Постанова

від 28.01.2013 по справі 2а-14070/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 січня 2013 року 13:10 № 2а-14070/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Погрібніченко І.М. Шулежко В.П. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби Державної податкової служби України провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001902260 від 22.06.2012

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000142200 від 27.04.2012 року, прийнятого ДПІ у Деснянському районі м. Києва за результатами планової виїзної перевірки ТОВ "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства; визнання протиправним і скасування рішення від 01 жовтня 2012 року № 2796/0/61-12/10-2115 Державної податкової служби України про результати розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі хибних висновків про те, що продаж векселів виходить за межі цивільної правоздатності КУА, а правочин купівлі - продажу акцій, які складали активи пайового інвестиційного фонду є нікчемним, та як наслідок недійсним з моменту його вчинення.

Позивач також вказує, що формальний розгляд скарги ТОВ "КУА "Прем'єр ессет менеджмент", порушує їх права та призвело до додаткових матеріальних витрат та часу на їх відновлення.

Відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд замінив первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва на належного відповідача - Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби.

Відповідачі під час розгляду справи проти позову заперечували.

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини частково виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється також з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих позивачем, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

На підставі направлень від 13.02.2011 № 117/22-20, № 115/17-04, № 116/22-7, згідно ст. 77 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, відповідно до плану - графіка проведення позапланових виїзних перевірок суб'єктів господарювання - проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.07.2008 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 599/22-20-36017841 від 02.04.2012 року.

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, було виявлено порушення позивачем вимог п. п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 68449327,0 грн., у т.ч. по періодах за 4 квартал 2009 року в сумі 1250437,7 грн., за 3 квартали 2010 року в сумі 5594495,0 грн. за 2010 рік в сумі 5594495,0 грн.

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000142200 від 27 .04.2012р. яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ в розмірі 8556165,88 грн., що включає суму основного платежу - 6 844 932,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 711 233,18 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом адміністративного узгодження спірного податкового повідомлення рішення, відповідно до приписів ст. 56 ПК України, за результатами якого податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Не погодившись з прийнятим рішенням за результатами розгляду його скарги, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480- IV, Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15.03.2001 року № 2299-ІІІ, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України від 30 жовтня 1996 року N 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» діяльність з управління активами - професійна діяльність учасника фондового ринку - компанії з управління активами (далі - КУА), що провадиться нею за винагороду від власного імені або на підставі відповідного договору про управління активами, які належать інституційним інвесторам на праві власності.

Правові та організаційні основи створення, діяльності та відповідальності суб'єктів спільного інвестування, особливості управління їх активами, вимоги до складу, структури та зберігання активів, особливості розміщення та обігу цінних паперів інститутів спільного інвестування, порядок та обсяг розкриття інформації інститутами спільного інвестування з метою залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів визначає Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" від 15.03.2001 року № 2299-ІІІ (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 7 ст 2 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону компанія з управління активами інституційних інвесторів (далі - компанія з управління активами) - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно з ч.ч. 1 та 4 ст. 29 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» управління активами інституту спільного інвестування (ІСІ) здійснює компанія з управління активами. Компанією з управління активами є господарське товариство у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, що створюється відповідно до законодавства України.

Поєднання діяльності з управління активами з іншими видами професійної діяльності на ринку цінних паперів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 30 Закону діяльність компанії з управління активами може бути обмежена у випадках, передбачених законом.

Компанія з управління активами під час провадження діяльності з управління активами ІСІ не має права: здійснювати за власні кошти операції з активами ІСІ, якими вона управляє; відчужувати нерухоме майно, що становить активи відповідного ІСІ, до активів самої компанії; відчужувати майно, яке належить компанії, до активів ІСІ (п.п. 3, 14,16).

Обмеження діяльності компанії з управління активами, передбачені пунктами 3, 5, 6, 8, 10 і 14 частини другої цієї статті, не поширюються на діяльність компанії з управління активами венчурного фонду.

Згідно п. 5 ст. 79 Господарського кодексу України, господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, якщо інше не передбачено законом.

Згідно п. 7 ст. 139 Господарського кодексу України, особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.

Операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів (п. 3 ст. 165 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

За змістом ч. 8 ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами, зокрема, провадження юридичними особами на підставі договорів комісії або договорів доручення купівлі-продажу (обміну) цінних паперів через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності, а також на підставі договорів купівлі-продажу або міни, укладених безпосередньо з торговцем цінними паперами.

