Ухвала

від 14.02.2013 по справі 5013/469/12(5013/1689/11)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 р. Справа № 5013/469/12(5013/1689/11) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.

судді: Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши матеріали заявитовариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" про перегляд постановиВищого господарського суду України від 05.12.2012р. за нововиявленими обставинами у справі господарського суду№5013/469/12(5013/1689/11) Кіровоградської області за позовомкомунального підприємства "Елегант" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" третя особаКіровоградська міська рада про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - витребування майна з чужого незаконного володіння не з'явився пр. Захарченко І.В. - дов. б/н від 26.12.12р. пр. Маковей О.В. - дов. №30 від 17.12.12р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2011 року комунальне підприємство "Елегант" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з виндикаційним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" про витребування із незаконного володіння відповідача 13/200 частин нерухомого комплексу будівель по вул. Мурманській, 3 в м. Кіровограді та зобов'язання останнього повернути спірне майно позивачу.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.11.2011р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. , в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2012р. вказані судові рішення скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2012р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2012р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2012р. рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2012р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2012р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов комунального підприємства "Елегант" задоволено, витребувано з володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" та зобов'язано його передати комунальному підприємству "Елегант" майно - 13/200 часток комплексу будівель по вул. Мурманській, 3 у місті Кіровоград, а саме: приміщення їдальні загальною площею 597,7 кв.м. (літ.ЕЕ1), приміщення гаражу загальною площею 302,1 кв.м. (літ.Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 кв.м. (літ.Д), 1/2 частини огорожі (літ.NN1), стягнуто судові витрати.

У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 05.12.2012р. за нововиявленими обставинами.

У вказаній заяві заявник зазначає як нововиявлену обставину, ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.12.2012р., якою було скасовано рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25.07.2012р., а рішення Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2012р. залишено в силі, яким було відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного майна, укладеного між Четверіковим Ю.М. та ТОВ "Кіровоградінтерсервіс". Також, у заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 05.12.2012р. за нововиявленими обставинами заявник просить скасувати вказану постанову в частині прийняття нового рішення та в цій частині прийняти нове рішення, яким справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності із ст.113 ГПК України заява про перегляд судового рішення подається до господарського суду, який прийняв судове рішення.

Частиною другою статті 114 ГПК України встановлено, що перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Таким чином, перегляд Постанови Вищого господарського суду України за нововиявленими обставинами має здійснюватись Вищим господарським судом України в межах касаційного провадження, встановленого ст.111 7 ГПК України.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові Вищого господарського суду України від 05.12.2012р. та доводи заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що згідно з п.п. 1.1, 5.1 Статуту позивача він заснований на комунальній власності територіальної громади м. Кіровограда та є правонаступником державного торговельного підприємства "Елегант". Майно підприємства складають закріплені за ним фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у його самостійному балансі і належить йому на праві повного господарського відання.

Статтею 78 Господарського кодексу України передбачено, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство).

Розпорядженням Голови Кіровоградської ОДА від 11.12.1997р. дозволено державному торговельному підприємству "Елегант" (вул. Мурманська, 3) взяти на свій баланс будівлі і споруди, в яких вони розташовані.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 12.12.2001р. №1668 оформлено право власності на цілий комплекс будівель комунального підприємства "Елегант" по вул. Мурманській, 3 за територіальною громадою м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради. На підставі цього рішення будо видано відповідне свідоцтво про право власності на вказане майно від 21.12.2001р. №736.

Отже, майно позивача є комунальною власністю та закріплюється за ним на праві повного господарського відання, щодо захисту якого застосовуються положення закону, а саме ст.136 ГК України, якою встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановленні для захисту права власності.

Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011р. у справі №2/32.

Рішенням Кіровоградської міської ради від 23.12.2003р. №623 дозволено Державній податковій інспекції у м. Кіровограді провести продаж приміщень їдальні (літ. Е) та гаражів (літ. Г, Д) по вул. Мурманській, 3 комунального підприємства "Елегант" в рахунок погашення податкового боргу останнього.

За результатами проведених торгів між організатором торгів ПМВТБП "Агросервіс-Інтекс", позивачем та переможцем торгів - гр. Четверіковим Ю.М. був укладений договір від 09.03.2004р. №24 купівлі-продажу майна позивача, яке перебувало у податковій заставі, а саме: приміщення їдальні загальною площею 597,7 кв.м. (літ.ЕЕ1), приміщення гаражу загальною площею 302,1 кв.м. (літ.Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 кв.м. (літ.Д), 1/2 частини огорожі (літ.NN1) по вул. Мурманській, 3 у м. Кіровограді.

Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 07.04.2004 р. визнано дійсним нотаріально не посвідчений та не зареєстрований вказаний договір купівлі-продажу та визнано за гр. Четверіковим Ю.М. право власності на придбане майно з тих підстав, що договір від 09.03.2004р. №24 був фактично виконаний сторонами, проте не посвідчений нотаріально.

У подальшому гр.Четверіков Ю.М. за договором купівлі-продажу від 27.09.2006 р. продав спірне майно відповідачу.

Однак рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 16.03.2011р. у справі №22-ц-516 рішення місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 07.04.2004р. скасовано, відмовлено гр. Четверікову Ю.М. у позові про визнання дійсним договору від 09.03.2004р. №24 та визнання права власності на спірне майно.

Отже, факт скасування рішення місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 07.04.2004р. свідчить про те, що договір від 09.03.2004р. № 24 є нікчемним в силу ч.1 ст.210 та ч.1 ст.220 ЦК України, тобто таким, що не породжує будь-яких прав та обов'язків.

Згідно із ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Судами встановлено, що ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" є особою, яка не знала і не могла знати про те, що особа, у якої річ придбано - гр. Четверіков Ю.М., не мала права її відчужувати, тобто є добросовісним набувачем у розумінні ч.1 ст.388 ЦК України.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, суд касаційної інстанції приймаючи оскаржувану постанову виходив з того, що ст.388 ЦК України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України.

При цьому, в такому випадку діюче законодавство не пов'язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів договором (яким у даній справі є договір купівлі-продажу від 27.09.2006р.) права відчужувати це майно.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.10.2011 р. у справі № 5002-8/5447-2010, яка в силу ст.111 28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Враховуючи, що у даному випадку спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею внаслідок постановлення рішення місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від 07.04.2004р., яке в подальшому було скасовано, набувачі цього майна за договорами від 09.03.2004р. №24 та від 27.09.2006р. не набули права власності на нього. Тому позивач, як власник спірного майна, на підставі вимог закону має право витребувати його від набувача - відповідача, який без відповідної правової підстави володіє ним.

За таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, як такі, що прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

Приймаючи постанову 05.12.2012р. Вищий господарський суд України також виходив з того, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25.07.2012р. у справі №22-ц/1190/1819/12 було визнано недійсним укладений між гр. Четверіковим Ю.М. та відповідачем договір від 27.09.2006р. купівлі-продажу спірного майна.

Як на підставу для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 05.12.2012р. за нововиявленими обставинами ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.12.2012р., якою було скасовано рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 25.07.2012р., а рішення Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 13.04.2012р. залишено в силі, тобто відповідно до якого договір купівлі-продажу, укладений між Четверіковим Ю.М. та ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" є дійсним.

Переглядаючи постанову Вищого господарського суду України від 05.12.2012р. за нововиявленими обставинами, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить із ст.112 ГПК України, якою визначено вичерпний перелік підстав для перегляду рішень за нововиявленими обставинами.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.12.2012р. не є нововиявленою обставиною в розумінні ст.112 ГПК України, оскільки не має такої ознаки, як істотність для розгляду справи, тобто коли врахування її судом мало б наслідки прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято.

Визнання та встановлення дійсності договору купівлі-продажу між Четверіковим Ю.М. та ТОВ "Кіровоградінтерсервіс" в ланцюжку договорів не є істотним, оскільки первісний договір купівлі-продажу між КП "Елегант" та Четверіковим Ю.М. визнано судом недійсним, і саме ця обставина мала вирішальне значення при прийнятті постанови Вищим господарським судом України від 05.12.2012р. у справі №5013/469/12(5013/1689/11).

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При цьому, Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, на підставі яких було прийнято постанову Вищим господарським судом України 05.12.2012р., а також нововиявлених обставин, які не впливають на істотність для правильного вирішення спору, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 112, 113, 114 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 05.12.2012р. залишити без задоволення.

Постанову Вищого господарського суду України від 05.12.2012р. у справі №5013/469/12(5013/1689/11) господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

І. Ходаківська