металоконструкції опорної рами на стапелях і заварка тріщин стріли після чого була проведена наладка гідросистеми. Не зважаючи на дефекти, вказані у відомості про дефекти експертного дослідження МПП ВТФ "Крансервіс" від 01.10.2008 р. № 16322243-09-01-129.08, які не були ліквідовані у зв'язку з відмовою позивача, на вказаний автокран була встановлена роликова поворотна опора № 520.

22.05.2009 р. вказаний кран був наданий МПП ВТФ "Крансервіс" для огляду опори. При проведенні в комісійному складі огляду опори на ній виявлено тріщину з правої сторони по ходу крана на місці кріплення болтового з'єднання, при перевірці затяжки болтового з'єднання встановлено, що воно ослаблене, про що складений відповідний акт. У вказаному акті зазначено, що комісія, яка перевіряла кран, прийшла до висновків про причину поломки - що не проводилися щоденні технічні обслуговування.

Посилання позивача на висновок експертів Регіонального підприємства торговельно - промислової палати Криму від 15.09.2009 р. № Е-226, в якому встановлено, що опора, продана позивачу відповідачем не є новою, не свідчить про продаж опори неналежної якості, та не спростовує наявних у справі доказів про неналежну експлуатацію опори позивачем.

З метою з'ясування причин виникнення несправності опори, зважаючи на клопотання позивача і відповідача, судом було призначено судово-технічну експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, а витрати за проведення експертизи покладено на позивача. Однак позивачем оплату за проведення експертизи не проведено, пояснення причин неоплати експертній установі та суду не представлено, внаслідок чого експертною установою матеріали справи були повернуті суду без проведення експертизи.

Приписами ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивачем представленими доказами, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, не доведено наявність умов, які є підставами вважати що відповідачем продано позивачу товар неналежної якості та відповідно порушено права позивача.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.49 ГПК України залишаються за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 655, 673, 675, 679 Цивільного кодексу України, 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 8Закону України "Про захист прав споживачів" , ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя П. Манюк