Ухвала

від 22.01.2013 по справі 2а-1670/1271/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/1271/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2012р. по справі № 2а-1670/1271/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000352302/31 від 13 лютого 2012 року, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 420 270 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 210 135 грн.

14 листопада 2012 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 0000352302/31 від 13 лютого 2012 року.

Не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби подано апеляційну скаргу, в якій остання просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушення судом при розгляді справи п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, ст. 129 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 159 КАС України.

В запереченні на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат» просить залишити апеляційну скаргу відповідача, постанову суду першої інстанції без змін.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 14 липня 2008 року підприємство позивача зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області та перебуває на податковому обліку в Комсомольському відділенні Кременчуцької ОДПІ.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24 липня 2008 року № 100130216, виданого Комсомольським відділенням Кременчуцької ОДПІ, ТОВ «Єристівський ГЗК» є платником ПДВ.

З 12 січня 2012 року по 18 січня 2012 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Єристівський ГЗК" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за жовтень 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні - серпні 2010 року та вересні 2011 року.

25 січня 2012 року за результатами перевірки відповідачем прийнято акт №409/23-309/35713283, яким встановлено порушення позивачем п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2011 року на загальну суму 420 270 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за жовтень 2011 року на суму 662 506 грн.

13 лютого 2012 року на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000352302/31, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 420 270 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 210 135 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено правомірність формування сум від'ємного значення ПДВ у вересні 2011 року та правомірно заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 420 270 грн. у жовтні 2011 року, тому штрафні (фінансові) санкції в розмірі 210 135 грн. відповідачем застосовано безпідставно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав:

Відповідно до пункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 200.1 статті 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сформовано суми бюджетного відшкодування ПДВ у жовтні 2011 року на підставі господарських операцій з ПП "Укрспецсервіс - Нова", суми ПДВ, сплачені у ціні отриманих послуг, задекларовані у червні - серпні 2010 року, у вересні 2011 року та відносились до сум від'ємного значення вказаного податку. У жовтні 2011 року позивачем ці суми були заявлені до бюджетного відшкодування.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області, вважаючи недоведеними реальність зазначених господарських операцій, прийшла до висновку про неправомірність віднесення позивачем до сум бюджетного відшкодування.

Не погодившись з таким рішення податкового органу, позивач звернувся до Полтавського окружного суду з вимогами про оскарження рішення податкового органу №0000212301/8 від 13.01.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по деклараціях за червень, липень, серпень 2010 року та вересень 2011 року в розмірі 1 139 581 грн., до складу якої входила задекларована у жовтні 2011 року сума ПДВ, заявлена до бюджетного відшкодування, та на яку рішенням №0000352302/31 від 13.02.2012 року зменшено вказане відшкодування в розмірі 420 270 грн., застосовано штрафні (фінансові ) санкції в розмірі 210 135 грн. (а.с. 213 том 1).

26 квітня 2012 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду по справі №2а-1670/492/12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 13.01.2012 року № 0000212301/8.(а.с. 231-239 том 1).

Зазначена постанова Полтавського окружного адміністративного суду була оскаржена Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до суду апеляційної інстанції, за результатами апеляційного перегляду ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2012 року залишена без змін. (а.с. 224-226 том 1)

Відповідно, постанова Полтавського окружного адміністративного суду по справі №2а-1670/492/12 набрала законної сили.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів зазначає, що, оскільки, вказаним рішенням суду надано правову оцінку реальності оподаткованим господарським операціям за відповідний звітний період та правомірності визначення позивачем суми від'ємного значення податку на додану вартість за червень - серпень 2010 року та вересень 2011 року, і правомірність заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ по декларації за жовтень 2011 року, зазначений факт не підлягає доказуванню в силу ч.1 ст. 72 КАС України.

Таким чином, постановою Полтавського окружного адміністративного суду по справі №2а-1670/492/12 підтверджено правомірність формування позивачем від'ємного значення сум ПДВ у червні - серпні 2010 року та вересні 2011 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність визначення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року та сформовано суми ПДВ, що заявлені до бюджетного відшкодування у жовтні 2011 року.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої, що, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000352302/31 від 13 лютого 2012 року, відповідач діяв не в межах наданих повноважень та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Таким чином, позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо - збагачувальний комбінат» є правомірними та підлягають задоволенню

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2012р. по справі № 2а-1670/1271/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Жигилій С.П. Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С.