Постанова

від 06.02.2013 по справі 15/219

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.13 Справа № 15/219

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Підгаєцького районного управління юстиції № 21 від 09.01.2013р.

на ухвалу господарського суду Львівської області від 01.10.2012 р.

у справі №15/219

за скаргою: публічного акціонерного товариства »Український інноваційний банк» в особі Львівської філії ПАТ «Укрінбанк», м.Львів

на дії: відділу Державної виконавчої служби Підгаєцького районного управління юстиції

за позовом: акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Львівської філії «Укрінбанк», м.Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Бук-Львів», м.Львів

про стягнення 106 829,60 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Дмитренко В.П.-представник

від відповідача: не з»явився

від ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області : Яцків О.І.- нач відділу

Представникам позивача та скаржника роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

В судовому засіданні за клопотанням позивача здійснювався технічний запис судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81-1 ГПК України.

В судовому засіданні представником позивача подано заяву про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В., Краєвської М.В., у задоволенні якої ухвалою суду від 06.02.2013р. відмовлено за безпідставністю.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.10.2012р. у справі №15/219 (суддя Долінська О.З.) скаргу ПАТ "Укрінбанк" на дії (бездіяльність) ВДВС Підгаєцького РУЮ Тернопільської області задоволено повністю: визнано оскаржувані дії (бездіяльність) ВДВС Підгаєцького РУЮ Тернопільської області щодо неналежного виконання наказу господарського суду Львівської області від 10.12.2010р. №15/219 протиправними; визнано незаконною та скасовано постанову № 23992326 від 03.07.2012р. ВДВС Підгаєцького РУЮ Тернопільської області про повернення виконавчого документа стягувачу; зобов»язано ВДВС Підгаєцького РУЮ Тернопільської області відновити виконавче провадження №23992326 з примусового виконання наказу у справі №15/219, виданого господарським судом Львівської області 10.12.2010р. та вжити передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області.

ВДВС Підгаєцького районного управління юстиції подано апеляційну скаргу № 21 від 09.01.2013р, в якій просить ухвалу суду скасувати, в задоволенні скарги відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ухвала суду суперечить нормам чинного законодавства, зокрема положенням Закону України «Про виконавче провадження».

АТ «Український інноваційний банк» в особі Львівської філії «Укрінбанк» у відзиві на апеляційну скаргу ухвалу суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та скаржника, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, 30.11.2010р. господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 15/219 за позовом АТ "Український інноваційний банк" в особі Львівської філії АТ "Укрінбанк" до ТОВ "Бук-Львів" про стягнення 106 829,60грн. заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної відновлювальної лінії № 19-05/2364-077 від 30.09.2008р., яким позов було задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Бук-Львів" на користь АТ "Український інноваційний банк" 67 402,59грн. відсотків, 15 277,78грн. пені, 826,31грн. державного мита та 182,54грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.І а.с.45-48).

10.12.2010р. господарським судом Львівської області було видано наказ про примусове виконання рішення у справі №15/219.

Постановою ВДВС Підгаєцького районного управління юстиції від 28.01.2011р. відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області від 10.12.2010р. № 15/219 про стягнення ТОВ "Бук-Львів" на користь АТ "Український інноваційний банк" 67 402,59 Грн. відсотків, 15 277,78грн. пені, 826,31грн. державного мита та 182,54грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу боржнику та надано боржнику строк для добровільного виконання до 04.02.2011р. (т.І а.с..64).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" стягувач - АТ "Український інноваційний банк" перейменовано у ПАТ "Український інноваційний банк".

01.08.2011р. ПАТ "Укрінбанк", стягувач, отримав від ВДВС Підгаєцького РУЮ лист від 20.07.2011р. вих. № 6752 (т.І а.с.58) про зобов"язання внести на рахунок ВДВС певну грошову суму для здійснення необхідних витрат для проведення виконавчих дій. У відповідь на який стягувач направив лист від 05.08.2011р. вих.№14/1262 (т.І а.с.59) в підтвердження готовності ПАТ "Укрінбанк" здійснити авансування для проведення виконавчих дій та з проханням вказати суму, яку необхідно внести.

Надалі, 26.12.2011р. стягувач повторно отримав від ВДВС Підгаєцького РУЮ лист від 24.11.2011рвих.№11088 (т.І а.с.60) про необхідність внесення на рахунок останнього певної грошової суми із вказанням банківських реквізитів та без зазначення суми, яка повинна бути сплачена.

13.01.2012р. стягувачем перераховано на рахунок ВДВС Підгаєцького РУЮ 500,00 грн.

11.06.2012р. стягувачем отримано лист ВДВС Підгаєцького РУЮ від 05.06.2012р. про не авансування повної суми за проведену виконавцем роботу та можливість повернення виконавчого документа стягувачеві без виконання (т. І а.с.61) До вказаного листа долучено копію договору від 14.12.2011р. за № 272 укладеного між ВДВС Підгаєцького РУЮ та Тернопільським ОКП "Експерт" на проведення незалежної оцінки майна боржника.