Судом встановлено та не заперечувалося сторонами під час розгляду справи, що згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.09.2009 № 957- Б/09 Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" (Продавець) продано Товариству з обмеженою відповідальністю "Першість" (Покупець) вексель (емітент ТОВ "Компанія Гамма") на суму 5000000,00 грн.

Під час перевірки Відповідачем встановлено, що виконання договору купівлі-продажу цінних паперів від 30.09.2009 № 957- Б/09 підтверджується банківською випискою від 30.12.2009 року по рахунку № 265090218501/980, відкритому у ПАТ КБ «Євро банк», МФО 380355, та актом прийняття-передачі від 30.12.09 між ТОВ „"КУА "Прем'єр ессет менеджмент" та ТОВ "Першість", при цьому вищевказана операція відображена товариством в "Розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами" (додаток рядка 01.04 Декларації з податку на прибуток №9002830383 від 29.01.10) за 2009р. ( витрати 8978079 грн., доходи-5000000 грн.).

09.09.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КУА "Український інвестиційний капітал" (Покупець) здійснюючи діяльність за рахунок активів та в інтересах Пайового венчурного інвестиційного фонду "ДОБРОБУТ" недиверсифікованого виду закритого типу, "Клієнт", за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ КАПІТАЛ" (ліцензія ДКЦПФР брокерську діяльність: серії АВ №498091 від 02.12.2009 p., термін дії - з 02.12.2009 р. по 02.12.2014 p.), на підставі Договору на брокерське обслуговування № 1219-G/10 від 14.04.2010 р. та Замовлення №3058-Б/10 від 09.09.2010 року, далі "БРОКЕР ПОКУПЦЯ", укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 3059-Б/10, ПЕМ-1/10.

На виконання умов даного договору ТОВ "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" за актом виконаних зобов'язань від 09.09.2010 року продано ТОВ КУА "Український інвестиційний капітал" (емітент ЗАТ "Стахановський машинобудівний завод") векселі на суму 7 977 979,00 грн.

Під час перевірки Відповідачем встановлено, що виконання договору купівлі-продажу цінних паперів від 09.09.09 №3059 Б/10 підтверджується банківською випискою від 09.09.09 по рахунку №265090218501/980 відкритому ПАТ КБ «Євробанк». МФО 380355, який є поточним рахунком підприємства.

Всього було продано векселів на загальну суму 12 977 979,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік, згідно якої операцію за договором купівлі-продажу цінних паперів від 30.09.2009 № 957- Б/09 позивач відобразив у додатку К3 до рядка 01.4 декларації (доходи та витрати на придбання векселів), операцію купівлі - продажу цінних паперів за договором № 3059-Б/10, ПЕМ-1/10 від 09.09.2010 року позивачем відображено у декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, та у додатку К3 до рядка 01.4 декларації (доходи звітного періоду та витрати).

Пунктом 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено порядок окремого обліку фінансових результатів від операцій із цінними паперами та деривативами.

Відповідно до п. п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів від операцій з цінними паперами у розрізі окремих видів цінних паперів.

Норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами ( п.п. 7.6.2. п. 7.6. ст. 7 Закону)

Всупереч зазначеному відповідачем зроблено висновок, що кошти, отриманні ТОВ "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" від операцій з векселями, є його доходами з інших джерел і підлягають включенню до рядка 01.06 декларацій з податку на прибуток за 4 квартал 2009р., 3 квартал 2010р., і в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 cт. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товариством занижено валовий доход за 4 квартал 2009р. на 5000000 грн., за 3 квартал 2010р. на 7977979 грн.,

Проте вказане не відповідає нормам, визначеним підпункту 7.6.1 п. 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В обґрунтування своєї правової позиції позивачем надано суду копії рішення господарського суду м. Києва від 16.08.2012 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року по справі № 5011-64/7853-2012, згідно якого відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Український інвестиційний капітал" до ТОВ "КУА "Прем'єр ессет менеджмент", за участю третьої особи ТОВ "Інвестиційна компанія "ІФГ КАПІТАЛ" про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № 3059-Б/10 від 09.09.2010 року недійсним.

Позовні вимоги у вказаній справі були мотивовані тим, що відповідач не мав права укладати спірний договір купівлі-продажу цінних паперів № 3059-Б/10 від 09.09.2010 року в зв'язку із тим, що виключним видом його діяльності є надання фінансових послуг та він не мав права здійснювати операції з купівлі продажу цінних паперів.

Суди дійшли висновку, що відповідач мав право укласти спірний договір із позивачем через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності.

