Постанова

від 05.02.2013 по справі 5011-44/17747-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. Справа№ 5011-44/17747-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Разіної Т.І.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від заявника - Нестеренко С.С.,

від боржника - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2012

у справі № 5011-46/17738-2012 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Фізичної особи-підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роміка"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Нестеренко Сергій Сергійович звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Роміка" відповідно до особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у зв'язку з неспроможністю підприємства оплатити заборгованість за опротестованим векселем в установлений строк та його відсутністю за місцезнаходженням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Роміка".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 припинено провадження у справі № 5011-46/17738-2012 дію мораторію припинено.

Не погоджуючись зазначеною ухвалою суду Фізична особа-підприємець Нестеренко Сергій Сергійович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2012, прийняти нове рішення, яким визнати ТОВ "Роміка" банкрутом та відкрити стосовно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначити ініціюючого кредитора, якого визнати кредитором по відношенню до боржника на загальну суму 392380,00 грн., в тому числі 386015,00 грн. - основного боргу, 5365,00 грн. - судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Також, скаржник зазначає, що судом безпідставно зроблено висновок про те що бланковий індосамент, зазначений на зворотній стороні простого векселя серії АА № 0391158 вчинений без дотримання ч. 3 п. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", оскільки, останній містить підпис індосанта та скріплений його печаткою, що відповідає вимогам ст.ст. 11, 12, 13, 14 Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі. До того ж на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів № Д-196/11-16 від 12.10.2011 та акту приймання-передачі до нього законним векселедержателем вказаного векселя є ФОП Нестеренко С.С. В той же час, наявність та безспірність вимог заявника до боржника підтверджується виконавчим написом нотаріуса, що відповідає положенням п. 27 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство".

В судовому засіданні ФОП Нестеренко С.С. підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

У судове засідання апеляційної інстанції представник боржника не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та у відсутності представника боржника.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження на підставі статті 52 Закону про банкрутство, якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство, в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Стаття 7 Закону про банкрутство встановлює вимоги, яких потрібно дотримуватися кредитору в разі подання заяви про порушення справи банкрутство. Зокрема, відповідно до ч. 7 вказаної статті заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; докази обґрунтованості вимог кредитора; інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

Заява Фізичної особи-підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Роміка" мотивована тим, що боржник має заборгованість перед ініціюючим кредитором у сумі 387015,00 грн., яка виникла на підставі векселя серії АА № 0391158.

Зазначений вексель був придбаний заявником у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова Компанія "Беарброк" на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів від 12.10.2011 № Д-196/11-16, в наслідок чого заявник став його векселедержателем та набув права вимоги до боржника. У зв'язку з відсутністю векселедавця за місцезнаходженням кредитор (векселедержатель) звернувся до приватного нотаріуса, яким відповідно до акта про протест векселя № 1770 від 09.11.2012 було опротестовано даний вексель в несплаті проти ТОВ "Роміка", на підставі якого було складено виконавчий напис № 1771 від 09.11.2012.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.11.2012 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 1771 від 09.11.2012.

Виконавчий напис було повернуто стягувачу постановою про повернення виконавчого документа від 03.12.2012, оскільки боржника не розшукано за місцезнаходженням згідно акту державного виконавця.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів встановила, що вимоги Фізичної особи-підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича, підтверджені виконавчими документами.

Проте, дослідивши простий вексель серії АА 0391158, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що він не може підтверджувати факту наявності обов'язку боржника здійснити оплату саме на користь ініціюючого кредитора враховуючи наступне.

Згідно преамбули Закону України "Про обіг векселів в Україні" цей Закон визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлено, що на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинна мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.

Виходячи з положень ст. 77 вказаного Закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення, зокрема, щодо індосаменту (статті 11 - 20).

Згідно зі ст. 13 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом.

Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

Дослідивши вексель АА 0391158, колегія суддів встановила, що на зворотному боці даного цінного паперу міститься індосамент, який складається з підпису скріпленого печаткою товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельної компанії "МІГ" (код 36424950), в той же час відсутні персональні відомості особи, з підпису якої складається індосамент, а саме прізвище, ім'я і по-батькові та посада.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та матеріали справи, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, що заявником не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України на підтвердження факту набуття прав вимоги за векселем Товариством з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Беарброк" (продавця за договором купівлі-продажу цінних паперів від 12.10.2011), а отже і Фізичною особою-підприємцем Нестеренком С.С.

Оскільки, заявником не надано суду будь-яких доказів на підтвердження правових підстав видачі боржником простого векселя та набуття прав за ним Товариством з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Беарброк", факт наявності обов'язку у Товариства з обмеженою відповідальністю "Роміка" здійснення оплати за векселем АА 0391158 саме Фізичній особі-підприємцю Нестеренку С.С. колегія суддів вважає недоведеним.

Таким чином, зважаючи на наведені положення чинного законодавства та встановлені обставини щодо відсутності обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора, апеляційна колегія погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про відсутність підстав здійснення відповідних процесуальних дій, визначених спеціальними нормами законодавства щодо провадження у справах про банкрутство в спеціально установлені строки, і як наслідок припинення провадження у справі.

На думку колегії суддів, якщо Законом про банкрутство не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права колегією суддів до уваги не приймаються.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 - 106 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нестеренка Сергія Сергійовича залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 у справі № 5011-44/17747-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-44/17747-2012 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді Разіна Т.І.

Ткаченко Б.О.