Постановою ВДВС Підгаєцького РУЮ Тернопільської області від 03.07.2012р. з посиланням на п.4 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" наказ повернуто стягувачеві без виконання з тих підстав, що останній не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій згідно листа ВДВС від 05.06.2012р. вих. № 2325.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення ПАТ "Укрінбанк" до суду із скаргою на дії ВДВС Підгаєцького РУЮ Тернопільської області, в якій стягувач просить визнати оскаржувані дії ВДВС щодо неналежного виконання наказу господарського суду Львівської області від 10.12.2010р. №15/219 протиправними; визнати незаконною та скасувати постанову ВДВС Підгаєцького РУЮ Тернопільської області №23992326 від 03.07.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов"язати ВДВС Підгаєцького РУЮ Тернопільської області відновити виконавче провадження № 23992326 з примусового виконання наказу у справі № 15/219, виданого господарським судом Львівської області 1012.2010р.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення є обов"язковими до виконання на всій території України.

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України (ст.4 5 ГПК України).

Згідно із ст.ст.115, 116 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

За змістом п.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно із ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ч.3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Як вбачається із матеріалів справи, ВДВС Підгаєцького РУЮ виконавче провадження ВП №23992326 з виконання наказу господарського суду Львівської області №15/219 від 10.12.2010р. було відкрито 28.01.2011р., боржник у наданий йому строк для добровільного виконання (до 04.02.2011р.) рішення не виконав. Всупереч вимогам ст.ст. 6, ч.1 ст. 11, ч.1. ст.27, п.1 ч.1 ст.32, ч.ч. 1, 2, ст.52, ч.ч. 2 - 4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не вжив першочергових заходів для стягнення з боржника заборгованості за рахунок звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Державним виконавцем Голіят І.М. окрім постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2011р., постанов від 01.07.2011р. (т.І а.с.93-94) та від 13.12.2011р. про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, а також оскаржуваної постанови від 03.07.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачу, інших постанов, зокрема постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, в порушення вимог ч.2 ст. 52, ч.ч. 2- 4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" не виносив, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (т.ІІ а.с.10-12).

Згідно із ч.2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження ВП №23992326 з виконання наказу господарського суду Львівської області №15/219 від 10.12.2010р. перебувало ВДВС Підгаєцького РУЮ впродовж вісімнадцяти місяців.

Як зазначено у ч.1 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що авансування витрат виконавчого провадження є правом, а не обов'язком стягувача, окрім випадків, прямо передбачених законом (ч.6 ст.20, ч.5 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження"). Однак при виникненні у стягувача волевиявлення на реалізацію цього права, він може його здійснити лише за погодженням із державним виконавцем, тобто згадана матеріальна норма передбачає послідовність дій у реалізації стягувачем свого права на авансування витрат виконавчого провадження (волевиявлення стягувача -згода державного виконавця -реалізація права (здійснення авансування)).

Однак, як зазначалось вище, без законодавчо встановлених повноважень зобов'язувати стягувача до реалізації ним свого права, передбаченого ч.1 ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження", скаржник неодноразово скеровував на адресу стягувача вимоги від 05.06.2012р. №2325, від 24.11.2011р. №11088, від 20.07.2011р. №6752 про авансування витрат виконавчого провадження без зазначення конкретних сум, які стягувач повинен був авансувати, незважаючи на звернення стягувача з цього приводу (від 05.08.2011р. вих. №14/1262), спрямоване для прискорення виконання рішення у виконавчому провадженні.

У відповідності до ч.1 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник.

У відповідності до ч.3 ст. 11 Закону України "Про оцінку майна" сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами .

Однак, державний виконавець, незважаючи на те, що стягувач не є стороною договору від 14.12.2011р. №272 (т.І а.с.63), укладеного між ВДВС Підгаєцького районного управління юстиції Тернопільської області та Тернопільським ОКП"Експерт", у своєму листі від 05.06.2012р. №2325 всупереч п.3 ч.1 ст. 3, ч.1 ст.627, ч.1 ст.629 ЦК України, ч.1, ст. 11 Закону України "Про оцінку майна" покладає саме на стягувача обов'язок здійснювати виконання зобов'язань з оплати за цим договором.

Згідно із ст.51 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно із ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи на ведені в апеляційній скарзі, оскільки скаржником не спростовано фактів, покладених в основу оскаржуваної ухвали, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих фактів, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки постанова ВДВС Підгаєцького районного управління юстиції Тернопільської області № 23992326 від 03.07.2012р. про повернення виконавчого документа стягувачу є незаконною (протиправною), остання підлягає скасуванню, а закінчене виконавче провадження відновленню.

Окрім того судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із п.п.8 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду встановлено ставку судового збору у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013р.» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147грн., з 1 грудня - 1218 гривень.

З огляду на викладене, скаржник повинен був сплатити судовий збір за розгляд апеляційної скарги 573,50грн.

Як вбачається із квитанції №37 від 15.01.2013р. скаржником сплачено судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 538,50грн.

У зв'язку із тим, що скаржником не сплачено судовий збір за розгляд апеляційної скарги у встановленому розмірі, підлягає стягненню із скаржника несплачений судовий збір у розмірі 35,00грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 01.10.2012р. у справі №15/219 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Підгаєцького районного управління юстиції у Тернопільській області (48000, вул.Шевченка, 12, м.Тернопіль, Код ЄДРПОУ 34041233) в доход державного бюджету (отримувач коштів УДКСУ у Галицькому районі м.Львова; код за ЄДРПОУ 38007573; банк отримувача ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; р/р 31219206781004; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу: судовий збір, за позовом» 35,00грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. Видачу виконавчого документу доручити господарському суду Львівської області.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.02.2013р.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.