Викладене також підтверджується наданою позивачем суду копією листа за № 10/02/9278/НК від 14.06.2012 року Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка у відповідності до ст. 56 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» здійснює державний контроль у сфері спільного інвестування. У відповідності до даного листа компанія з управління активами має право купувати-продавати цінні папери на підставі договорів комісії або договорів доручення через торговця цінними паперами, який має ліцензію на провадження брокерської діяльності. Такі дії компанії з управління активами не вважаються професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами.

Як вбачається з матеріалів справи позивач продав векселі через торговця цінними паперами, тому правомірно вів податковий облік на підставі п. 7.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відобразив вказані операції в додатку К3 до Декларацій з податку на прибуток підприємства за 2009, 2010 роки.

Також суд зауважує, що відповідач прийняв податкову звітність за 2009, 2010 роки без зауважень, згідно якої понесені витрати від придбання векселів відображені у додатку К3, проте під час здійснення перевірки підприємства переніс операції продажу векселів в основну частину декларації, в рядок 01.6 "доходи з інших джерел", при цьому витрати підприємства на придбання векселів не враховував.

Згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів від 01.09.10 № 2947-Б/10 ТОВ "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" яке діє в інтересах та за рахунок активів Закритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Капітал", за участю ТОВ Інвестиційна компанія "ІФГ КАПІТАЛ", продало ПАТ "Олдесто Альянс Лімітед" акції ЗAT "Завод монтажних конструкцій" у кількості 3.600 000 шт. на суму 14.400.000 грн.

Під час перевірки Відповідачем встановлено, що згідно з банківськими виписками кошти за продаж зазначених акцій надійшли на розрахунковий рахунок (№265090218501) ТОВ "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" (ЗДПІФ "Капітал").

В акті перевірки зазначено, що відповідно до рішення Господарського суду від 05.04.05 по справі №2/1413 ЗAT "Завод монтажних конструкцій" визнано банкрутом.

З огляду на вказане податковий орган дійшов висновку, що здійснення вищенаведених операцій купівлі-продажу акцій суперечить нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, оскільки під час вчинення вказаних правочинів не додержано вимог ч.1,5, ст. 203 Цивільного кодексу України, то такі правочини є нікчемними.

Перевіряючими також зроблено висновок, що операції за вищевказаними договорами купівлі-продажу цінних паперів, не є активами ІСІ.

На думку податкового органу кошти, отримані "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" за договором купівлі-продажу цінних паперів від 01.09.10 №2947-Б/10 є його доходами з інших джерел, і ТОВ "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено валовий доход за 3 квартал 2010р. на суму 14.400.000 грн.

Частиною першою ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», передбачено, що цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закон № 3480- IV до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.

Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.

Порядок скасування випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 грудня 1998 року № 222 (у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 2005 року № 398), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 березня 1999 року за № 180/3473 (далі -Порядок), який розроблений відповідно до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про цінні папери і фондову біржу», «;Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «;Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «;Про господарські товариства», «;Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «;Про банки і банківську діяльність», «;Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», установлює порядок зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій.

Визнання емітента придбаних позивачем акцій банкрутом та початок ліквідаційної процедури є приводом для виконання ліквідатором (ліквідаційною комісією товариства) вимог п.п.1.1 п.1 розділу ІІ Порядку № 222.

Згідно з пп. 1.4, 1.5, 1.6 розділу ІІ Порядку № 222 реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Суд звертає увагу, що під час проведення перевірки відповідач не досліджував питання виконання ЗAT "Завод монтажних конструкцій" вимог зазначеного вище Порядку, а також не запитував у Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації про те чи був зупинений обіг акцій ЗAT "Завод монтажних конструкцій" та чи відновлювався він або скасувалася реєстрація випуску акцій ЗAT "Завод монтажних конструкцій".

Відповідачем використано лише рішенням Господарського суду від 05.04.05 по справі №2/1413, дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не перевірялися.

Разом з тим, законодавство України не встановлює жодних обмежень обігу акцій до моменту опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до листа Націнальної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 12/02/19615/кс від 12.11.2012 року, згідно даних державного реєстру випусків цінних паперів, станом на 06.11.2012 року, Дніпропетровським територіальним управлінням Комісії було здійсненореєстрацію випуску акцій ЗAT "Завод монтажних конструкцій". (код ЄДРПОУ - 31659872) - на суму 30 200 000,00 грн., в кількості 120 800 000 штук простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,25 грн., форма існування - документарна, про що було видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 31/04/1/02 від 20.02.2002 року.

Станом на 06.11.2012 року, в державному реєстрі випусків цінних паперів відсутня інформація щодо зупинення обігу акцій та/або скасування реєстрації впуску акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій ЗAT "Завод монтажних конструкцій" (код за ЄДРПОУ - 31659872).

