Ухвала

від 03.04.2013 по справі 5013/469/12(5013/1689/11)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 квітня 2013 року Справа № 5013/469/12(5013/1689/11)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПодоляк О.А., суддів:Добролюбової Т.В., Могил С.К., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С., розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 05.12.2012 у справі№ 5013/469/12(5013/1689/11) за позовомКомунального підприємства "Елегант" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Кіровоградська міська рада про витребування майна з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Елегант" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" про витребування із незаконного володіння відповідача 13/200 частин нерухомого комплексу будівель по вул. Мурманській, 3 в м. Кіровограді та зобов'язання останнього повернути спірне майно позивачу.

Справа розглядалась судами неодноразово. Останнім рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2012 у справі № 5013/469/12(5013/1689/11), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2012, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2012 у справі № 5013/469/12(5013/1689/11) вказані рішення судів попередніх інстанцій скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено; вирішено витребувати з володіння відповідача та зобов'язати його передати позивачу майно - 13/200 часток комплексу будівель по вул. Мурманській, 3 у місті Кіровоград, а саме: приміщення їдальні загальною площею 597,7 кв.м. (літ.ЕЕ1), приміщення гаражу загальною площею 302,1 кв.м. (літ.Г), приміщення гаражу загальною площею 202,6 кв.м. (літ.Д), 1/2 частини огорожі (літ.NN1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 05.12.2012 у справі № 5013/469/12(5013/1689/11), в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 04.07.2012 у справі № 5019/1447/11, від 22.02.2012 у справі № 5002-22/2999-2011, від 23.09.2009 у справі № 30/286 та ухвалу від 20.11.2012 у справі № 5019/1447/11, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 388 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 05.12.2012 у справі № 5013/469/12(5013/1689/11), про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову про витребування з чужого незаконного володіння відповідача 13/200 частин нерухомого комплексу будівель та зобов'язання останнього повернути спірне майно позивачу. При цьому, суд касаційної інстанції виходив із наступних обставин справи: - спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волею, оскільки рішення місцевого суду Ленінського району міста Кіровограда, яким було визнано дійсним договір купівлі-продажу спірного майна, укладеного між позивачем (продавцем) та фізичною особою (покупцем), в подальшому було скасовано судом апеляційної інстанції, що свідчить про те, що вказаний договір є нікчемним, а отже не породжує будь-яких прав та обов'язків; - рішенням суду Кіровоградської області в іншій справі визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного майна, укладеного між зазначеною фізичною особою (продавцем) та відповідачем (покупцем); - набувачі спірного майна за вище вказаними договорами купівлі-продажу не набули права власності на нього, а отже відповідач без відповідної правової підстави володіє спірним майном.

Водночас, з постанови від 22.02.2012 у справі № 5002-22/2999-2011 вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові в частині витребування майна з чужого незаконного володіння (в частині, що стосується доводів заявника), виходячи при цьому із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що спірне майно перейшло до відповідача за відплатним договором та матеріалами справи підтверджено наявність у діях власника (позивача) волі на передачу спірного майна, що виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постанова Вищого господарського суду України від 23.09.2009 у справі № 30/286 також не може бути доказом неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки предмети спорів у вказаній справі та у справі № 5013/469/12(5013/1689/11), про перегляд постанови у якій подано заяву, є різними. Так, предметом спору у справі № 5013/469/12(5013/1689/11) є вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання повернути майно, в той час, як предметом спору у справі № 30/286 є визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу; відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивача, шляхом зобов'язання відновити цілісний майновий комплекс; визнання права власності на майновий комплекс та зобов'язання вчинити дії (провести технічну інвентаризацію, відновити в реєстрі прав власності на нерухоме майно реєстрацію права власності спірне майно), тобто правовідносини у зазначених справах не є подібними.

Крім того, колегією суддів не приймається до уваги в якості доказу неоднакового застосування норм матеріального права постанова Вищого господарського суду України від 04.07.2012 у справі № 5019/1447/11, оскільки зазначена постанова була скасована постановою Верховного Суду України від 12.02.2013, а отже на даний час є нечинною, з огляду на що на неї не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

До того ж судовими рішеннями, на які у заяві, поданій в порядку розділу ХІІ 2 ГПК України, може здійснюватись посилання на підтвердження неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, можуть бути лише рішення судів касаційних інстанцій, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим посилання заявника на ухвалу Вищого господарського суду України від 20.11.2012 у справі № 5019/1447/11, винесеної в порядку розділу ХІІ 2 ГПК України, не приймаються судом до уваги.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Кіровоградінтерсервіс" у допуску справи № 5013/469/12(5013/1689/11) до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО. Подоляк Судді: Т. Добролюбова С. Могил В. Селіваненко О. Удовиченко