Отже, вказані акції на момент укладання договору купівлі - продажу знаходились у вільному обігу та були предметами цивільних прав.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою.

Відповідно до ч. 1,5 ст. 23 вказаного Закону, пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів. Пайовий інвестиційний фонд вважається створеним з дня його реєстрації у реєстрі ІСІ.

Особливості діяльності пайового інвестиційного фонду визначаються його регламентом (ч. 1 ст. 24 Закону).

Згідно з ч. 7,8 ст. 23 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», укладаючи договори за рахунок активів пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами діє від свого імені, з обов'язковим зазначенням в таких договорах реквізитів такого пайового інвестиційного фонду. Нерухоме майно, що становить активи пайового інвестиційного фонду, реєструється в установленому порядку на ім'я компанії з управління активами з обов'язковим зазначенням реквізитів такого пайового інвестиційного фонду. Компанія з управління активами є розпорядником цього нерухомого майна.

Вимоги щодо обслуговування грошових коштів ІСІ встановлено ст. 52 вказаного Закону, а саме - грошові кошти пайового інвестиційного фонду зараховуються на окремий рахунок компанії з управління активами у банку окремо від власних коштів компанії з управління активами, коштів інших пайових інвестиційних фондів та відповідно до умов договору про обслуговування ІСІ.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», винагорода компанії з управління активами (крім компанії з управління активами венчурного фонду) встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів ІСІ. Винагорода компанії з управління активами венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до вартості розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів за їх номінальною вартістю та різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації. Винагорода компанії з управління активами сплачується грошовими коштами. Положення про склад та розмір витрат, що пов'язані з виконанням компанією з управління активами своїх функцій та відшкодовуються за рахунок активів ІСІ, затверджується Комісією.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», активи інституту спільного інвестування - це сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування; кошти спільного інвестування - кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ; вартість чистих активів інституту спільного інвестування - це величина, що визначається як різниця між сумою активів інституту спільного інвестування з урахуванням їх ринкової вартості і розміром зобов'язань інституту спільного інвестування.

Враховуючи викладене, діяльність з управління активами - це послуги, за які компанія з управління активами, що здійснює управління, отримує відповідну винагороду, розмір якої зазначається в договорі між ІСІ і КУА, при цьому винагорода покривається за рахунок чистих активів ІСІ.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валового доходу кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ.

Відповідно до пп. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з отриманням таким платником коштів або майна в довірче управління.

Таким чином, у КУА не виникають валові доходи від суми залучених активів ІСІ в управління.

Отже, відповідно до правовстановлюючих документів та джерел фінансування відчужені позивачем акції не належать до власних активів позивача, а є активами Фонду, знаходяться у спільній частковій власності інвесторів інститутів спільного інвестування і кошти отримані за угодою купівлі-продажу акцій є доходом інвестиційного фонду, тобто доходом співвласників. Тому дохід від продажу акцій не є доходом позивача і він правомірно не був включений до бази оподаткування прибутку.

Доходом позивача як компанії з управління активами згідно зі статтею 31 Закону № 2299-III є винагорода за управління активами, а не повний дохід інвесторів на активи Фонду.

З огляду на викладене, висновки податкового органу про недійсність та нікчемність угоди купівлі - продажу акцій, також про те, що вказана операція не є активами ІСІ, а сума коштів отримана позивачем від продажу, цінних паперів, яка перерахована, згідно акту перевірки на рахунок пайового інвестиційного фонду, відповідно до підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинна включатись до складу валового доходу компанії з управління активами, як доходи з інших джерел, визнаються судом нормативно непідтвердженими та недоведеними і зв'язку з цим безпідставними.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 27 .04.2012р. , яким ТОВ "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ в розмірі 8556165,88 грн., що включає суму основного платежу - 6 844 932,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1 711 233,18 грн. , є протиправним, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

У той же час вимога позивача про скасування рішення Державної податкової служби України від 01 жовтня 2012 року № 2796/0/61-12/10-2115 про результати розгляду скарг задоволенню не підлягає, оскільки дане рішення не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків у позивача, стосується лише перевірки податкового повідомлення рішення і безпосередньо не порушує прав позивача.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення № 0000142200 від 27 .04.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000142200 від 27.04.2012 року, прийняте ДПІ у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби по донарахуванню податку на прибуток, штрафних санкцій на суму 8556160,88 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 2146,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Прем'єр ессет менеджмент" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді І.М. Погрібніченко

В.П. Шулежко